ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Договір ВОІВ про авторське право (ДАП)

Загальні положення.Договір ВОІВ про авторське право укла­дений у Женеві 20 грудня 1996 р., введений у дію б березня 2002 р. Договір відкритий для участі держав -членів ВОІВ І Європейсь­кого співтовариства. Асамблея, заснована Договором, може прий­няти рішення про допуск інших міжурядових організацій до участі в Договорі.

Договір ВОІВ про авторське право становить собою черго­вий етап розвитку Бернської конвенції. Його було підготовлено з метою регулювання нових відносин, що виникли у зв'язку з сучасними технологіями і новими, не врегульованими раніше правами.

Цей Договір є спеціальною угодою - у розумінні ст. 20 Берн­ської конвенції про охорону літературних і художніх творів - до­говірних сторін, які є країнами Союзу. ДАП не пов'язаний з інши­ми договорами, крім Бернської конвенції,і не обмежує прана й обов'язки за будь-якими іншими договорами.

ДАПі Бернська конвенція.Згідно з ДАП будь-яка договірна сторона (навіть якщо вона не зв'язана положеннями Бернської конвенції) повинна дотримуватися положень статей 1-21 і До­даткового розділу Паризького акта 1971 р. Бернської конвенції, які регулюють матеріальні права. Жодна держава, яка не забезпе­чує рівня охорони, встановленого Бернською конвенцією, не може приєднатися до ДАП,

Об'єкти охорони.Серед об'єктів, які охороняє авторське пра­во, у Договорі згадано:

комп'ютерні програми, незалежно від способу та форми їх втілення (ет. 4). Комп'ютерні програми охороняють як літературні твори в розумінні ст. 2 Бернської конвенції;

компіляції даних або іншої інформації (бази даних) у будь-якій формі, які за відбором і розташуванням змісту становлять


собою результат інтелектуальної творчості (ст. 5). Охорона сто­сується лише баз даних як таких і не поширюється на самі дані або інформацію, не зачіпає будь-яке авторське право щодо самих даних або інформації, яку містять бази даних. Якщо база даних не становить собою результат інтелектуальної творчості за відбором і розташуванням змісту, вона перебуває поза сферою дії Догово­ру ВОІВ про авторське право.

Права авторів.Договір розглядає такі права авторів: право на розповсюдження, право на прокат і право на доведення до загаль­ного відома.

Право на розповсюдження (ст. 6), тобто виключне право доз­воляти доведення до загального відома оригіналу та примірників своїх творів шляхом продажу або іншої передачі права власності. При цьому в кожної з держав-учасниць залишається можливість визначити умови, на яких після першого продажу або іншої пере­дачі права власності на оригінал чи примірник твору, здійсненої з дозволу автора, відбуватиметься так зване вичерпання права на розповсюдження. Тобто після того як примірник правомірно на­дійшов до цивільного обігу, автор втрачає право подальшого кон­тролю за долею цього примірника засобами авторського права.

Право на прокат (ст. 7), тобто виключне право дозволяти ко­мерційний (або так званий цивільно-правовий) прокат для пуб­ліки оригіналів і примірників таких видів творів:

• комп'ютерних програм (за винятком тих випадків, коли сама
програма не є основним об'єктом прокату, тобто, наприклад, вона
доповнює певне обладнання, для роботи якого потрібне певне
програмне забезпечення);

• кінематографічних творів (але тільки в тих випадках, коли
комерційний прокат призводить до широкого копіювання таких
творів, що завдає суттєвої шкоди виключному Праву на відтво­
рення);

• творів, втілених у фонограмах, як визначає національне за­
конодавство договірних держав (за винятком країн, у яких з 15
квітня 1994 р., тобто з моменту підписання Угоди ТКІР5 діє сис­
тема виплати справедливої винагороди за такий прокат).

Право на доведення до загального відома (ст. 8), тобто виключ­не право дозволяти будь-яке сповіщення за допомогою дротово­го або бездротового зв'язку, включаючи можливість для публіки Доступу до творів із будь-якого місця і в будь-який час за влас­ним вибором. Останнє положення охоплює, зокрема, інтерактив­не сповіщення за запитом через систему Інтернету або \\^ЕВ-ТУ.


Строк охорони фотографічних творів.Строк охорони фото-графічних творі н згідно з Договором співпадає із загальним стро­ком охорони авторського прана за Вернською конвенцією (про­тягом життя автора та 50 років після його смерті), а положення ст. 7 (4) Бернської конвойнії {яка встановлює строк охорони не менш як 25 років з часу створення фотографічного т вору) не за­стосовують.

Захист вілобходу існуючих технічних засобів.Договір зобо­в'язує сторони передбачати відповідну правову охорону й ефек­тивні засоби правового захисту від обходу існуючих технічних засобів (наприклад, кодування), які використовують володільці авторського права у зв'язку зі здійсненням своїх прав і які обме­жують дії щодо творів, не дозволені акторами (правоволодільця-ми) або законом (ст. 11).

Захист електронної інформації про управління правами.Сто­рони згідно з договором також зобов'язані передбачити у своєму законодавстві відповідні ефективні засоби правового захисту, спрямовані проти:

• здійснюваного без дозволу усунення або зміни будь-якої
електронної інформації про управління правами;

• розповсюдження, імпорту з метою розповсюдження, пере­
дачі в ефір або доведення ДО загального відома без дозволу творів
(або примірників творів) за умови, шо особа, яка здійснює зазна­
чені Дії, знає, шо в її нх без дозволу була усунена або змінена елек­
тронна інформація про управління правами.

Йдеться про інформацію, яка ідентифікує твір, автора твору, володільця будь-якого права на твір або інформацію про умови використання твору та будь-які цифри і коди, у яких подана така інформація (ст. 12).

Зобов'язання сторін.Договір зобов'язує кожну сторону відпо­відно до своєї правової системи вживати заходи, необхідні для забезпечення виконання Договору, тобто заходи, що дозволяють ефективно протидіяти будь-якому акту порушення і передбачені Договором. До них належать тимчасові заходи запобігання пору­шенню і засоби утримання від подальших порушень.

Адміністративні положення Договору.Договір засновує Асамблею, головним завданням якої с розгляд питань збережен­ня і розвитку Договору. Адміністративні функції за Договором виконує Міжнародне бюро ВОІВ.

Україна с членом Договору ВОІВ про авторське право від дня введення його в дію ■- 6 березня 2002 р.


Стандарти Угоди про торговельні аспекти

Прав інтелектуальної власності (Угоди ТКІР5)

Щодо наявності, обсягу та використання авторських прав

До основних стандартів Угоди ТКІР5 (1994) щодо наявності. оГ'ґЯіу та використання авторських прав належать такі:

■ охорона авторських прав поширюється на форми втілення, а ненаиеї, пронеси, методи функціонування або математичні кон-ііеішіГяктакі (ст. 9 (2);

• комп'ютерні приграми (як вихідний текст, так і об'єктивний
кол> охороняють як літера]урні твори відповідно до Бернської
конвенції (ст. 10 (1):

• компіляції даних або інший матеріал у машинозчитуваній
або іншій формі, які за відбором або розташуванням свого змісту
становлять результат творчості, охороняють як такі (ст. 10 (2);

• що.чо комп'ютерних програм, включаючи випадки, коли сама
програма не є основним об'єктом прокату, і кінематографічних
творів надають право коморі цінного прокату (ст. 11);

• строк охорони творіп. включаючи фотографічні "і вори або
твори прикладного мисі ецтва. де цей строк розраховують на іншій
основі, ніж строк життя фізичної особи, становить не менш як.їО
років (ст. 12);

• обмеження або вилучення, які стосуються виключних прав,
зводять до випадків, які не вступають у протиріччя зі звичайним
використанням творів і не зачіпають безпідставно законні іпге-
реси правовололільця (ст. 13).

СИСТЕМА ДЖЕРЕЛ СУМІЖНИХ ПРАВ: НАЦІОНАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА СУМІЖНИХ ПРАВ

Загальні положення

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні щмва» в редакції від 11 липня 2001 р. об'єктами суміжних прав є виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) мовлен­ня (гт. 35).

Цивільний кодекс УРСР 1963 р. відніс радіо- та телевізійні передачі до творів, на які поширюється авторепке право (ст. 472). Авторське прано на радіо- та телевізійні передачі належало ра-Діо- та телевізійним організаціям, що передавали їх (ст. 483). Згідно зі статтею 196 авторське право орі-анізації діяло безстро-



ково. У разі ж реорганізації останньої авторське право, що нале­жало їй, переходило до її правонаступника, а в разі ліквідації -до держави1.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти