ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАКТИК

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Якісні зміни в структурі й змісті середньої освіти, поява нових типів середніх навчальних закладів зумовлюють підвищення вимог до підготовки кваліфікованих фахівців. Зміни в концепції шкільної освіти потребують практичної готовності майбутніх педагогів до реалізації нових підходів як у змісті, так і в прийомах організації пізнавальної діяльності учнів.

Студент-випускник історичного факультету повинен не тільки знати сучасні методи навчання, його нетрадиційні форми і новітні технології, але й уміти ефективно реалізувати свої фахові, педагогічні, методичні знання та вміння на уроці чи позакласному заході.

Таку всебічну підготовку кваліфікованого педагога забезпечують різноманітні види практики, які тісно взаємопов’язані і здійснюються у певній послідовності. Залежно від курсу навчання педагогічна практика майбутніх учителів структурується таким чином:

 

Види педагогічних практик

 

Вид практики Місце в навчальному плані Терміни Оцінка
1. Пропедевтична практика з фахових методик ІІІ курс, 6-й семестр 1 тиждень Диференційований залік
2. Виробнича педагогічна практика бакалаврів ІV курс, 8-й семестр 5 тижнів Диференційований залік
3. Виробнича педагогічна практика спеціалістів V курс, 9 семестр 5 тижнів Диференційований залік
4. Виробнича науково-педагогічна практика магістрантів магістратура, 12-й семестр 6 тижнів Диференційований залік

 

Усі види практики виконують освітню, розвиваючу і виховну функції, дозволяють адаптувати студентів до реального життя навчального закладу, створити умови для практичного застосування їх знань, формувати й удосконалювати базові навички та вміння, діагностувати їх професійну придатність, забезпечувати успішність подальшої педагогічної діяльності.

Пропедевтична педагогічна практика з фахових методик виконує роль основи, що дає змогу підготувати студента до більш складних завдань наступних практик бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Її результати є визначальним показником рівня сформованості відповідних умінь та навичок майбутніх педагогів-професіоналів, вагомим критерієм засвоєння й усвідомлення знань із теоретичних дисциплін “Шкільний курс історії та методика його викладання”, “Шкільний курс географії і методика його викладання”.

Виробнича педагогічна практика бакалаврів та спеціалістів посідає у загальній системі практичної підготовки вчителя особливе місце. Під час неї студенти, входячи в нову соціальну роль учителя-предметника і класного керівника, безпосередньо знайомляться з професійно-педагогічною діяльністю, шліфують та синтезують знання, вміння й навички, набуті студентами впродовж усього періоду навчання у вузі. При вирішенні практично-дослідницьких завдань перевіряється підготовленість майбутніх педагогів до самостійної професійної діяльності в умовах реальної школи.

Виробнича науково-педагогічна практика магістрантів є продовженням практики бакалаврів та спеціалістів. Вона зберігає основні напрями роботи, при цьому істотно розширюючи і поглиблюючи зміст, види та форми практичної діяльності, оскільки магістранти не лише спостерігають, але й беруть участь у реальному навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.

Таким чином, усі види педагогічної практики знаходяться у тісному взаємозв’язку та взаємозалежності.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАКТИК

 

Базою проведення педагогічних практик виступають загальноосвітні навчально-виховні заклади різних типів (гімназії, ліцеї, школи-інтернати тощо), де працюють досвідчені вчителі історії, географії та правознавства, наявні необхідні для виконання завдань практики матеріально-технічні умови. (На відміну від інших видів практики магістерська практика проходить на базі вищого навчального закладу.)

Тривалість робочого дня студента – 6-7 годин, що відповідає перебуванню у школі учнів закріпленого за практикантом класу.

Характер робіт, до яких під час практики можуть залучатися студенти-практиканти адміністрацією навчальних закладів, має відповідати профілю навчання студента й за тривалістю не заважати виконанню програми практики.

 

Пропедевтична практика з фахових методик

Студенти направляються у школи м. Полтави, де розподіляються на мікрогрупи, які закріплюються за досвідченими вчителями з фаху.

Запропоновані практично-дослідницькі завдання студенти виконують з допомогою вчителя-предметника. Загальне керівництво практикою здійснюється методистами спеціальних кафедр. Вони відповідають за організацію діяльності студентів, контролюють їх роботу, консультують, перевіряють і оцінюють виконання завдань, виставляють загальну оцінку за практику.

Виробнича педагогічна практика бакалаврів

Передвипускна практика проходить на базі 5-8 класів м. Полтави, в яких студенти залежно від спеціалізації проводять уроки історії (історії України чи всесвітньої історії), географії.

Зміст практики передбачає виконання програми практики з профілюючої дисципліни (історія чи географія) та з виховної роботи. Практикою зі спеціальності керують шкільні вчителі-предметники й викладачі спеціальних кафедр університету, а практика з виховної роботи проходить під керівництвом класних керівників і викладачів кафедр психолого-педагогічного циклу. (Програма останньої розкривається у навчально-методичному посібнику “Організація, зміст та оцінювання неперервної педагогічної практики майбутніх учителів / За заг. ред. А.М.Бойко. – Полтава, 2002”). Практику бакалаврів оцінюють методисти із спеціальних кафедр з урахуванням оцінки, запропонованої методистом із виховної роботи.

Виробнича педагогічна практика спеціалістів

На відміну від попередньої випускна практика, по-перше, проводиться на базі 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Полтави та за місцем майбутнього працевлаштування випускників; по-друге, студенти виконують завдання з основної і додаткової спеціальностей. Отже, враховуючи ще й завдання з виховної роботи, практикою студентів керують три методисти, кожен із яких оцінює виконання студентом завдань певної частини практики. Підсумкова оцінка виставляється методистом із провідної спеціальності з урахуванням оцінок інших методистів.

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТІВ І СТАРОСТ МІКРОГРУП

ПРАВА Й ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТІВ

Студенти-практиканти мають право:

– одержувати консультації вчителів та методистів;

– користуватися бібліотеками школи, навчальними посібниками університетських і шкільних кабінетів;

– вносити пропозиції щодо вдосконалення організації педпрактики.

Студенти вищих педагогічних навчальних закладів зобов'язані:

1) до початку практики:

– вчасно пройти медичний огляд на допуск до роботи в дошкільних і середніх навчальних закладах освіти;

– одержати у керівників практики (університетського завідувача відділу практик, заступника декана з питань практики) консультації стосовно оформлення всіх необхідних документів і з'ясувати терміни їх здавання;

– вивчити правила охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії;

– узяти участь у роботі настановчої конференції;

2) під час проходження практики:

– вчасно прибути на базу практики;

– протягом першого тижня практики розробити планування навчально-виховного процесу в закріпленому класі на період практики;

– у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;

– подавати конспекти уроків для перевірки і затвердження вчителю та методисту за 2-3 дні до проведення відповідного уроку. Студент, у якого конспект уроку не затверджений методистом, не допускається до уроку;

– вести щоденник психолого-педагогічних спостережень, щоденно фіксуючи аналіз проведеної роботи;

– дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

– виконувати правила внутрішнього розпорядку школи;

3) після завершення практики протягом перших трьох днів :

– здати звітну документацію методистам;

– скласти диференційований залік;

– представити на виставку матеріали педагогічної практики;

– узяти участь у роботі підсумкової конференції.

Примітка. Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, отримує негативну оцінку з практики і відраховується з вищого навчального закладу. У випадку невчасного здавання документації або відсутності студента на підсумковій конференції без поважних причин – оцінка знижується.

Витяг із розпорядження №23 проректора з навчальної роботи ПДПУ ім. В.Г. Короленка від 18.12.02 p.

З ФАХОВИХ МЕТОДИК

СТУДЕНТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

“ПЕДАГОГІКА І МЕТОДИКА СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ.

ІСТОРІЯ”

Мета практики: Пропедевтична педагогічна практика на III курсі покликана закріпити теоретичні знання студентів із дисципліни “Шкільний курс історії та методика його викладання” та сприяти формуванню навичок самостійної підготовки уроків, проведення й аналізу позакласних заходів із предмета.

Основні завдання практики:

· навчити студентів застосовувати на практиці знання, здобуті на заняттях із дисципліни “Шкільний курс історії та методика його викладання”;

· виробити навички спостереження й аналізу відвіданих уроків, позакласних заходів з історії;

· сформувати навички самостійної підготовки до проведення уроків;

· навчити студентів складати конспекти уроків історії та позакласних заходів із фаху;

· ознайомити з передовим педагогічним досвідом учителів історії;

· продовжити розпочате на попередніх практиках ознайомлення з особливостями роботи шкіл різних типів;

· сприяти формуванню у студентів уміння спілкуватися з дітьми;

· розвивати прагнення до професійного зростання, самовдосконалення.

Основні види діяльності студентів-практикантів:

· ознайомлення з обладнанням і організацією роботи кабінетів історії, шкільних музеїв;

· ознайомлення з позакласною роботою з історії;

· вивчення основної документації вчителя історії;

· спостереження за методикою проведення уроків історії вчителями школи у середніх і старших класах;

· аналіз відвіданих уроків (додаток 1.1.);

· самостійна підготовка уроків з історії, написання конспектів уроку (додатки 3, 4);

· виготовлення дидактичних матеріалів, наочних посібників для поповнення матеріальної бази шкільних кабінетів історії;

· розроблення сценарію позакласного заходу з історії та його проведення із наступним самоаналізом (додатки 5 – 8);

· вивчення методичного досвіду вчителів історії.

Зміст програми педагогічної практики Для ефективного виконання програми практики у визначений для неї термін студентам рекомендується дотримуватися орієнтовного плану виконання практично-дослідницьких завдань, кожне з яких повинно бути оцінене груповим методистом.

План виконання практично-дослідницьких завдань практики

 

День тижня Зміст завдань Види робіт Форма звіту
Понеділок Ознайомлення з обладнанням й організацією роботи кабінетів історії, шкільних музеїв. Вивчення основної документації вчителя історії. Визначення мети відвіданих уроків і засобів її реалізації. Знайомство з учителями історії, із їх навчальною документацією. Відвідування кабінету історії, шкільного музею. Відвідування уроків. Визначення відповідно до тематичного плану теми залікового уроку з історії. Запис у щоденниках результатів бесіди із учителем історії стосовно ведення шкільної документації й аналізу методичного забезпечення кабінету історії, шкільного музею. Визначення у щоденниках цілей (освітньої, виховної, розвивальної) відвіданих уроків, фіксація засобів їх досягнення, ступеня розв'язання  
Вівторок Спостереження за методами навчання на уроках, характеристика методичних прийомів, доцільності їх добору і використання, відповідності темі, віку тощо. Відвідування уроків, їх аналіз. Складання конспекту уроку *. Записи у щоденниках з аналізом відвіданих уроків із висновками щодо використаних методів навчання.
Середа Спостереження за активізацією пізнавальної діяльності, її типами, прийомами, засобами. Відвідування уроків та їх аналіз. Виготовлення дидактичних матеріалів, наочних посібників **. Записи у щоденниках із зазначенням використаних прийомів і засобів активізації пізнавальної діяльності учнів.
Четвер Визначення типів і структури відвіданих уроків, доцільності їх вибору, відповідності темі, меті, віковим особливостям учнів Відвідування уроків та їх аналіз. Складання конспекту позакласного заходу з історії. Записи у щоденниках аналізу відвіданих уроків з точки зору їх структури, типів.  
П'ятниця Ознайомлення із позакласною роботою вчителя історії. Підбиття підсумків практики Проведення студентами позакласного заходу з історії*** та його аналіз. Записи у щоденниках аналізу проведеного студентами позакласного заходу з історії. Оформлення і здавання звітної документації

Примітки: * Кожен студент розробляє один конспект уроку певного типу і з теми, визначених учителем історії та методистом.

** Дидактичні матеріали й наочні посібники повинні сприяти методичному забезпеченню уроків, конспекти яких складають практиканти.

*** Позакласний захід з історії готує та проводить уся група студентів, що проходить практику в даній школі. Він може бути організований для учнів однієї паралелі.

 

Звітна документація:

1. Щоденник педагогічних спостережень із аналізом відповідно до завдань практики уроків учителів (додаток 1.1.), позакласного заходу з історії (додаток 5).

2. Розгорнутий план-конспект уроку з історії (додаток 4).

3. Методична розробка позакласного заходу з історії (один на групу) (додаток 5).

4. Виготовлені під час практики наочні посібники і дидактичні матеріали (один комплект до розробленого конспекту уроку).

5. План виступу на звітній конференції (один від групи).

 

СТУДЕНТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

“ПЕДАГОГІКА І МЕТОДИКА СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ.

ГЕОГРАФІЯ ТА ІСТОРІЯ”

 

Метою практики є ознайомлення студентів з основними функціями педагогічної діяльності вчителя географії. Програма практики передбачає засвоєння студентами прийомів педагогічного самоаналізу та моделювання навчального процесу, дає їм можливість реалізувати фахові й психолого-педагогічні знання і вміння, спрямовує студентів на творчий пошук та самовдосконалення на шляху до оволодіння високим рівнем професіоналізму.

План виконання практично-дослідницьких завдань практики

 

День тижня Зміст завдань Види робіт Форма звіту
Понеділок Ознайомлення з кабінетом географії. Визначення мети відвіданих уроків, ступеня її досягнення і вмотивованості засобів реалізації. Відвідування кабінету географії, знайомство з технічними засобами, метеорологічними приладами, унаочненням, картографічними матеріалами. Відвідування уроків географії. Визначення у щоденниках практики освітньої, виховної та розвивальної мети відвіданого уроку, засобів і ступеня її досягнення.
Вівторок Вивчення елементів педагогічних технологій, що використовуються вчителями географії. Спостереження за мотивацією та активізацією пізнавальної діяльності учнів, їх типами, прийомами і засобами. бесіда з учителями географії на предмет визначення особливостей їх навчальних технологій. Відвідування уроків та їх аналіз. Аналіз відвіданих уроків із зазначенням використаних прийомів і засобів мотивації й активізації пізнавальної діяльності учнів у щоденниках практики.
Середа Ознайомлення з веденням спостережень за погодою. Характеристика методів та методичних прийомів навчання на уроках географії. Робота з метеорологічними приладами, заповнення календаря спостережень за погодою. Відвідування уроків. Аналіз відвіданих уроків з висновками щодо доцільності використаних методів та прийомів у щоденниках практики.
Четвер Визначення типів і структури відвіданих уроків. Позакласна робота з географії у школі. Відвідування уроків. Проведення виховного заходу з географії. Письмовий аналіз у щоденнику практики відповідності темі, меті, віковим особливостям учнів вибраних типів уроків і їх структури. Опис проведеного виховного заходу з географії та його аналіз.
П’ятниця Планування поурочної діяльності учителя географії. Підведення підсумків практики. Написання плану-конспекту до уроку географії. Звіт студентів мікрогруп. Оформлення і здавання звітної документації.

Звітна документація:

1. Щоденник педагогічних спостережень із аналізом відповідно до завдань практики уроків учителів (додаток 1.1.), позакласного заходу з географії.

2. Розгорнутий план-конспект одного уроку з географії (додаток 4).

3. Методична розробка позакласного заходу з географії (одна на мікрогрупу) (додатки 5).

4. Аналіз елементів педагогічної технології вчителя географії (додаток 15).

5. Виготовлені студентами унаочнення, дидактичні матеріали (один комплект до розробленого конспекту уроку).

6. План виступу на звітній конференції (один виступаючий від мікрогрупи).

 

ІЗ ФАХОВИХ МЕТОДИК

Кожного дня методист оцінює виконане студентом практично-дослідницьке завдання, визначене програмою практики. Крім п’яти поточних оцінок, практикант отримує оцінки за підготовлені контрольно-звітні документи (див. “Звітна документація”, за винятком плану виступу на звітній конференції). Таким чином, диференційований залік за практику виставляється на основі одержаних студентом оцінок за всі види робіт і завдань, ураховуючи вчасне здавання звітної документації і участь у завершальному етапі практики – підсумковій конференції.

ІЗ СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА

 

Завдання із суспільствознавства виконують студенти п’ятого курсу, що навчаються за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація „Суспільствознавство”.

Шкільний курс “Людина і світ” значно відрізняється від інших навчальних предметів: його зміст опирається на всі ті знання, які учні здобули й продовжують здобувати при вивченні інших предметів. Тому метою педагогічної практики є не тільки формування навичок передачі інформації, але й намагання виробити у дітей цілісне уявлення про навколишній світ і самих себе, допомогти самовизначитися стосовно природи та суспільства, зайняти певну життєву позицію, а не просто оволодіти сукупністю знань і вмінь, як це передбачено іншими шкільними предметами.

Знання є основою цього курсу, але ці знання є наслідком певного узагальнення, тому студенти-практиканти повинні допомагати учням ці знання зрозуміти та осмислити, тобто пов’язати з уже відомим матеріалом, власним досвідом. Це потребує роздумів, творчого мислення і висновків. Вироблення критичного, творчого мислення й особистих переконань – лише одна з цілей педагогічної практики. Не менш важливою є допомога учням визначитись у своїх ціннісних орієнтаціях, знайти провідну мету і шляхи, вміти планувати та зорганізувати свою діяльність, передбачати її можливі наслідки й бути готовим нести за них відповідальність.

Головними специфічними засадами педагогічної практики із суспільствознавства є:

– цілісність і системність, тобто відтворення об’єктів вивчення – людини і суспільства – через їх цілісне бачення та у їх взаємозв’язках;

– гуманоцентризм, який передбачає, що головним предметом курсу є сама людина і що під час вивчення всіх тем курсу їх зміст повинен пов’язуватися з людиною (її потребами, інтересами, цілями, ідеалами тощо);

– синтетичність, тобто поєднання у змісті й у процесі викладання курсу різних форм практичного і духовного освоєння дійсності та різних джерел інформації (навчальні предмети, художня література, засоби масової інформації, життєвий досвід студента-практиканта й учнів тощо);

– спрямованість курсу на формування не лише знань, умінь і навичок, а й особистісних якостей учнів (громадянських, інтелектуальних, моральних, вольових тощо), їхніх переконань, установок, мотивів, ціннісних орієнтацій та інших характеристик. Особлива увага має приділятися розвиткові критичного і творчого мислення учнів;

– відкритість, яка включає також полікультурність та плюралізм і спрямована на вироблення антидогматичного мислення, здатного сприймати будь-яку нову інформацію й без упереджень та з розумінням ставитися до різних точок зору і поглядів, а також до цінностей, що репрезентують різні світогляди та культури;

– органічне поєднання локального й глобального, яке передбачає взаємозв’язок індивідуального і родового, регіонального і загальнонаціонального, національного і загальнолюдського тощо;

– гармонізація відносин, згідно з якою вивчення курсу повинне сприяти виробленню толерантності у людських взаєминах, прагнення і вміння будувати свої взаємовідносини з навколишнім середовищем та іншими людьми на розумних, морально-правових засадах.

Необхідно, щоб при проведенні педагогічної практики переважаючою стала діалогічна форма викладення матеріалу, яка дає змогу порівнювати різні підходи й точки зору і виробляти в учнів вміння вести дискусію, аргументовано відстоювати свої погляди та переконання. Останнє передбачає також використання й інших інтерактивних форм і методів навчання та їх уміле поєднання з традиційними методами навчання.

Педагогічна практика передбачає формування в учнів умінь та навичок написання рефератів і виконання проектів (додаток 9), основними з яких є:

– уміння творчо застосовувати здобуті знання у нестандартних життєвих ситуаціях для розв’язання різноманітних соціальних проблем;

– уміння самостійно знаходити інформацію з різних питань людинознавства й суспільствознавства, володіти простими методами збирання такої інформації, працювати з різними джерелами цієї інформації;

– навички групової співпраці у процесі виконання тих чи інших проектів і розв’язання певних соціальних проблем, участі у громадському житті своєї школи, місцевості;

– уміння захищати свої конституційні права і свободи, виконувати загальнолюдські та громадянські обов’язки, оприлюднювати й аргументовано відстоювати власну думку, вести дискусію з представниками інших поглядів чи переконань, іти на розумні компроміси у випадках виникнення конфліктних ситуацій тощо.

Під час педагогічної практики студенти повинні:

1. Узяти участь у теоретико-організаційній настановній конференції.

2. Провести 3 залікових уроки, один із яких присвячено розгляду учнівських рефератів та проектів.

3. Підготувати і провести позакласний захід з учнями 11 класу (додаток 5).

4. Організувати зустріч із фахівцями, експертами, батьками в контексті виконання учнівських проектів із курсу “Людина і світ”.

5. Здійснити екскурсію до одного з вищих навчальних закладів із метою подальшої профорієнтації учнів.

 

Звітна документація із суспільствознавства:

1. Плани-конспекти двох залікових уроків (додаток 4).

2. Щоденник психолого-педагогічних спостережень з аналізом уроків учителів, студентів мікрогрупи, власних уроків, позакласного заходу (додатки 1.2., 2, 6).

3. Методична розробка позакласного заходу (додаток 5).

4. План виступу на звітній конференції (один на мікрогрупу).

 

 

З ПРАВОЗНАВСТВА

 

Завдання з правознавства виконують студенти п’ятого курсу, що навчаються за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Спеціалізація „Правознавство.”

Нормативною правознавчою дисципліною в середніх навчальних закладах є „Основи правознавства” (9 клас). У навчальних закладах з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін також викладається курс „Правознавство” (10-11 клас). Зростаюче значення правових знань у повсякденному житті, необхідність підвищення правової культури населення, зокрема молоді, актуалізували появу в шкільних навчальних планах низки правознавчих курсів за вибором. До таких належать: „Ми – громадяни” (5 клас), „Практичне право” (8(9) клас), „Права людини” (10 клас) та ін. Через обмежену кількість навчальних годин з „Основ правознавства” й 9-х класів у школі практикантам варто звернутися і до викладання зазначених правознавчих курсів.

Педагогічна практика з правознавства припадає на І навчальний семестр у школі, коли учні лише починають ознайомлюватися з правознавчими дисциплінами, відбувається формування вмінь і навичок роботи з теоретичним матеріалом, особливостями розгляду правових ситуацій, системи опрацювання джерел права. У зв’язку з цим студентам-практикантам необхідно особливо уважно і відповідально поставитися до підготовки до уроків, аби учні не втратили мотивацію й пізнавальний інтерес до вивчення правознавчих курсів.

У реалізації навчально-виховних завдань правознавчого курсу важливу роль відіграє раціональне поєднання конкретного матеріалу та логічно переконливого узагальнення, що завершується формулюванням певних понять. Тому чи не найголовнішу увагу практикантам варто приділити формуванню категоріального апарату, який становить основу правових знань. Потрібно наголошувати на тому, що юридична термінологія подібна до математичних аксіом: поняття часто є нормами права, вони не можуть мати довільного трактування і тому потребують максимально точного відтворення учнями у своїх відповідях. Саме вміння пояснювати поняття та правильно їх уживати розглядається як один із критеріїв діагностування знань учнів. У зв’язку з цим практикантам необхідно організувати ефективну роботу із засвоєння правових термінів, що має відображатися у змісті планів-конспектів уроків, на самих уроках, в організації ведення учнями словників правових термінів та при підготовці дидактичних матеріалів.

Іншим специфічним напрямом формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок із правознавчих курсів є робота з правовими джерелами. Вона, насамперед, вимагає раціонального підходу до визначення типу уроку (оптимальним є лабораторне заняття), прийомів та методів (доцільним є проведення окремих видів інтерактивної пізнавальної діяльності). Обов’язковим моментом у підготовці до уроку є формулювання вчителем блоків запитань для роботи з джерелами права.

Досвід викладання суспільствознавчих дисциплін у школі підтверджує, що інтерес учнів до теоретичних знань забезпечується вивченням, яке спирається на їхній власний життєвий досвід, активізує вже здобуті ними знання; базується на нових виразних, логічних і переконливих даних, що наводяться на уроці. З цієї точки зору необхідним елементом є актуалізація знань шляхом залучення учнів до ділових (рольових) ігор. Відповідно до віку школярів, рівня розвитку їхнього абстрактного мислення беруться найбільш загальні й очевидні характеристики, що відображають головне, найсуттєвіше у змісті правової проблеми.

Забезпечити формування правової культури засобами самої лише навчальної роботи практично неможливо. Кожний розділ правознавчих курсів бажано закріпити певною формою позакласної навчальної або виховної роботи (додатки 5, 6, 10,11). Це допоможе розвинути у майбутніх громадян України почуття людської гідності, усвідомити своє місце в суспільстві, закріпити здобуті знання про права людини та можливості їх реалізації, виховати повагу до прав й основних свобод людини. Головні завдання з позакласної навчальної і виховної роботи — набути вміння орієнтуватись у правовому полі; виробити особисту точку зору та переконання у необхідності побудови правової держави, дотримання принципів верховенства права; вміти аргументовано й логічно, толерантно вести правову дискусію, спираючись на здобуті знання, стверджуючи людську гідність; виховати інтерес, пізнавальну активність до правової громадської діяльності.

Проводячи позакласну роботу із правознавства, слід ураховувати наступні принципи її побудови:

- наявність мотивації. Варто довести до учнів важливість і необхідність отриманої під час проведення заходу інформації. Ці знання мають бути актуальними. У цьому сенсі виховний захід може бути не тільки логічним продовженням вивчення на уроках окремої теми, а й віддзеркаленням поточних суспільно-політичних подій, явищ, що є чудовим засобом формування громадянської позиції і допоможе підвищити зацікавленість учнів до виховного заходу;

- принцип співкерівництва. Навіть при використанні тих форм роботи, де ведучий — учитель, треба постійно знаходити поміж учнів своєрідних “дублерів” і покладати на них частину своїх функцій не для годиться, а довіряти їм на окремих ділянках роботи насправді, надавати повну самостійність;

- колективна творчість (планування, організація оформлення), коли запропонована форма роботи у процесі колективного пошуку збагачується як за змістом, так і організаційною формою заходу;

- добровільність.

Працюючи в цьому напрямі, не слід обмежуватися лише роботою з учнями; іноді в учителя виникає потреба поспілкуватися стосовно поставлених проблем із батьками учнів. Доцільно постійно залучати їх до позакласної роботи. Це також стосується і представників громадських організацій та окремих осіб (працівників правоохоронних, судових органів, правозахисних організацій, посадових осіб місцевого самоврядування). Якщо інтелектуальний і пізнавальний рівень групи високий, можна провести спільну форму роботи, наприклад, прес-конференцію.

При виконанні завдань практики рекомендується дотримуватися такого графіка:

1-й тиждень:

1. Ознайомлення з навчальним закладом, особливостями його функціонування, зі специфікою викладання дисциплін гуманітарного циклу, з адміністрацією, вчителем-предметником, класним керівником. Розподіл по класах, знайомство з учнями.

2. Ознайомлення з кабінетом правознавства, його обладнанням, технічними засобами, навчальним і методичним матеріалом.

3. Вивчення нормативної документації, документації вчителя правознавства і класного керівника: навчальним планом закладу, програмами, календарними планами, поурочними планами-конспектами, класними журналами, розписом уроків. Складання власного календарно-тематичного плану на час проведення практики (додаток 14).

4. Відвідання уроків учителів-предметників, спостереження за методикою проведення занять, особливостями педагогічних технологій, що застосовуються, аналіз уроку (додаток 1.2.).

5. Складання індивідуального плану роботи на період практики.

6. Підбір навчального і методичного матеріалу та унаочнення, виготовлення дидактичного матеріалу.

7. Визначення відповідно до специфіки класу типу уроку, методи і прийоми роботи вчителя й учнів.

2-й, 3-й, 4-й та 5-й тижні:

1. Підготовка до проведення уроків (отримання консультацій від методистів та вчителів школи, написання планів-конспектів,виготовлення унаочнення, дидактичних матеріалів) (додатки 3, 4).

2. Проведення пробних уроків із наступним самоаналізом (додаток 2).

3. Відвідування уроків інших студентів-практикантів, аналіз занять (додаток 1.2.).

4. Розроблення сценарію виховного заходу (додатки 5, 10, 11).

5. Розроблення та проведення залікового уроку з використанням нетрадиційних форм організації навчання, самоаналіз (додатки 2 - 4).

6. Проведення виховного заходу з правознавства з наступним самоаналізом (додатки 5, 6, 10, 11).

7. Оформлення та здавання звітної документації.

Звітна документація з правознавства:

1. Плани-конспекти всіх проведених уроків (один із них розгорнутий) у загальноосвітніх класах; десять планів-конспектів уроків, два з яких розгорнуті (один – із застосуванням традиційної, другий – інтерактивної методик), проведених у класах із поглибленим вивченням правознавства (додаток 4).

2. Календарно-тематичний план із правознавства на час проведення практики (додаток 14).

3. Виготовлене студентом і використане на уроці унаочнення.

4. Комплекти дидактичного матеріалу до трьох тем: перший комплект – для перевірки понятійного апарату, другий комплект – тестові завдання для закріплення знань, третій комплект – правова ситуація та сформульовані завдання й запитання для роботи в малих групах при вивченні нового матеріалу.

5. План-сценарій позакласного заходу з правознавства (додаток 5).

 

 

Й тиждень

1. Ознайомлення зі школою, кабінетом географії, його обладнанням, технічними засобами та картографічними матеріалами.

2. Ознайомлення з документацією вчителя географії: тематичними планами, поурочними планами, класними журналами.

3. Спостереження за методикою проведення уроків географії вчителями школи, ознайомлення з особливостями їх педагогічних технологій.

4. Складання індивідуального плану на період практики.

5. Робота з необхідною методичною літературою.

Й, 3-й, 4-й та 5-й тижні

1. Підготовка до проведення уроків географії (отримання консультацій від методистів та вчителів школи, написання планів-конспектів (додатки 3, 4),виготовлення унаочнень, дидактичних матеріалів).

2. Самостійне написання планів-конспектів до уроків географії (додаток 4).

3. Проведення залікових уроків географії з наступним самоаналізом (додаток 2).

4. Розроблення та проведення залікового уроку з використанням нетрадиційних форм організації навчання, спрямованих на активізацію самостійної пізнавальної діяльності учнів, з наступним його самоаналізом (додатки 2 – 4).

5. Вивчення елементів педагогічних технологій учителів географії (додатки 15, 16).

6. Розроблення сценарію позакласного заходу з географії (додатки 5, 12, 13).

7. Проведення позакласного заходу з географії з наступним самоаналізом (додаток 6).

8. Відвідування уроків інших студентів-практикантів та участь у їх аналізі (додаток 1.2.).

9. Оформлення та здавання звітної документації.

 

Звітна документація з географії:

1. Щоденник психолого-педагогічних спостережень з аналізом уроків учителів, студентів групи, власних уроків, позакласного заходу (додатки 1.2., 2, 6.

2. Плани-конспекти проведених під час практики уроків (додаток 4).

3. Розгорнутий план-конспект уроку з використанням нетрадиційних форм організації навчання.

4. Розгорнутий аналіз одного відвіданого уроку студента-практиканта (додаток 1.2).

5. Методична розробка позакласного заходу з географії (одна на мікрогрупу) (додаток 5).

6. Виготовлене студентом унаочнення, дидактичні матеріали до уроку.

7. Опис педагогічної технології вчителя географії на аркушах А-4 обсягом до 2 сторінок (додаток 15).

8. План виступу на звітній конференції (один виступаючий від мікрогрупи).

 

 

З ГЕОГРАФІЇ ТА ЕКОНОМІКИ

 

Завдання з географії й економіки виконують студенти п’ятого курсу, що навчаються за сп

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти