ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Перелік практичних навичок з фізіології системи кровообігу

Загрузка...

1. Схематично зобразити потенціал дії пейсмекерних клітин сино-атріального вузла серця. Пояснити механізм розвитку.

2. Схематично зобразити потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків серця. Пояснити механізм розвитку.

3. Намалювати схему позачергового скорочення екстрасистоли серцевого м’яза. Пояснити механізм виникнення екстрасистоли.

4. Дослідження ступеня автоматії (дослід Станіуса).

5. Намалювати ЕКГ у ІІ стандартному відведенні, пояснити генез елементів.

6. Намалювати нормальну ЕКГ, позначити інтервали та сегменти.

7. Зобразити і проаналізувати нормальну ФКГ.

8. Зобразити і проаналізувати нормальну СФГ центрального і периферичного пульсу.

9. Зобразити і проаналізувати нормальну флебограму.

10. Аналіз фазової структури серцевого циклу.

11. Вказати показники, що характеризують ефективність нагнітальної функції серця.

12. Визначити положення електричної осі серця людини на основі таких даних ЕКГ:

амплітуда QRS

– у І стандартному відведенні (QRSІ) - +7

– у ІІІ стандартному відведенні (QRSІІІ)- +3

Охарактеризувати отримане положення електричної осі серця, пояснити значення цього показника.

13. Аускультація. Проекція точок аускультації клапанів серця. Генез тонів серця. Їх звукова і часова характеристика.

14. Серцевий цикл. Визначити його тривалість у себе. Визначення тривалості карідоциклу за ЕКГ. Фазова структура та часові характеристики серцевого циклу при ЧСС – 75 ск./хв

15. Описати і схематично зобразити зміни тиску та об’єму крові у лівому шлуночку під час фаз систоли і діастоли.

16. Особливості та регулювання легеневого регіонального кровообігу.

17. Особливості та регулювання коронарного регіонального кровообігу.

18. Особливості та регулювання мозкового регіонального кровообігу.

19. Особливості та регулювання черевного регіонального кровообігу.

20. Описати інтракардіальні механізми регулювання серцевої діяльності (гетерометричний механізм).

21. Описати інтракардіальні механізми регулювання серцевої діяльності (гомеометричні механізми). Схематично зобразити хроноінотропний ефект (драбина Боудіча).

22. Описати вплив парасимпатичного відділу АНС на серцеву діяльність.

23. Описати вплив симпатичного відділу АНС на діяльність серця.

24. Схематично зобразити та пояснити механізми рефлекторного регулювання системного кровообігу при збільшенні АТ від 120/80мм.рт.ст. до 160/90 мм.рт.ст. (рефлекс з барорецепторів).

25. Намалювати схему та пояснити механізми гуморального регулювання АТ при його збільшенні.

26. Намалювати схему та пояснити механізми гуморального регулювання АТ при його зменшенні.

27. Описати та пояснити механізм рефлексів Даніні-Ашнера та Гольца.

28. Описати та пояснити механізм рефлексів Бейнбріджа та Генрі-Гауера

29. Пояснити методики вимірювання артеріального тиску у людини за методами Ріва-Роччі та Короткова.

30. Розрахувати пульсовий тиск, середній тиск, загальний периферичний опір судин, якщо виміряний АТ становить 110/70 мм.рт.ст., ЧСС – 70 ск/хв, СО – 60 мл. Оцінити та охарактеризувати ці показники.

31. У обстежуваного у стані спокою ЧСС становить 70 ск/хв, АТ – 120/180 мм рт.ст. Після навантаження на велотренажері ЧСС – 140 ск./хв, АТ – 135/90 мм рт.ст. Використовуючи ці дані, оцініть зміни наступних показників, зумовлені фізичним навантаженням:

-

-

-

- систолічний об’єм (СО)

- хвилинний об’єм крові (ХОК)

- загальний периферичний опір судин (ЗПОС).

32. Інтерпретація функціональних проб для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.

33. Розрахувати вегетативний індекс Кердо на основі таких даних:

- ЧСС – 80 ск./хв, АТ – 130/70 мм.рт.ст.

- ЧСС – 90 ск./хв, АТ – 125/80 мм.рт.ст.

Охарактеризувати отримані величини та пояснити значення цього індексу.

Практичні навички з фізіології системи дихання

  1. Графічно зобразити загальну функціональну схему системи дихання.

2. Намалювати спірограму, позначити на ній основні дихальні об’єми та ємності.

3. Назвати статичні параметри системи зовнішнього дихання; вказати значення цих показників у нормі.

4. Назвати динамічні параметри системи зовнішнього дихання; вказати значення цих показників у нормі.

5. Назвати показники кривої форсованого видиху; вказати їх значення у нормі.

6. Як визначити життєву ємність легень (ЖЄЛ) методом спірометрії? Вказати фізіологічну норму ЖЄЛ та від яких факторів вона залежить.

7. Як визначити дихальний об¢єм (ДО) методом спірометрії? Вказати фізіологічну норму ДО.

8. Як визначити резервний об¢єм вдиху (РОВд) методом спірометрії? Вказати фізіологічну норму РОВд.

9. Як визначити резервний об¢єм видиху (РОВид) методом спірометрії? Вказати фізіологічну норму РОВид.

10. Як розрахувати за спірограмою дихальний об¢єм та життєву ємність легень? Вказати фізіологічну норму цих показників.

11. Як розрахувати за спірограмою резервні об¢єми вдиху та видиху? Вказати фізіологічну норму цих показників.

12. Як розрахувати за спірограмою хвилинний об¢єм дихання? Вказати фізіологічну норму цього показника.

13. Як розрахувати за спірограмою максимальну вентиляцію легень? Вказати фізіологічну норму цього показника.

14. Як розрахувати за спірограмою резерв дихання? Вказати фізіологічну норму цього показника.

  1. Оцінити інтенсивність та ефективність легеневої вентиляції на підставі показників зовнішнього дихання.
  2. Оцінити еластичність апарату зовнішнього дихання на підставі показників зовнішнього дихання.
  3. Оцінити бронхіальну прохідність на підставі показників зовнішнього дихання.
  4. Порівняти ефективність зовнішнього дихання та рівень тренованості дихання двох обстежуваних, якщо виявлено, що після легкого фізичного навантаження у першого частота дихання становить 16 циклів/хв, дихальний об’єм – 600 мл; а у другого частота дихання – 24 циклів/хв, дихальний об’єм – 400 мл. Об’єм “мертвого” дихального простору в обох дорівнює 150 мл.

19. Визначити та оцінити величину альвеолярної вентиляції, якщо відомо, що ЖЄЛ становить 3500 мл, РОВд – 1600 мл, РОВид – 1400 мл, ЧД –17 циклів/хв., об’єм “мертвого” дихального простору – 140 мл.

20. Пояснити значення “відношення альвеолярна вентиляція/кровоплин” у капілярах альвеол для ефективності газообміну. Чому воно дорівнює в нормі?

21. Оцінити величину „відношення альвеолярна вентиляція/кровоплин” у капілярах альвеол, якщо вона становить 1,2.

22. Пояснити фізіологічні основи пневмотахометрії.

23. Оцінити опір дихальних шляхів та регулювання їх просвіту на підставі аналізу результатів пневмотахометрії.

24. Намалювати криву дисоціації оксигемоглобіну. Пояснити фізіологічне значення більшої або меншої швидкості дисоціації оксигемоглобіну.

25. Назвати фактори, які впливають на ступінь дисоціації оксигемоглобіну. Як саме вони впливають?

26. Назвати основні показники для оцінки газотранспортної функції.

27. Як визначити за спірограмою споживання кисню? Порівняти належні значення цього показника у стані спокою і після фізичного навантаження.

28. Розрахувати та оцінити коефіцієнт утилізації кисню, якщо при дослідженні газового складу крові виявлено, що вміст кисню в артеріальній крові становить 20 %, артеріо-венозна різниця – 12 %. Від яких факторів залежить величина цього показника?

29. Розрахувати та оцінити коефіцієнт утилізації кисню, якщо при дослідженні газового складу крові виявлено, що вміст кисню в артеріальній крові дорівнює 20 %, у венозній крові – 16 %. Від яких факторів залежить величина цього показника?

30. Розрахувати та оцінити кисневу ємність крові, якщо вміст гемоглобіну становить 150 г/л.

31. Визначити парціальний тиск кисню в альвеолярній суміші газів, якщо його вміст становить 15 %, а атмосферний тиск - 740 мм рт. ст. Порівняти з фізіологічними показниками.

32. Визначити та оцінити парціальний тиск вуглекислого газу в альвеолярній суміші газів, якщо при дослідженні газообміну (на висоті 2000 м над рівнем моря), виявлено, що його концентрація становить 5,1 % (при атмосферному тиску 635 мм рт. ст.).

33. Порівняти показники зовнішнього дихання у тренованої і нетренованої особи при виконанні фізичної роботи.

34. Пояснити механізм впливу на систему дихання підвищеного атмосферного тиску.

35. Пояснити механізм впливу на систему дихання зниженого атмосферного тиску.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти