ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПІДГОТОВКА ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2

 

І. Пригадайте, що означають такі поняття: опис, розповідь, роздум, стиль, жанр, розгортання тексту, компресія тексту, редагування тексту.

 

ІІ. Виконайте лінгвістичний аналіз тексту:

Національний український одяг – історична спадщина наших славних предків

В Україні вже з давніх-давен люди вміли виробляти
тканини з льону, коноплі та з овечої вовни. Усі ці тканини
вироблялися домашнім способом.

Льон – це одна з найстаріших культурних рослин, яка плекалася на наших землях ще в період дохристиянської доби. Конопля була завезена нашими предками від іранців. Але теж дуже давно, бо насіння коноплі було знайдено в могилах, які датувалися періодом поганських часів. Про обидві ці рослини йдеться в церковних постановах Ярослава Мудрого.

Овеча вовна та вовняні тканини згадуються в літера­турних пам’ятках уже з ХІ-го століття. Крім того, залишки вовняних тканин, як і тканин з льону, часто знаходять археологи, розкопуючи могили стародавніх слов’янських поховань на території нашої батьківщини (О. Воропай).

 

ІІІ. Напишіть анотацію і рецензію на поданий текст:

В Україні проживають представники близько 110 національностей. Основу населення становлять українці. Вони переважають в усіх областях країни, за винятком Криму (росіяни становлять тут 67 відсотків). За переписом 1989 року (див. Національний склад населення України. К.: Міністерство статистики, 1989), у складі населення України – 51,4 млн. чол. – налічувалося 37,4 млн. українців (72,7 відсотка). На території України проживають національні меншини (етнічні групи). Вони наділені правом на самовираження рідною мовою, мають можливість роз­вивати сферу рідної мови. Це, зрештою, правило світової цивілізації. Склад інших національностей розподіляється так: росіяни – 11,4 млн.; євреї – 486 тис.; білоруси – 440 тис.; молдовани – 325 тис.; болгари – 234 тис.; поляки – 219 тис.; угорці – 163 тис.; румуни – 135 тис.; греки – 99 тис.; татари – 88 тис.; вірмени – 54 тис.; цигани – 48 тис.; кримські татари – 47 тис.; німці – 43,8 тис.; азербайджанці – 37 тис.; гагаузи – 32 тис.; узбеки – 20,3 тис.; чуваші – 20 тис.; казахи – 10,5 тис.; чехи – 9 тис.; словаки – 8 тис. Точної кількості мов, які функціонують на теренах нашої держави, як і точної кількості національностей та народностей, не встановлено. Міграційні процеси сьогодні не тільки не припинилися, а й пожвавилися. А це також накладає відбиток на мовну ситуацію, як і питома вага неукраїнців (вони становлять 14 млн. чоловік – 27,2 відсотка; 34 відсотки їх проживає у містах, 13 відсотків – у селах). Важливим показником для характеристики мовної ситуації є те, яка кількість українців і неукраїнців назвали українську мову рідною. Усього за переписом 1989 року з 37,4 млн. українців рідною українську мову вважають 32,8 млн. чоловік. Для 146,5 тис. чол. неукраїнського населення наша мова стала рідною: серед поляків – 67 відсотків, словаків – 33, чехів – 31, циган – 12, руму­нів – 10, греків – 2,4, татар – 1,7, росіян – 1,6 відсотка. 88відсотків усього населення України вважають рідною мову своєї національності. У 80-ті роки в Україні збільшилася чисельність населення корінних національностей інших республік. Така переселенська хвиля теж впливає на мовну ситуацію в країні (З газети).


МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

Завдання 1. Позначте правильні відповіді в тестах.

1. Текст – це:

а) словесна конструкція, що є формою вияву думки у вигляді зв’язків між членами речення;

б) мовленнєвий твір, що складається з кількох (іноді з одного) речень, має змістову й структурну завершеність;

в) відрізок мовлення, обмежений двома тривалими паузами;

г) особлива безсполучникова структура, що складається зі слів автора та власне прямої мови.

2. Що в перекладі з латинської означає слово textus (сучасне українське текст)?

а) система;

б) з’єднання;

в) структура;

г) слово.

3. Людина, яка сприймає текст, називається:

а) реципієнт;

б) адресант;

в) оратор;

г) спостерігач.

4. Проміжною ланкою між складним синтаксичним цілим і словом є:

а) речення;

б) словосполучення;

в) абзац;

г) заголовок.

5. Що прийнято вважати в цілому предметом дослідження лінгвістики тексту як мовознавчої науки?

а) текст як комунікативний код;

б) текст як засіб навчання;

в) текст як цілісне утворення, єдність змісту й форми;

г) текст як засіб впливу.

6. Як називають суміжну з лінгвістикою тексту науку, що досліджує мовлення як діяльність людини, вивчає процеси сприймання й творення мовлення?

а) семіотика;

б) прагматика;

в) стилістика;

г) психолінгвістика.

7. Хто є автором посібника „Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови”?

а) О. Москальська;

б) О. Селіванова;

в) В. Мельничайко;

г) І. Гальперін.

8. Як результат, продукт мовленнєвої діяльності людини визначено таке поняття:

а) дискурс;

б) текст;

в) речення;

г) слово.

9. Проміжною ланкою між текстом і реченням є:

а) слово;

б) словосполучення;

в) складне синтаксичне ціле;

г) абзац.

10. У якому з рядків міститься поняття, що не є категорією тексту?

а) комунікативність, зв’язність;

б) інформативність, цілісність;

в) членованість, номінативність;

г) зв’язність, інформативність.

11. Який текст називають патогенним?

а) текст, основними ознаками якого є особлива значущість для значної кількості осіб;

б) текст, основними ознаками якого є емоційність і експресія;

в) текст, що насичений переконливими аргументами;

г) текст, що негативно впливає на адресата.

12. Текст, основними ознаками якого є особлива значущість для значної кількості осіб, називають:

а) прецедентний;

б) патогенний;

в) художній;

г) емотивний.

13. Тема тексту – це:

а) те, про що в ньому йдеться, його зміст;

б) комунікативна мета висловлювання (те, заради чого створено текст);

в) частина тексту, що містить його головну думку;

г) сукупність виражальних засобів мови, використаних у певному тексті.

14. Що не називають основною думкою тексту?

а) проблема, над якою замислюється читач або слухач;

б) те, що стверджується в тексті;

в) предмет судження або викладу;

г) морально-ідейне навантаження тексту.

15. Невербальні фонові знання, до яких апелюють автор і читач під час породження та сприймання тексту, називають:

а) інтенція;

б) інтеракція;

в) пресупозиція;

г) конотація.

16. Складне синтаксичне ціле – це:

а) група речень тексту від нового до нового рядка або до кінця тексту;

б) група речень, об’єднаних тісним змістовим і граматичним зв’язком, що забезпечує повніший порівняно з реченням розвиток думки;

в) мовлення, обов’язково зафіксоване на папері й розраховане на зорове сприйняття;

г) основна одиниця синтаксису, яка виражає окрему завершену думку.

17. Абзац – це:

а) стійке сполучення слів, яке за значенням відповідає одному слову;

б) фрагмент тексту від нового до нового рядка або до кінця тексту;

в) стисло й чітко сформульована підтема тексту;

г) уривок тексту, який дає змогу точно визначити смисл окремого слова або вислову, що входять до його складу.

18. Який спосіб зв’язку між реченнями передбачає, що „даним” наступного речення стає „нове” попереднього речення?

а) паралельний ;

б) дистантний;

в) радіальний;

г) послідовний.

19. Як називається функціональний тип мовлення, що характеризується послідовністю відтворення логічних зв’язків між явищами, поняттями, фіксацією зорових спостережень, об’єктивністю викладу?

а) опис;

б) розповідь;

в) роздум;

г) міркування.

20. Як називають речення, що відзначається відносною самостійністю й містить найважливішу інформацію певного уривка?

а) складне;

б) автосемантичне;

в) ускладнене;

г) слово-речення.

21. Різновид літературної мови, що виокремлють відповідно до колективно усвідомлюваних типів спілкування й функцій мови в різних сферах суспільної комунікації:

а) тип;

б) рівень;

в) жанр;

г) стиль.

22. Розповідь, опис, роздум прийнято називати:

а) стилями мовлення;

б) жанрами мовлення;

в) типами мовлення;

г) формами мовлення.

23. У якому рядку представлені синоніми до терміна складне синтаксичне ціле?

а) прозаїчна строфа, надфразна єдність, складна синтаксична єдність;

б) складна синтаксична єдність, група речень, прозаїчна строфа;

в) речення з різними видами зв’язку, прозаїчна строфа, надфразна єдність ;

г) надфразна єдність, складна синтаксична конструкція, абзац.

24. Розповідь – це:

а) функціональний тип мовлення, що відображає аналітичні, причиново-наслідкові зв’язки між явищами, які є об’єктом спостереження, дослідження;

б) функціональний тип мовлення, для якого характерна лексика на позначення сфери розумової діяльності людини, аргументованість;

в) функціональний тип мовлення, для якого характерний послідовний виклад подій з погляду оповідача.

г) функціональний тип мовлення, що характеризується послідовністю відтворення логічних зв’язків між явищами, поняттями, фіксацією зорових спостережень, об’єктивністю викладу.

25. Як називається емоційне забарвлення змісту тексту, спрямоване на пробудження в адресата певних почуттів, співпереживання?

а) компресія;

б) емотивність;

в) план тексту;

г) кульмінація.

26. Сюжетний (референтний) план тексту містить:

а) авторські відступи, оцінки;

б) супроводжувальні елементи розгортання змісту тексту;

в) передбачення розгортання змісту тексту;

г) характеристику предмета мовлення.

27. Когезією називають:

а) формально-граматичну зв’язність;

б) смислову зв’язність;

в) цілісність тексту;

г) членованість тексту.

28. Як називають контекст мовлення, що має матеріальне вираження, який можна безпосередньо спостерігати?

а) імпліцитний;

б) горизонтальний;

в) контактний;

г) експліцитний.

29. До загальних стильових ознак художнього стилю мовлення належать:

а) емоційність, конкретність;

б) абстрактність, точність;

в) невимушеність, емоційність;

г) абстрактність, логічність.

30. Актуальне (комунікативне) членування речення передбачає виділення:

а) складного синтаксичного цілого;

б) абзаців;

в) автосемантичного речення;

г) „даного” та „нового”.

Завдання 2. Позначте правильні відповіді в тестах.

1. У перекладі з латинської слово textus (сучасне українське текст) означає:

а) система;

б) з’єднання;

в) структура;

г) слово.

2. Що в цілому є предметом дослідження лінгвістики тексту як мовознавчої науки?

а) текст як комунікативний код;

б) текст як засіб навчання;

в) текст як цілісне утворення, єдність змісту й форми;

г) текст як засіб впливу.

3. Проміжною ланкою між складним синтаксичним цілим і словом є:

а) речення;

б) словосполучення;

в) абзац;

г) заголовок.

4. Текст – це:

а) словесна конструкція, що є формою вияву думки у вигляді зв’язків між членами речення;

б) мовленнєвий твір, що складається з кількох (іноді з одного) речень, має змістову й структурну завершеність;

в) відрізок мовлення, обмежений двома тривалими паузами;

г) особлива безсполучникова структура, що складається зі слів автора та власне прямої мови.

5. Як називається суміжна з лінгвістикою тексту наука, що досліджує мовлення як діяльність людини, вивчає процеси сприймання й творення мовлення?

а) семіотика;

б) прагматика;

в) стилістика;

г) психолінгвістика.

6. Хто є автором посібника „Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови”?

а) О. Москальська;

б) О. Селіванова;

в) В. Мельничайко;

г) І. Гальперін.

7. Тема тексту – це:

а) те, про що в ньому йдеться, його зміст;

б) комунікативна мета висловлювання (те, заради чого створено текст);

в) частина тексту, що містить його головну думку;

г) сукупність виражальних засобів мови, використаних у певному тексті.

8. Людина, яка сприймає текст, називається:

а) реципієнт;

б) адресант;

в) оратор;

г) спостерігач.

9. У якому з рядків міститься поняття, що не є категорією тексту?

а) комунікативність, зв’язність;

б) інформативність, цілісність;

в) членованість, номінативність;

г) зв’язність, інформативність.

10. Який текст називається патогенним?

а) текст, основними ознаками якого є особлива значущість для значної кількості осіб;

б) текст, основними ознаками якого є емоційність і експресія;

в) текст, що насичений переконливими аргументами;

г) текст, що негативно впливає на адресата.

11. Текст, основними ознаками якого є особлива значущість для значної кількості осіб, називається:

а) прецедентний;

б) патогенний;

в) художній;

г) емотивний.

12. Як результат, продукт мовленнєвої діяльності людини визначається таке поняття:

а) дискурс;

б) текст;

в) речення;

г) слово.

13. Що не називають основною думкою тексту?

а) проблема, над якою замислюється читач або слухач;

б) те, що стверджується в тексті;

в) предмет судження або викладу;

г) морально-ідейне навантаження тексту.

14. Актуальне (комунікативне) членування речення передбачає виділення:

а) складного синтаксичного цілого;

б) абзаців;

в) автосемантичного речення;

г) „даного” та „нового”.

15. Який спосіб зв’язку між реченнями передбачає, що „даним” наступного речення стає „нове” попереднього речення?

а) паралельний;

б) дистантний;

в) радіальний;

г) послідовний.

16. У якому рядку представлені синоніми до терміна складне синтаксичне ціле?

а) прозаїчна строфа, надфразна єдність, складна синтаксична єдність;

б) складна синтаксична єдність, група речень, прозаїчна строфа;

в) речення з різними видами зв’язку, прозаїчна строфа, надфразна єдність ;

г) надфразна єдність, складна синтаксична конструкція, абзац.

17. Як називається речення, що відзначається відносною самостійністю й містить найважливішу інформацію певного уривка?

а) складне;

б) автосемантичне;

в) ускладнене;

г) слово-речення.

18. Різновид літературної мови, що виокремлюється відповідно до колективно усвідомлюваних типів спілкування й функцій мови в різних сферах суспільної комунікації:

а) тип;

б) рівень;

в) жанр;

г) стиль.

19. Як називається функціональний тип мовлення, який характеризують послідовністю відтворення логічних зв’язків між явищами, поняттями, фіксацією зорових спостережень, об’єктивністю викладу?

а) опис;

б) розповідь;

в) роздум;

г) міркування.

20. Когезією називається:

а) формально-граматична зв’язність;

б) смислова зв’язність;

в) цілісність тексту;

г) членованість тексту.

 

Завдання 3. Складіть роздум про книгу. Визначте стиль мовлення.

 

Завдання 4. Запишіть план до статті. Проаналізуйте заголовки текстів, що вивчають у школі на уроках української літератури.

Функції заголовків поетичних текстів

Особливої уваги потребує аналіз такої структурної та смислової одиниці художнього тексту, як заголовок. У процесі роботи над текстом виходимо з того, що заголовок – це назва твору, перше слово, словосполучення або й речення, з якого починається сприйняття й розуміння висловлювання. Назва твору узагальнює весь його смисл, інформує про предмет мовлення та про те, що з ним відбувається чи який він є. Правильне тлумачення заголовка твору, визначення його функцій сприяє засвоєнню всього висловлювання, розв’язанню певних дидактичних завдань.

Під час аналізу слід ураховувати, що заголовок виконує дві взаємопов’язані функції – номінативну та предикативну. Заголовок може вказувати на тему або основну думку твору, інформувати про тип мовлення, структуру тексту, передавати асоціації тощо. Функції заголовків дають змогу їх класифікувати.

Відомі такі основні підходи до класифікації заголовків. Семантичний підхід. Він ґрунтується на взаємозв’язку заголовка та змісту тексту. Виділяють заголовки-теми, що охоплюють семантичне поле „персонаж”, „предмет”: „Підкова”, „Голова”, „Телесик” (В. Голобородько), „Пілот”, „Хлопчик” (Г. Половинко); „простір”: „Ліси”, „Стрілецький степ” (Г. Половинко), „В селі Новокиївка”; „Степ”, „В Кремінському лісі” (Г. Гайворонська); „час”: „В той пізній час”, „Час”, „Ранок” (Г. Гайворонська); „подія”: „Полювання” (Г. Половинко); „образ”: „Жайворя” (Г. Гайворонська). Заголовки-реми виражають основну думку твору. Вони можуть характеризувати персонаж: „Самотній орел”, „Золота цибулина” (Г. Половинко); подію, явище: „Світ прекрасний і добрий”, „А слов’янин в перекладі – це раб” (Г. Гайворонська); стан, емоції персонажа: „Моя оголена душа” (Г. Гайворонська), „Втомився” (Г. Половинко); проблеми, висновки: „Віки тебе любитиму” (Г. Гайворонська), „Сидить у печінках” (Г. Половинко). Підкреслюють основну думку тексту й заголовки-асоціації, наприклад, „Могила у небі”, „Блакитна дівчина”, „Чорна рілля” (В. Голобородько).

Структурний підхід зумовлений побудовою тексту, типом мовлення. На основі цього підходу виділяють заголовки-описи: „Малий хованець” (В. Голобородько); заголовки-розповіді: „А від річок лишились рівчаки”, „Не знайшлося притулку Мазепі” (І. Низовий); заголовки-міркування: „Я проти екстремізму”, „Шаную ворога свого” (І. Низовий). Визначення функцій заголовків необхідно включати до схеми лінгвістичного аналізу тексту.

Систематична робота над заголовками в процесі різних видів аналізу тексту й складання власних висловлювань спрямована на вдосконалення комунікативної компетенції учнів. Аналіз заголовків творів письменників-земляків сприяє розвитку мовної особистості, залученню до процесів мовотворчості у всіх її проявах – від сприйняття, усвідомлення й розуміння до створення й збереження

Завдання 5. Прочитайте статтю. Поясніть, як ви зрозуміли, що таке когнітивний аналіз тексту.

Когнітивний аналіз поетичного тексту

як технологія навчання мови

Технологічний аспект навчання мови є актуальною проблемою теоретико-практичних досліджень сучасної лінгводидактики. Зараз актуалізовано такі поняття, як технологія освіти, технологія навчання, лінгводидактична технологія, технології розвитку, навчання, виховання, часткові інноваційні технології, які застосовують у конкретних навчальних ситуаціях. Відомо, що термін «технологія» прийшов із виробничої діяльності, де тлумачиться як сукупність знань про способи й засоби оброблення матеріалів, мистецтво володіння процесом. Технологія (з грецької techne – мистецтво, майстерність і logos – слово, вчення) як наука про майстерність відзначається стандартизованістю, уніфікацією процесу, можливістю його відтворення в аналогічних ситуаціях, чіткою послідовністю операцій з використанням необхідних засобів, програмуванням кінцевого результату діяльності. Для вчителя української мови технологія передбачає вироблення стратегії й тактики навчання, конструювання навчального процесу в цілому й окремих видів роботи. Будь-які часткові технології підпорядковані загальній структурній схемі, що містить цілі й зміст навчання, упорядкованість навчального процесу, оцінку, поділу його на етапи й операції, виправлення й корекцію результатів.

Розглянемо функціонування навчальної технології на локальному (модульному) рівні, що передбачає розв’язання окремих навчальних завдань, наприклад, здійснення когнітивного аналізу поетичного тексту. Така робота вимагає узгодження двох відомих у педагогіці напрямів організації навчання – технологічного та гуманістичного. Перший передбачає вироблення умінь і навичок репродуктивного характеру, другий – креативності, творчого мислення.

Мета когнітивного аналізу поетичного тексту під час вивчення української мови – визначення ролі мовних одиниць на позначення наявних ключових концептів як засобів і способів реалізації комунікативної інтенції в образній формі, формування цілісного естетичного розуміння поетичного слова й виховання гуманістичного світосприйняття. Перед учителем стоїть завдання спроектувати (змоделювати) процес аналізу поезії, з’ясувавши мету, завдання, зміст, етапи, операції, результат, способи корекції, оцінювання діяльності учнів. Когнітивний аналіз розглядаємо як частину комплексного структурно-семантичного аналізу тексту, що передбачає виразне читання твору, визначення й усвідомлення учнями теми, головної думки, значення заголовка, засобів і способів організації та стилістичного навантаження мовних одиниць у висловлювані, характеристики інтонації, пауз, комунікативної тональності, тощо.

Наведемо приклад розробки технології когнітивного аналізу вірша Петра Біливоди „Індустріальні небеса”: Не пам’ятаю вже, як вигляда /трава, що мала назву лобода, /і як під дерево під назвою верба /текла вода під назвою вода. /Текла вода... Візьми мене, вода, /неси мене за тридев’ять земель, / туди, де із сусідських конопель /злітає мій летючий корабель. /Зліта в індустріальні небеса – /земля без назви наді мною нависа.

Учитель-словесник прогнозує мету аналізу – визначення ролі ключових концептів для розуміння смислу образного висловлювання, що презентує певний жанр мовлення. Для реалізації мети з’ясовують завдання (наприклад, визначення лексичного значення, лексичний аналіз слів, робота зі словниками – тлумачним, словником синонімів, антонімів, формування асоціативних ланцюжків певних понять, складання словосполучень, речень, спостереження над звуженням чи розширенням понять у різних контекстах, стилістичний експеримент тощо). Словесник визначає, що зміст когнітивного аналізу наведеного вірша складають ключові концепти, як-от: трава, лобода, дерево, верба, вода, земля, коноплі, корабель, небеса, назва; пам’ятати, виглядати, текти, взяти, нести, злітати, нависати. Ці слова аналізують з метою якнайповнішого усвідомлення їх смислу й тієї картини світу, що постає в уяві учня під час сприйняття поетичного тексту. Аналіз лексичного та граматичного вираження понять і образів сприяє творчому розвитку особистості (Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К., 2004. – С. 56 – 57).

КОНСПЕКТУВАННЯ

! Пригадайте, що таке конспект.

Законспектуйте 2 – 3 джерела (на вибір) відповідно до принципів складання конспекту:

1. Записати всі вихідні дані джерела: автор, назву, рік і місце видання. Якщо текст узятий з періодичного видання (газети, журналу), то записати його назву, рік, місяць, номер, число, місце видання.

2. Виділити поля ліворуч та праворуч. Ліворуч на полях відзначають сторінки оригіналу, структурні розділи чи статті книги (назви параграфів, підзаголовки тощо), формулюють основні проблеми. Праворуч на полях записують власні висновки, посилання на інші матеріали, теми і проблеми для подальшої розробки питання.

3. У центральній частині конспекту записують короткі положення змісту тексту. Воно повинно містити цитати з прочитаного тексту.

4. Необхідно зберігати структуру першоджерела, тобто його композицію, послідовність викладу, тематичні розділи.

5. Варто пронумерувати сторінки конспекту і скласти в цьому ж зошиті перелік наявних конспектів.

 

Список статей

1. Герасименко В. Г. Роль видовременных форм в организации разных типов текста / В. Г. Герасименко // Науч. докл. высш. шк. : Филол. науки. – 1991. – № 5. – С. 106 – 111.

2. Джинджолия Г. П. О разных подходах к тексту / Г. П. Джинджолия // Вісник Луган. держ. пед. ун-ту : філол. науки. – 2003. – № 2. – С. 15 – 20.

3. Дигмай В. Н. Абзац, сложное синтаксическое целое, компоненты текста. Общее и различное / В. Н. Дигмай // Филол. науки. – 2002. – № 2. – С. 56 – 66.

4. Лазебник Ю. Спілкування текстом / Ю. Лазебник // Мовознавство. – 1995. – № 1. – С. 78 – 85.

5. Пентилюк М. І. Аналіз тексту на уроках мови / М. І. Пентилюк // Дивослово. – 1999. – № 3. – С. 21 – 23.

6. Майборода Л. І. Специфіка речень з питальною модальністю в газетних заголовках сучасної періодики / Л. І. Майборода // Вісник Луганськ. нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка : зб. наук. пр. – Луганськ : ЛНПУ „Альма-матер”, 2007. – № 14 (130). – С. 246 – 254.

7. Пентилюк М. І. Аналіз тексту на уроках мови / М. І. Пентилюк // Дивослово. – 1999. – №3. – С. 21– 23.

8. Фiлоненко Л. Використання сучасних методів під час роботи над переказами текстів різних типів i стилів мовлення / Л. Фiлоненко // Укр. мова i літ. в шк. – 2007. – № 1. – С. 9 – 13.

9. Рінберг В. Л. Текст і навчання зв’язного мовлення / В. Л. Рінберг, Т. П. Усатенко // Укр. мова і літ. в шк. – 1989. – № 2. – С. 56 – 59.


АНАЛІЗ ТЕКСТУ

1. Виконайте повний лінгвістичний аналіз тексту за схемою (див. Модуль Б).

2. Сформулюйте систему завдань (8 – 10) відповідно до особливостей семантичної і структурної організації запропонованого тексту, які б удосконалювали навички роботи з твором.

Текст № 1

***

Дехто запитує: яка різниця – у кого або в що вірувати? Звичайно, різниця є, і суттєва різниця. Це так само, коли один вірує у світло, а інший – у темряву. Один визнає Єдиного Істинного Бога, у Тройці славимого, а інший – неправдивих богів, які зовсім не є богами.

Істинна віра рятує людей, а неправдива віра духовно губить їх. Тільки віра в істинного Бога Спасителя очищає людей від гріха, бо тільки Бог має владу прощати гріхи. А неправдиві вірування не приводять людей до справжньої духовності. Подивіться навколо себе. В Україні існує більше 70 віровизнань і релігій. А віра повинна бути єдина.

Прихильники тих чи інших вірувань стверджують, що тільки їхня віра є істинною. Насправді істинною вірою може бути лише та, яку приніс на землю Син Божий, Господь наш Ісус Христос. Усі інші вірування неправдиві, бо вони не від Бога (Патріарх Філарет).

Текст № 2

***

Здавалося б – легальний продукт, то й реклама легальна. Щодо тютюнових виробів медики кажуть: „Якби про вплив на здоров’я паління тютюну сто років тому було відомо те, що нам відомо тепер, – жодна держава не дозволила б його легального виробництва та продажу”. А ВООЗ активно поширює салоган: „Від цього продукту вмирає кожен третій із тих, хто споживає його за призначенням”.

Бурхливе поширення паління в ХХ ст. завдячує лише вдалій рекламі. Сьогодні реклама сигарет – це лише імідж. У ній дедалі менше інформації, дедалі більше суто візуальної привабливості. Реклама зробила тютюнові вироби товаром широкого вжитку. Само собою, без рекламного лоску, сигаретний дим викликає першіння в горлі, кашель, рак. Споживач курить не сигарети, а Америку, дружбу, любов, сексуальність, елітність, наче первісна людина, яка вірила, що, з’їдаючи серце ворога, вона стає сміливішою (Із газети).

 

Текст № 3

***

Стереотип – це сумарне враження про групу людей, за яким індивіду здається, що всім членам цієї групи притаманні спільні риси чи спільна риса. Інакше кажучи, це одна з пізнавальних схем, завдяки якій ми орієнтуємося в довкіллі.

За забарвленням стереотипи бувають негативними (усі вчені – ненормальні) або позитивними (наш факультет готує найкращих фахівців); деякі ґрунтуються на нейтральному враженні про різні категорії людей: студент-художник і студент-фізик, ділова жінка та чоловік із сережкою.

Факт наявності стереотипів у людини не є поганим чи добрим. Стереотип – це спосіб організації досвіду, пошуку сенсу у відмінностях між індивідами та групами й передбачення того, як різні люди поводитимуться. Якщо людина не має жодного стереотипу, то це може означати або її неупередженість і широкі погляди, або невміння орієнтуватися. Адже, опинившись у новій компанії, ви прогнозуєте, хто з найбільшою вірогідністю виявиться ближчим до вас, хто поділятиме ваші погляди та інтереси, тобто ви керуєтеся стереотипами. Або якщо ви намагаєтеся триматися подалі від імовірно небезпечних людей, ви також дієте за стереотипом.

Корисність стереотипів полягає в тому, що вони допомагають нам систематизувати уявлення про світ. Водночас вони ведуть до серйозних перекручень реальності (Із навчального посібника).

 

Текст № 4

***

Люди від природи не наділені силою перевищувати самих себе, охоче підкоряються автоматизмові часу, і тоді запановують настрої жити лише нинішньою хвилиною, пливти за течією, покладатися лише на власні зусилля, забуваючи про корені, не зазираючи до верховіть. Тоді думати про життя своє боязко, бо схоплюєш лише кінцівку, лише найближче, усе попереднє тоне в цілих океанах подій, яких ні уявити, ні перелічити, і такий чоловік мовби й не жив, а лише присутній нині при розв’язці власного життя. Усе вже сталося ніби за межами його досвідчень: любов, ненависть, мужність, страждання, зради, дружба, витривалість. І не розуміють люди, що, повертаючись до самого себе, прагнеш знов дорівнятися собі в хвилини найвищих злетів і відчуваєш щораз, як це болісно тяжко, а то й взагалі неможливо. Так ідеш уперед, вічно повертаючись назад, відбігаючи, щоб розігнатися, як малий хлопчик, щоб перестрибнути калюжу, або й світовий чемпіон, який, перш ніж здійснити стрибок за червоний прапорець світового рекорду, відходить назад для розбігу (П. Загребельний).

 

Текст № 5

***

Мозок людини разом із мозочком може складатися з 87 мільярдів клітин. Цікаво, що стільки ж зірок нараховують у Чумацькому Шляху, і так само, як вони пов’язані поміж собою, клітини головного мозку пов’язані з тисячами інших клітин. Уважають, що маса мозку сучасної людини становить близько півтора кілограма. Найбільший за масою мозок мали Іван Тургенєв, Джон Байрон і Олівер Кромвель. А ось Альберт Ейнштейн мав порівняно менший мозок, зате деякі його відділи містили велику кількість клітин „гліа”, яким притаманні феноменальні якості, що зазвичай набуваються внаслідок тривалого тренування. „Блискучий розум століття” Анатоль Франс мав мозок, що важив лише 1100 грамів – удвічі менший, ніж у лорда Байрона. Обсяг мозку сучасної жінки приблизно на 150 кубічних сантиметрів менший від мозку чоловіка. Жінки повільніше приймають рішення й не так швидко орієнтуються на місцевості, зате вони обережніші й легше переходять із практичного мислення на емоційне, бо в їхньому мозку більше волокон, що з’єднують обидві півкулі.

Учені давно виявили, що немає прямої залежності між якістю мислення й вагою мозку. Набагато важливішою є здібність його ділянок переробляти інформацію. Однак мозок може бути менший за середній без зменшення якості мислення до певної величини, а далі якість мислення різко погіршується. Це спостерігають у хворих на мікроцефалію, мозок яких важить від 450 до 900 грамів. Їхні здібності до мислення обмежені (І. Росоховатський).

Текст № 6

ЗАЯВА

Кабінету Міністрів України

стосовно боротьби з легалізацією („відмиванням”) коштів,

одержаних злочинним шляхом

У сьогоднішньому відкритому світі з високою мобільністю коштів та швидким розвитком технологій платіжних операцій засоби для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також їх анонімного захисту в певних країнах чи на певних територіях роблять фінансову злочинність транснаціональною...

Кабінет Міністрів як уряд держави, яка є повноправним членом міжнародної спільноти, офіційно визнає Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Основним його завданням у майбутньому буде застосування Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей...

Уряд України сподівається, що розширення співробітництва з урядами інших держав, міжнародними фінансовими організаціями, передусім із FATF, з метою активізації боротьби з легалізацією („відмиванням”) злочинних доходів на національному та міжнародному рівнях, а також припинення нелегального руху таких коштів у світовому масштабі сприятиме створенню у своїй країні дієвої системи запобігання та протидії цьому соціально небезпечному явищу.

28 серпня 2001 року

Текст № 7

***

Жінкам заборонялося з’являтися на Запорізькій Січі. Розповідають, що назва скелі Крісло Катерини виникла че­рез те, що козаки не пустили до своєї столиці навіть цари­цю, і вона змушена була провести ніч на кам’яному острівці посередині Дніпра. Особливе ставлення до жінок з боку запорожців було зумовлене не зневагою до них, а бажанням відокремити українське жіноцтво від грубих, часто крива­вих чоловічих справ, зберегти їхню чистоту, вроду, життєстверджуючу силу. До речі, на острові Хортиця є скеля Кара. За народними переказами, на ній жорстоко карали тих, хто приводив на Січ жінку.

Берегинею наші пращури називали богиню, що берег­ла їх від усякого лиха й дарувала добро. Згодом так стали називати в народі жінок, які берегли й підтримували до­машнє вогнище, були покровою всьому родинному колу. Хто ж вона, українська берегиня? Які її головні риси? Яке місце посідала вона в суспільстві?

Мандрівників, що проїжджали повз Україну, приємно вражала врода українських дівчат, їхня охайність і співучість. Чимало чужинців уважало за честь вибрати тут собі дружину. Згадаймо легендарну бранку – захоплену турками дівчину, яка згодом стала дружиною султана. Вона відома під іменем Роксолана. До речі, роксолани – племена, які після скіфів населяли наші землі. Україну деякі іноземці теж називали Роксоланою. Дружина турецького султана мала неабиякий вплив на чоловіка й політику, яку він проводив (В. Супруненко).

 

Текст № 8

***

Культура мовлення – це володіння нормами усної й писемної літературної мови, а також уміння використовувати виразні засоби мови в різних умовах спілкування відповідно до мети мовлення. Розрізняють такі критерії культури мови:

Правильність – це дотримання мовленнєвих, граматичних, стилістичних норм.

Комунікативна доцільність – уміння визначати стилістичну градацію слів й виразів та вживати їх у відповідних комунікативних ситуаціях.

Точність висловлення – уміння говорити максимально конкретно, не змішувати слова, близькі за звучанням (адресат – адресант).

Логічність викладу змісту висловлення означає правильність відображення фактів дійсності та їхніх зв’язків, обґрунтованість висунутої гіпотези, наявність аргументів „за” і „проти”, зведення аргументів до висновку, що доводить чи спростовує гіпотезу.

Ясність викладу передбачає зрозумілість мови її адресату. Вона досягається шляхом точного й однозначного вживання слів, термінів, словосполучень, граматичних конструкцій.

Доступність викладу – це здатність певної форми мови бути зрозумілою адресату, зацікавити його. Доступність передбачає ясність, але не все, викладене ясно, є доступним для розуміння кожної людини.

Чистота – запобігання в мові засобів, які відкидають норми моральності.

Під виразністю розуміють такі особливості структури мови, що підтримують увагу й інтерес у слухачів і читачів.

Розмаїтість засобів вираження – здатність використовувати великий обсяг лексичного запасу, зокрема синонімічні ряди (З книги „Культура мови”).

 

Текст № 9

Важливість писемності

Звукова мова й письмо як система умовних графічних знаків, використовуваних для передачі повідомлень іншим людям, почали своє існування не водночас. Письмо виникло на високому щаблі історичного розвитку людства, а саме – у період розкладу первіснообщинного ладу й виникнення класового суспільства й держави. З появою державного устрою з’являється потреба в листуванні в середині країни та із закордоном, у збереженні адміністративних, торгов

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти