ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розрахунок витрат води для гасіння пожежі.

Для промислових та цивільних будівель об'ємом до 3000м3 (один під'їзд) розрахунковий розхід води складає:

- коли ступінь вогнестійкості будівлі І та II - 5 л/с;

- коли ступінь вогнестійкості будівлі III, IV та V - 10 л/с.

Кількість води (л), що необхідна для гасіння однієї пожежі визначається за формулою:

[л], (4.1)

де q - розхід води, л/с;

t - розрахункова тривалість пожежі, годинах (як правило три години).

Межа вогнестійкості - період часу, протягом якого будівельна конструк­ція під дією вогню зберігає свої властивості без руйнування, деформації та трі­щин.

Вогнестійкість будівель та споруд поділяється на 5 ступенів: І - будівлі побудовані лише з неспалимих матеріалів з межею вогнестійкості 0,5...2,5 години;

II, III - будівлі побудовані з неспалимих матеріалів з межею вогнестійкості 2 години;

IV - будівлі побудовані з важко спалимих матеріалів з межею вогнестійкості
0,25...0,5 годин;

V - будівлі побудовані зі спалимих матеріалів.

Б). Приклад. 4.1.

ш

Дано:Будинок об'ємом до 3000м3 II ступеня вогнестійкості. Визначити:Яку кількість води потрібно на гасіння пожежі?

Рішення

Q = 3,6·5 ·10800 = 194400 л

Приклад 4.2.

Дано:Будинку об'ємом до 3000м3 III ступеня вогнестійкості. Визначити:Яку кількість води потрібно на гасіння пожежі?

Рішення

Q= ,6·10·10800 = 388800 л

 

 

5. Блискавкозахист споруджуваних та існуючих будівельних об'єктів.А). Теоретичні передумови.

Блискавкозахист - це комплекс захисних пристроїв, які забезпечують безпеку людей, збереження будівель і споруд, обладнання, матеріалів від вибу­хів, загорання та руйнування.

Для захисту від прямого удару блискавки застосовують стержньові та тросові блискавковідводи, металеву покрівлю та металеву сітку, які з'єднують з заземлюючим пристроєм.

Існує два типа зон захисту від блискавки тип А і Б, які залежать від кіль­кості очікуваних ударів блискавкою за рік.

Розрахункова очікувана кількість ударів (ТУ) блискавкою за рік будівель, розташованих в заданому районі та не обладнаних пристроєм блискавкозахисту визначається по формулі:

 

(5.1)

Де S, L- ширина та довжина будівлі, яка захищається, м;

h - найбільша висота будівлі, м;

n - середньорічна кількість ударів блискавкою на 1 км земної поверхні в місці розташування будівлі, приймаємо згідно табл. 2.

 

 

Таблиця 2.

 

Інтенсивність грозової діяльності в годинах за рік Середньорічна кількість ударів блис-кавкою на 1 км земної поверхні, п
10...20
20...40
40...60
60...80
80 та більше

 

Для зони захисту типу А з рівнем надійності захисту 99,5%:

(5.2)

(5.3)

(5.4)

 

Для зони захисту типу Б з рівнем надійності захисту 95%:

(5.5)

(5.6)

(5.7)

Якщо відомі розміри об'єкту, який підлягає захисту (найбільш віддалена від блискавковідводу точка об'єкта на висоті Ьх), то висота п визначається:

(5.8)

 

Розмір зони захисту одиночного стержньового блискавковідводу зале­жить від його висоти п. Розміри зони його захисту можна визначити за мал. 8.

 

 

 

Мал. 8. Зона захисту одиночного стержньового блискавковідводу висотою до 150 м.

 

Б). Приклад. 5.1.

Дано:В зоні захисту типу Б знаходяться два зовнішніх бетонних резервуара ді­аметром 8 м і висотою 6 м, призначених для зберігання легкозаймистої рідини і розташованих на відстані 9 м один від одного. У резервуарах зберігається керо-

син і бензин.

Визначити:Запроектувати стрижневий блискавковідвід для захисту двох зов­нішніх бетонних резервуарів.

Рішення

1. Креслимо за геометричними розмірами схему зони захисту типу Б (мал. 9).

2. Визначаємо графічно величину радіуса г0. Для цього розташовуємо два резе­рвуари симетрично відносно точки встановлення блискавковідводу. Блискавко­відвід установлюємо в центрі радіуса г0 (мал. 9). Відстань між резервуарами 9 м. З огляду на розміри резервуарів і прийняту відстань між ними (9 м) графічно визначаємо мінімальний радіус r0= 13 м.

3. Визначаємо висоту блискавковідводу:

h0=0,92hм=0,92·15,18=13,9м; hх=6м; r0= 13 м;

м; rх=1,5h0=1,5·13,9=20,94м

 

4. Будуємо по отриманих параметрах зону захисту і перевіряємо чи графічно
підпадає склад легкозаймистої рідини у зону захисту по висоті, ширині та дов­-
жині блискавковідводу.



hM=15,18м

h0=\3,9м

hх=6,0м

rx=20,94м

r0=13,0м.

Мал. 9. Зона захисту від одиночного блискавковідводу для складу легко­займистої рідини із двох резервуарів.


Прогнозування умов і наслідків аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.

А). Теоретичні передумови.

Радіаційна аварія - порушення меж безпеки експлуатації, при яких радіо­активні продукти вийшли із зони реакції внавколишнє середовище.

Аварія на АЕС має велику часову тривалість викидання радіоактивних ре­човин в навколишнє середовище внаслідок значного часу, який необхідно мати для ліквідації аварії. За цей час напрямок вітру може змінитися неодноразово, тому розмір і конфігурацію зон забруднення практично неможливо спрогнозу-вати.

Територія, що зазнає радіоактивного забруднення внаслідок аварії, поділя­ється на зони:

I - зона відчуження - це територія з якої проведено евакуацію населення;

II - зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнає
забруднення грунту ізотопами цезію Сз-137 від 15 Кюри/км та вище, де ефек­
тивна еквівалентна доза опромінення людини може перевищувати 0,5 рентген
(бер) за рік понад дозу, яку вона одержала у доаварійний період;

III - зона гарантованого, добровільного відселення - це територія, де забру-днення Сз-137 від 5 до 15 Кюри/км і доза опромінення може перевищити 0,1 рентген (бер) за рік;

IV - зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія, де забруд-нення Сз-137 від 1 до 5 Кюри/км і доза опромінення не повинна перевищувати 0,1 рентген (бер) за рік.

Межі цих зон встановлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків.

З часом рівень радіації на місцевості спадає відповідно до закону:

 

, (6.1)

 

де Р0 - рівень радіації у момент часу 10 після аварії, [Р/год];

Рt - рівень радіації у будь який момент часу і після аварії, [Р/год];

п - показник, що характеризує швидкість спаду рівня радіації .

Якщо вважати, що після аварії на АЕС Рt ~ const, то людина, що знахо­диться в забрудненій зоні, отримає дозу опромінення, яка залежить від рівня забруднення місцевості і часу знаходження людини на цій місцевості:

[рентген], (6.2)

де Р - рівень радіації на місцевості, [Р/год];

Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації будинками, сховищами, тощо.

Існує багато типів ядерних реакторів. АЕС побудовані в Україні базуються на реакторах водо-водяних з корпусом під тиском (ВВЕР - водо-водяний енерге-гичний реактор) і канальних уран-графітових реакторах (РВБК - водо-графіто-вий реактор). Вони належать до реакторів на теплових повільних нейтронах. Кюрі - одиниця активності радіонукліда джерела, в якому відбувається 3,7x1010 розпадів атомів зо одну секунду.

Рентген - така доза опромінення, при якій в 1см сухого та чистого повітря при нормальних умовах (0°С, 760 мм рт. ст.) створюються 2,08x109 пар іонів.

Б). Приклад. 6.1.

Дано: Після аварії на АЕС цех по виробництву залізобетонних плит перебуває з зоні радіоактивного забруднення із щільністю зараження ізотопом цезію Пзон = 8 Ки/км . На об'єкті працюють 50 чоловік, з яких 20% перебувають на відкри-гих площадках, а інші в одноповерхових цехових приміщеннях. Робочий день гриває 8 годин. Робітники мешкають у кам'яних одноповерхових будинках в селищі, розташованому на далекій границі зони посиленого радіоекологічного контролю. Час відпочинку - 14 годин. До місця роботи й назад робітники пере­возяться автобусами. Час руху 2 години на добу.

Визначити:

1. У якій зоні забруднення перебуває цех?

2. Яку дозу опромінення отримає кожний робітник протягом року (робочих щів - 252, календарних днів - 365)?

3. Виробити пропозиції начальнику цеху по організації робіт в даних умовах. Відправні дані для розрахунку:

1. Щільність зараження при русі в автобусі Павт = Пцех

2. Для розрахунків приймаємо: 1 Ки/км = 0,009 мР/год. ).

3. Коефіцієнт послаблення радіації визначається по табл. Б. 10.

4.Добова доза опромінення в рентгенах розраховується по формулі:

 

(6.3)

де: Рі - рівень зараженості по цезію (мР/год), для даної зони визначається по формулі (6.4);

tі - час знаходження в даних умовах (цех, автобус, зона відпочинку);

Kі посл - коефіцієнт послаблення для даних умов.

Р і = П і x 0,009 [мР/год], (6.4)

де Пі = рівень забруднення зони, Ки/км2

5. Річна доза опромінення розраховується по формулах:

-для працюючих на відкритих площадках:

Дріквідкр = добдобавтдобавт) · 252 + Ддобвих · 113, [Р/рік] (6.5)

- для працюючих у цехах:

Дрікцех = добцехдобавтдобвідп) · 252 + Ддобвих · 113, [Р/рік] (6.6)

6. Із пропонованого переліку вибрати 2...З варіанти організації робіт, якщо ірипустима річна доза опромінення не повинна перевищувати Дрікдоп = 01 Р/рік. Варіанти організації робіт:

а). Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення.

б). Працювати у звичайному режимі.

в). Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху.

г). Роботи на відкритих площадках не проводити, у цеху працювати у зви-іайному режимі без виходу із цеху.

д). Евакуювати всіх робітників зі будмайданчика.

є). Проводити спецобробку робітників.

Рішення.

Рвідп = П4зони х 0,009 = 1 х 0,009 = 0,009 мР/год;

Рроб.зони= Проб. зони х 0,009 = 8 х 0,009 = 0,072 мР/год; Nвідкр=50*0,2=10 люд. Nцех=50 - 10=40 люд.

 

 

 

 

 

Висновок: Дрікцех< Дріквідкр (0,1 Р/рік); Дріквідкр > Дрікцех

Варіанти організації робіт:

а). Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення,

в). Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху,

е). Проводити спецобробку робітників.

 

Приклад. 6.2.

Дано:Будівельний майданчик знаходиться у III зоні забруднення місцевості пі­сля аварії на АЕС, де рівень зараження місцевості радіоактивними речовинами становить 77=9 Ки/км2.

Визначити:Яку дозу опромінення отримають працівники за рік, якщо вони працюють щодня по 8 годин, а робочих днів 252 дня?

Рішення:

1. Рівень зараження місцевості з потужністю дози опромінення зв'язані співвід-

ношенням: Рроб.зони = Про6.зони · 0,009 = 9 · 0,009 = 0,081 МР/год.

2. Знаходимо дозу опромінення робочих за 8 годин:

3. Знаходимо річну дозу опромінення: Дрікдоб·Т=0,000648·252=0,163 Р
Висновки:

Річна доза опромінення в 1,6 раз вище встановленої, тому необхідно:

- контроль опромінення робочих здійснювати за допомогою індивідуальних до­зиметрів;

- провести дезактивацію майданчика шляхом зняття бульдозером 5 см шару грунту з наступним його похованням;

- розрахувати графік роботи для 2-х змін робочих.

Приклад. 6.3.

Дано:Людина-оператор за допомогою рентген-апарата контролює якість зва­рювальних швів. Фон рентгенівського опромінення складає Р=2 мР/год. Він працює 230 днів на рік по 6 годин.

Визначити:Річну дозу його опромінення, зробити висновки, дати пропозиції відносно порядку його роботи, якщо допустима доза установлена Ддоп =5 Р/рік.

Рішення:

 

 

Приклад. 6.4. Дано:Хвора людина тричі на рік проходить радіологічну терапію по п=2 годи­ни. Потужність опромінення складає Р=20 мР/год.

Визначити:Річну місцеву дозу його опромінення, зробити висновки, якщо до­пустима доза установлена Ддоп =0,5 Р/рік.

Рішення:Дрік·t=20·2·3=120 мР=0,12 Р> Ддоп =0,5 Р/рік

 

 

Приклад. 6.5.

Дано:Інформація про АЕС. Тип ядерного реактора ВВЕР. Електрична потуж­ність реактора 1000 МВт. Кількість аварійних реакторів п=1. Координати АЕС

- Південноукраїнська. Час аварії (Тав)-день. Частка викинутих із реактора ра­
діоактивних речовин h=30 %. Метеорологічні умови: швидкість вітру на висоті
10 м — υ10=3...5 м/с; напрямок вітру в бік м. Одеси; стан хмарного покрову —
середній. Будівельники працюють на відкритій місцевості протягом 5 діб з по­
чатку формування сліду, тобто Тпочф.

Визначити:

1. Розміри можливих зон радіоактивного забруднення місцевості.

2. Дозу опромінення Д, одержану будівельниками під час роботи в районі ра­діоактивного забруднення.

Рішення.

1. За табл. Б.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, яка відповідає погод-ним умовам і заданому часу доби - категорія стійкості атмосфери =Д.

2. За табл. Б.З визначити середню швидкість вітру в шарі поширення (перене­сення) радіоактивної хмари νср=5м/с.

3. За табл. Б.4 визначаємо довжину та ширину зон забруднення місцевості:

 

- довжина: Lxм==284 км; Lxа=74,5км; Lхб=9,9км;

- ширина: Lум=18,4км; LуА=3,5км; LУБ=0,2км.

4. Місто Одеса знаходиться на відстані приблизно 180 км від АЕС і тому підпа­-
дає під дію зони забруднення М.

 

Мал. 10. Схема зон радіоактивного забруднення після аварії на АЕС.

5. За табл. Б.9 визначаємо час початку формування сліду tф після аварії на АЕС tф =9 годин.

6. За табл. Б.7 визначаємо дозу опромінення, одержану будівельниками за 5 діб

при відкритому розміщенні в середині зони радіоактивного забруднення, якщо

 

:

Висновок:Доза перевищує допустиму для мирного часу 0,1 Р/рік і тому необ­хідно розробити заходи для зменшення дози опромінення працюючих.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти