ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Пристрої для створення протидіючого моменту

Загрузка...

 

Протидіючий момент у вимірювальних аналогових приладах створюється двома засобами – за допомогою протидіючих пружин і розтяжок.

Протидіючі пружини виконуються у вигляді спіралі з бронзи.

Конструкція пристрою, що створює протидіючий момент, показана на рис. 3. Внутрішній кінець спіральної пружини 1 прикріпляється до рухомої частини вимірювального механізму 2, а зовнішній до нерухомої частини приладу.

Протидіючий момент збільшується у міру закручування

Рис. 3 пружини. Для регулювання пружини використовується коректор 4. За допомогою ексцентрично розташованого гвинта 4 регулюється положення поводка 3 і первинний натяг пружини. Нульовий протидіючий момент повинен відповідати нульовому показу стрілки 5.

Найчастіше для створення протидіючого моменту використовують не одну, а дві пружини встановлюючи їх з протилежних боків рухомої частини вимірювального механізму. При необхідності ці спіральні пружини служать для підведення струму до рухомої частини приладу.

Розтяжками є металевими стрічками завширшки 0,08 ÷ 0,35 мм і завтовшки 0,01 ÷ 0,04 мм. Для виготовлення розтяжок використовують різні види бронзи, платину, а також кобальт - нікель - хромовий сплав.

Звичайно використовують дві розтяжки прикріпленні з двох боків рухомої частини. Таким чином, вони створюють протидіючий момент і одночасно

служать для кріплення рухомої частини, при необхідності по розтяжках може підводитись струм. В реальних приладах одна з розтяжок кріпиться не до нерухомої частини приладу, а до спеціального гвинта – коректора.

При застосуванні розтяжок відпадає необхідність у використанні спеціальних

опорних пристроїв (кернах і підп’ятниках), які потрібні при використані протидіючих пружин. Таким чином виключається тертя в опорах і підвищується чутливість вимірювальних механізмів.

Опорний пристрій

При кріплені рухомої частини на осі використовуються опори (рис. 4). Вісь рухомої частини закінчується загостреним сталевим стержнем із спеціального сплаву - керном 1 (діаметр – 0,5 ÷ 0,75мм, довжина - 3 ÷ 7мм). Кінець керна закруглений і відполірований. Керн спирається на підп’ятник 2, виконаний з твердих матеріалів (агату або корунду). Підп’ятник закріплений в металевій оправі 3, яка з’єднується з нерухомою частиною за допомогою різьби.

Рис. 4

Заспокоювачі

Рухома частина і вказівник відлікового пристрою займають цілком визначне положення, що відповідає значенню вимірюваної величини лише тоді, коли обертальний момент дорівнює моменту протидіючому. При будь – якій зміні вимірюваної величини змінюється обертальний момент і порушується рівність обертального і протидіючого моментів. Рухома частина під дією різниці цих

 

Рис. 5 Рис. 6

моментів почне переміщатися в той чи інший бік доти, поки знову не зрівноважаться значення обертального і протидіючого моментів.

Час необхідний для зрівноваження обертального і протидіючого моментів називають часом заспокоєння рухомої частини приладу.

Пристрої для створення заспокійливого моменту мають різні принципи дії:

1. Повітряний заспокоювач (Рис. 5, а) складається із закритої камери 1, усередині якої переміщається легке алюмінієве крило 2, закріплене на осі рухомої частини механізму 3. Заспокійливий момент виникає завдяки тому, що повітря проходить через вузький зазор між стінками камери і крилом.

2. Рідинний заспокоювач (Рис. 5, б) заснований на використані спеціальної маловисихаючої кремнійорганічної рідини 3, яка находиться в зазорі 0,1…0,15 мм між двома дисками 1 і 2. Заспокійливий момент виникає при повороті одного диска щодо іншого унаслідок тертя між різними шарами рідини. Рідинний заспокоювач застосовують головним чином, в приладах, в яких рухома частина кріпиться на розтяжках.

3. Магнітоіндукційний заспокоювач (Рис.6) заснований на використанні вихрових струмів в алюмінієвому крилі 2, які виникають при його переміщенні в полі постійного магніту 1. Магнітоіндукційний заспокоювач простіший за повітряний і більш зручний регулювання заспокійливого моменту, але його можливо використовувати в приладах, де постійний магніт не чинить суттєвого впливу на роботу вимірювального механізму.

 

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти