ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Схеми лінгвістичного аналізу тексту

Широко вживані в навчальній практиці такі види мовного аналізу слова й цілого тексту, як фонетичний, морфемний, словотвірний, лексичний, орфоепічний, орфографічний, граматичний, стилістичний (аналіз мовних рівнів), їх різноманітні комбінації – лексико-стилістичний, граматико-стилістичний, лексико-граматичний тощо.

! Схема мовного аналізу тексту – послідовні, системні кроки виконання аналітичних дій з текстом.

Схеми можуть відображати повнийабочастковий аналіз, власне лінгвістичний(аналіз мовних особливостей) і комплексний (характеристика змісту й форми, урахування певних особливостей лінгвістичного й літературознавчого підходів).

Повний аналіз передбачає з’ясування всіх питань, пов’язаних із структурою й семантикою тексту, ситуацією його використання, особливостями комунікантів тощо. Єдиної схеми аналізу тексту не існує. Її обирають з урахуванням комунікативних настанов у певних ситуаціях, тому схема може бути частковою (спрощеною) і повною.

 

Приклад схеми часткового аналізу тексту:

1. Тема й головна думка тексту.

2. Підтеми, мікротеми тексту.

3. Стиль і тип мовлення.

4. Поділ речень на фрагменти – „дане” і „нове”

Схема повного аналізу тексту:

1. Заголовок, його функція.

2. Тема. Підтеми. Мікротеми.

3. Основна думка (ідея).

4. Зв’язність тексту: мовні засоби зв’язності та їх роль у тексті, предметно-логічна сітка.

5. Інформативність тексту: змістово-фактуальна, змістово-концептуальна та змістово-підтекстова інформація.

6. Поділ тексту на складні синтаксичні цілі (ССЦ). Виділення автосемантичних речень. Співвідношення ССЦ і абзаців.

7. Способи, засоби зв’язку речень у ССЦ.

8. Визначення теми й реми в реченнях одного ССЦ (на вибір).

9. Комунікативність тексту: функції тексту.

10. Класифікаційні характеристики тексту: а) тип мовлення; б) стиль, в) жанр тощо.

Зразок повного аналізу тексту:

Людські можливості

Знаменитий учений академік Отто Юлійович Шмідт у чотирнадцятирічному віці склав план свого життя. У ньому було докладно записано, які книги він мусить прочитати, якими науками оволодіти, які проблеми розв’язати, як розвиватися фізично. Та коли він підрахував, скільки років знадобиться йому на виконання програми, то з’ясувалося: рівно дев’ятсот років! Шмідт скоротив програму – знову немислимий результат: п’ятсот років! Скоротив іще – вийшло сто п’ятдесят років. На цьому зупинився.

Розпланувавши своє життя до хвилини, працюючи на межі можливостей (Шмідт помер на шістдесят п’ятому році життя), виконав майже всю стоп’ятдесятирічну програму. За п’ятдесят років життя він прожив творчо сто п’ятдесят років, перекривши „норму” рівно втричі. Приклад Шмідта наштовхує на цікаву ідею: чи не можна припустити, що праця „на межі” – саме той спосіб, за допомогою якого можна виявити приховані людські резерви?

Життя безперервно ставить перед людиною ті чи інші перепони – такий уже його закон. Велич і могутність людини якраз у тому, щоб постійно й цілеспрямовано долати ті перепони, мобілізуючи й фізичні, й інтелектуальні, й емоційні резерви.

Недовантаження – річ надзвичайно небезпечна. Недовантажити мозок – не лише трішки сповільнити його розвиток, а й привчити до обмеженості мислення, до відмови від усього творчого. Прислухайтесь до цих слів. Сприйміть їх як серйозне попередження. Звичка до обмеженості мислення, відмова від усього творчого – ось що чекає людину, яка не привчила себе у шкільні роки працювати напружено, долаючи і звичку зайвий раз відпочити (За В. Пекелісом).

1. За семантичним підходом, заголовок вищенаведеного тексту – заголовок-тема, тому що він указує на предмет обговорення. За структурним підходом – це заголовок-міркування.

2. Тема тексту – людські можливості.

Підтеми:

1. Програма Ю. Шмідта.

2. Важливість не обмежувати мислення.

Мікротеми:

1. Складання програми Ю. Шмідтом.

2. Виконання програми.

3. Долання життєвих перепон.

4. Небезпечність недовантаження мозку.

3. Основна думка (ідея) тексту – заклик до постійної інтелектуальної роботи.

4. Серед засобів, що забезпечують єдність змісту, у тексті наявні: лексичний повтор (Шмідт, програма, рік, людина), щоб уникнути зайвих повторів, уживаються слова з дейктичною функцією (зокрема займенники він, у ньому, який), синоніми (академік – учений), родові й видові назви (Шмідт – учений). Яскраво проступає й предметно-логічна сітка висловлювання, яка об’єднує, перш за все, тематично близькі слова: учений, академік, план, книг, прочитати, розвиватися, виконання, можливості, норма, праця „на межі”, людські резерви, мобілізуючи тощо. Протилежні за змістом слова, за допомогою яких ство­рюється контраст, зустрічаються рідше, пор.: розвиток – обмеженість, сповільнити – мобілізувати. Першу підтему-розповідь традиційно „об’єднують” дієслова минулого часу, адже життя Ю.Шмідта вже давно перервалося. Друга підтема-роздум насичена дієсловами теперішнього часу, що створює ефект присутності, указує на актуальність порушеної проблеми.

Найуживаніші засоби, які виражають логічні відношення між частинами тексту, – сполучники, за допомогою яких мовець полегшує адресатові сприймання логіки викладу, послідовність розгортання змісту (та, і, чи тощо). Текстові їх функції цілком аналогічні до тих, що виявляються в з’єднанні однорідних членів речення та частин складносурядного речення.

5. У тексті яскраво представлена змістово-фактуальна інформація, що розкриває конкретні факти, які вже відбулися: Ю. Шмідт склав план свого життя, потім його скоротив до „реальних” показників, після чого, творчо й плідно працюючи на ниві науки, „прожив” сто п’ятдесят років, „перекривши” норму втричі. Така сукупність фрагментів відтворює реально існуючі в минулому події.

Змістово-концептуальна інформація повідомляє читачеві про індивідуально-авторське бачення проблеми розвитку людини. Автор на прикладі життєвого плану Ю. Шмідта закликає напружено працювати, мобілізувати й фізичні, і інтелектуальні, і емоційні резерви, щоб не звикнути до обмеженості мислення й відмови від усього творчого.

6. Складні синтаксичні цілі тексту збігаються з його абзацами. Автосемантичні речення перебувають на початку кожного ССЦ:

1) Знаменитий учений академік Отто Юлійович Шмідт у чотирнадцятирічному віці склав план свого життя.

2) Розпланувавши своє життя до хвилини, працюючи на межі можливостей, виконав майже всю стоп’ятдесятирічну програму.

3) Життя безперервно ставить перед людиною ті чи інші перепони – такий уже його закон.

4) Недовантаження – річ надзвичайно небезпечна.

Саме ці чотири речення відзначаються відносною самостійністю й несуть у собі найважливішу інформацію кожної мікротеми.

7. Речення в тексті поєднані й послідовним, і радіальним способом зв’язку зі значною перевагою першого. Проаналізуємо зв’язки першого ССЦ у вигляді схеми, позначивши речення цифрами за порядком їх розташування в тексті:

Як видно зі схеми, 2 й 3 речення пов’язані з 1 реченням радіальним зв’язком, а 3-4-5-6 – послідовним.

Вищеподана схема показує, що тексту притаманний контактний зв’язок речень (1-2, 3-4-5-6), але 1 і 3 речення пов’язані дистантно – через 2 речення.

У ССЦ тексту кожен наступний елемент висловлювання додається до по­передніх, що свідчить про ретроспективні зв’язки в аналізованому творі.

8. Простежимо тема-рематичні відношення на прикладі другої мікротеми (тема записана звичайним курсивом, а рема – жирним):

Розпланувавши своє життя до хвилини, працюючи на межі можливостей (Шмідт помер на шістдесят п’ятому році життя), виконав майже всю стоп’ятдесятирічну програму. За п’ятдесят років життя він прожив творчо сто п’ятдесят років,перекривши „норму” рівно втричі. Приклад Шмідта наштовхує на цікаву ідею: чи не можна припустити, що праця „на межі” – саме той спосіб, за допомогою якого можна виявити приховані людські резерви?

9. У тексті реалізовано всі основні функції:

а) комунікативна, адже текст є засобом спілкування;

б) функція впливу, оскільки автор впливає на почуття читача, закликаючи постійно працювати над собою й розвиватися (при цьому використано відповідні лексеми прислухайтесь, сприйміть; ужито риторичне питання: Чи не можна припустити, що праця „на межі” – саме той спосіб, за допомогою якого можна виявити приховані людські резерви? тощо); текст викликає у слухачів певне емоційне ставлення до проблеми самовдосконалення;

в) пізнавальна функція тексту виявлена в тому, що він є формою збереження й передачі знань (зокрема про деякі фрагменти життя ученого); роздуми й висновки самого автора про небезпечність недовантаження мозку й важливість роботи також є яскраво вираженою інформацією.

10. Класифікаційні характеристики:

а) за типом мовлення текст є роздумом (основна частина тексту) з елементами розповіді (перша мікротема й частина другої). Як і для будь-якого класичного роздуму, для тексту характерна постановка проблеми (питання, над яким замислюється автор), власне роздуми, аргументи й висновок, який робить письменник; б) за стильовою належністю – це публіцистичний текст, на що вказують слова з абстрактним значенням, емоційно забарвлені слова, пристрасний, закличний тон мовлення.

 

Практичні завдання

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтесь до висвітлення контрольних питань.

 

2. Виконайте частковий лінгвістичний аналіз тексту: визначте співвідношення в них ССЦ і абзаців. Зробіть висновок про залежність особливостей структури тексту від типу й стилю мовлення.

Факс – це спосіб передачі різних за змістом документів за допомогою телекомунікативного зв’язку та принтера.

Обов’язкові реквізити факсу такі:

1. Місце відправлення.

2. Адресат.

3. Телефон місця відправлення.

4. Дата відправлення.

Вони подаються англійською мовою або українські слова записуються латинськими літерами. Текст факсу пишеться без скорочень.

Факс – це поширений, але менш доступний спосіб передачі інформації, ніж телефон або телеграф. Тому одне й те саме місце відправлення (місце призначення) може бути адресою різних авторів (адресатів). У цьому полягає особливість реквізитів факсу (З кн. „Сучасні ділові папери”).

* Придумайте й запишіть продовження тексту. Доберіть до нього заголовок, охарактеризуйте його.

3. Знайдіть у газетних текстах 3 приклади невідповідності ССЦ і абзаців. З’ясуйте, наскільки, на ваш погляд, виправдана така невідповідність.

 

4. Установіть, зразками яких стилів і жанрів є кожен наведений текст. Охарактеризуйте різноманітність мовних засобів кожного тексту.

I. Поділ мови на стилі є наслідком її історичного розвитку: у процесі становлення й розквіту літературної мови частина її засобів набуває виразного стилістичного забарвлення, закріплюється за певною сферою спілкування.

Для виконання різноманітних функцій у мові історично склались і оформились окремі різновиди, які характеризуються наявністю в кожному з них лексичних, фразеологічних і, частково, граматичних засобів, переважно використовуваних у певній суспільній сфері функціонування мови. Ці різновиди здобули назву функціональних стилів.

II. Аргентинський палеонтолог Йорге Калово заявив, що його команда науковців знайшла залишки найбільшого динозавра з усіх коли-небудь знайдених у світі. Виявлена вченими частина хребта древньої рептилії належала травоїдному динозавру виду Sauropoda (ящуроногі). На думку вчених, динозавр, який жив приблизно 87 млн. років тому, важив майже сто тонн, його зріст був 15 м, а довжина – 39 м. Досі найбільшим з усіх знайдених рептилій уважався динозавр Argentinosaurus, який жив 100 млн. років тому і залишки якого також знайдені в Аргентині.

III. Осінь 1978 року була напрочуд гарна, поетична, уся в золотих шатах, що сяяли в сонячному промінні. Протягом вересня й жовтня не випало ні краплинки дощу, вітер не з’являвся між деревами, які спроквола опускали на брук яскраво-жовте й червонясте листя.

Хлопець любив осінню пору, якщо землю не спотворювала надокучлива сльота. Думки кружляли навколо навчального матеріалу, що тримав його прикутим до столу й піаніно. Він надавав заняттям першорядного значення, був зібраний внутрішньо, цілеспрямований і енергійний. Усі його справи складалися якнайкраще (З кн. „Культура мовлення”).

 

5. Прослухайте останні новини на одному з українських телевізійних каналів. Визначте комунікативні функції мовлення. Складіть схему часткового мовного аналізу тексту й виконайте цей аналіз.

 

6. Виконайте повний лінгвістичний аналіз нижчеподаних текстів.

І. Що значить бути вихованим?

Багато років тому відомий англійський філософ Джон Локк (1632—1704), говорячи про почуття міри, прищеплене ще з дитинства, твердив, що в погано вихованої людини сміливість обертається грубістю, простота – неотесаністю, добродушність – улесливістю. Вихованість допомагає людині на кожному кроці її життя. Десь допоможе не бути аж надто балакучим, а десь – не мовчати весь вечір у товаристві. Вона підкаже не турбувати інших через дрібниці, а ще – не скупитися на подяку чи похвалу.

Невихована людина вважає, наприклад, що той, хто її обслуговує, перебуває в залежному становищі, а тому з ним можна не рахуватися, звернутися на ти, наговорити грубощів.

Добре вихована людина буде поводити себе так, наче це вона залежить від того, хто її обслуговує. Насправді так воно й є: приймаючи чиїсь послуги, чиєсь піклування про себе, вихована людина платить увічливістю і люб’язністю, виявляючи так свою повагу до цього працівника. І ще одне: якщо ви вважаєте себе вихованою людиною, пригадайте: чи завжди ви такі, коли йдеться про найближчу і найдорожчу людину – про матір? (А. Коваль).

ІІ. Про займенник „ви”

Як відомо, займенник „ви” вживають у звертаннях до кількох осіб – це його пряме значення. Але він може бути вжитий і для словесного вираження пошани у звертанні до одного співрозмовника. Це – так звана пошанна множина. Користування пошанною множиною часом викликає сумніви: як сказати: „Ви принесли” чи „Ви принесла”? Адже тут дію виконує одна особа, хоча звертаються до неї у множині. „Ви принесла” – неправильно. Звичайно присудок узгоджується з підметом у числі, тому повинен і тут стояти у множині. Правильно буде: „Вчора Ви обіцяли принести мені книжку”.

Якщо присудок виражений не дієсловом, а прикметником, то він може стояти і у множині, і в однині. Отже, може бути і „Ви щасливий” і „Ви щасливі”. Проте висловлення буде більш стриманим і ввічливим, якщо присудок стоятиме у множині.

Пошанна множина в українській мові найчастіше виражається другою особою. Займенник Ви пишеться з великої літери (А. Коваль).

ІІІ. Рідна хата

Прадавня українська оселя, як правило, була однокамерною і опалювалась „по-чорному”. Дим з печі виходив безпосередньо в помешкання й піднімався до стелі. Це було зумовлено кількома причинами: таким чином краще зберігалося тепло, проводилася своєрідна дезінфекція помешкання. Приміщення час од часу провітрювали. Невеличкий отвір, що пізніше перетворився на вікна, регулювався засувною дощечкою. Інколи її можна було відкрити, щоб надходило свіже повітря й світло.

Житлові умови в давніх однокамерних житлах були, м'яко кажучи, не з кращих. Люди нерідко хворіли на легені, запалення очей тощо. Тому з часом мусили з’явитися вивідні димоходи в сіни, а згодом і комини. Та, проте, основний тип житла довгий час залишався традиційним. У цьому можуть переконатися численні відвідувачі музеїв народної архітектури та побуту в Києві, Переяславі-Хмельницькому, Львові та Ужгороді (В. Скуратівський).

 

7. Доберіть текст для орфоепічного аналізу. Підготуйтеся до виразного читання цього тексту.

 

Самостійна робота студентів

1. Запропонуйте власну схему аналізу тексту. Охарактеризуйте її. Подумайте, чи кожен текст можна проаналізувати за вашою схемою?

2. Поміркуйте, як упливає аналіз тексту на виразне його читання? Доберіть текст для виразного читання, накресліть партитуру тексту (позначивши паузи, логічний нагологс, висхідну й низхідну інтонації, силу голосу, забарвлення тощо). Прочитайте виразно текст, проаналізуйте читання.

 

Запитання для самоперевірки

1. Що вам відомо про аналіз тексту та його види?

2. Хто з учених досліджував проблеми аналізу тексту?

3. Які компоненти містить частковий і повний лінгвістичний аналіз?

Тема: „Створення й редагування текстів

Контрольні питання

  1. Поняття про сприйняття, розуміння, відтворення і створення тексту.

2. Розгортання й компресія тексту.

3. Порядок роботи над твором.

4. Основні вимоги до написання тексту.

5. Поняття анотації й рецензії.

6. Редагування текстів.

Ключові слова:сприйняття, розуміння, відтворення, створення тексту; розгортання тексту, компресія тексту, план, конспект, тези, вимоги до написання твору (відповідність темі, змістовність і лаконічність, доказовість висловленої думки, логічність, самостійність мислення, оригінальність, стильова єдність, виразність оповіді, правильність і чистота, стислість, виразність), анотація, рецензія, редагування текстів.

Мета:засвоїти основні засади теорії створення й редагування тексту, удосконалити вміння й навички складати й редагувати тексти.

Завдання:усвідомити особливості сприйняття, відтворення й створення текстів, удосконалити навички роботи з текстом.

Література

1. Андреева Е. С. Диалектика текста: понятийная сеть как логическая основа естественного языка / Е. С. Андреева. – М. : МАКС Пресс, 2002. – 347 с.

2. Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовній прозі / І. А. Бехта. – К. : Грамота, 2004. – 304 с.

3. Валгина Н. С. Теория текста : учеб. пособ. / Н. С. Валгина. – Москва : Логос, 2003. – 280 с.

4. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. – изд. 5-е, стереотипн. – М. : КомКнига, 2007. – 144 с.

5. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту. Теорія і практикум : наук.-навч. посіб. / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2006. – 289 с.

6. Залевская А. А. Некоторые проблемы теории понимания текста / А. А. Залевская // Вопр. языкознания. – 2002. – № 3. – С. 62 – 73.

7. Коптілов В. Теорія і практика перекладу : навч. посіб. / В. Коптілов. – К. : Юніверс, 2003. – 280 с.

8. Лазебник Ю. Спілкування текстом / Ю. Лазебник // Мовознавство. – 1995. – № 1. – С. 78 – 85.

9. Липатова В. Ю. Порождение текста: интроспективный подход / В. Ю. Липатова // Рус. яз. в шк. – 2005. – № 2. – С. 93 – 99.

10. Лосев А. Ф. Введение в общую теорию языковых моделей / А. Ф. Лосев. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 296 с.

11. Лосева Л. М. Как строится текст : пособ. для учителя / Л. М. Лосева. − М. : Просвещение, 1980. – 94 с.

 

Методичні поради

Варто звернути особливу увагу на етапи роботи над власним висловлюванням, спираючись на риторичні засади. Під час редагування текстів застосовуйте правила культури мови, будьте уважні до кожного слова, навчіться якісно аналізувати орфографічні, пунктуаційні, граматичні, лексичні, стилістичні помилки, а також помилки, пов’язані зі структурою тексту. Використовуйте словники (синонімів, антонімів, фразеологічні тощо).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти