ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Особливості публічного ділового спілкування

1. Особливості публічного ділового спілкування.

2. Доповідь, лекція як форми публічних виступів.

3. Етапи підготовки доповіді; робота над мовними особливостями.

4. Промова: вимоги і мовні особливості.

5. Виступ: вимоги і мовні особливості.

6. Бесіда як форма усного ділового мовлення.

7. Дискусія : вимоги і мовні особливості.

8. Особливості проведення прес-конференцій та круглих столів.

9. Значення невербальних засобів спілкування (погляд, відстань, голос, тактовність).

 

Методичні рекомендації до вивчення теми

Доповідь і лекція як форми публічних виступів. Три етапи підготовки доповіді, робота над мовними особливостями. Виступ: вимоги й мовні особливості. Промова: вимоги й мовні особливості. Бесіда: вимоги й мовні особливості. Дискусія: вимоги й мовні особливості. Особливості проведення прес-конференцій і круглих столів. Значення невербальних, засобів публічного спілкування (погляд, відстань, голос, тактовність).

Термінологічний словник

Бесіда – це форма спілкування з невеликою кількістю учасників, яка охоплює всього декілька питань. Мета її – обговорити, вирішити певні проблеми, налагодити комерційні стосунки тощо.

Виступ– це участь в обговоренні якоїсь проблеми. Виступ переслідує певну мету – проінформувати, переконати чи створити настрій у відповідній аудиторії. Його характерні риси – полемічність, критичне спрямування, лаконізм. Виступ не має самостійного значення, тому зрозуміти його можна лише у зв’язку з проблемою, що обговорюється.

Дискусія – це обговорення будь-якого спірного питання для з’ясування різних поглядів.

Доповідь– це публічне повідомлення на певну тему, в якому доповідач зобов’язаний правдиво, об’єктивно висвітлити факти й переконати слухачів у необхідності певних висновків і пропозицій.

Круглий стіл– це рівноправне обговорення серед запрошених заздалегідь обумовленого кола питань з метою прояснення позицій учасників.

Лекція– одна з основних форм пропаганди наукових знань. У ній, зазвичай, йдеться про вже вирішені наукові проблеми, до того ж більш загальні.

Невербальні засоби публічного спілкування–це посмішка, відстань, погляд, жести, міміка, інтонація, пауза.

Прес-конференція– це зустріч керівників, офіційних осіб із представниками засобів масової інформації для інформування громад-ськості щодо актуальної діяльності партійних органів, державних установ, навчальних закладів, підприємств, фірм тощо.

Промова – це усний виступ з метою висловлення певної інформації, яка має впливати на розум, почуття і волю слухачів.

Навчальні завдання

Вправа 1.Змоделюйтеситуацію і складіть діалог, у якому висло-влюється незадоволення вчинком колеги з можливими відповідями на висловлені зауваження.

Вправа 2.Вам необхідно подякувати старшому за віком колезі за послугу. Як це варто зробити (письмово змоделюйте ситуацію)?

Вправа 3.Ви вітаєте колегу (начальника, підлеглого) з ювілеєм. Змоделюйте усно ситуацію за умови, що ювіляр – жінка.

Вправа 4.Змоделюйте діалог між особами, одна з яких висловлює пропозицію, інша – відмову.

Вправа 5.Представте доповідача на засіданні.

Вправа 6.Змоделюйте ситуацію привітання із днем народ-ження Вашого колеги. Використовуйте необхідні етикетні конструкції.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність терміна «спілкування»?

2. Які фактори обумовлюють спілкування?

3. Які існують різновиди спілкування?

4. Що ми розуміємо під мовним етикетом?

5. Наведіть приклади (докази), що свідчили би про національний характер етикету.

6. Дайте чітке визначення поняттю «етикетна формула».

7. У чому полягає принцип використання етикетних формул?

8. Наведіть приклади формул знайомства, привітання та побажання, прощання, згоди, відмови, подяки, вибачення, прохання, звертання, запрошення.

Рекомендована література

1. Глущик С. В. Сучасні ділові папери / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К.: А.С.К., 2002. – С. 348–350, 357–362.

2. Ділова українська мова / за ред. О. Д. Горбула. – К.: Тов. «Знання», КОО, 2001. – С. 189–194.

3. Михайлюк В. О. Українська мова професійного спілкування / В. О. Михайлюк. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – С. 56–78.

4. Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні / В. І. Мозговий. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 129–137.

5. Плотницька І.М. Ділова українська мова / І. М. Плотницька. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 136–141.

6. Універсальний довідник з ділових паперів та ділової етики. – К.: Довіра, 2003. – С. 453–466.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисци-пліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)».Згідно з навчальним планом студенти заочної форми навчання виконують контрольну роботу з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Мета роботи – закріпити знання студентів з цього курсу, перевірити вміння використовувати їх та дотримуватись норм сучасної української мови у професійному спілкуванні, складання та оформлення професійних документів.

Виконуючи завдання контрольної роботи, студент-заочник має висвітлити питання, які визначають рівень його теоретичних знань та практичних умінь, а саме:

– складання й оформлення професійних текстів і документів;

– володіння лексичними нормами сучасної української мови у про-фесійному спілкуванні;

– дотримання морфологічних та синтаксичних норм сучасної укра-їнської літературної мови у професійному спілкуванні;

– використання в текстах термінів, професіоналізмів та фразео-логізмів майбутнього фаху;

– здійснення аналізу та корегування текстів відповідно до норм української літературної мови;

– відтворювання та створювання наукових фахових текстів, різно-манітної професійної документації;

– перекладати тексти українською мовою;

– уміння користуватися загальномовними та спеціальними сло-вниками.

Заліку в кінці семестру передує захист контрольної роботи. Він проводиться у формі співбесіди викладача і студента, в ході якої з’ясо-вується самостійність виконання роботи.

Контрольна робота має бути написана з урахуванням методичних вказівок.

Мета методичних вказівок – ознайомити студентів заочної форми навчання з тематикою контрольних робіт, порядком їх вибору та вико-нання, а також вимогами, яких треба дотримуватися під час написання самих робіт.

Контрольна робота дає змогу перевірити засвоєні студентами знання з дисципліни. Вона має засвідчити вміння студента самостійно вивчати теоретичні питання, аналізувати фактичний матеріал з теми, робити правильні узагальнення та висновки, а також викладати свої думки на письмі.

Контрольна робота має складатися з двох частин: теоретичної та практичної.

Студент заочної форми навчання виконує обраний варіант контрольної роботи. Кожний варіант містить п’ять питань. Причому питання розподілені за варіантами таким чином, щоб кожний варіант містив питання з усього курсу, тобто фактично з кожної теми.

Роботу слід оформити акуратно, написати чорнилом без виправлень і скорочень слів (крім загальновживаних), з обов’язковою нумерацією сторінок, залишаючи поля для зауваження викладача, текст краще писати на одній сторінці аркуша.

Під час написання теоретичної частини слід опрацювати ряд посібників, де подані питання можуть бути висвітлені, щоб можна було їх розкрити в повному обсязі. Якщо йдеться про документ, слід мати зразок документа.

Робота має складатися з:

– титульної сторінки;

– самої роботи;

– висновків;

– списку використаної літератури.

Робота повинна надійти в навчальний заклад за місяць до початку сесії, щоб викладач зміг її перевірити. Якщо контрольна робота не зарахована, студент отримує її із зауваженнями викладача, виконує всі завдання знову і пред’являє на рецензію.

До заліку студенти допускаються після захисту контрольної роботи, коли прослухають повний курс лекцій і виконають практичні завдання.

Оцінювання конторольної роботипередбачає врахування рівня складності запропонованих завдань і наявності різного роду помилок у тексті. Під час оцінювання враховуються: 1) обсяг виконаних завдань; 2) якість їх виконання.

Обсяг виконаних завдань оцінюється таким чином:

а) оцінка «відмінно» ставиться при виконанні всіх завдань,

б) оцінка «добре» ставиться при бездоганному виконанні 75 % завдань,

в) завдання, виконане більш ніж на 50% за умови правильних відповідей, заслуговує оцінки «задовільно»;

г) оцінка «незадовільно» ставиться, якщо завдання виконане менш ніж на 50%.

Якість виконання повного обсягу завдань оцінюється так:

а) оцінка «відмінно» ставиться при правильних відповідях на всі питання за наявності однієї-двох неточностей;

б) оцінка «добре» ставиться, якщо відповідь правильна і допущено не більше чотирьох помилок;

в) оцінка «задовільно» ставиться за наявності в роботі не більше восьми помилок;

г) оцінка «незадовільно» виставляється, якщо відповіді на поста-влені питання дано неправильно і робота містить понад 8 помилок.

Пріоритетним показником при виконанні роботи вважається обсяг виконаних завдань. Невиконання одного із запропонованих завдань прирівнюється до двох помилок.

 

Варіанти контрольної роботи

Варіант 1

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти