ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Аналіз тексту як наукова проблема

Аналіз тексту в науковій літературі розглядають як мислительну операцію (розкладання цілого на частини з урахуванням індуктивного чи дедуктивного способу мислення); метод дослідження (вивчення певного явища, формулювання наукових висновків); метод чи прийом навчання (під час опанування програмових питань), засіб навчання, виховання й упливу.

Лінгвістичний (мовний) аналіз у дослідницькому й методичному аспектах ґрунтується на таких теоретичних засадах, як: 1) загальна теорія пізнання; 2) лінгвістична основа; 3) методика застосування науково-дослідних прийомів. У традиційно визнаних методах мовознавства (описовому, історичному, порівняльно-історичному, зіставному, структурному) аналіз функціонує в обох своїх формах (як мислительна операція та як практична дія). Найчастіше аналіз відносять до процедур дослідження. За допомогою лінгвістичного аналізу вивчають мовні одиниці – фонологічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні та стилістичні – у їх взаємозв’язках і відношеннях на синхронному зрізі мови. Назву „лінгвістичний аналіз” має відповідна галузь лінгвістики. Основне завдання лінгвістичного аналізу – вивчати мовний елемент не ізольовано від інших, а в його природному середовищі – мовній тканині тексту, побачити реалізованими функціональні можливості мовних одиниць різних рівнів на певних етапах сприйняття текстів – акустично-візуальному, уявно-понятійному, змістово-сюжетному, образно-естетичному.

Лінгвістичний аналіз передбачає єдність системи понять, категорій, законів мови, методів її пізнання та зв’язок з мовленнєвою діяльністю, а також забезпечує пізнання мови як системи систем. Він може виявлятися в усіх видах і аспектах загальнонаукового аналізу. В основі лінгвістичного аналізу лежать такі логічні прийоми й операції, як поділ об’єкта аналізу на його складові частини; визначення зв’язків між частинами; спостереження над складовими частинами, опис їх; характеристика окремих частин.

Саме в тексті виявляються й елементи мовного інвентарю й правила мовного регламенту. Текст розглядають як сукупність правил.

Дослідники Л. Бабенко та Ю. Казарін запропонували алгоритм лінгвістичного аналізу тексту: аналіз мовленнєвої структури тексту, аналіз дикції, паралінгвістичних засобів, аналіз окремих категорій тексту (членування, зв’язності тощо), комунікативної організації тексту.

М. Крупа виділяє основні етапи лінгвістичного аналізу художнього твору: 1) з’ясування загальної художньої ідеї твору; 2) аналіз мовних засобів усіх рівнів. І. Кочан зазначає: „Аналіз мови художнього твору пов’язаний з характеристикою прийомів образно-естетичного використання автором мовних елементів різних рівнів”; „завдання лінгвістичного аналізу ― показати ті мовні засоби, за допомогою яких подано ідейно-емоційний зміст літературного твору”. На думку Л. Рожило, лінгвістичний аналіз передбачає визначення своєрідності мови твору, встановлення зв’язків, що існують між словом і художнім образом, з’ясування основних підходів до аналізу.

Цікаві рекомендації щодо методичного аспекту аналізу тексту представлені в працях Л. Мацько, В. Мельничайка, М. Пентилюк, О. Семеног, Т. Симоненко та ін.

Основне завдання лінгвістичного аналізу– вивчити мовний елемент не ізольовано від інших, а в його природному середовищі – мовній тканині тексту, побачити реалізованими функціональні можливості мовних одиниць різних рівнів на певних етапах сприйняття текстів – акустично-візуальному, уявно-понятійному, змістово-сюжетному, образно-естетичному.

 

       
   
 

 

 


Психолінгвістичні аспекти вивчення тексту (О. Леонтьєв, Л. Сахарний)

 

За допомогою лінгвістичного аналізу в мові розрізняють:

Ø інвентар мовних елементів (фонеми, морфеми, лексеми тощо);

Ø регламент відношень мовних елементів (їх зв’язки чи правила використання);

Ø текст (сполучення мовних елементів за властивими певній мові правилами).

Саме в тексті виявляються й мовний інвентар, і правила мовного регламенту.

! Текст розглядають як сукупність правил.

Лінгвістика тексту як синтетична наука враховує мовні, позамовні, психолінгвістичні чинники, а також виділяє в тексті віднесеність до позамовної дійсності, смислову закінченість, смислову багатоплановість, комунікативну спрямованість, мовну, структурну й композиційну оформленість, жанрову належність.

Єдність змісту й форми – методологічна основа лінгвістичного аналізу тексту, який передбачає умовне виділення структурних елементів і не допускає порушень зв’язку його форми й змісту.

Лінгвістичний аналіз тексту:

Ø Формальний,якщоаналіз мовних засобів різних рівнів здійснюють безвідносно до смислу цілого твору;

Ø Смисловий,якщо аналізують мовні одиниці тексту в їх смисловому наповненні з погляду функції цих одиниць у смисловій структурі тексту.

 

Види аналізу тексту

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти