ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Рушійна сила повітропроникності огороджень.

Рушійною силою повітропроникності огородженя є різниця Dрповних тисків повітря на зовнішньню і внутрішню поверхні огородження. В розрахунках огороджень на повітропроникність величину Dр визначають як суму теплового (термогравітаційного) і вітрового напорів повітря за формулою

Dр=Dрt+DрV, (5.1)

де Dрtтепловий напір, Н/м2; DрVвітровий напір, Н/м2.

Тепловий напір (термогравітаційний напір) зумовлений різницею об’ємної ваги повітря з боку зовнішньої і внутрішньої поверхонь вертикальної огороджувальної конструкції будинку. Наприклад, якщо розглядати багатоповерховий житловий будинкок за умов, що вікна і вхідні двері зачинені, а входи до вентиляційних каналів перекриті, то при температурах tв і tз внутрішнього і зовніш­нього повітря, що задовольняють нерівності tв>tз, в нижній частині будинку тепловий напір буде направлений від зовнішнього до внутрішнього середовища, а в верхній частини будинку – у протилежному напрямі.

 

За розподілом теплового напору повітря можна розподілити будівлю на дві зони: нижню (зона притоку повітря) і верхню (зона витоку повітря), що розділені нейтраль­ною площиною, де тепловий напір дорівнює нулю.

 

У випадку, коли вентиляційні канали нормально функціонують, (тобто входи до каналів відкриті), нейтральна площина буде займати положення на рівні верху витяжної шахти, до якої приєднані вентиляційні канали. В такому випадку розрахунковий тепловий напір Dрt для і-го поверху будинку визначається за формулою

 

Dрt =(H-hi)(gз-gв), (5.2)

 

де H – висота будинку (від рівня підлоги першого поверху до верху витяжної шахти), м; hi – висота від рівня підлоги першого поверху до середини вертикальної огороджувальної конструкції і-го поверху; gз, gв – питома вага відповідно зовнішнього і внутрішнього повітря, Н/м3.

Значення g, Н/м3, в залежності від температури повітря t, °С, розраховують за формулою:

. (5.3)

 

При розрахунках огороджень на повітропроникність температура зовнішнього повітря при визначені g за формулою (5.3) приймається за [1, додаток Ж] залежно від температурної зони району будівництва.

Джерелом вітрового напору є кінетична енергія повітря, що дорівнює ½(mV2), де m – маса повітря, V – швидкість повітря. Якщо значення кінетичної енергії розділити на об’єм повітря, то отримуємо питому кінетичну енергію, що дорівнює ½(rV2), де r густина повітря. З курсу аеродинаміки відомо, що вітровий напір зовнішнього повітря на поверхню огороджувальної конструкції дорівнює питомій кінетичній енергії повітря, помноженій на аеродинамічний коефіцієнт b. З урахуванням рівності rз=gз/g, де g – прискорення вільного падіння (9,81 м/с2), отримуємо наступне рівняння для визначення вітрового напору , Па,

(5.4)

 

де bV – поправковий коефіціент, що враховує залежність швидкості вітру від висоти будівлі і від характеристики місцевості, приймається згідно [1, додаток Т, табл. Т1] ; – питома вага зовнішнього повітря, Па/м3.

Для вертикальних поверхонь огороджувальних конструкцій значення аеродинамічних коефіцієнтів становить: з навітреної сторони =0,8, із завітряної сторони –0,4, а розрахункове значення аеродинамічного коефіцієнту b дорівнює [2]

(5.5)

 

У результаті підстановок в (5.4) отриманного значеня b=0,6 і з урахування наближення 2g»20 залежність (5.4) приймає вид

 

(5.6)

 

де розрахункове значення швидкості повітря V, м/с, приймається для району будівництва згідно СНиП 2.01.01 як максимальна ії середніх швидкостей вітру за румбами за січень, повторюваність яких складає 16 % і більше (дод. 4).

З (5.1), (5.2) і (6.6) випливає, що розрахункова різниця тисків Dрі для і-того поверху опалювального будинку визначається за формулою

 

(5.7)

 

В курсовій роботі значення H і hi, м, визначають за формулами

 

H =mhпов + Dhв.ш , (5.8)

hi=(і–1/2)hпов , (5.9)

 

де hпов – висота поверху, м, в курсовій роботі приймається в межах 3 ... 3.5 м; m – кількість поверхів будинку; Dhв.ш – висота від рівня верху вертикальної огороджувальної конструкції m-го поверху до верху витяжної шахти, в курсовій роботі приймається в межах 4¼6 м; і – номер поверху, для якого визначають hi.

Мета рорахунку.

В курсовій роботі виконується розрахунок на повітропроникність непрозорої конструкції (тришарової зовнішьої стіни) і світлопрозорої конструкції (вікна) з метою перевірки цих огороджувальних конструкцій житлового будинку на відповідність умові

Rg ≥ Rg, (5.10)

 

де Rg і Rg.н фактичний і необхідний опори повітропроникності огороджувальної конструкції (літера g в нижньому індексі походить від англійського gas, у перекладі – газ, оскільки повітря розгляда­ється як суміш газів).

З (5.10) випливають наступні вимоги до значень фактичних опорів повітропроникності і відповідно непрозорої і світлопрозорої конструкцій

 

³ , (5.10а)

³ , (5.10б)

 

де і необхідні опори повітропроникності непрозорої і світлопрозорої конструкцій.

В курсовій роботі розрахунок на повітропроникність непрозорої конструкції виконується тільки для 1-го поверху, а для світлопрозорої конструкції – для першого і останього поверхів.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти