ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАНННЯ

№   Форми навчальної діяльності Кількість балів Термін Примітки
  Розділ 1. „Науки про природу та науки про дух як філософія людини.”      
Відвідування лекцій постійно  
Участь в семінарських заняттях постійно  
Виступ з доповіддю постійно  
Конспект матеріалів лекцій та семінарських занять постійно  
Реферат до 01.10  
  Всього за І розділ    
  Розділ 2. „Семіотичні механізми індивідуалізації і персоналізації полстсучасної особистості”      
Відвідування лекцій постійно  
Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання до 20.12  
Конспект матеріалів лекцій та документів постійно  
Участь в практичних заняттях постійно  
  Всього за 2 розділ    
  Підсумковий контроль (залік)      
  В С Ь О Г О    
  Додаткові бали (бонуси): Участь в конференціях, круглих столах Виступ на конференції за наявності друкованої програми Публікація тез доповіді або наукової статті          

Мінімальна кількість балів, які повинен набрати студент: 1 розділ – 15, 2 розділ– 20.

Студент допускається до підсумкового семестрового контролю, якщо він набере за результатами поточного контролю не менше 35 балів.

 

Підсумкова залікова робота складається з двох теоретичних питань, відповідь на кожне з котрих оцінюється за 20-бальною системою:

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

20 – 16 балів:

- студент опанував весь навчальний програмний матеріал і дав вичерпну, аргументовану й глибоку відповідь на поставлені теоретичні питання;

- опрацювавши основні та додаткові джерела з рекомендованого до курсу списку наукової літератури, виявив їх добрі знання;

- орієнтується в проблемних питаннях, уміє критично і творчо розглядати дискусійні питання, здатний робити самостійні логічні висновки, уміє висловити й мотивувати власне бачення запропонованого для розгляду питання;

- уміє залучати знання із суміжних навчальних дисциплін;

- ілюструє свою відповідь переконливими й самостійно підібраними прикладами

- викладає матеріал логічно, аргументовано й послідовно.

15– 12 балів:

- студент дав достатньо повну, логічну й послідовну відповідь на теоретичні питання;

- опанував програмний матеріал і виявив глибокі знання, але припускається незначних помилок і окремих неточностей у формулюваннях; може помилятись у непринципових моментах під час викладу окремих документів;

- виявляє знання не лише основної, а й додаткової літератури з предмета, проте не повністю опанував її;

- відповідає логічно й достатньо аргументовано, але допускає незначні помилки.

11– 8 балів:

- студент знає основні теоретичні питання курсу, засвоїв повний обсяг запропонованого в курсі матеріалу, але під час викладу робить помилки, має труднощі з аргументацією певних теоретичних положень та фактів, виклад є не дуже глибоким, подекуди неточним;

- відповідає логічно й достатньо аргументовано, але може порушувати послідовність викладу матеріалу;

- виявив знання додаткової літератури з предмета, але недостатньо опрацював її;

- добирає для ілюстрації окремих теоретичних положень недостатньо вдалі приклади.

7– 5 балів:

- студент дав неповну відповідь на теоретичні питання;

- опанував лише основний матеріал у межах конспекту й підручника, не виявив знань рекомендованої літератури;

- виявляє знання і розуміння основних теоретичних положень курсу, але викладає матеріал недостатньо повно, припускаючись помилок у формулюванні відповідей;

- не вміє глибоко та переконливо обґрунтовувати свої думки;

- зі складнощами або не надто вдало добирає приклади.

4– 1 балів:

- студент опанував лише основні відомості з курсу, і його знання не мають системного характеру;

- викладає матеріал поверхово, без посилань на думку авторитетних учених;

- відповідь не повна, у ній багато суттєвих помилок;

- не виявив знання рекомендованої літератури;

- відповідає на питання поверхово, несистемно; не наводить власних прикладів, відчуває труднощі в їх доборі.

0 балів:відповідь відсутня

10. Розподіл балів, які отримують студенти.

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий cеместровий контроль (залік) Сума
Розділ 1 – 25 балів Розділ 2 – 35 балів  
Т1 Т2 Т3 Т4 Т9 Т10 Т11
Т5 Т6 Т7 Т8 Т12 Т13 Т14

Т1, Т2 ... Т17 – теми розділів

ЗАЛІКОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ

«Особистість в історії культури».

Варіант 1.

1. Аксіосфера як сфера дійсного буття людини..

2. Індивідуалізація і персоналізація постсучасної особистості.

Варіант 2.

1. Аксіологічна природа культури, культура як рух і розвиток цінностей.

2. Семіотичні механізми індивідуалізації і персоналізації постсучасної особистості.

Варіант 3.

1. Цінності як міра людського в будь-якій сфері.

2. Фрагментація та консумеризм як ознаки сучасної людини.

Варіант 4.

1. Проблема життя і смерті як цінностей у філософських дискурсах людини.

2. Людина-маси як пануючий тип у Західній культурі ХХ ст.

Варіант 5.

1. Життя людини як самостійна філософська проблема у В. Дільтея.

2. Людина-маси як носій прав та свобод людини.

 

Варіант 6.

1. Переписка Дільтея і графа Йорка про історичність людського життя.

2. Людина-маси як оціночне поняття типу людини у сучасній культурі.

Варіант 7.

1. Вплив переписки графа Йорка і В. Дільтея на раннього Гайдеггера.

«Персоналізація» культури як результат суб’єктивації людини-маси.

Варіант 8.

1. Випрацювання поняття ДАЗАЙН (конкретне фактичне життя) як радикалізація феноменології Гайдеггером.

2. «Маса і влада» Е. Канетті.

Варіант 9.

1. Проблема «особистість в історії».

2. Актуалізація поняття людини-маси Канетті у ХХІ ст.

Варіант 10.

1. Психоаналітичні підходи тлумачення людини.

2. Від «бунту мас» до «кінця соціального» (Ж. Бодрійяр).

Варіант 11.

1. Еріксонівське розуміння особистості і її кризи.

2. Символічно – есхатологічний підхід Поля Рікера.

 

Варіант 12.

1. Основні принципи психобіографічного методу в роботах Еріксона..

2. Дискурсивний аналіз мови культури М. Фуко.

Варіант 13.

1. Психоаналітичні і психоісторичні дослідження Дюмоза.

2. Технології формування суб’єктивності через посередників.

Варіант 14.

1. Полеміка Дюмоза з Ар’єсом щодо образів дитинства і практик виховання у різних культурах.

2. Аналіз дисциплінарних технологій у їх впливах на конфігурацію суб’єктивності.

Варіант 15.

1. Психобіографічний метод Фрейда («Леонардо да Вінчі»).

2. Роль технологій дискримінації (неоколоніалізм, шовінізм, фундаменталізм, гендерна нерівність) у формуванні суб’єктивності.

Варіант 16.

1. Неминучість конфлікту особистості і культури, за Маркузе.

2. «Кінець історії» як кінець єдиного часу людського буття.

Варіант 17.

1. «Невдоволеність культурою» З. Фрейда.

2. Постмодерний тип особистості як результат суб’єктивізації та множинності часових систем.

 

Варіант 18.

1. Репресивність культури, за Маркузе («Ерос і цивілізація»).

2. Постсучасне суспільство як індивідуалізоване суспільство (З. Бауман).

Варіант 19.

1. Індивідуалізація культури через типологізацію особи.

2. Усвідомлення людиною унікальності своєї біографічної позиції (А. Шюц).

 

Варіант 20.

1. «Культура як терапія» у метафізиці уяви Башляра.

2. Фрагментована особистість і причини її фрагментації.

Варіант 21.

1. «Повна вичерпна антропологія» Г. Башляра.

2. Людина заппінг – ключовий образ для розуміння сутності постсучасної особистості.

Варіант 22.

1. «Теорія образу» і «концепція уяви» Гастона Башляра.

2. Причини бездуховності постсучасної особистості.

Варіант 23.

1. Концепція цілісної людини у філософії Г. Башляра.

2. Сучасне суспільство як пермісивне..

Варіант 24.

1. Роль епістемологічного досвіду Башляра щодо спроб гармонізувати «людину уявляючу» і «людину мислячу».

2.Консумеризм – життєва стратегія сучасної особи.

Варіант 25.

1. Моделі особистості в традиційних культурах Сходу.

2. «Хронологічний провінціалізм» як ознака сучасного суспільства (С. Аверінцев).

 

Варіант 26.

1. Основні парадигми і школи історичної антропології.

2. Ідентичність як філософсько – культурологічна проблема.

Варіант 27.

1. Практичний розум і категоричний імператив Канта у перетворенні особи на «абсолютного» суб’єкта.

2.Суб’єктивність у структурах культурної реальності через «смислові мерехтіння» (Ю. Лотман).

Варіант 28.

1. Людина цинічного розуму як особистість постмодерної доби.

2. Категоричний імператив Канта і сучасний цинічний розум: два варіанти апологетики і критики розуму.

Варіант 29.

1. Суб’єкт і суб’єктивність, особа і особистість – розмежування понять і їх детермінанти.

2. Насилля – один із способів суб’єктивації особи.

Варіант 30.

1. «Персоналізація» культури як результат суб’єктивації особи.

2. Практики «піклування про себе» (історія і сучасність».

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти