ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Охорона промислових зразків у СРСР

Загрузка...

Постанова про промислові зразки (рисункиі моделі).

Одночасно із законом про патенти було прийнято постанову ЦВК і РНК СРСР від 12 вересня 1924 р. «Про промислові зранку (рисунки і моделі)». За цим законом як промислові зразки охо­роняли:

• нові за виглядом або формою художньо-промислові рисун­
ки, призначені для відтворення у відповідних виробах;

• ниві за виглядом, формою, будовою або розташуванням час-
гин моделі, призначені для промисловості, торгівлі, ремесла, до­
машнього вжитку і взагалі для будь-якої роботи.

Комітет у справах винаходів не реєстрував як промислові зразки такі об'єкти, як стаціонарна споруда, будинок, плавиль­на піч, а також друкарські шрифти та інші об'єкти, призначені для друкування. Реєстрації підлягали лише нові зразки л межах країни, Пріоритет заявки розраховували від моменту її подання до Комітету.

Якщо всі формальні вимоги до матеріалів заявки було вико­нано. Комітет протягом двохтижні в від дня прийняття заявки вно­сив зразок до реєстру. Заявникові видавали свідоцтво про реєст­рацію промислового зразка.

Особа, яка зареєструвала зразок, мала виключне право у виг­ляді промислу відтворювати в межах СРСР цей зразок загалом або ного характерні частини, запроваджувати вироби, що відтворюють зразок, в обіг або іншим способом використовувати їх (ст. 7).

Строк охорони становив 3 роки від дня подання заявки до Комітету та міг бути подовжений на 3, а потім ще на Л роки. За­пільний строк охорони промислового зразка становив 10 років.

Права на зразок могли бути передані за повною або обмеже­ною ліцензією як до, так і після реєстрації зразка. Розгляд спорів -'ііііснк)вали в судовому порядку.

Постанова про промислові зразки.Охорона промислових -зразків як самостійних об'єктів інтелектуальної власності була відновлена у зв'язку з приєднанням СРСР до Паризької конвенції пРо охорону промислової власності. 9 червня 1965 р. Рада -"Шістріц СРСР прийняла Постанову про промислові зразки, а іаіентне відомство затвердило Положення про патентні зразки.


Як промислові зразки відтепер охороняли нові придатні для ви­готовлення промисловим способом художні рішення, пов'язані із зовнішнім виглядом промислового виробу, які демонструють єдність технічних та естетичних якостей.

Для визнання художнього рішення промисловим зразком за Положенням 1965 р. було достатньо його місцевої новизни, тобто новизни в межах СРСР. Не підлягали правовій охороні рішення, пов'язані Із зовнішнім виглядом більшості виробів легкої промис­ловості. Положення передбачало дві форми охорони промисло­вих зразків - свідоцтво та патент. Останній діяв 5 років і міг бути подовжений ще на 5 років.

8 липня 1981 р. Кабінет Міністрів СРСР затвердив нове По­ложення про промислові зразки, яке містило досконаліші прави­ла, наближені до міжнародних стандартів. Так, від промислового зразка вимагали світової новизни, було взято під охорону зовнішній вигляд виробів легкої промисловості, строк дії патен­ту на промисловий зразок був збільшений до 10 років.

Останні законодавчі акти СРСР в галузі патентного права

Проблеми реформи винахідницького права в СРСР активно обговорювали у 80-ті роки XX ст. 31 травня 1991 р. Верховна Рада СРСР прийняла новий Закон «Про винаходи в СРСР», шо на­брав чинності 1 липня 1991 р. 10 липня 1991 р. прийнято Закон СРСР «Про промислові зразки*, який мав набрати чинності 1 січня 1992 р. Готували Закон СРСР «Про Патентний суд СРСР», По­ложення про патентних повірених, Статут Державного фонду ви­находів СРСР, ряд інших актів. Розпад СРСР як єдиної держави перешкодив їх втіленню у життя.

3.11. Становлення патентного права в Україні

З утвердженням України як самостійної держави дався взна­ки вакуум навколо забезпечення охорони об'єктів промислової власності. Адже законодавство про винаходи та інші результати науково-технічної творчості належало до часів колишнього СРСР.

Початком організації національної патентної системи можна вва­жати 1993 р., коли постанова Кабінету Міністрів України від 27 січ­ня 1993 р. за №29 заснувала Державне патентне відомство Украї­ни (Держпатент України) - центральний орган виконавчої влади.

За короткий час було сформовано організаційну структуру Держпатетну, створено нормативно-правову базу для забезпечен-


ня правової охорони промислової власності на території Украї­ни, організовано систему реєстрації прав на використання об'єктів промислової власності.

Після створення Державного департаменту інтелектуальної власності на базі науково-дослідного центру патентної експерти­зи (НДЦЕ) було засновано Державне підприємство «Українсь­кий Інститут промислової власності», підпорядковане першому.

15 грудня 1993 р. Верховна Рада України ухвалила два закони про патентне право. Закон № 3687-ХП <*Про охорону прав на вина­ходи і корисні моделі» регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на винаходи та корисні моделі в України. Закон № 3688-ХІІ «Про охорону прав на промис­лові зразки» регулює відносини, що виникають у зв'язку з набут­тям І здійсненням права власності на промислові зразки в Україні.

Глава 39 ЦК присвячена праву інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА

ПРО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ

І ПОСЛУГ: СТАНОВЛЕННЯ ПРАВА НА ТОВАРНІ ЗНАКИ

Товарні знаки як знаки походження

Товарні знаки як знаки походження віддавна застосовували виробники цегли, шкіри, книжок, зброї та інших речей. Вони ста­вили клеймо у вигляді літер, зазвичай ініціалів, або інших симво­лічних позначень на товари для зазначення виготівника продукції.

Ці знаки не виконували сьогоднішню функцію полегшення розпізнавання товару в умовах розмаїття. Разом із тим вони по­значали аспект права на товарний знак, який не втратив значен­ня дотепер, а саме те, що знаки створюють зв'язок між товаром І його виробником.

Маркування використовували також для позначення володін­ня. Англійське слово Ьгапо. (тавро), яке часто вживають навіть зараз як синонім товарного знака, засвідчує цю практику: брен-Дом фермери називали маркування скоту клеймом за допомогою розжареного заліза.

Товарні знаки та виробництво товарів для експорту

Топарні знаки мали особливе значення для розвитку вироб­ництва товарів для експорту. Так, вироби з металу виготовляли в


Англії задовго до промислового століття, тому сталь, зброя, сто­лові прибори мали на собі традиційні позначення англійських виробників. Це стосувалося й дорогоцінних металів.

Товарні знаки та гільдії

Гільдії - основна форма ремісничого виробництва тих часів, коли міське життя зазнало перетворень, пов'язаних із виникнен­ням професій та об'єднань, очолюваних майстрами-ремісниками, які досягали цього статусу внаслідок учнівства та створення влас­норучного шедевру.

Умови виробництва підтверджували інспектори гільдії. Вико­ристовували різні позначення: гільдії, позначення майстра-ремі-сника, яке останній вибирав раз і назавжди, отримуючи статус майстра. Іноді використовував'] и позначення підмайстра або місце­вий знак. Позначення могли набувати форми печаток на виробах з дорогоцінних металів.

Товарні знаки вживали для того, щоб засвідчити, їло профе­сійна організація дотримується як правил виробництва, так і своїх професійних завдань. Ці знаки, вживані, аби поглибити в реміс­ників почуття відповідальності, здебільшого були обов'язковими.

Покарання за використання чужого товарного знака

Забороняли використовувати знак, що належить іншому, і су­ворість покарань XVI ст. за підробки свідчить, що порушення правил частішали в міру того, як занепадал и гільдії. Як приклади можна навести едикт Карла V (1544), який передбачав позбав­лення професії та відрубаний правої руки, а також французький Королівський едикт (1564), що встановлював смертну кару за підробне маркування парчі.

Занепад гільдій

У Франції гільдії скасував закон від 17 березня 1791 р., а при­вілеї англійських гільдій було відмінено в 1835 р. Проте занепад гільдій розпочався задовго до цього, адже вони поступалися місцем нерегульованим професіям, міжнародній торгівлі, вели­комасштабним підприємствам. Порушення правил гільдій при­звело до зникнення їхньої символіки, яку замінили більш сучасні типи товарних знаків у XVIII ст.


Товарні знаки XIX ст.

Товарні знаки отримали свою сучасну функцію у XIX ст. По­ява масового виробництва, ускладнення системи надходження товарів від виготінника до покупця, розвиток торгівлі вимагали універсальної ідентифікації товарів. Останні одержали наймену­вання на додаток до родових найменувань, таких як інструменти, сірники, пиво тощо.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти