ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Підрозділів та складанню лінійного календарного графіка.

Лінійний характер дорожнього виробництва та різноманітність трудових процесів, що реалізуються в процесі будівництва, ремонтів чи утримання автомобільних доріг певним чином впливають на процеси проектування його організації. Одним із методів проектування організації виробництва є аналітичний метод. В залежності від часового та просторового взаємного розташування трудових процесів, що складають певний об’єкт або проект чи виробничу програму, можливо виділити типові випадки застосування аналітичного методу проектування організації робіт. Кожен із них характеризуються принциповими підходами щодо визначення відношень між параметрами виробництва та умовами використання ресурсів.

В процесі проектування лінійного виробництва робіт із використанням поточного методу можливо виділити такі принципові схеми:

1.Проектування організації виконання лінійних робіт, наприклад, улаштування основ та покриттів дорожніх одягів.

2.Проектування організації виконання зосереджених робіт, наприклад, дорожніх труб, регулюючих чи захисних споруд.

3.Проектування організації виконання лінійно-зосереджених робіт, наприклад, по будівництву земляного полотна.

4.Проектування організації виконання розподілених робіт – за часом або за фронтом їх виконання, наприклад, виконання комплексу підготовчих робіт.

Базові відношення між параметрами організації робіт а аналітичному методі визначаються основною формулою проектування організації робіт:

N = , (5.1)

де N – кількість виконавців ( робітників), чол.;

Тр – трудомісткість виконання робіт, люд.х год.;

Т – час виконання робіт, год.,

aбо : М= , (5.2.)

де М – кількість механізаторів ( машин), чол. (шт);

Маш – машиномісткість виконання робіт, маш. х год.

В якості критерію оцінки прийнятого рішення, тобто визначеної кількості виконавців приймається коефіцієнт використання ресурсів за часок – Кв.ч., який може бути встановлений для:

окремого ресурсуза формулами:

, , (5.3)

де N , М – розрахована (за основною формулою проектування організації робіт) кількість ресурсів;

– прийнята кількість ресурсів.

окремих виробничих підрозділів як середня зважена величина:

- по кількості виконавців:

, (5.4)

- по кількості виконавців та вартості експлуатації ресурсів за 1 годину:

, (5.5)

де і = 1,2,…n – тип ресурсу – трудового чи технічного;

Кв.ч.і - коефіцієнт використання за часом і-го ресурсу;

Сі - вартість експлуатації 1 машино-години технічного ресурсу чи тарифна ставка робітників певного розряду.

Алгоритм проектування організації робіт за будь – якою із виділених чотирьох принципових схем включає в себе ряд ітераційних процедур, а саме:

- в залежності від умов виробництва завдається строк виконання робіт – Т або кількість якогось (як правило, ведучого) ресурсу – N або Mi;

- із використанням формул (5.1) або (5.2) розраховуються відповідно кількість ресурсів – N та Mi або строк виконання робіт – Т ;

- виконується перевірка прийнятого результату, тобто сприятливість строкам виконання робіт чи кількості ресурсів:

- якщо перевірка має негативні наслідки, то змінюються вихідні умови виробництва – змінюється строк або кількість завданого ресурсу;

- якщо перевірка має позитивні наслідки, то за формулами (5.1) та (5.2) розраховується кількість всіх виконавців та їх Кв.ч. за формулою (5.3), а за формулами (5.4) або (5.5) – середній зважений коефіцієнт використання за часом всіх ресурсів.

В процесі проектування організації виробництва будь – якого виробництва розглядається по кілька варіантів, кожен із яких відрізняється часом виконання робіт або кількістю ресурсів. В кінцевому випадку вибирається той варіант, якому відповідає найбільше значення середнього зваженого коефіцієнту використання за часом всіх ресурсів.

 

ПРАКТИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ:

В процесі проектування організації робіт необхідно вибирати та підбирати такі варіанти їх виконання, коли строки початку і закінчення окремих трудових процесів співпадають, тобто використання ресурсів може бути безперервним. У тому випадку, коли завдання варіанту організації виробництва робіт є невизначеним з різних причин, то процедури проектування організації робіт розпочинаються із завдання будь-якого (чи ведучого) ресурсу у кількості 1 шт. (або 1 робітник).

Головними вихідними даними в процесі проектування організації виробництва виступають:

- загальний час виконання робіт на об’єкті;

- технологічні умови й порядок виконання окремих груп трудових процесів, наприклад, вимоги одночасного завершення деяких із них або завданий час початку виконання;

- умови використання ресурсів, наприклад, повна зайнятість за часом деяких груп ресурсів, виконання відзначених груп трудових процесів виробничими підрозділами із постійними складами ресурсів, виконання типових трудових процесів незалежними підрозділами та ін.;

- витрати ресурсів, які використовуються при виконання кожної із виділених груп трудових процесів, які розраховуються у відповідностями із обсягами робіт із використанням РЕКН.

Принципові положення по проектуванню організації робіт на лінійному об’єкті розглянуті на прикладі будівництва ділянки дороги протяжністю 3 км, Загальний строк виконання всіх трудових процесів складає 100 змін (рис.5.1)..

 

5.1 Приклад проектування організації зосереджених робіт

(на прикладі будівництва 2 залізобетонних труб).

 

Перша труба будується на 1400 м, а друга – на 2300 м (рис.5.1.). Існує така попередня умова: виконання робіт на обох об’єктах виконується одним виробничим підрозділом, причому спочатку будується труба №1, а потім – труба №2. З використанням інформації про обсяги робіт, що повинні виконуватись в процесі будівництва кожної труби, та з використанням нормативних даних про витрати ресурсів (ДСТУ Б Д.2.2, збірка 1 та 30) визначені витрати ресурсів для кожної труби (табл. 5.1).

 

Таблиця 5.1- Витрати ресурсів для будівництва залізобетонних труб (фрагмент).

Найменування ресурсів Одиниця виміру Витрати ресурсів на:
Трубу 1 Трубу 2
1.Витрати праці робітників люд.х год.
2.Бульдозери, 99 кВт маш.х год.
4.Екскаватори, 0,25 м3 маш.х год.
2.Крани автомобільні, 10 т   маш.х год.

 

Розглядається два варіанти будівництва труб

Варіант 1.

У цьому випадку проектування організації робіт можливо розпочати із завдання кількості ведучих ресурсів, якими є крани, а їх кількість складає 1 шт Мк = 1..

Тоді час виконання робіт по будівництву труби №1 складає:

Ттр.1 = 70 / (1 х 5) = 14 змін, де 5 – середній час зайнятості ресурсів при будівництві труб на протязі робочої зміни, год.

Час виконання робіт по будівництву труби №2 складає:

Ттр.2 = 110 / (1 х 5) = 22 зміни.

Загальний час виконання робіт по будівництву труб: 14 + 22 = 36 змін в принципі відповідає виконання програми робіт, тобто займає 36 % всього часу виконання робіт на об’єкті (від 100 змін), і такий варіант будівництва труб приймається за основу. Щоб визначити доцільність такого рішення необхідно розрахувати кількість та зайнятість за часом і інших ресурсів.

Тоді кількість ресурсів у виробничому підрозділі складає.

Число робітників – N :

N = (540 + 620) / (36 х 5) = 6,44 ~ 7 робітників.

Число бульдозерів – Мб складає:

Мб = (80 + 65) / (36 х 5) = 0,81 ~ 1 шт.

Число екскаваторів – Ме складає:

Ме = (18 + 32) / (36 х 5) = 0,33 ~ 1 шт.

Коефіцієнти використання ресурсів за першим варіантом складають:

Кв.ч.роб. = 6,44 / 7 = 0,92; Кв.ч.б = 0,81 / 1 = 0,81;

Кв.ч.е = 0,33 / 1 = 0,33, зрозуміло, що Кв.ч.к = 1.

Середнє значення коефіцієнту використання ресурсів за першим варіантом (формула 5.4) складає:

Кв.ч.сер = (0,92 х 7 + 0,81 х 1 + 0,33 х 1 + 1 х 1) / (7 + 1 + 1 + 1) = 0,86.

 

Варіант 2.

У цьому випадку проектування організації робіт можливо розпочати із завдання кількості ведучих ресурсів, якими є бульдозери, а їх кількість складає 1 шт Мб = 1..

Тоді час виконання робіт по будівництву труби №1 складає:

Ттр.1 = 80 / (1 х 5) = 16 змін, де 5 – середній час зайнятості ресурсів при будівництві труб на протязі робочої зміни, год.

Час виконання робіт по будівництву труби №2 складає:

Ттр.2 = 65 / (1 х 5) = 13 змін.

Загальний час виконання робіт по будівництву труб: 16 + 13 = 29 змін в принципі відповідає виконання програми робіт, тобто займає 29 % всього часу виконання робіт на об’єкті (від 100 змін), і такий варіант будівництва труб приймається за основу. Щоб визначити доцільність такого рішення необхідно розрахувати кількість та зайнятість за часом і інших ресурсів.

Тоді кількість ресурсів у виробничому підрозділі складає.

Число робітників – N :

N = (540 + 620) / (29 х 5) = 8 ~ 8 робітників.

Число екскаваторів – Ме складає:

Ме = (18 + 32) / (29 х 5) = 0,34 ~ 1 шт.

Число кранів – Мк складає:

Мк = (70 + 110) / (29 х 5) = 1,24 ~ 2 шт.

Коефіцієнти використання ресурсів за першим варіантом складають:

Кв.ч.роб. = 8 / 8 = 1; Кв.ч.е = 0,34 / 1 = 0,34;

Кв.ч.к = 1,24 / 2 = 0,62, зрозуміло, що Кв.ч.б = 1.

Середнє значення коефіцієнту використання ресурсів за другим варіантом (формула 5.4) складає:

Кв.ч.сер = (1 х 8 + 1 х 1 + 0,34 х 1 + 0.62 х 2) / (8 + 1 + 1 + 2) = 0,88.

Шляхом порівняння значень Кв.ч.сер можливо встановити, що другий варіант виконання робіт по будівництву труб є більш сприятливим ніж перший.

Значення Кв.ч.сер можливо розрахувати також за формулою (5.5).

Вихідні додаткові дані для виконання таких розрахунків уявляються, наприклад, як:

Тс = 24 грн./ год.; Сбульдозера = 230 грн./ год.;

Секскаватора = 506 грн./ год.; Скрана = 425 грн./ год.

Тоді для першого варіанту:

Кв.ч.сер = (0,92 х 7 х 24 + 0,81 х 1 х 230 + 0,33 х 1 х 506 + 1 х 1 х 625) / (7 х 24 + 1 х 230+

1 х 506 + 1х 625) = 0,73.

Для другого варіанту:

Кв.ч.сер = (1 х 8 х 24 + 1 х 1 х230 + 0,34 х 1 х 506 + 0.62 х 2 х 625) / (8 х 24 + 1 х 230 +

1 х 506 + 2 х 625) = 0,59.

Як свідчать розрахунки, у випадку розрахунку Кв.ч.сер за формулою 5.5 перший варіант у випадку є більш ефективним.

Але в курсовій роботі мова бути йти тільки про використання формули (5.4) для визначення Кв.ч.сер . Таким чином приймається другий варіант виконання робіт, коли Ттр.1 = 16 змін, а Ттр.2 = 13 змін.

Графік виконання робіт по будівництву двох труб приведено на рис.5.1.

 

5.2 Приклад проектування організації лінійно-зосереджених робіт

(на прикладі будівництва земляного полотна).

В будівництві земляного полотна виконуються екскаваторні роботи - Е, тобто зосереджені роботи, на ділянці 1700 – 2000 м, бульдозерні роботи: на ділянці 0 – 1700 м – Б, а на ділянці 2000 – 3000 м виконуються скреперні роботи – С, які представляють собою лінійні роботи. Попередня умова: Бульдозерні роботи - Б повинні бути закінчені одночасно з екскаваторними роботами - Е, а при виконання бульдозерних робі – Б та скреперних робіт – С повинна бути використана однакова кількість бульдозерів.

З використанням інформації про обсяги робіт, що повинні виконуватись в процесі будівництва кожного виду земляних робіт, та з використанням нормативних даних про витрати ресурсів (РЕКН, зб.1) визначені витрати ресурсів, табл. 5.2.

 

Т, змін

 

70 70

64

 

60 59

 

 

ОДО С

44

 

 

Б

 

20 Е

 

 

16 г

 

10 б в

 

 

а

 

1000 1400 1700 2000 2300 3000 L,м Рисунок 5.1. Приклад лінійного календарного графіку

 

Таблиця 5.2 - Витрати ресурсів для будівництва земляного полотна (фрагмент).

 

Найменування ресурсів Одиниця виміру Витрати ресурсів на:
Е Б С
1.Витрати праці робітників люд.хгод.
2.Екскаватори, 0.65 м3 маш.хгод. -- --
3.Бульдозери, 99 кВт маш.хгод.
4.Скрепери, 9 м3 маш.хгод. -- --
4.Котки на пневмоходу, 25 т маш.хгод.

 

Проектування організації робіт розпочинається з того, що завдається кількість ведучого ресурсу, наприклад, екскаватора, - 1 шт та виконується розрахунок часу виконання екскаваторних робіт, як:

Тек. = 440 / (1 х 5) = 88 змін.

Цей час не може бути задовільним, так як він займає значну частину всього часу виконання робіт на об’єкті. Щоб зменшити час виконання екскаваторних робіт необхідно збільшити кількість екскаваторів, наприклад, прийняти їх число 2 шт. Тоді час виконання екскаваторних робіт складе:

Тек. = 440 / (2 х 5) = 44 зміни.

Можливо розглянути ще один варіант значення часу виконання екскаваторних робіт, коли він відповідає часу виконання робіт з будівництва труб, тобто Тек. = 29 змін.

Тоді число екскаваторів дорівнює:

Ме = 440 / (29 х5) = 3,04 ~ 4 шт,

а коефіцієнт використання за часом складає: Кв.ч.е = 3,04 / 4 = 0,76.

Таким чином цей варіант часу виконання екскаваторних робіт (29 змін) не є ефективним і тому рекомендується прийняти розрахунковий час виконання екскаваторних робіт за 44 зміни.

А кількість ресурсів у виробничому підрозділі, що виконують екскаваторні роботи, складає.

Число робітників – N :

N = 75 / (44 х 5) = 034 ~ 1 робітник.

Число екскаваторів – Ме, зрозуміло, складає:

Ме = 1 шт.

Число бульдозерів – Мб складає:

Мб = 38 (44 х 5) = 0,17 ~ 1 шт.

Число котків – Мк складає:

Мк = 103 (44 х 5) = 0,47 ~ 1 шт.

 

Далі розглядаються варіанти виконання бульдозерних робіт - Б. Розглядаються, наприклад, такі два варіанти.

Варіант 1.

Час виконання бульдозерних робіт відповідає часу виконання екскаваторних робіт, (роботи розпочинаються з нульової зміни та закінчуються в 44 -ту зміну), тобто Тб = 44 зміни. У цьому випадку число бульдозерів складає:

Мб = 196 / (44 х 5) = 0.89 ~ 1 шт.

З метою покращання використання бульдозера за часом сам час виконання робіт повинен бути зменшеним за рахунок повної зайнятості бульдозера, тобто:

Тб. = 196 / (1 х 5) = 39,2 ~ 39 змін, тобто час початку виконання бульдозерних робіт складає: 44 – 39 = 5 зміна, а лінією 5 – 44 на рис.5.1 відзначено час їх виконання.

Тоді кількість ресурсів у виробничому підрозділі, що виконує бульдозерні роботи за першим варіантом, складає.

Число робітників – N :

N = 60 / (39 х 5) = 0,31 ~ 1 робітник.

Число котків – Мк складає:

Мк = 72 / (39 х 5) = 0,37 ~ 1 шт.

Число бульдозерів – Мб, зрозуміло, що складає:

Мб = 1 шт.

Коефіцієнти використання ресурсів за першим варіантом складають:

Кв.ч.роб. = 0,31 / 1 = 0,31; Кв.ч.к = 0,37 / 1 = 0,37;

Зрозуміло, що Кв.ч.б = 1.

Середнє значення коефіцієнту використання ресурсів за першим варіантом (формула 5.4) складає:

Кв.ч.сер = (0,31 х 1 + 0,37 х 1 + 1 х 1) / (1 + 1 + 1) = 0,56.

 

Варіант 2.

Час виконання бульдозерних робіт відповідає часу в 28 змін, тобто їх початок співпадає із часом закінчення будівництва першої труби, а закінчення – із часом закінчення екскаваторних робіт, тобто Тб = 22 зміни (рис. 5.1).

Тоді кількість ресурсів у виробничому підрозділі, що виконує бульдозерні роботи за другим варіантом, складає.

Число робітників – N :

N = 60 / (22 х 5) = 0,55 ~ 1 робітник.

Число котків – Мк складає:

Мк = 72 / (22 х 5) = 0,65 ~ 1 шт.

Число бульдозерів – Мб складає:

Мб = 196 / (22 х 5) = 1,78 ~ 2 шт.

Коефіцієнти використання ресурсів за другим варіантом складають:

Кв.ч.роб. = 0,55 / 1 = 0,55; Кв.ч.к = 0,65 / 1 = 0,65;

Кв.ч.б = 1,78 / 2 = 0,89.

Середнє значення коефіцієнту використання ресурсів за другим варіантом (формула 5.4) складає:

Кв.ч.сер = (0,55 х 1 + 0,65 х 1 + 0,89 х 2) / (1 + 1 + 2) = 0,75.

Шляхом порівняння значень Кв.ч.сер можливо встановити, що другий варіант виконання бульдозерних робіт є більш сприятливим ніж перший.

 

В процесі проектування організації виконання скреперних робіт витримується умова, що чисельність бульдозерів у виробничому підрозділі відповідає їх числу в підрозділі по виконанню бульдозерних робіт, тобто Мб = 2 шт. Таким чином час виконання скреперних робіт складає:

Тск. = 147 / (2 х 5) = 14,7 ~ 15 змін.

Початок виконання скреперних робіт відповідає 44 зміні, тобто часу закінчення екскаваторних робіт, а час завершення скреперних робіт складає: 44 + 15 = 59 зміна.

Тоді кількість ресурсів у виробничому підрозділі, що виконує скреперні роботи, складає.

Число робітників – N :

N = 70 / (15 х 5) = 0,93 ~ 1 робітник.

Число скреперів – Мск складає:

Мк = 143 / (15 х 5) = 1,91 ~ 2 шт.

Число котків – Мк складає:

Мк = 84 / (15 х 5) = 1,12 ~ 2 шт.

Число бульдозерів – Мб, зрозуміло, складає:

Мб = 2 шт.

Коефіцієнти використання ресурсів за цим варіантом складають:

Кв.ч.роб. = 0,93 / 1 = 0,93; Кв.ч.ск = 1,91 / 2 = 0,95;

Кв.ч.к = 1,12 / 2 = 0,56; Кв.ч.б = 1.

Середнє значення коефіцієнту використання ресурсів (формула 5.4) складає:

Кв.ч.сер = (0,93 х 1 + 0,95 х 2 + 0,56 х 2 + 1 х 2) / (1 + 2 + 2 + 2) = 0,85.

Тобто такий варіант, що відповідає досить високому значенню Кв.ч.сер , рекомендується як базовий для проектування скреперних робіт.

 

5.3 Приклад проектування організації лінійних робіт

(на прикладі будівництва піщаної основи дорожнього одягу).

З використанням інформації про обсяги робіт, що повинні виконуватись в процесі будівництва піщаної основи дорожнього одягу, та з використанням нормативних даних про витрати ресурсів (РЕКН, зб.27) визначені витрати ресурсів (табл. 5.3).

Таблиця 5.3 - Витрати ресурсів для будівництва піщаної основи дорожнього одягу

(фрагмент).

Найменування ресурсів Одиниця виміру Витрати ресурсів
1.Витрати праці робітників люд.хгод.
2.Автогрейдери, 139 квт маш.хгод.
3.Бульдозери, 99 квт маш.хгод.
3.Котки на пневмоходу, 25 т маш.хгод.

Проектування організації робіт по улаштуванню піщаної основи дорожнього одягу здійснюється з умови, що організаційно-технологічний розрив між земляними роботами та основою дорожнього одягу складає 5 змін. Тоді час початку робіт складе: 16 + 5 = 21 зміна, а час закінчення робіт складе: 59 + 5 = 64 зміна.

Як один із варіантів виконання цього технологічного процесу полягає у тому, що загальний час визначається, як: 64 – 21 = 43 зміни.

Призначення такого часу виконання робіт перевіряється в процесі розрахунку кількості ресурсів. Наприклад, кількість ведучого ресурсу – автогрейдера – складає:

Ма/г = 491 / (43 х 5) = 2,28 ~ 3 шт.

З метою покращання використання автогрейдера за часом сам час виконання робіт повинен бути збільшеним за рахунок повної зайнятості автогрейдера, тобто:

Та/гр.= 491 / (2 х 5) = 49.1 ~ 49 змін.

Збільшення часу виконання робіт (49 проти 43 змін) вимагає розпочати роботи в 21 зміну, а час їх закінчення буде складати: 21 + 49 = 70 зміна (рис.5.1). Ефективність такого рішення перевіряється шляхом визначення кількості ресурсів та їх зайнятості за часом.

Кількість ресурсів у виробничому підрозділі, що виконує роботи по улаштуванню піщаної основи дорожнього одягу, складає.

Число робітників – N :

N = 1584 / (49 х 5) = 6,46 ~ 7 робітників.

Число автогрейдерів – Мав складає:

Ма/г = 2 шт.

Число бульдозерів – Мб складає:

Мб = 187 / (49 х 5) = 0,76 ~ 1 шт.

Число котків – Мкот складає:

Мкот = 154 / (49 х 5) = 0,63 ~ 1 шт.

Коефіцієнти використання ресурсів за цим варіантом складають:

Кв.ч.роб. = 6,46 / 7 = 0,92; Кв.ч.а/г = 1, тобто 2 / 2;

Кв.ч.б = 0,76 / 1 = 0,76; Кв.ч.кот = 0,63 /1 = 0,63.

Середнє значення коефіцієнту використання ресурсів (формула 5.4) складає:

Кв.ч.сер = (0,92 х 7 + 1 х 2 + 0,76 х 1 + 0,63 х 1) / (7 + 2 + 1 + 1) = 0,90.

Тобто такий варіант, що відповідає досить високому значенню Кв.ч.сер , рекомендується як базовий для виконання робіт по улаштуванню основи дорожнього одягу.

 

5.4 Приклад проектування організації розподілених робіт

(за фронтом їх виконання та розподілених за часом).

Всі процедури по проектуванню організації робіт здійснюються з використанням інформації про витрати ресурсів та з урахуванням умов виконання робіт.

На рис.5.1 наведено приклад виконання лінійної роботи – зняття рослинного шару, яка розподілена по фронту робіт, тобто спочатку роботи виконуються на ділянці а – б, а потім на ділянці в – г. Проектування організації виробництва робіт у цьому випадку здійснюється за схемою проектування зосереджених робіт, але на лінійному календарному графіку (рис.5.1) на окремих ділянках роботи позначаються не локальними вертикальними позначками, як, наприклад, роботи по будівництву труб, а мають лінійне позначення по всій окремій ділянці.

Проектування організації робіт, що розподілені за часом, можливо розглянути на прикладі улаштування шару поверхневої обробки (як захисного шару) після будівництва асфальтобетонного покриття. Розрахунками встановлено, що змінний темп виконання робіт по улаштуванню асфальтобетонного покриття складає 152 м, а поверхневої обробки – 465 м. Тоді відношення темпів виконання цих двох паралельних робіт складає: 465 : 152 = 3.06. Це значить, що темпи улаштування покриття приблизно в три рази менші у порівнянні із улаштуванням шару поверхневої обробки. Таким чином за три зміни буде підготовлено фронт робіт (біля 450 – 460 м) на якому на четвертий день будуть виконані роботи по улаштуванню поверхневої обробки.

Приклад повного оформлення лінійного календарного графіка наведено в додатку 2.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти