ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Інтернаціоналізація промислової власності

Початок інтернаціоналізації промислової власності.З підпи­санням Паризької конвенції розпочався період інтернаціоналізації промислової власності, зокрема патентної системи. Паризький союз заклав підґрунтя, яке уможливило прогрес шляхом періо­дичних переглядів Конвенції, що сприяло одержанню та підви­щенню ефективності охорони винаходів, створюваних в одній із країн-члеиів, в інших країнах-членах.

«Особливі угоди» в галузі патентного прана.Від початку свого існування Паризька конвенція передбачала можливість укладен­ня міждержавами-членами «особливих угод» щодо промислової власності. Цю можливість було використано при укладенні До­говору про патентну кооперацію РСТ {1970) та Європейської па­тентної конвенції (1973). Зазначені спеціалізовані угоди сприя­ють розвитку патентного права.

Патентне право Російської імперії

Перший патентний закон.Патентне право Росії загалом по­вторило шлях, який пройшло патентне право інших європейсь­ких країн. Прийняттю в 1812 р. першого патентного закоку пере­дував тривалий період привілеїв для окремих осіб. У 1723 р. з'я­вилися «Правила надання привілеїв на відкриття фабрик», які певною мірою впорядкували практику надання привілеїв.

Перший патентний Закон Російської імперії «Про привілеї на різні винаходи і відкриття у художествах і ремеслах* встановив к дії привілеїв від 3,5 до 10 років. Привілеї надавав міністр


внутрішніх справ після розгляду питання Державною радою, без перевірки суті винаходу. Виданий привілей мігбути оспорений у судовому порядку в разі відсутності новизни винаходу. За вида­чу привілеїв стягували мито в розмірі 300, 500 або 1500 рублів. Було запроваджено публікацію опису винаходу, яку спочатку здійснювали за ініціативою самого винахідника. З 1814 р. нона стала обов'язковою.

У 1833 р. патентний закон зазнав суттєвих змін і доповнень. Нововведення були пов'язані з переходом до системи поперед­нього досліджений винаходів, покладенням на володільця при­вілею використати винахід, із забороною перевід ступати привілеї акціонерним товариствам. Проаналізувавши норму закону, мож­на зробити висновок, що винаходом вважали нове та корисне ви­рішення завдання.

З 1870 р. надавали привілеї за підписом самого лише міністра фінансів. Відтоді привілей перетворився на документ, який кон­статував наявність передбачених законом прав у будь-кого, хто створював відповідно до вимог закону технічні нововведення.

Другий патентний закон.Другий патентний закон Російської імперії - Положення про привілеї на винаходи І вдосконалення -був прийнятий 20 травня 1896 р. За новим законом винахід мав належати до галузі промисловості та мати суттєву новизну. Не підлягали патентуванню наукові відкриття и абстраговані теорії, хімічні, смакові та харчові речовини, ліки і способи їх приготу­вання тощо. Привілеї на винахід видавав міністр торгівлі та про­мисловості на підставі перевірної системи експертизи заявок. Привілей діяв не більше 15 років. Володілець міг вільно відчужу­вати його, видавати ліцензії та передавати привілей у спадщину. Володілець був зобов'язаний реалізовувати свій винахід протя­гом 5 років під загрозою припинення дії привілею.

Охорона промислових зразків у Російській імперії

Першим законом Російської імперії, який детально регулював питання охорони промислових зразків, був Закон «Про право власності на фабричні рисунки І моделі» (1864), відповідно до якога об'єктом охорони мігбути рисунок або модель, призначені для відтво­рення в заводських, фабричних або ремісницьких виробах.

Моделі та рисунки охороняли за принципом права власності, а їх відтворення припускало всі відомі способи: промисловий, мануфактурний або ручний.


Під фабричним (технічним) рисунком або моделлю мали на увазі будь-яке поєднання ліній, форм і кольорів, призначене для відтворення у промислових виробах з метою надання їм нового

вигляду.

Правову охорону забезпечували тільки новим рисункам або моделям, які на момент подання заявки не були відомі загалу. Закон визначав, які рисунки або моделі не є новими. Право на промисловий зразок цей документ гарантував автору або його правонаступнику. Проте право на промисловий зразок, створе­ний рисувальниками й орнамептувальниками фабрики або заво-дчг. належало підприємству (службовий промисловий зразок).

Для реєстрації рисунків або моделей необхідно було подати заявку (прохання) з додатком-двома примірниками рисунку або моделі. Допускали також додавання креслень. Заохочували до­дання до заявки опису промислового зразка із зазначенням того, що автор вважає новим і на шо запитує охорону.

Закон визначав строк охорони - 10 років. При цьому на виро­бах, виготовлених із використанням зареєстрованого промисло­вого зразка, вимагали робити на видному місці відмітку про це (маркування). За порушення права володільця зареєстрованого промислового зразка порушника штрафували.

Порушенням права па промисловий зразок (ст. 10) вважали відтворення його у вигляді певного зразка з наданням інших розмірів або кольору чи з непомітними за звичайного огляду ви­дозмінами, а також відтворення для іншої галузі промисловості. Відтворення ж рисунку на поверхні у вигляді виробу об'ємної форми і навпаки не вважали порушенням права на промисловий зразок.

Патентне право СРСР

Положення про патенти на винаходи.12 вересня 1924 р. ЦВК СРСР прийняв Положення про патенти на винаходи, за яким па-і піт знову став єдиною формою охорони винахідницьких прав. Закон встановлював, шо патенти видають на нові винаходи, які допускають промислове використання. Патент на винаходи ви-давалина 15 років, його можна було вільно відчужувати та переда­вати для використання іншій особі на розсуд патентоволодільця. Держава залишила за собою право, у разі неможливості отрима­ти добровільну згоду патентоволодільця, примусово відчужува­ти патент на свого користь у межах потреб державних підприємств і установ із виплатою натентоволодільцеві певної винагороди.


Патент можна було перелапати у спадщину, але він не входив до розміру спадщини, оскільки тодішнє чинне цивільне законодав­ство обмежувало його сумою 10 тис. крб. золотом.

Постанова про введення в дію закону про патенти оголосила анульованими всі видані до більшовицького перевороту патенти (ст. 2), але передбачала можливість їхнього підновлення (статті 3-4). Для нього володільцям дорадянських патентів надавали право протягом одного року з дня виходу закону про патенти клопота­ти перед Комітетом у спранах винаходів про видачу їм відповід­ного радянського патенту. Повий патент видавали не па 1 5 років, аз відрахуванням часу, протягом якого патентоволоділець кори­стувався старим патентом. Закон про патенти 1924 р. був набли­женим до тогочасних зразків зарубіжних патентних законів.

Положення про винаходи та технічні вдосконалення.У 1931 р. закон про патенти на винаходи був замінений Положенням про винаходи і технічні вдосконалення, а патенти - авторськими свідоц­твами як основною формою охорони винахідницьких прав. Вони засвідчували визнання заявленого технічного рішення винаходом, підтверджували пріоритет винахідника та його авторство на ви­нахід, служили підставою палання винахідникові прав і пільг. встановлених чинним законодавством. Винагороду автору ви­плачували не конкретні підприємства, які використовували його винахід, а галузеві органи з винахідництва, які враховували розмір річної економії, одержаної від впровадження винаходу. Винаго­рода становила 20 % річної економії від 1 до 5 тис. крб. і знижу­валася до 2 % за річної економії від 500 тис. крб. до І млн крб. і більше.

Закон про промислові зразки 1924 р. відмінили в 1936 р. Яко­гось нового акта прийнято не було. Охорону промислових ри­сунків здійснювали в межах законодавства про авторське право. І Гоні ж моделі здебільшого підпадали піл поняття «технічне вдос­коналення», яке було запроваджене до радянського законодавства для позначення особливого об'єкта правової охорони в 1932 р.

Перегляд законодавства про винаходи.Радянське законо­давство про винаходи зазнавало суттєвих змін тричі - у 1941, 1959 і 1973 роках, коли приймали нові базові акти про винахід­ництво й акти, що доповнювали перші. Загалом вони мали єдину основу: передбачали дві форми охорони прав винахідників (ав­торське свідоцтво та патент), систему експертизи заявок, до­звільний порядок патентування винаходів за кордоном, мож­ливість примусового викупу патенту державою. Зміни із основ-


ному стосувалися уточнення критеріїв охороноздатності вина­ходів, кола прав, які надавали авторам винаходів, порядку про­ведення експертизи заявок.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти