ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема № 3. Археологічна культура і проблеми її виділення.

Принципи виділення археологічних культур. Археологічна культура як господарсько-економічна єдність,етнос,соціальний організм та культурна спільність.

 

Практичні заняття: написання наукових рефератів.

 

Тема № 4. Польові археологічні дослідження.

Етапи польових досліджень. Розвідка. Письмові джерела та усні перекази як свідчення про місцезнаходження археологічних пам’яток. Основні положення методики польових археологічних досліджень.

Аерофотозйомка,електророзвідка,сейсморозвідка. Первісне дослідження археологічної пам’ятки. Шурфування. Розкопки. Стратиграфічний метод. Документація розкопок.

 

Практичні заняття: складання плану археологічної розвідки, заходження місця для розкопу та його розбивка за допомогою ”єгипетського трикутника”, компаса та рулетки, робота з топографічними картами, складання археологічних креслень та ведення польового щоденника.

 

Тема № 5. Археологія і туризм.

Туристські вміння та навики, які стануть в нагоді під час археологічної розвідки та польових робіт.

Топографічна підготовка та вміння орієнтуватися. Способи долання природних перешкод. Оптимальний підбір туристського спорядження та організація харчування в польових умовах. Профілактика захворювань і травматизму.

 

Практичні заняття: проведення археологічних розвідок на місцевості з відпрацюванням елементів туристської техніки, робота з топографічними картами, підготовка туристського спорядження для участі в археологічній експедиції, відпрацювання навичок долання природних перешкод за допомогою спеціального туристського спорядження.

Тема № 6. Археологія в краєзнавстві. Роль археології у вивченні історії рідного

Краю.

Джерела історичного краєзнавства(письмові та речові, їх взаємозв’язок ). Археологічні джерела – найдавніший вид історичних джерел. Виявлення та попередня оцінка пам’яток. Виявлення та попередня оцінка пам’яток в ході археологічної розвідки. Комплексне вивчення археологічних пам’яток із використанням топографічних джерел. Методика наукової обробки археологічних матеріалів у краєзнавчих дослідженнях.

 

Практичні заняття: відвідування архіву(знайомство з матеріалами). Екскурсія до музею.

 

Тема № 7. Охорона пам’яток рідної землі – справа честі багатьох і кожного.

Розвиток археологічної науки в Україні. Археологічні товариства, краєзнавчі комісії та археологічні видання в Україні. Дослідники археологічного минулого нашого краю. Закон України про охорону та використання пам’яток історії та культури та необхідність їх ефективного використання. Пам’яткоохоронні та краєзнавчі товариства на Рівненщині. Залучення учнів до справи обліку, збереження та охорони археологічних пам’яток.

 

Практичні заняття: практикум-знайомство з роботою місцевих пам’яткоохоронних товариств.

 

Тема № 8. Волинь – північно-західний регіон України. Археологічні

Старожитності в контексті історичних досліджень.

Традиційний поділ України на природно - господарські та культурно - історичні райони. Формування території Волинської землі. Археологічні знахідки, як свідчення про давню заселеність території краю.

 

Практичні заняття: робота з історичними та археологічними картами, робота в бібліотеці і краєзнавчому музеї.

 

Тема № 9. Походження людини та найдавніші людські істоти в Україні. Палеоліт

Волині.

 

Соціальні та біологічні аспекти антропогенезу. Видатні відкриття палеоантропологів, як передумова відтворення сучасної картини передісторії людства. Еволюція черепа людини та виготовлення найдавніших знарядь праці. Періодизація кам’яної доби. Ранній, середній та пізній палеоліт на території Волині. Збирачі та мисливці.

 

Практичні заняття: практикум у палеонтологічному розділі краєзнавчого музею; ознайомлення з роботою палеоантропологів і остеологів; демонстрація знарядь праці палеолітичної епохи; їх замалювання; картографування палеолітичних стоянок на території рідного краю.

Тема № 10. Мезоліт. Мезолітичні культури Волині та Волинського Полісся.

Лісові мисливці післяльодовикової доби. Устрій мисливських суспільств. Сім’я. Община. Мезолітичні культури Волині: культура лінгбі, агренгсбурзька культура,свідерська культура (пам’ятки типу Нобель), коморницька та яніславицька культури.

 

Практичні заняття: ознайомлення з розділом «Мезоліт» краєзнавчого музею; картографування мезолітичних пам’яток рідного краю; замальовування мікролітів і макролітів.

 

Тема № 11. Культури епохи неоліту.

Найдавніші землероби неоліту України. Культура лінійно-стрічкової кераміки, Волинська неолітична культура. Духовна культура. Етнокультурні контакти.

 

Практичні заняття: ознайомлення з розділом «Неоліт» краєзнавчого музею; картографування неолітичних стоянок на території рідного краю; замальовування неолітичних знарядь праці; практикум «Орнаментація неолітичного посуду як відображення ідеологічних уявлень стародавнього населення.»

 

Тема № 12. Археологічні пам’ятки Волині періоду міднокам’яного віку.

Перехід давнього населення до виготовлення знарядь праці з металу. Перший великий суспільний поділ праці. Маліцька культура, Волино-Люблінська культура, культура лійчастого посуду, пам’ятки трипільської культури, культура кулястих амфор. Відтворення за матеріалами археологічних розкопок картин побуту та релігійних уявлень енеолітичних племен.

 

 

Практичні заняття: ознайомлення з енеолітичним матеріалом краєзнавчого музею; експедиція до пам’яток енеолітичних культур, проведення практикуму «Мистецтво трипілля»; замальовування основних сюжетів на орнаментованому трипільському посуді; виготовлення макетів трипільських жител.

 

Тема № 13. Культури епохи бронзи на Волині.

Економічна переорієнтація – скотарство та землеробство виходять на перший план. Міжплемінний обмін. Завершення процесу першого суспільного поділу праці. Утвердження патріархально-родових відносин. Виникнення городищ.Племена культур шнурової кераміки на Волині: городицько-здовбицька, стжижівська, тшинецько- комарівська культури.

 

Практичні заняття: ознайомлення з розділом ­­“Бронзова епоха ” краєзнавчого музею; відвідування пам’яток епохи бронзи на території рідного краю; картографування поселень і могильників епохи бронзи; замальовування зразків кераміки культур бронзової епохи, поширених на території рідного краю.

 

Тема № 14. Ранній залізний вік на теренах нашого краю.

Зміни у виробництві знарядь праці. Землеробство і скотарство як провідні галузі господарства. Другий великий суспільний поділ праці. Виникнення торгівлі. Приватна власність та розклад первіснообщинних відносин.

Культури ранньозалізного віку Волині: лужицька культура, пам’ятки лежницької та могилянської культурних груп, милоградська та поморсько- кльошова культури.

 

Практичні заняття: ознайомлення з матеріалами епохи залізного віку краєзнавчого музею; екскурсія до археологічних пам’яток цієї епохи; замальовування основних типів кераміки, зброї, предметів вжитку; картографування пам’яток епохи залізного віку на території рідного краю; археологічні розвідки.

 

Тема № 15. Давньослов’янський та ранньосередньовічний період археології

Волині.

Пам’ятки зарубинецької культури в поліських районах Волині (ІІІ – ІІ ст.. до н.е.). населення пшеворської культури на Волині і участь у їх формуванні прийшлих германських племен (І ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.). Зубрицька культурна група на Волині (І – ІІ ст. н.е.). Пам’ятки вельбарської культури як відображення розселення германських племен на території Волині (ІІ – ІV ст. н.е.). Занепад черняхівської культури і участь населення Волині у створенні

 

ранньослов’янських культур. Слов’янські пам’ятки V – VII ст. типу Корчак на Волині. Зимнівське городище – можливий політичний центр дулібів. Старожитності слов’ян типу Луки - Райковецької на Волині.

Практичні заняття: археологічні розвідки на слов’янські пам’ятки Рівненщини, робота в краєзнавчому музеї, камеральна обробка зібраного матеріалу.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти