ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Характеристика радіопередавальних засобів.


7. Контрольні питання

1. Для чого встановлюються базові станції стільникового зв'язку?

2. Принцип дії базової станції та радіопередавальних засобів в системі оповіщення ЦЗ.

3. Чи можна встановлювати базові станції стільникового та радіопередавальні засоби зв'язку на громадських і житлових будинках та чи можна встановлювати на одному місці більше однієї базової станції?

4. Хто контролює встановлення та роботу радіоелектронних засобів?

5. Чи будуть працювати інші побутові прилади, наприклад, телевізор, без перешкод?

6. Чи відповідають встановлені в Україні рівні електромагнітного випроміню­вання світовим стандартам, аналогічним нормам в інших країнах?

7. Який вплив електромагнітних хвиль на здоров’я людини?

8. У чому полягають вимоги до складання санітарного паспорту БС?

 

Зміст звіту

У звіті мають бути відображені такі питання:

- назва та мета роботи;

- основні теоретичні положення, які характеризують вплив мобільного зв'язку на здоров'я людини;

- вивчені Закони України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Положення про державний санітарно - епідеміологічний нагляд в Україні» та «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань»;

- практичне завдання;

- висновки, дата і підпис студента.

 

Література

1. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 року.

2. Закон України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 року.

3. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 192 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку в надзвичайних ситуацій».

5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України №239 від 01.08.96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань

6. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

7. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. Наказ МОЗ України від 01.08.96 р. № 239.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКА НАДІЙНОСТІ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ОПОВІЩЕННЯ

 

Мета роботи: розглянути техніко-економічні показники автоматизованих систем оповіщення та навчитись розраховувати коефіцієнт готовності АСО.

 

Ключові положення

Під надійністю (Н*) системи розуміють її здатність зберігати свої найбільш імовірні властивості на визначеному рівні протягом фіксованого інтервалу часу при заданих умовах експлуатації.

Крім того, оцінка надійності функціонування СО має ряд суттєвих особливостей порівняно з оцінкою надійності окремих радіотехнічних приладів.

Поняття Н* характеризується трьома основними особливостями.

Перша особливість поняття Н* – це внутрішня властивість системи, закладена у неї при проектуванні, виготовлені і яка проявляється під час експлуатації. Для кількісної оцінки Н* системи необхідна та або інша величина, яка є її характеристикою.

Друга особливість поняття Н* системи складається з того, як вона проявляє себе у часі. Якщо відсутнє спостереження за роботою системи , то неможливо зробити ніяких висновків про її надійність. Цим вона відрізняється від інших властивостей системи, які визначаються спеціальними вимірюваннями. Для визначення будь - яких показників Н* необхідно провести спостереження за роботою системи протягом десятків тисяч годин. З цього можна сказати, що Н* відображає стійкість у часі як початкової якості системи.

Третя особливість поняття Н* системи це те, що вона по-різному проявляє себе у різних умовах експлуатації та режимах роботи, при зміні яких змінюються і показники, які характеризують надійність системи. Таким чином, для оцінки Н* системи необхідно враховувати умови експлуатації та особливості режимів роботи елементів системи.

У подальшому при розрахунках оцінки Н* системи будемо враховувати усі три особливості поняття Н*, а при вирішенні питань проектної оцінки Н* необхідно враховувати також особливості побудови АСО.

У зв’язку з цим, за основний показник оцінки Н* функціонування системи зв’язку та оповіщення прийнята імовірність W(t) безвідмовної передачі повідомлень (команд), визначена як:

, (1)

де: Rm(t) – ймовірність безвідмовної роботи технічних засобів CO:

та ,

де: q – показники якості обслуговування в системі з абсолютно надійними елементами;

– імовірність безвідмовного виконання функцій протягом заданого часу.

Таким чином, імовірність безвідмовної роботи елементів системи може бути визначена із виразу:

, (2)

де: Кг - коефіцієнт готовності обладнання;

t – безперервний час виконання завдання;

T – середній наробіток на відмову обладнання.

Коефіцієнт готовності (Кг) в ряду випадків може визначатися як імовірність застати обладнання системи в працездатному стані в любий момент часу (в період експлуатації) :

, (3)

де: - середня тривалість відновлення системи до виконання функцій після відмови.

На даний час існує декілька методів оцінки Н* функціонування системи зв’язку та оповіщення. Розглянемо один із них.

Оцінка Н* функціонування СО, як правило, проводиться по вхідним в систему напрямкам зв’язку (оповіщення). Для кожного напрямку задається їх склад і типи вхідних елементів, а також параметри кожної складової даної гілки напрямку. Кожна гілка напрямку задається числом та типами ліній (каналів) зв’язку,які характеризуються імовірністю їх безвідмовної роботи (параметри Кг, t, ), а також нормативною (отриманою статично) величиною втрат рm.

Імовірність безвідмовної роботи в i - гілці , яка складається із декількох паралельно підключених ліній (каналів) зв’язку, визначається за формулою:

, (4)

При використанні гілки напрямку з однією лінією (каналом) зв’язку імовірність безвідмовного передачі повідомлень (команд) на i- гільці напрямку визначається як

.(5)

Розрахунок імовірності безвідмовної передачі повідомлень (команд) в СО, яка складається із незалежних напрямків, представлених у вигляді паралельно – послідовного графа (рис.1.), визначається за формулою:

 

, (6)

де lk - число ліній (каналів) зв’язку в К-му напрямку; - число незалежних напрямків в розглянутому напрямі зв’язку (оповіщення).

Рисунок 1 - Розрахунок імовірності безвідмовної передачі повідомлень (команд) в системах оповіщення.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти