ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення

Загрузка...

(Римська конвенція)

Римська конвенція й авторське право.Ст. 1 Римської кон­венції передбачає, що надавана відповідно до неї охорона жодним чином не впливає на охорону авторського права на літературні та художні твори. Це означає, що жодне з положень Римської кон-

1 Авторське право: 36. офїц, матеріалів. - К.: Політвидав України, 1981. -С. 16, 20, 24.


не можна Інтерпретувати як таке, що шкодить авторсько-правовій охороні. З тексту ст. 1 також випливає, що в тих випад­ках, коли авторське право для використання твору вимагає згоди автора, Римська конвенція жодним чином не впливає на не­обхідність одержання такого дозволу.

Щоб приєднатися до Римської конвенції, держава повинна бути не тільки членом ООН, а й членом Бернського союзу або Всесвітньої конвенції про авторське право (ст. 24 (а). Держава перестає бути учасницею Римської конвенції з моменту виходу з Іїероського союзу або Всесвітньої конвенції про авторське право (ст. 28 (4).

Національний режим.Аналогічно до Бернської конвенції охо­рона, надавана Римською конвенцією, в основному зводиться до національного режиму, який держави-учасниці забезпечують націо­нальним виконавцям, виробникам фонограм і організаціям ефір­ного мовлення відповідно до національного законодавства (ст. 2 (2). І Іе означає, що крім прав, які гарантовані самою Конвенцією і ста­новлять мінімальний рівень охорони, у державах-учасницях іно­земні виконавці, виробники фонограм й організації ефірного мов­лення користуються тими самими правами, які ці держави нада­ють власним громадянам.

Національний режим забезпечують виконавцям, якою виконан­ня мало місце в іншій державі-учасниці (незалежно від того, до якої країни належить сам виконавець) або якщо твір транслюється в живому виконанні (а не з фонограми), яке охороняє Конвенція (незалежно від країни, до якої належить виконавець) (ст. 9).

Національний режим надають виробникам фонограм, якщо виробник є громадянином Іншої договірної держави (за критерієм національності), якщо перша фіксація була здійснена в іншій до­говірній державі (за критерієм фі ксації) або якщо фонограма впер­те чи одночасно побачила світ в іншій договірній державі (за кри­терієм випуску у світ) (ст. 5). Допускають застереження щодо цих альтернативних критеріїв: шляхом повідомлення Генеральному секретарю ООН будь-яка договірна держава може в будь-який час заявити, що вона не застосовуватиме критерій випуску у світ або - як альтернативу - критерій фіксації. Будь-яка держава, яка на день підписання Конвенції в Римі вже надала охорону вироб­никам фонограм виключно на підставі фіксації, може виключити як критерій випуску у світ, так і критерій національності.

Національний режим надають організаціям ефірного мовлен­ня, якшо їхня штаб-квартира розташована в іншій договірній дер-


 




жаві (за принципом національності) або якщо передачу транслю­ють з передавача, розташованого в іншій договірній державі, не­залежно від того, чи розташована первинна організація ефірного мовлення вдоговірнійдержаві.чині (за принципом територіаль-ності). Договірні держави можуть заявити, що вони забезпечать охорону радіо - та телепередач тільки якщо умови національності та територіальності задовольняють щодо однієї й тісї самої дого­вірної держави (ст. 6).

Охорона прав виконавців.Виконавців охороняють від дій, на які вони не давали своєї згоди, а саме від:

• передачі в ефір або доведення до загального відома живого
виконання;

• здійснення запису незафіксованого виконання;

• відтворення фіксації виконання за умови, що первинна фіксація
була здійснена без згоди виконавця або ж що відтворення здійсню­
ють з мстою, не дозволеною Конвенцією або виконавцем (ст. 7).

Охорона прав виробників фонограм.Виробники фонограм мають правочинність дозволяти або забороняти пряме чи непря­ме відтворення їхніх фонограм, тобто первинне використання фонограм (ст. 10). Фонограми визначають у Конвенції як будь-який виключно звуковий запис будь-якого виконання або інших звуків. Римська конвенція не передбачає правомочності на дозвіл виконання фонограм і не містить заборони на розповсюдження або ввезення у країну недозволених примірників фонограм.

Якщо фонограма, випущена з комерційного метою, служить для вторинного використання (наприклад, для радіо -, телепередачі чи доведення до загального відома в будь-якій формі), користувач повинен сплатити разову справедливу винагороду виконавцям чи виробникам фонограм або тим й іншим разом (ст. 12). Проте до­говірні держави вільні не виконувати це правило або обмежувати його виконання.

Охорона прав організацій ефірного мовлення.Організації ефір­ного мовлення мають правомочність дозволяти або забороняти:

• одночасну ретрансляцію своїх передач;

• фіксацію своїх передач;

• відтворення недозволених фіксацій своїх передач або відтво­
рення законних фіксацій із протизаконною метою;

• доведення до загального відома своїх телевізійних передач
за допомогою приймачів, установлених у місцях, доступних для
публіки, за плату.

Римська конвенція не передбачає захисту від розповсюджен­ня передач по кабелю (ст. 13).


Винятки із прав виконавців, виробників фонограм, органі­зацій мовлення.Римська конвенція допускає винятки з вищезаз­начених прав у національних законах щодо:

• особистого використання;

• використання коротких уривків у зв'язку з репортажами про
поточні події;

• ефірної фіксації організацією мовлення па своєму власному
обладнанні, використовуваної для власних передач;

• використання виключно з метою навчання або наукових до­
сліджень;

• всіх випадків, коли національний закон передбачає винятки
з авторсько-пранової охорони літературних і художніх творів,
окрім примусових ліцензій, надання яких було б несумісним із
Берне ькою конвенцією.

Щойно виконавець дає згоду на включення його виконання до візуального або аудіовізуального запису, положення про пра­на виконавців перестають застосовувати.

Строк охорони.Тривалість охорони за Римською конвенцією повинна становити принаймні 20 років, рахуючи від кінця року, коли;

• був зроблений запис (у разі фонограм і включених до них
виконань);

• відбулося виконання (у разі виконань, не включених до фо­
нограми, тобто «живих»);

• відбулася передача в ефір (у разі радіо телепередач).
Адміністративні положення Конвенції.Адміністративні

функції Римської конвенції виконує ВОІВ спільно з МОП і ЮІІЕСКО. Ці три організації утворюють Секретаріат Міжуря­дово го комітету, заснований у рамках Конвенції, який складаєть­ся з представників договірних держав. Конвенція не передбачає утворення союзу або бюджету.

Україна є членом Римської конвенції з 12 червня 2002 р.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти