ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Поняття про актуальне (комунікативне)

Членування речень у тексті

Важливою ознакою тексту (категорією) є його зв’язність, коли кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі попереднього, вбираючи в себе його частину, а з іншого – містить нову інформацію (закони текстотворення). Речення ніби поділені на дві частини. Частина, що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називають темоюречення (даним”, „відомим). Друга частина речення, що містить принципово нову, не висловлювану до того інформацію, називають ремою (новим). Рема містить основний зміст повідомлення і є комунікативним центром висловлювання. Без реми речення не буває, а тема може бути імпліцитною (не висловленою), наприклад: Ти можеш зрозуміти мене? – Спробую. У першому реченні, що містить запитання, наявна тема (ти) й рема (можеш зрозуміти мене). У другому ж реченні експліцитно (зовнішньо виражена) тільки рема (Спробую). Тема ж не має словесного вираження.

! Актуальне (комунікативне) членування речення(термінВ. Матезіуса) членування речення на тему (дане, основа, відоме) і рему (нове, ядро, повідомлюване).

За умов прямого порядку слів „дане” стоїть на початку речення, „нове” – наприкінці. У реченнях з інверсією (зворотним порядком) дане й нове можуть мінятися місцями. Слід пам’ятати, що важливу роль в актуальному членуванні відіграє інтонація, насамперед логічний наголос, паузи тощо, а також розгляд речення не ізольовано, а в певному контексті, у зв’язку з іншими реченнями діалогічного чи монологічного мовлення. Рема може бути й на початку речення, якщо вимовлена з відповідною інтонацією.

Актуальне членування речення:


       
 
(поєднує речення)
 
(рухає думку)

 

 


Порядок слів

       
 
Прямий (Д-Н)
   
Інверсія (Н-Д)
 

 

 


Наприклад:

Мову творять і дають їй крила слова. Вони різні за віком, як і дерева у віковічному лісі. Стоять правічні дерева, слухають потаємний шепіт дорослих побратимів і придивляються до першого поруху листячка молодих дерев (За І. Вихованцем).

Перше речення: Мову творять і дають їй крила слова. Що є відомим? Про що йдеться, про що інформується? – Про мову. – Отже, це – „дане (тема)”. Яка інформація про мову міститься в реченні? – Творять і дають їй крила слова. Отже, це – „нове (рема)”.

Друге речення: Вони різні за віком, як і дерева у віковічному лісі. Та частина в наступному реченні, що перейшла з попереднього. – Вони (тобто слова) – „тема”. Інформація про „тему”, те, що саме додано в наступному реченні до попереднього – Різні за віком, як і дерева у віковічному лісі. Отже, це – „нове (рема)” і т.д.

! Саме тема-рематична послідовність виявляє комунікативну зв’язність тексту, адже через неї проходить накопичення інформації, її рух.

 

Практичні завдання

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтесь до висвітлення контрольних питань.

 

2. Згадайте основні семантичні ознаки тексту й визначте, який із поданих варіантів становить текст. Обґрунтуйте думку.

а) Українська мова в світі. Возвируй у Слово. Секрети української мови. Як народжується слово. Барви української мови.

б) Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати й ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре й добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане й нетактовне – приносить біду (В. Сухомлинський).

в) Мова й мовлення, звуки і букви, слово й словосполучення, речення й текст, стиль і жанр.

г) Як добрий чорний хліб для їжі і як прозора джерельна вода для життя, так нам потрібне пристрасне, вихоплене з-під громів і з-під самого сонця слово, зіткане з мужності і ніжності, з перехресних тривог і хрещатого цвіту надій (М. Стельмах).

* З’ясуйте тип вибраного тексту за психолінгвістичним напрямом.

 

3. Простежте, як реалізуються семантичні ознаки в поданих текстах.

І. Шанувати один в одному людину – більше, ніж правило етикету, це ціннісний принцип моралі й моральності, але будь-яка повага обов’язково має конкретну форму вияву. Цю форму зовнішнього вияву внутрішньої вихованості формує етикет. Узаємна повага людей, що має форму взаємоповажних стосунків, – от необхідна умова подальшого життя нашого суспільства на шляху оновлення.

Не забувайте вибачитися за мимовільну помилку, завдану незаслужену образу. Не нав’язуйте своїх правил у незнайомому колективі: „У чужий монастир із своїм статутом не ходять”.

Робіть так, щоб людям, котрі вас оточують, було добре. Право на повагу має лише той, хто шанує інших людей (В. Шеломенцев).

ІІ. Законотворчість – це особлива інтелектуальна діяльність людини, що вимагає особливих знань і вмінь, пов’язаних зі створенням, зміною чинних у державі правових норм.

За результатами правотворчої роботи – якістю законів та інших нормативних актів – роблять висновок про державу в цілому, ступінь її демократичності, цивілізованості й культури. Людське суспільство завжди потерпало від браку точних і довершених рішень. Підвищувати досконалість правових рішень – постійне завдання законодавців і законотворців (А. Токарська).

 

4. Визначте, яка із запропонованих тем найбільше відповідає змістові тексту: а) Багато у світі краси!, б) Дніпро – ріка мого народу, в) Найдорожчі почуття, г) Зворушлива поезія.

Як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю Дніпрові води! Скільки людської краси одкрилося мені на урочистому березі, Дніпре! Які великі подарунки приніс ти мені, незабутній і безмірно глибоко любимий! Скільки ласки у вітрах над тобою, у синьому небі, що дивиться в твої води, милується з тебе! Скільки життя і зворушливої поезії в твоїх прозорих ключах, що прагнуть до тебе з берегів! (О. Довженко).

* З’ясуйте тип тексту за соціологічним напрямом.

 

5. З’ясуйте, яка із фраз виражає головну думку тексту: а) Рідна мова; б) Калька й суржик; в) „Учіться, брати мої...”; г) Мовлення земляків-українців.

Незаперечна істина: не знаючи рідної мови, людина не може вважати себе повноцінною часткою свого народу. Бо ж вона, літературна мова, для кожного з нас як повітря, цілюще джерело, з якого черпаємо духовну наснагу.

А погляньмо навколо себе, прислухаймося до своїх земляків-українців, як вони іноді розмовляють між собою. Тут почуємо суцільний так званий „суржик”, або, у кращому разі, кальку з російської на зразок: „такоє й скажеш”, „хочу висказатися”. Як правило, вживаємо „дійсно” замість „справді”, „між тим” замість „тим часом”, „кидається в очі” замість „упадає в око”.

Виникає запитання: як же всього цього позбутися? Як кожному українцеві прилучитися до багатющої скарбниці рідної літературної мови? Скажу відверто: для цього насамперед потрібне щире бажання досягти мети. І якщо вона в людині з’явиться, то можна сподіватися на безперечний успіх. „Учіться, брати мої...” (За М. Чепурним).

* З’ясуйте тип тексту за традиційною класифікацією.

 

6. Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку. З чим співвідноситься заголовок – з темою чи головною думкою тексту?

„Енеїда” Миколи Лисенка

В основу опери Миколи Лисенка „Енеїда” покладено епізоди з поеми Івана Котляревського. Звісно, античний сюжет узято не для того, щоб відійти від проблем сучасності. Якби це було так, Лисенко, певно, звернувся б до „Енеїди” Вергілія. Травестійна ж поема Котляревського давала змогу висловити ставлення до самодержавства.

За задумом автора (лібрето Михайла Старицького), сюжетним стрижнем мав стати роман Енея з царицею Дідоною. Та композитор переніс центр уваги на Олімп, що давало змогу відтворити картини життя суспільства. Сцени життя богів-олімпійців – талановита карикатура на представників влади: увесь свій час боги проводять у самовихвалянні, дріб’язкових сварках і гультяйстві.

Образи Енея і троянців є втіленням живих людей з їхіми переживаннями, в образах олімпійців показано ватагу п’яниць, ледарів і підлабузників. У зв’язку з цим музична мова опери має два плани. Там, де йдеться про троянців, вона наповнена українською пісенністю. Там, де діють олімпійці, музика набуває опереткового забарвлення.

В історії розвитку української опери Лисенкова „Енеїда” залишається рідкісним зразком політичної сатири (Л. Архімович, М. Гордійчук).

 

7. Визначте тему й головну думку тексту. Доберіть два варіанти заголовка: співвідносний з темою та співвідносний з головною думкою тексту. Сформулюйте підтеми тексту, складіть й запишіть його простий план.

За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання академіка гравюри. Тоді ж було влаштовано виставку творів митців, відзначених високим званням. Т. Шевченко виставив автопортрет, намальований олійними фарбами.

Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою у вусі. Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового Запорозької Січі, духовного провідника народу. Певно, це був протест проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря.

Працюючи над автопортретом, Т. Шевченко не дбав про збереження подібності і, якби він не вніс твір до каталога виставки як автопортрет, його б за такий не сприйняли. Мету художник поставив значнішу – утілити в образі українця нескорений дух народу. Мистецька вартість твору полягала в підкресленні незборимості нації.

Художник не збирався продавати портрет, проте несподівано для автора його купили за високу ціну. Отже, після виставки в Т. Шевченка з’явилися гроші. Усе до копійки він віддав на видання „Букваря” для недільних шкіл (Я. Гоян).

 

8. Складіть твір на тему „Значення слова”, розкриваючи такі підтеми й мікротеми:

І. Багатство нашої мови.

ІІ. У мовному океані.

1. Пасивний словник.

2. Активний словник.

ІІІ. Словниковий запас людини.

IV. Сила слова.

 

9. Напишіть текст, у якому не можна було б виділити підтеми й мікротеми. Доберіть до нього заголовок.

 

10. Подумайте, якщо текст складається з кількох глав або розділів, чи можна кожну структурну частину вважати семантично організованим текстом? Обґрунтуйте думку.

 

11. Пригадайте тексти, у яких заголовок виражений фразеологізмом (прислів’ям). Подумайте, чому автор використав для назви твору саме образний сталий вислів?

 

12. Доберіть по 3 заголовки до кожного тексту. Охарактеризуйте заголовки за семантичним і структурним підходами.

І. Американські дослідники вважають, що люди дотримуються різних стилів поведінки, виходячи із своїх моральних цінностей. Так, абсолютний мораліст є людиною чесною й вимагає абсолютної чесності та прямоти від інших. Іноді може бути дуже праведним або мати релігійну основу цієї моралі. Мораліст залежно від ситуації прилаштовує свої етичні норми до конкретної ситуації або людини. Якщо інші дотримуються моралі в певній ситуації, то й він її дотримуватиметься. Прагматичний мораліст – абсолютно аморальна людина. Вона дотримується моралі тільки тоді, коли їй вигідно. Уміння розпізнати моральний тип людини, з якою доведеться мати справу і спілкуватися, допомагає зорієнтуватися й вибрати відповідну лінію поведінки для досягнення успіху під час узаємодії з колегами, партнерами по бізнесу (Г. Чайка).

ІІ. На заручини сходилися весільні гості, дружки співали відповідні до моменту пісні. Обрядові пісні звучали й під час випікання весільного короваю. До речі, його готували тільки жінки з благополучних сімей, щоб і молоді жили щасливо. Потім були „вінкоплетени” – вечір прощання з дівуванням і парубкуванням. На ньому плели з барвінку вінок нареченій, яка, одружившись, повинна була завжди носити очіпок чи хустку (вінок – символ дівоцтва), в’язали букетики для дружок і завивали гільце (вільце) – зелену гілку, прикрашену калиною та квітами (Н. Шумада).

ІІІ. Як же непомітно і швидко прийшла осінь! Мабуть, давно вже сиділа вона, причаївшись у високій кукурудзі на городі. Мабуть, давно чекала, коли сердитим посвистом подадуть їй із наддніпрянських горбів звістку брати-вітрюгани.

І коли одного темного й похмурого вечора застукала й зарипіла віконницями бурі, осінь вийшла зі своєї схованки. І така вона була: у жовтій запасці, у вінку із золотистих цибулин, з білим намистом на шиї. А коли придивитися, то побачиш, що то не намисто, а разки квасолі – білої, і в червонястих візерунках, і довгастої (О. Донченко).

 

13. Проілюструйте власне дібраними прикладами з класичної літератури різні види заголовків – за семантичним і структурним підходами до класифікації.

 

14. Подумайте, чи можуть висловлювання „Красномовство є мистецтво керувати розумом” (Платон), „Талант ніколи не говорить трьох слів там, де досить двох” (Г. Ліхтенберг) бути заголовками. Які ідеї можуть бути втілені в текстах з такими заголовками?

 

15. Поміркуйте, чи в кожному тексті можна виявити вертикальний і горизонтальний контексти.

 

16. Визначте тема-рематичні зв’язки речень в поданих текстах.

І. Спаржа відома людству понад два тисячоліття: її садили давні греки, римляни та народи Середньої Азії як лікарську, харчову й декоративну рослину. В Елладі вона була предметом культу: з неї плели вінки й заквітчували ними на весіллі наречених, благословляли їхній шлюб. У страву не вживали, бо вважали за неможливе їсти таку рослину. Очевидно, це було пов’язано з легендою про те, як спаржа допомогла красуні Перигоні врятуватися від переслідувань Тезея. Утікаючи, дівчина прибігла на поле зі спаржею і заховалась у її заростях. Тезей довго шукав утікачку, проте не зміг її знайти: спаржеве поле заступило красуню сизим туманом, тому й Перигона на знак подяки заприсяглася не їсти і не зривати цю рослину.

Отаку поетичну легенду створили люди (Ф. Мамчур).

ІІ. Чи помітили ви, як багато англомовних термінів увійшло до нашої мови протягом останніх кількох років? Модними стали слова „спонсор”, „консенсус”, дуже часто вживається й термін „менталітет”. Чи вci розуміють значення цього слова?

Виявляється, навіть тi, хто цей термін уживає якнайчастіше, не завжди сходяться в його тлумаченні. Одні розуміють менталітет як сукупність характерних ознак певної нації. Інші – як особливі риси нації, що виявляються в певні періоди історичного розвитку.

Звичайно, кожній нації притаманні якісь ознаки. Протягом століть вони не змінюються. Xiбa в такому paзi можна говорити про „відродження менталітету”? Навіщо відроджувати те, що є постійним i сталим?

Слушним видається тлумачення менталітету як сукупності особливих рис, які виявляються в періоди найвищого піднесення нації. Деякі з таких рис справді можна зберегти й надалі. За такого розуміння суті менталітету намагання ці риси відновити й закріпити є цілком логічними (Н. Черченко).

 

Самостійна робота студентів

1. Доведіть, що наведений текст семантично організований: 1) простежте, як представлені в тексті основні семантичні ознаки; 2) назвіть тему, підтеми й мікротеми тексту; 3) визначте основну думку; 4) охарактеризуйте заголовок; 5) визначте тема-рематичні зв’язки.

Людське ім’я і закон

Ще на світанку людської цивілізації своєрідні „закони” про наймення проявляли себе у формі різних повір’їв та забобонів. Були серед тих законів і досить дивні…

Первісні люди вважали святим обов’язком брати для новонароджених наймення від своїх духів-охоронців, якими могли бути могутні дерева, скелі, дерева.

Наші предки часто вибирали для своїх дітей імена, що мали служити людині своєрідним оберегом чи талісманом на все життя, навіть визначати певні риси характеру (Доброслава, Милолюб, Вернидуб).

Слово-наймення, до речі, згодом могло бути замінене й іншим. Людина могла мати й два наймення: одне з них давали дитині в час народження і, напевне, потай, щоб воно не стало відоме нечистим силам, друге – пізніше. Воно служило для загального вжитку. Це був, на думку наших предків, дуже вигідний „закон”. Були випадки, коли навіть уже дорослі, сподіваючись обманути смерть, також замінювали справжнє наймення на вигадане (І. Гданський).

*Напишіть продовження тексту, завершуючи висновком.

 

Запитання для самоперевірки

  1. Якими є основні семантичні ознаки тексту?
  2. Що таке заголовок тексту? Які бувають заголовки?
  3. Що називається темою, мікротемою, підтемою тексту?
  4. Як визначається основна думка тексту?
  5. Що називається контекстом?
  6. Поясніть, що таке актуальне (комунікативне) членування речення. Наведіть приклад.

 

 

Тема: „Структурна організація тексту”

Контрольні питання

1. Речення й текст.

2. Поняття про автосемантичне речення.

3. Складне синтаксичне ціле.

4. Розмежування складного синтаксичного цілого й абзацу.

Ключові слова:структура тексту, автосемантичне речення, складне синтаксичне ціле, абзац, розмежування складного синтаксичного цілого та абзацу, класифікація тематичних абзаців (аналітико-синтетичний, синтетично-аналітичний, рамочний, абзац-композиційний, абзац-стрижнева фраза).

Мета:засвоїти поняття про структурні компоненти тексту, виробити вміння характеризувати складне синтаксичне ціле, визначати автосемантичні речення в тексті.

Завдання: проаналізувати відповідну пропоновану літературу, навчитися аналізувати структуру тексту, зокрема характеризувати складні синтаксичні цілі.

 

Література

  1. Валгина Н. С. Теория текста : учебие пособ. / Н. С. Валгина. – Москва : Логос, 2003. – 280 с.
  2. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин ; изд. 5-е, стереотипн. – М. : КомКнига, 2007. – 144 с.
  3. Дигмай В. Н. Абзац, сложное синтаксическое целое, компоненты текста. Общее и различное / В. Н. Дигмай // Филол. науки. – 2002. – № 2. – С. 56 – 66.

4. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту. Теорія і практикум : наук.-навч. посіб. / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2006. – 289 с.

5. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : навч. посіб. / І. М. Кочан. – К. : Знання, 2008. – 423 с.

6. Мельничайко В. Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови / В. Я. Мельничайко. − К. : Рад. шк., 1986. – 168 с.

7. Москальчук Г. Г. Структура текста как синергетический процесс / Г. Г. Москальчук. – М. : УРСС, 2003. – 296 с.

8. Орлова Л. В. Структура сверхфразового единства в научных текстах / Л. В. Орлова. − К. : Наук. думка, 1988. – 154 с.

  1. Филиппов К. А. Лингвистика текста : курс лекций / К. А. Филиппов. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербургск. ун-та, 2003. – 336 с.
  2. Черняховская Л. А. Смысловая структура текста и ее единицы / Л. А. Черняховская // Вопр. языкознания. – 1983. – № 6. – С. 117 – 126.

 

Методичні поради

Під час опрацювання теми зверніть увагу на структурні компоненти тексту, навчіться виділяти ключові слова, автосемантичні речення. Не ототожнюйте ССЦ і абзац, хоча формально вони можуть збігатися. Запам’ятайте, як ще називають у науковій літературі ССЦ.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти