ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 1.Значення і теоретичні засади фінансового аналізу

1. Сутність і значення фінансового аналізу, його основні цілі і завдання.

2. Основні види, методи та прийоми фінансового аналізу.

3. Зміст експрес-аналізу та деталізованого аналізу фінансового стану підприємства.

1. Фінансовий аналіз — це процес дослідження фінансового ста­ну і основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його рин­кової вартості та забезпечення ефективного розвитку; це засіб на­копичення, трансформації й використання інформації фінансово­го характеру.

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу гос­подарської діяльності, який складається з двох взаємопов’язаних розділів фінансового і управлінського аналізу.

Фінансовий стан підприємства — найважливіший критерій ділової активності й надійності підприємства, що визначає його конкурентоспроможність і потенціал в ефек­тивній реалізації економічних інтересів усіх учасників госпо­дарської діяльності. Він характеризується розміщенням і ви­користанням коштів (активів) і джерел їхнього формування (власного капіталу й зобов’язань, тобто пасивів).

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим. Він характеризується системою показників, які відо­бражують процес формування й використання фінансових ресур­сів підприємства. У ринковій економіці фінансовий стан підпри­ємства по суті характеризується кінцевими результатами його діяльності. Крім того, фінансовий стан господарюючого суб’єк­та — це характеристика його фінансової конкурентоспроможнос­ті (тобто плато- та кредитоспроможності), використання фінан­сових ресурсів і капіталу, виконання зобов’язань перед державою та іншими господарюючими суб’єктами.

Аналіз фінансового стану підприємства показує, за якими конк­ретними напрямами потрібно проводити аналітичну роботу, дає можливість виявити найважливіші аспекти та найслабкіші позиції у фінансовому стані певного підприємства. Результати фінансового аналізу дають відповіді на запитання, які найважливіші засоби слід застосовувати для поліпшення фінансового стану конк­ретного підприємства в конкретний період його діяльності.

Основне завдання аналізу фінансового стану підпри­ємства — виявлення найбільш складних проблем управління підприємством у цілому й фінансовими ресурсами зокрема.

Фінансовий аналіз є основою для управління фінансами підприємства та виконує такі основні функції:

• об’єктивна оцінка фінансового стану, фінансових резуль­татів, ефективності й ділової активності об’єкта аналізу;

• виявлення факторів і причин досягнутого стану й отри­маних результатів;

• підготовка й обґрунтування прийнятих управлінських рішень в області фінансів;

• виявлення й мобілізація резервів поліпшення фінансо­вого стану й фінансових результатів, підвищення ефек­тивності всієї господарської діяльності.

Об’єктом фінансового аналізу виступають конкретне підпри­ємство та його фінансовий стан.

Суб’єктами фінансового аналізу є фінансові аналітики, які зацікавлені в діяльності підприємства з будь-яких причин. У кожного аналітика своя мета. Інвестори насамперед цікав­ляться рівнем та стабільністю доходів по акціях, тобто прибутко­вістю (рентабельністю) підприємства, кредитори — її ліквідніс­тю, менеджери — дохідністю різних видів активів та ефектив­ністю управління ними. Для якісного планування та контролю вони мають реально оцінювати стан фінансів підприємства й мож­ливості впливу на нього.

Фінансовий аналіз є базою, на якій будується розробка фінансової політики підприємства з урахуванням вирішення стратегічних завдань.

Стратегічні завдання фінансової політики підприємства:

· максимізація прибутку підприємства;

· оптимізація структури капіталу й забезпечення його фі­нансової стабільності;

· забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;

· досягнення прозорості фінансового становища підпри­ємства для власників, інвесторів, кредиторів;

· створення ефективного механізму управління підприєм­ством;

· використання підприємством ринкових механізмів залу­чення фінансових коштів й ін.

До основних завдань фінансового аналізу підприємства належать:

· оцінка динаміки структури й складу активів, їхнього ста­ну й руху;

· оцінка динаміки структури й складу джерел власного й позикового капіталу, їхнього стану й тенденції зміни;

· оцінка платоспроможності підприємства й оцінка лік­відності балансу;

· аналіз відносних й абсолютних показників фінансової стабільності підприємства, оцінка зміни її рівня;

· оцінка ефективності використання коштів і ресурсів під­приємства.

 

2. Види фінансового аналізу:

1. За організаційними формами проведення виділяють внут­рішній і зовнішній фінансовий аналіз.

Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюють аналітики, які є сторонніми особами для підприємства, і тому не мають доступу до внутріш­ньої інформаційної бази підприємства. Такий аналіз більш фор­малізований і менш деталізований.

2. За обсягом аналітичного дослідження розрізняють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства.

Повний фінансовий аналіз проводять з метою вивчення усіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;

Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства, оптимальність залучення фінансових ресурсів з окремих джерел, стан фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо.

3. Залежно від об’єкта фінансового аналізу можна виділити такі його види:

аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У про­цесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних
одиниць та підрозділів;

аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів підприєм­ства. Цей аналіз ґрунтується в основному на результатах внутріш­нього аналізу підприємства;

аналіз окремих фінансових операцій підприємства. Предме­том такого аналізу можуть бути окремі операції, пов’язані з коротко- або довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.

4. Залежно від періоду проведення виділяють попередній, по­точний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.

Попередній фінансовий аналіз пов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому або здійснення окремих фінансових операцій підприємства. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності отримання банківського кредиту.

Поточний (оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він об­межується невеликим періодом часу (місяць, квартал).

Прогнозний (ретроспективний) фінансовий аналіз здійсню­ється підприємством за певний звітний період (місяць, квартал, рік). Він дає змогу глибше та повніше проаналі­зувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності під­приємства порівняно з попереднім та поточним аналізом, оскіль­ки ґрунтується на звітних матеріалах, а також спрогнозувати діяльність підприємства на перспективу.

Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану під­приємства, його об’єктивної оцінки та впливу можливостей підвищення ефективності функціонування, можуть застосову­ватись різні методи аналізу.

Методи фінансового аналізу— це комплекс науково-мето­дичних інструментів та принципів дослідження фінансового ста­ну підприємства.

Розрізняють неформалізовані й формалізо­вані методи аналізу. Неформалізовані (евристичні) методи аналізуґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на ло­гічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та за­лежностях. До неформалізованих належать такі методи:

• експертних оцінок та сценаріїв;

• психологічні;

• морфологічні;

• порівняльні;

• побудови системи показників;

• побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи застосовують в основному для прогнозування стану об’єкта на перспективу в умовах неповно використаної інформа­ції, неможливості обліку всіх чинників, спрощеної уяви про яви­ща економічної дійсності, тобто в умовах часткової або повної невизначеності.

До формалізованих методів фінансового аналізуналежать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залеж­ності. Основні з них такі:

• арифметичних різниць;

• ланцюгових підстановок;

• відсоткових чисел;

• дисконтування;

• диференційний;

• балансовий;

• логарифмічний;

• виокремлення ізольованого впливу факторів;

• інтегральний;

• простих та складних відсотків;

• та ін.

У процесі фінансового аналізу також широко застосовують традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки) та математико-статистичні (кореляцій­ний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних компонентів).

Прийом аналізу— спосіб вивчення динаміки економічно­го показника й причин цієї динаміки.

Основні прийоми фінансового аналізу:

· порівняння показників;

· зведення й групування;

· вирахування середніх показників і відносних величин;

· прийом балансового вв’язування;

· елімінування (прийом ланцюгової підстановки; прийом різниць; сальдовий прийом; прийом «участь на паях»; інтегральний прийом);

· графічний прийом;

· кореляційний аналіз;

· регресійний аналіз.

Універсальним прийомом аналізу є порівняння. Воно доз­воляє дати оцінку будь-якому показникові стосовно іншого або зміні цього показника. При проведенні аналізу фактичний, тобто звітний показник рівняється з базисним показником — плановим або показником минулого періоду.

Шляхом зведення інформаційні матеріали поєднуються в аналітичні таблиці, що дозволяють робити необхідні співставлення й висновки.

Аналітичні угруповання дозволяють у процесі аналізу ви­явити взаємозв’язок між різними економічними явищами й показниками, визначити вплив найбільш істотних визначаль­них факторів і виявити закономірність і тенденції в розвитку економічних процесів.

При групуванні показники поєднують за основними озна­ками в однорідні групи. Це дозволяє розчленувати сукупні явища на окремі складові й виявити у такий спосіб характерні закономірності.

У процесі аналізу обчислюються й вивчаються середні по­казники, які визначаються на основі масових якісно одно­рідних даних і дають узагальнену характеристику досліджува­них процесів та явищ.

Широко застосовуються у фінансовому аналізі відносні величини: відсотки; коефіцієнти; індекси, що дозволяють роз­крити й вивчити якісні сторони аналізованих показників.

Балансове вв’язування застосовується при аналізі кількіс­них показників грошових фондів, запасів сировини й товарів та ін. Узагальнення результатів аналізу впливу окремих фак­торів на досліджуваний показник також оформляється балан­совими розрахунками й таблицями.

Якщо між показниками фінансової діяльності існує фун­кціональна залежність, що має строго математичну залеж­ність, і її не можна визначити прямим підрахунком, то таку за­лежність вимірюють за допомогою прийомів елімінування.

Елімінування — логічний прийом, при якому послідовно виділяється вплив одного фактора й виключається дія всіх інших факторів. У фінансовому аналізі застосовуються такі прийоми елімінування:

· прийом ланцюгової підстановки;

· прийом різниць;

· сальдовий прийом;

· інтегральний прийом.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за допомогою сукупності методів і прийомів, що дозволяють структурувати й ідентифікувати взаємозв’язок між основними показниками:

1. Аналіз абсолютних показників— це вивчення даних, представлених у бухгалтерській звітності: визначається склад майна підприємства, структура фінансових вкладень, джерела формування власного капіталу, оцінюється розмір позикових коштів, розмір виручки від реалізації, розмір оподатковувано­го й чистого прибутку та ін.

2. Горизонтальний (у часі) аналіз— це порівнян­ня кожної позиції звітності з попереднім періодом, що дозво­ляє виявити тенденції зміни статей балансу або груп і на підставі цього обчислити темпи зростання й приросту.

3. Вертикальний (структурний) аналіз— проводиться з метою визначення структури фінансових показників, тобто виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику (виявлення впливу кожної позиції звітності на результат у цілому).

4. Трендовий (динамічний) аналіз— заснований на порівнянні кожної позиції звітності за ряд аналізованих періодів і визначенні тренда, тобто основної тенденції динаміки показ­ника без урахування випадкових впливів й індивідуальних особливостей. За допомогою тренда проводиться перспектив­ний і прогнозний аналіз.

5. Розрахунок фінансових (аналітичних) коефіцієнтів— це розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення їхнього взаємозв’язку. Відомі десятки відносних показників, але для зручності користування вони об’єднані в кілька груп:

· ліквідності;

· платоспроможності;

· фінансової стабільності;

· інтенсивності використання ресурсів;

· ділової активності.

Використання видів, прийомів і методів фінансового аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового аналізу підприємст­ва в сукупності становить методологію та методику аналізу.

3. Основними принципами та послідовністю аналізу фінансового стану підприємства є експрес-аналіз та деталізований аналіз фі­нансового стану підприємства.

Мета експрес-аналізу — наочна й проста оцінка фі­нансового добробуту і динаміки розвитку підприємства. Його ви­конують у три етапи:

• підготовчий;

• попередній огляд;

• економічне читання і аналіз звітності.

На підготовчому етапіприймається рішення про доцільність аналі­зу фінансової звітності. Для цього ознайомлюються з аудиторсь­ким висновком. На другому етапі відбуваєтьсяознайомлення з пояснюваль­ною запискою до балансу. Це потрібно для того, щоб оцінити умови роботи у звітному періоді, визначення основних тенденцій показника діяльності та якісні зміни в майновому та фінансовому стані. При цьому потрібно брати до уваги різні чинники, напри­клад, інфляцію та недоліки балансу. Мета етапу економічного читання і аналізу звітності— це узагальнена оцінка результатів діяльності підприємства. Закінчується експрес-аналіз висновками про фінансовий стан підприємства, а також пропозиціями щодо шляхів його поліпшення.

Мета деталізованого аналізу — характеристика май­нового і фінансового стану підприємства за результатами фінан­сової діяльності у звітному періоді, а також можливості розвитку підприємства на перспективу.

Програма деталізованого аналізу включає:

1. Попередній огляд економічного і фінансового стану підпри­ємства:

– характеристика загального напряму фінансово-господарської діяльності;

– виявлення «хворих» статей звітності.

2. Оцінка економічного потенціалу підприємства:

а) оцінка майнового стану

– вертикальний аналіз балансу;

– горизонтальний аналіз балансу;

– аналіз якісних зрушень у майновому стані;

б) оцінка фінансового стану:

– оцінка ліквідності;

– оцінка фінансової стійкості.

3. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності:

– оцінка основної діяльності;

– аналіз рентабельності;

– оцінка стану на ринку цінних паперів.

Деталізований аналіз закінчується стислою характеристикою та оцінкою основних показників, що використовувались у фінан­совому аналізі підприємства

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягають завдання фінансового аналізу?

2. Назвіть види та напрями фінансового аналізу.

3. У чому полягає принципова відмінність між зовнішнім і внутрішнім аналізом?

4. Що розуміють під методом аналізу?

5. Аргументуйте, фінансовий аналіз – це точна, прикладна чи суспільна наука?

6. Хто є користувачем фінансового аналізу?

7. Чи існує зв’язок між фінансовим аналізом і історією розвитку країни?

8. Чи може фінансовий аналіз суттєво впливати на результати діяльності підприємства?

Література: 1, 6, 11, 16, 19, 20, 25.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти