ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКА РЕФЕРУВАННЯ ТА АНОТАЦІЇ НАУКОВОГО ТЕКСТУ

Анотацієюназивають коротку характеристику статті або іншої наукової праці, що подано до друку, з точки зору змісту, призначення, форми та інших особливостей. Анотація перш за все виконує сигнальні функції, і тому повинна відповідати на запитання: про що говориться в поданій до друку праці? Анотація складається здебільшого з кліше в формі пасивного стану, де присудок вживається в пасивній формі, наприклад, «досліджено», «розглянуто», «проаналізовано».

Реферування –це короткий виклад змісту книги, наукового документу або його частини з основними фактичними відомостями або висновками. На відміну від анотації реферування виконує не сигнальну, а пізнавальну функцію, і відповідає на запитання: що освітлюється в поданій до друку роботі? Тому реферування вміщує кліше, які виражені будь-якою граматичною формою.

Основні вимоги оформлення анотації або реферування наукової роботи, поданої до друку містить ДСТУ 3008-95. Згідно якого анотація повинна включати освітлення таких питань, як характеристика типу роботи: основна тема, проблема, об’єкт, предмет дослідження, мета і результати роботи.

В анотації необхідно зазначити, що нового несе в собі подана наукова праця і на якого читача вона розрахована. Об’єм анотації в середньому не повинен перевищувати 600 друкованих знаків.

Середній об’єм реферування залежить від того, які матеріали реферуються; для коротких повідомлень він не повинен перевищувати 500 друкованих знаків; для наукових статей і патентів – 1000 друкованих знаків, для монографій та інших видів видань – 2500 друкованих знаків.

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ І АНОТАЦІЇ

Як згадувалося раніше, під час підготовки реферата або анотації необхідно дотримуватись вимог Державного стандарту України (ДСТУ 3008-95). Отже, загальні вимоги є такими:

Ø чіткість й логічна послідовність викладення матеріалу;

Ø переконливість аргументації;

Ø стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення;

Ø конкретність викладення результатів дослідження;

Ø обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

Зокрема, у рефераті повинні бути відображені:

· актуальність тематики та відповідність сучасному стану науки, техніки і питанням виробництва;

· обґрунтування обраного напряму досліджень, методів розв'язку задач та їх порівняльні оцінки;

· аналіз й узагальнення існуючих результатів;

· розробка загальної методики проведення досліджень;

· характер і зміст виконаних теоретичних досліджень та розрахунків, методи досліджень;

· обґрунтування необхідності проведення експериментальних досліджень, принцип дії розроблених програм, характеристики цих програм, оцінка похибок розрахунків, отримані експериментальні дані;

· оцінка повноти розв'язку поставленої задачі;

· оцінка достовірності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними результатами;

· наукова та практична цінність виконаної роботи.

СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ

Зазвичай структура реферату є такою:

1) титульний аркуш;

2) зміст;

3) перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності);

4) вступ;

5) суть реферату (основна частина);

6) висновки;

7) список використаних джерел (перелік посилань);

8) додатки (за необхідності).

Вимоги до змісту структурних частин.

Титульний аркуш.

Титульний аркуш (див. рис. 1 і 2) є першою сторінкою реферату, він містить:

1. найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри, де виконана робота;

2. назву роботи;

3. прізвище, ім'я, по батькові автора та його статус;

4. науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові передбачуваного наукового керівника і (або) консультанта;

5. місто та рік.

Зміст реферату.

Зміст подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. До змісту включають структурні елементи у такому порядку: перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності); вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок) суті роботи; висновки; рекомендації (за необхідності); список використаних джерел; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут” Факультет лінгвістики Кафедра англійської мови технічного спрямування № 1 РЕФЕРАТ на тему: „Демонстрація гальмового шляху автомобіля на заняттях з фізики”     Виконала: студентка III курсу групи ЛА-01 Іванова І.О. Перевірив(ла): Петрова О.П.   Київ 2011

 

Рис. 1 Зразок оформлення титульного аркуша реферату українською мовою

 

 

  National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute” Heat-and-Power Engineering Department     Report “Computers in the office”     Done by: 3rd year student Darina Hlushanova TM-51 Checked by: I. Popova     Kyiv 2011

 

Рис. 1 Зразок оформлення титульного аркуша реферату англійською мовою

 

Перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів складають за умови повторення таких елементів більше трьох разів у тексті та вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Інакше – їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні. Якщо у роботі вжита специфічна термінологія чи використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Вступ.

Вступ розташовують після переліку умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (якщо він є), починаючи з нової сторінки. У вступі розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Основна частина.

Суть роботи розташовують після вступу, починаючи з нової сторінки. Суть роботи – це викладення відомостей про предмет дослідження, необхідних і достатніх для розкриття сутності даної роботи (опис теорії, методів, характеристик створеного об'єкта, принципів дії об'єкта, основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій і т. ін.) та її результатів. Кожний розділ починають із нової сторінки.

У розділах основної частини подають:

· огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

· виклад загальної методики і основних методів досліджень;

· експериментальну частину і методику досліджень;

· відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

· аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Висновки.

Висновки розташовують безпосередньо після викладення суті роботи, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів дослідження (наукову, практичну, соціальну цінність). Ця частина містить висновки автора стосовно суті проблеми, питань, що розглядались у роботі, можливих галузей використання здобутих результатів роботи.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Рекомендації.

Рекомендації розміщують, якщо це потрібно, після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження.

Список використаних джерел.

Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять після рекомендацій, якщо вони є. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями у тексті (номерні посилання). Список використаної літератури складають із джерел у тому порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті (найбільш зручний для користування).

Додатки.

Додаток необхідно починати з нової сторінки. У додатках вміщують матеріал, який:

Ø є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини роботи може змінити логічне та впорядковане уявлення про роботу;

Ø не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення;

Ø може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти