Деякі країни намагаються захистити свої внутрішні інтереси за рахунок введення обмежень на використання добре відомих марок, вимагаючи, наприклад, сполучати в назві місцеву і світову марки. Проте у ст. 20 Угоди ТКІР5 мовиться: «Використання іншого товарного знака у процесі торгівлі не має невиправдано ускладнюватися спеціальними вимогами, такими як використання разом з іншим товарним знаком, використання у спеціальній формі або в такий спосіб, який шкодить здатності відрізняти товари або послуги одного підприємства від товарів або послуг іншого. Це не усуває вимоги, яка визначає використання товарного знака, що Ідентифікує підприємство, яке виробляє товари або послуги, разом, але без поєднання з ним, з товарним знаком, що вирізняє специфічні товари або послуги такого підприємства*-¹.

У деяких випадках може виникнути конфлікт між законодавством про торговельні марки і законодавством про охорону довкілля або історичних пам'яток. Наприклад, мережа ресторанів може мати свою торговельну марку у вигляді певного спотвореного зображення або позначення. Ст. 20 Угоди ТКІР5 не слід тлумачити як таку, що забороняє державним органам усувати спотворені

марки з історичних районів міст. Обмеження на використання таких марок не має дискримінаційного характеру, а тому нормальний контроль за марками з погляду законодавства цілком допустимий.

Обмеження прав володільця торговельної марки

Права володільця торговельної марки не є необмеженими. У ст. 17 Угоди ТКІР5 мовиться: «Члени можуть встановлювати обмежені винятки із прав, що їх надає товарний знак, таких як чесне використання описових термінів, за умови, що такі винятки враховують законні інтереси власника товарного знака та третіх осіб»¹.

Як правило, обмеження прав запроваджує законодавство про торговельні марки, а стосуються вони в основному описових елементів марки на «товари, що частково втратили свої властивості», і використання марок у рекламі порівняльного характеру.

4.8. Використання торговельних марок
щодо товару, який частково втратив

Свої властивості

Якщо роздрібний торгівець продає справжні товари, він може вільно використовувати їх торговельну марку у своїй рекламі. І, як правило, володільці прав на торговельну марку проти цього не заперечують, оскільки зростання обсягу продажу означає збільшення прибутку виробника. Питання виникає, коли йдеться про товари не тієї якості, якщо це пошкоджені або використовувані товари. Міжнародне право у сфері торговельних марок не дає чіткої відповіді на питання, чи можна оригінальну торговельну марку використовувати в таких ситуаціях.

4.9. Використання торговельних марок
у рекламі порівняльного характеру

У минулому деякі країни забороняли використання торговельних марок навіть у правдивій рекламі порівняльного характеру. Наприклад, незважаючи на справедливість оцінок, виробникові плівок Ріці забороняли писати в рекламі, що кольори плівок Ріуі яскравіші, ніж кольори плівок Когіак. Поступово прийшло розу-

¹ Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. - К.: Вимір, 1998. - С. 344.

13 4—172

13-

міння того, що подібні заборони мають антиспоживацький характер, тому що позбавляють споживача можливості одержати важливу Інформацію про порівняльні якості товарів і ціни на них.

У 1977 р. Комісія ЄС прийняла Директиву, що дозволяє широке використання порівняльної реклами. Ця Директива означає, що країни, які входять до ЄС, повинні змінити своє законодавство, щоб легалізувати порівняльну рекламу. Так, Директива забороняє рекламу, яка дискредитує, а також рекламу товару, який становить собою імітацію товару конкурента.

5 5. ЗАХИСТ ПРАВ НА ТОРГОВЕЛЬНУ МАРКУ

5.1. Порушення прав на торговельну марку

Порушенням прав на торговельну марку є неправомірні дії будь-яких осіб, що обмежують виключне право володільця торговельної марки. Законодавство щодо торговельних марок містить норми, відповідно до яких заборонено:

• використання ідентичного (тотожного) із зареєстрованою
торговельною маркою позначення для однорідних товарів та по
слуг, щодо яких надано правову охорону;

• використання схожого до ступеня сплутання позначення,
включаючи ризик поєднання позначення та зареєстрованої мар
ки в уяві споживача;

• використання ідентичного або схожого до ступеня сплутан
ня позначення для неоднорідних товарів та послуг, якщо мова йде
про добре відому у країні марку і використання такого позначен
ня може недобросовісним чином вплинути на розрізняльну
здатність добре відомого знака.

Поняття «використання»- включає певні дії, визначені спеціальним законодавством країни. Зловмисне порушення прав на торговельну марку включає поняття контрафакції.

На вимогу володільця торговельної марки порушення може бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцеві торговельної марки заподіяні збитки.

Володілець торговельної марки може також вимагати усунення з товару або його упаковки незаконно використаної марки або позначення, схожого з нею до ступеня сплутання, або знищення виготовлених зображень марки та позначень, схожих з нею до ступеня сплутання.

Вимагати поновлення порушених прав володільця торговельної марки може також ліцензіат, якщо Інше не передбачено ліцензійним договором.

Положення щодо порушення прав володільця торговельної марки містить ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а спори, пов'язані з порушенням майнових прав володільця торговельної марки згідно зі ст. 21 зазначеного Закону розглядають суди.

5.2. Способи захисту прав на торговельну марку

Захист прав на торговельну марку може здійснюватися в цивільному, адміністративному, кримінальному порядку.

5.3. Як завадити іншим особам використовувати торговельну марку

Право перешкоджати іншим користуватися торговельною маркою на схожі товари або послуги є одним із найважливіших прав її правоволодільця. У ст. 16 (1) Угоди ТКІР5 мовиться: «Власник зареєстрованого товарного знака повинен мати виключне право забороняти всім третім сторонам, які не мають згоди власника, використовувати у процесі торгівлі позначення для товарів чи послуг, які є ідентичними або схожими на ті, щодо яких реєструють товарний знак, бо таке використання призвело б у результаті до ймовірності плутанини. У разі використання ідентичного позначення для ідентичних товарів або послуг ймовірність сплутати їх має вважатися презумцією. Вищезгадані права не мають завдавати жодної шкоди існуючим пріоритетним правам і впливати на можливість Членів визнавати ці права чинними в залежності від їхнього використання»¹.

Прикладом порушення прав володільця торговельної марки є використання аналогічної марки на аналогічний товар. Таке використання часто має назву «підроблення торговельної марки».

Торговельні марки мають бути захищені не тільки від прямих підробок. їхня охорона має бути ширшою і розповсюджуватися також на схожі марки. При цьому відповіді вимагає питання про здатність викликати сплутання, а саме: чи схожі марки і товари

¹ Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. - К.: Вимір, 1998. - С. 343.

настільки, що це введе значну кількість споживачів в оману і вони переплутають марки?

Предыдущая 12 13 14 15 16 17 18 19 202122 23 24 25 26 27 Следующая