|
Засоби адміністративного характеру
Важливу роль у запобіганні ввезенню фальсифікованих товарів можуть відіграти митні органи. Положення Угоди ТВДРЗ про затримання підробних товарів на кордоні дуже важливі, оскільки контрафактне використання торговельних марок часто здійснюють з іншої країни, щоб уникнути контактів із правоохоронною системою. Особа, яка подала заявку на видачу свідоцтва на торговельну марку, може оскаржити будь-яке рішення Державного департаменту інтелектуальної власності за заявкою до Апеляційної палати Департаменту. Заперечення має бути подане протягом 3 місяців від дати отримання рішення і розглянуте Апеляційною палатою протягом 4 місяців від дати його надходження в межах мотивів, викладених у запереченні. Крім того, будь-яка особа протягом 6 місяців від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва на торговельну марку може подати до Апеляційної палати заперечення проти видачі свідоцтва. Це заперечення має бути розглянуте протягом 6 місяців від дати його надходження. Володілець торговельної марки повинен бути ознайомлений Із запереченням. Особа, яка подала заперечення, а також володілець охоронного документа можуть брати участь у його розгляді Апеляційною палатою. Відповідно до ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі торговельної марки, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на нього тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання та матеріалів, призначених для її виготовлення. Згідно зі ст. 164:і Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконне копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від ЗО до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої. Умисне ж поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 5.7. Кримінально-правові засоби охорони торговельних марок У ст. 61 Угоди ТК.ІР5 мовиться: «Члени повинні забезпечити застосування кримінальних процедур та штрафів принаймні у випадках навмисної фальсифікації товарного знака» з комерційною метою. Далі зазначено, що «заходи покарання мають включати ув'язнення та (або) грошові штрафи, достатні для того, щоб служити засобом стримування відповідно до рівня покарання, який застосовують у випадках злочинів відповідної тяжкості. У відповідних випадках заходи покарання мають включати накладення арешту, конфіскацію, знищення товарів, що порушують право, а також будь-яких матеріалів та обладнання, які значною мірою були використані при вчиненні порушення»1. Включення до Угоди ТК.ІР5 положень про санкції кримінально-правового характеру - це серйозний крок до виходу за межі традиційної орієнтації міжнародних договорів виключно на інструменти цивільного права. Українське законодавство розглядає незаконне використання чужої торговельної марки як кримінальне правопорушення. Відповідно до ст. 229 Кримінального кодексу України незаконне використання знака для товарів і послуг або Інше умисне порушення права на цей об'єкт, якщо воно завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, карають штрафом у розмірі від 200 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправни- 1 Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. - К.: Вимір, 1998. - С. 363. ми роботами строком до 2 років або позбавленням волі на той са-мий строк із конфіскацією відповідної продукції, а також знарядь і матеріалів, які використовували для її виготовлення. Збільшуються розміри штрафів (від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і строк позбавлення волі (від 2 до 5 років) за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групи осіб або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. Розмір матеріальної шкоди вважають великим, якщо він у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а особливо великим - якщо у і тис. і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Зазначені вище дії, вчинені службового особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, карають штрафом у розмірі від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арештом строком до б місяців або обмеженням волі строкрм до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 3 років. 5.8. Судова практика України про захист прав на торговельні марки Акціонерне товариство «Лекхім» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про незаконне використання знаків для товарів і послуг (справа № 20/10). У позовній заяві позивач зазначив, що він у встановленому законом порядку зареєстрував чотири знаки для товарів і послуг: «Анестезол* (свідоцтво України № 14990); АпазСекоіит (свідоцтво України № 14991); «Бетіол* (свідоцтво України № 14993) та ВеСіоіим (свідоцтво України № 14992). Знаки зареєстровані для товарів 5-го (знеболювальні, спазмолітичні засоби, ліки для людини, фармацевтичні препарати) та послуг 42-го (консультування з питань фармацевтики, реалізація товарів 5-го класу) класу МКТП. Позивачу стало відомо, щоТОВ «Мітек» (відповідач), здійснюючи господарську діяльність, розповсюджує лікарські засоби під назвами «Анестезол» та «Бетіол», причому позивач не давав відповідачеві дозволу на їхнє використання. Під час розгляду справи було встановлено, що відповідач здійснює реалізацію лікарських засобів під вищезазначеними назвами, зареєстрованими позивачем як знаки для товарів І послуг, про що отримано відповідні свідоцтва. Ст. 20 Закону України ШШМИШШІВД. Тшт
«Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачає, що порушення прав володільця, вказаних у ст. 16 Закону, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством та на вимогу останнього вказане порушення має бути припинене. Вимоги позивача суд визнав обгрунтованими, І ТОВ «Мітек» було зобов'язане припинити порушеиня-прав АТ «Лекхім» як володільця свідоцтв на знаки для товарів і послуг .№№ 14990, 14991,14992 та 14993. ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Яких видів бувають торговельні марки? 2. Які позначення не можуть бути зареєстровані як торговельні 3. Як охороняють права на добре віломі марки? 4. Які майнові права випливають зі свідоцтва на торговельну марку? 5. Які наслідки невикористання торговельної марки її володільцем? ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА Охорона промислової власності в Україні: Монографія. - К: Видавничий Дім 4Ін Юре», 1999. - С. 88-112. Мельник О. М. Правова охорона знаків для товарів І послуг в Україні: Цивільно-правовий аспект. — Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. — 135 с. Підапригора О. А,,Підопршора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник для студентів юрид. вузів і ф-тів ун-тів. — К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 133-150. Мзгс П. Б., Сергеев А. П. Интеллектуальная собственность. — М.: Юрист, 2000. С. 329-378. Право интеллектуальной собственности: Конспект лекций. - М.: ПРИОР, 1998. - С. 86-100. Калятин В, О. Интеллектуальная собственность (Исключительнме права). - М.: Норма, 2000. - С. 345-376. Белое В. В„ Виталиев Г. В., Денисов Г. М. Интеллектуальная собственность. Законодательство и практика его примеаения: Учебное пособие. -М., Юрист, 2002. - С. 78-104. Борохович Л., Монастьірская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собственность. - СПб.: Питер, 2001. - С. 154-196. " Цивільне право України: "Академічний курс: Підручник.: У 2-х т. -Т. 1. Загальна частина. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - С. 437-442. ГЛАВА 18 Правова охорона географічного зазначення 5 1. ПОНЯТТЯ ГЕОГРАФІЧНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ ТА ЙОГО ОЗНАКИ 1.1. Поняття географічного зазначення Господарська діяльність людини пов'язана з використанням різноманітних позначень, що дозволяють відрізняти як суб'єктів цієї діяльності, так і її результати. До таких позначень відносять і географічні зазначення. Географічне зазначення - це назва країни, населеного пункту, місцевості або іншого географічного об'єкта, використовувана для позначення товару, особливі властивості якого виключно або переважно визначають характерні для певного географічного об'єкта природні умови, людський фактор або те й інше одночасно. Прикладами позначень товарів, які мають однакові специфічні властивості на всій території країни, можуть бути бразильська кава, швейцарський сир, грузинське вино, болгарська трояндова ОЛІЯ ТОЩО. 1.2. Природні умови та людський фактор Існує група так званих природних найменувань місць походження товарів. Це найменування деяких мінералів, різних копалин, мінеральних вод, сировини, лікарських рослин. Наприклад: донецьке вугілля, вірменський туф, миргородська та трускавець-ка мінеральні води, кримське та молдавське вино, уральський малахіт, волинські топази, якутські алмази, індійський чай тощо. Переважно особливі властивості товарів обумовлені одночасним впливом природних умов і людського фактора. Так, характерні властивості таких грузинських вин, як мукузані, цинандалі, гурджаані, визначають якість винограду, який росте в селищах Мукузані, Цинандалі, Ґурджаані, І технологія виготовлення цих вин ґрунтована на виробничому досвіді та традиціях виноробства. Виробництво зазначених продуктів не можна перенести з одного місця в інше. Так, відомий ще з давніх часів напій «Цимлянське ігристе» виробляють із двох сортів винограду на ЦимлянськіЙ
землі. Спроби висаджувати лозу цих сортів і робити аналогічне вино в Криму, Вірмени, Грузії не дали очікуваних результатів. 1.3. Географічні зазначення та торговельні марки Зазначені об'єкти Інтелектуальної власності багато в чому подібні, але між ними існують також суттєві відмінності. До спільних рис цих об'єктів відносять те, що: • географічні зазначення та торговельні марки призначені для • зміст цих об'єктів базується на правдивих даних; • незахищені географічні зазначення та торговельні марки До відмінностей між географічними зазначеннями і торговельними марками відносять те, що: • географічне зазначення виникає внаслідок широкого вико • географічне зазначення завжди пов'язане з конкретним • географічне зазначення крім позначення місцевості поход • реєстрація географічного зазначення не надає виключного • географічне зазначення невід'ємне від місцевості, з якою воно • право на торговельну марку може бути передано; • реєстрація географічного зазначення зумовлена насамперед рація торговельної марки зумовлена властивостями, які має лише сама марка; • строк охорони географічних зазначень є необмеженим; охо Певні елементи схожості між цими об'єктами Інтелектуальної власності дозволяють багатьом країнам відповідно до національного законодавства або існуючої практики використовувати географічне зазначення як товарний знак або його частину. В інших країнах вдаються до рекомендації не допускати такого використання. Коли є декілька користувачів географічного зазначення і виникає бажання зареєструвати його як елемент торговельної марки, його можна зареєструвати як колективну торговельну марку або сертифікаційний знак. Це надає рівні права всім виробникам і забезпечує уніфіковані вимоги до якості товару. Іноді на реєстрацію торговельної марки подають позначення, які є географічними зазначеннями. У цьому разі державні органи, які здійснюють реєстрацію, послуговуються такими принципами: • назва країни, області або району може бути зареєстрована • зазначення, які втратили географічний характер, ототожню • географічні зазначення, які розглядають як фантастичні щодо • у будь-якому разі географічні зазначення не мають вводити Використання географічного зазначення не перешкоджає позначенню продукції певного виробника торговельною маркою. Ці два види маркування можуть супроводжувати один і той самий товар, надаючи споживачам необхідну інформацію про нього. 1.4. Географічні зазначення та комерційні найменування Географічні зазначення відрізняються від комерційних найменувань. Комерційне найменування призначене для розрізнення суб'єктів господарської діяльності і служить для ідентифікації виробника товарів як такого. Комерційне найменування, як і торговельна марка, безпосередньо не пов'язане з особливостями географічного місця діяльності підприємства, властивостями та якістю продукції. Хоча до складу комерційного найменування значно частіше, ніж до торговельної марки, входять елементи, що вказують на Його географічне розташування. Зовсім іншу функцію виконує географічне зазначення. Воно відображає зв'язок «місце - товар». До таких позначень можуть бути віднесені позначення типу «Мелітопольські абрикоси», «Оливки з Іспанії» тощо. До географічних зазначень можуть бути віднесені графічні зображення, які через свою відомість асоціюються у свідомості споживача з певним місцем. Наприклад: зображення Ейфелевої вежі - з Парижем, Золотих воріт - з Києвом. 1.5. Від зазначення джерела до спеціальних термінів Географічне зазначення може включати в себе не тільки зазначення джерела, як, наприклад, флоридські апельсини або новозеландські мідії, а й спеціальні терміни, що їх називають найменуванням місць походження товарів, як, наприклад, Ігристе вино «Шампанське*. Охорона цих термінів у різних країнах різна. Прикладом може бути ігристе вино «Шампанське», яке охороняють у США тільки як напівродове поняття (тобто американські винороби цей термін можуть використовувати за межами французької провінції «Шампань», якщо тільки буде зазначено справжнє місце походження, як, наприклад, у виразах на зразок «каліфорнійське шампанське»). Нині найбільший попит на географічні зазначення спостерігають у сфері виробництва вин і міцних спиртних напоїв. 1.6. Ознаки географічних зазначень Географічні зазначення мають ряд специфічних ознак: • географічне зазначення має містити пряму або непряму вка • географічне зазначення має передбачати зв'язок позначення ■ географічне зазначення товару стає самостійним об'єктом правової охорони тільки після встановленої законом реєстрації в Патентному відомстві; • до географічних зазначень не висувають вимогу новизни. 1.7. Види географічних зазначень Географічні зазначення можна умовно поділити на декілька видів: • природні географічні зазначення (сформувалися під впливом • штучні географічні зазначення (сформувалися під впливом • змішані географічні зазначення (сформувалися під впливом Відповідно до території, географічне середовище якої обумовило специфічні особливості товару, географічне зазначення може бути національним чи інтернаціональним. Національними є географічні зазначення, що позначають товар, особливі властивості якого обумовлені географічним середовищем території однієї держави, національне законодавство якої регулює правову охорону таких зазначень. Географічні зазначення належать до інтернаціональних, якщо вони позначають товар, особливі якості якого обумовлені географічним середовищем територій двох або більше країн. Правову охорону таких географічних зазначень здійснюють за допомогою дво- або багатосторонніх договорів. Відповідно до форми встановленого контролю в ряді країн географічні зазначення поділяють на звичайні, регламентовані, контрольовані. До звичайних відносять географічні зазначена, що позначають товари, природні специфічні властивості яких формуються під впливом географічного середовища. Регламентованими є географічні зазначення, що позначають товари, специфічні властивості яких, як і вимоги щодо їх виробництва, регламентовані нормативними актами. Контрольованими є географічні зазначення, що позначають товари зі специфічними властивостями, контроль за якими здійснюють на всіх етапах виробництва. Такі географічні зазначення мають більшу цінність, ніж звичайні або регламентовані,
тому що товари, які вони позначають, користуються постійним попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. 1.8. Функції географічних зазначень Основною є розпізнавальна функція, я*а полягає у виокремленні товару, що має особливі властивості, із маси однорідних. Сукупність особливих властивостей окремого товару обумовлює його унікальність І елітарність серед таких самих товарів з іншої місцевості. Особливі властивості товару, яких він набуває внаслідок поєднання певних чинників, зокрема природних умов та людського фактора, мають бути стабільними, аїхня наявність доведена відповідними компетентними органами країни походження. Інформаційна функція географічного зазначення полягає в тому, що воно містить змістовну інформацію, яка надає достовірні відомості про місце виробництва, виробника, продавця, підприємця, про якісні характеристики товару, його специфіку. Інформація, яку містить зазначення, сприяє зростанню популярності товару, місцевості його виробництва, попиту на нього, що впливає на прибуток виробника. Рекламна функція безпосередньо впливає на просування товару на ринку. Рекламоздатне географічне зазначення має бути дов-говживаним, протягом тривалого часу використовуватися для позначення товару з особливими властивостями та якостями. Реклама товару має сенс лише тоді, коли немає дефіциту товарів і споживачі можуть вибрати з однорідних товарів різних виробників певний товар з особливими властивостями. Охоронна (захисна) функція географічного зазначення забезпечує охорону товару від підробок. Географічне зазначення, що його надійно охороняють, застерігає зловмисника від недобросовісних дій щодо його використання чи підробки товару. Воно охороняє майнові й особисті немайнові права законного користувача від неправомірних посягань, захищає від недобросовісної конкуренції, охороняє товари від підробки, а споживачів - від фальсифікованих товарів. Якісна (гарантійна) функція географічного зазначення полягає в тому, що його присутність на товарі гарантує особливі властивості останнього, тобто є умовою його правової охорони. Виробник, підприємець, продавець повинні завжди дбати про престиж свого товару, підтримуючи його особливі властивості, які є наслідком походження з конкретної місцевості, - у разі коли товар позначено географічним зазначенням. Психологічна функція географічного зазначення зумовлена ефективністю не лише самого зазначення, а й переважно самої продукції, що її позначають таким зазначенням. Відоме найменування місця походження товару внаслідок його особливих властивостей переконує споживачів, що цей товар є саме тим, що походить із певної місцевості, і саме за цих умов споживачі в ньому зацікавлені. Стимулююча функція географічного зазначення — здатність привернути увагу споживачів до товару, позначеного таким зазначенням. Виробники, які маркують свої товари географічними зазначеннями, повинні постійно дбати про збереження його специфічних властивостей та особливих якостей. Споживачі купують товари, які позитивно зарекомендували себе, і знаходять їх саме за допомогою географічного зазначення. Вищезгадані функції географічного зазначення товару як правового феномена є основою реалізації його економічних функцій, що обумовлюють своєрідність цього об'єкта серед Інших об'єктів інтелектуальної власності. § 2. ОХОРОНА ПРАВ НА ГЕОГРАФІЧНЕ ЗАЗНАЧЕННЯ 2.1. Суб'єкти права на географічне зазначення Суб'єктами права на географічне зазначення є: виробники товарів, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики яких пов'язані з певним географічним місцем; установи, що безпосередньо пов'язані із виробленням чи вивченням відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць. 2.2. Надання правової охорони географічним зазначенням Відповідно до ст. 501 ЦК право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права, якщо інше не встановлено законом. Обсяг правової охорони географічного зазначення визначають характеристики товару (послуги) і межі географічного місця його (її) походження, зафіксовані державною реєстрацією права Інтелектуальної власності на географічне зазначення.
2.3. Умови надання правової охорони Правову охорону надають географічному зазначенню, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар і на яке не поширюються встановлені законом підстави для відмови в наданні правової охорони. Правову охорону надають географічному зазначенню, щодо якого виконано такі умови: • воно є назвою географічного місця, з якого походить товар; • у вказаному в назві географічному місці наявні характерні • позначуваний цією назвою товар має певні якості, репута • хоча б основну складову позначуваного цією назвою товару 2.4. Охорона однакових 1 омонімічних географічних зазначень Правова охорона може бути надана однаковим географічним зазначенням, що їх використовують для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх, щоб запобігти введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації зазначень. Правову охорону надають омонімічним географічним зазначенням за умови забезпечення запобігання введення в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного зазначення товару або його меж. 2.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони географічному зазначенню Правову охорону не надають географічному зазначенню, що: • не відповідає умовам надання правової охорони географіч • суперечить суспільному порядку, принципам гуманності та
• є видовою назвою товару; • правильно вказує на географічне місце виготовлення това • є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне вве Не може бути підставою для відмови в наданні правової охорони заявленому геофафічному зазначенню походження товару зареєстрована в Україні торговельна марка, що складається тільки з цього позначення або містить у собі заявлене позначення як елемент. 5 3. ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ГЕОГРАФІЧНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ ТА (АБО) ПРАВА НА НЬОГО 3.1. Право на реєстрацію географічного зазначення Право на реєстрацію географічного зазначення мають: • особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці • асоціації споживачів; • установи, що безпосередньо стосуються вироблення чи ви 3.2. Право на використання зареєстрованого географічного зазначення Право на використання зареєстрованого географічного зазначення мають, за умови реєстрації цього права, виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру. 3.3. Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення Заявку на реєстрацію географічного зазначення подають до установи особи, які мають право на реєстрацію. Заявка має стосуватися лише одного географічного зазначення. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Заявку складають українською мовою, вона має містити: • заяву на реєстрацію географічного зазначення з відомостя • заявлене географічне зазначення походження товару; • назву товару, для якого заявник просить зареєструвати вка • назву та межі географічного місця, де виробляють товар, з • опис особливих властивостей, певних якостей, репутації або • дані про використання заявленого географічного зазначен • дані про взаємозв'язок особливих властивостей, певних якос Разом із заявою подають: • документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для • висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особ ■ висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов'язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару. Іноземці разом із заявкою подають документи, які підтверджують: • правову охорону заявленого географічного зазначення у • право іноземного заявника на використання відповідного Документи можуть бути подані іноземною мовою, а переклад їх українською мовою мав надійти до установи не пізніше 3 місяців від дня подання заявки. Датою подання заявки є дата одержання установою заяви про реєстрацію географічного зазначення. За подання заявки сплачують збір. Якщо збір не сплачено протягом 2 місяців від дати подання заявки, заявку вважають неподаною. 3.4. Експертиза заявки Заявник має право особисто або через свого представника у встановленому порядку брати участь у розгляді питань, що виникають під час проведення експертизи. Під час проведення експертизи за ініціативою заявника до заявки можуть бути внесені виправлення очевидних помилок і уточнення опису основних характеристик або меж географічного місця походження товару. У ході експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення здійснюють перевірку цього зазначення, порівнюючи його з видовими назвами, внесеними до Переліку видових назв товарів. Перелік видавих назв товарів формує установа на підставі Положення про Перелік видових назв товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Якщо заявлене на реєстрацію географічне зазначення міститься в Переліку видових назв товарів, то заявнику надсилають рішення про відмову в реєстрації. 3.5. Додаткові матеріали на запит закладу експертизи Під час проведення експертизи заклад експертизи має право затребувати в заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе. Додаткові матеріали на запит експертизи мають бути надані протягом 3 місяців від дати отримання запиту. Протягом зазначеного строку заявник може подати заяву про продовження строку для відповіді або поновлення пропущеного з поважних причин строку відповіді на запит. За подання заяви про продовження строку та за поновлення пропущеного строку сплачують збір. Якщо заявник порушив встановлений строк або залишив запит без відповіді, заявку вважають відкликаною. 3.6. Відмова в реєстрації Якщо за результатами експертизи визначено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони географічному зазначенню, установа приймає рішення про відмову в реєстрації. Рішення про відмову в реєстрації надсилають заявникові. 40.Т 3.7. Публікація відомостей про заявку Якщо за результатами експертизи визначено, що заявка відповідає встановленим вимогам,.відомості про заявку публікують в офіційному бюлетені Установи. Публікація має містити: • відомості про заявника (заявників); • назву товару, яка містить заявлене на реєстрацію географіч • межі географічного місця, з яким пов'язують особливі влас • опис основних особливих властивостей, певних якостей, ре • умови використання географічного зазначення на етикетці Публікація може містити й інші відомості, визначені у встановленому порядку. Після опублікування офіційних відомостей про заявку на реєстрацію географічного зазначення будь-яка особа має право ознайомитися в установленому порядку з матеріалами заявки. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачують збір. 3.8. Подання заперечення Протягом 6 місяців від дати опублікування офіційних відомостей про заявку будь-яка особа може подати до Установи заперечення проти реєстрації географічного зазначення. За подання заперечення сплачують збір. Якщо збір не сплачено, заперечення вважають неподаним. Копія поданого заперечення та відомості про особу, яка його подала, надсилають заявнику. Заявник протягом 2 місяців віддати одержання копії заперечення повинен надіслати до установи обгрунтовану відповідь на заперечення або подати заяву про продовження встановленого строку для відповіді. За подання заяви про продовження строку сплачують збір. Якщо збір не сплачено, строк для надання відповіді не продовжують. Якщо у встановлений строк відповідь заявника на заперечення до установи не надійшла, заперечення розглядають у встановленому порядку на підставі наявних матеріалів. Заперечення та відповідь на нього розглядає заклад експертизи протягом 2 місяців від дня завершення строку, встановленого для відповіді. Заявник та особа, яка подала заперечення, мають право брати участь у його розгляді. Про результати розгляду заперечення надсилають повідомлення особі, яка подала заперечення. У разі відсутності заперечень або визнання їх необгрунтованими установа приймає рішення про реєстрацію географічного зазначення та повідомляє про це заявника. Якщо розглянуті заперечення визнано слушними, установа приймає рішення про відмову в реєстрації, про що повідомляє заявника. Рішення про відмову в реєстрації публікують в офіційному бюлетені установи. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами, зазначеними в запиті закладу експертизи або рішенні установи. Копії матеріалів надсилають заявнику протягом місяця з дня надходження запиту. 3.9. Відкликання заявки Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дня реєстрації географічного зазначення. 3.10. Оскарження рішення за заявкою Заявник може оскаржити рішення установи за заявкою в судовому порядку, а також звернувшись до Апеляційної палати протягом 2 місяців від дати одержання рішення установи. Якщо рішення установи за заявкою оскаржено в судовому порядку після реєстрації географічного зазначення, суд вирішує разом і питання дійсності відповідної реєстрації. Право оскаржити рішення установи, звернувшись до Апеляційної палати, здійснюють шляхом подання заперечення проти рішення в порядку, встановленому законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим установою. За подання заперечення сплачують збір. Якщо збір не сплачено у визначений строк, заперечення вважають неподаним, про що заявнику надсилають повідомлення. У разі одержання Апеляційного палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняють до затвердження рішення Апеляційної палати. Заперечення проти рішення установи за заявкою розглядають згідно з регламентом Апеляційної палати протягом 2 місяців від да |
|
|