ПОСІБНИК ПО КУРСОВОМУ ПРОЕКТУВАННЮ.

В.Г. Лубенець

ПРОЕКТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
БУДІВНИЦТВА ПРИ ЗВЕДЕННІ ПРОМИСЛОВИХ І ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ

©Лубенець В.Г.

ПОСІБНИК ПО КУРСОВОМУ ПРОЕКТУВАННЮ.

В посібнику викладена методика розробки курсових проектів (робот) при проектуванні організації виробництва будівельно-монтажних робіт для спорудження окремих об’єктів.

Наведені склад та обсяг проекту (роботи), рекомендації по розробці окремих розділів, ряд нормативних та довідкових матеріалів, а також методичний приклад.

Посібник призначений для студентів будівельних вузів (університетів).

ПЕРЕДМОВА

Мета курсового проекту (роботи) - закріпити й розширити теоретичні знання, здобуті при вивченні дисципліни, набути практичних навичок вирішення окремих питань організації та планування будівельного виробництва при розробці основної документації проектів організації будівництва (ПОБ) і проектів виконання робіт (ПВР).

У загальному випадку проект (робота) складається з трьох розділів.

1.Загальні рішення щодо організації будівництва об’єкта. Тут наводиться коротка характеристика об’ємно-планувальних і конструктивних рішень об’єкта та умов будівництва, визначається нормативна тривалість будівництва, приймаються рішення щодо організації й технології виконання основних будівельно-монтажних робіт по об’єкту, встановлюється потреба будівництва в основних будівельних матеріалах і ресурсах. Цей розділ розроблюється виходячи з рівня вирішення питань на стадії проектування ПОБ.

2.Організація виконання будівельно-монтажних робіт, а саме визначаються обсяги будівельно-монтажних робіт по об’єкту, вибираються основні будівельні механізми, приймаються рішення щодо організації будівництва в часі й просторі, тобто розроблюються графік виконання будівельно-монтажних робіт та будгенплан по об’єкту. Цей розділ розроблюється виходячи з рівня вирішення питань на стадії проектування ПВР.

3.Техніко-економічні показники. Тут наводяться показники, що характеризують якість прийнятих рішень.

Рішення, що приймаються в процесі проектування, мають передбачати застосування прогресивних методів організації та технології будівництва при мінімальних затратах матеріально-технічних, фінансових та трудових ресурсів і обгрунтовуватися розрахунками, виконаними згідно з нормативно-інструктивними документами і довідковою літературою.

Вихідними матеріалами для виконання курсового проекту (роботи) є об’ємно-планувальні та конструктивні рішення об`єкта, характеристика району будівництва та деякі інші дані, наведені в завданні. Приклад форми завдання, його складу й змісту наведено в додатку. Конкретнийзміст курсового проекту чи роботи визначає керівник-консультант під час видачі завдання.

Посібник складається з таких розділів:

è методичні рекомендації щодо виконання окремих частин проекту (роботи);

è методичний приклад;

è нормативні та довідкові дані з проектування організації будівництва;

è варіанти вихідних даних.

Даний навчальний посібник розроблений на основі узагальнення наявних методичних матеріалів, розроблених різними будівельними вищими навчальними закладами, науково-дослідними і проектними інститутами. При цьому всі вартісні показники прийнято умовно.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

І. ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва

2. СНиП 1.04.03-85. Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений. Госстрой СССР. Госплан СССР. - М.: Стройиздат. 1987.

3. ЕНиР. Сборник Е 4. Вып. 1. Госстрой СССР. - М.: Стройиздат. 1987.

4. СНиП ІУ-2-82. Приложение. Т. 2. Сборник злементарннх сметных

норм на строительные конструкции и работы. Госстрой СССР. - М.: Стройиздат. 1983.

5. Разработка проектов организации строительства и проектое производства работ для промышленного стройтельства: Справоч. Пособие к СНиП. ЦНИИОМТП Госстроя СССР. - М.: Стройиздат. 1990.

6. Пособие по разработке проектов организации строительства и проектов производства работ для жилищно-гражданского строительства (к СНиП З.01.01-85). ЦНИИОМТП Госстроя СССР. - М.: Стройиздат. 1989.

7. Расчетные нормативы для составления проектов организации строительства. Ч. 1. ЦНИИОМТП. - М.: Стройиздат. 1973.

8. Организация строительного производства: Справочник строителя. Под ред. В.В.Шахпоронова. - М.: Стройиздат. 1987.

9. Дикман Л.Г. Организация жилищно-гражданского строительства:Справочник строителя. - М.: Стройиздат. 1990.

10. Возведение однозтажннх промышленнах зданий унифицированных габаритных схем. Сост. Р.А.Гребенник. М.Я.Егнус. Ш.Л.Мачабели. Госстрой СССР. ЦНИКОМТП. - М.: Стройиздат. 1978.

11. Возведение многозтажных промышленных зданий унифицированных габаритных схем. Под общ. ред. М.Я.Егнуса. И.А.Афонина. Госстрой СССР, ЦНИИОМТП. - М.: Стройиздат. 1969.

12. Косоруков И.И., Вайхенберг С.М., Клименко С.Д. Проектирование организации производства строительно-монтажных работ в гражданском строительстве. - М.: Высш. шк.. 1973.

13. Станевский В.П., Моисеенко В.Г. и др. Строительные краны:Справочник. - К.: Будивэльнык, 1989.

14. Барч И.3., Кутовой Э.Н. и др. Строительные краны: Справочн. Пособие. - К.: Будивэльнык. 1974.

ЗМІСТ

Передмова

Розділ 1. Рекомендації щодо виконання окремих частин проекту (роботи)

1. Характеристика об'єкта та умов будівництва

1.1. Характеристика об'ємно-планувальних та конструктивних рішень об'єкта1.

1.1.1. Одноповерхові промислові будівлі.

1.1.2. Багатоповерхові промислові будівлі.

1.1.3. Багатоповерхові житлові будинки

1.2. Характеристика умов будівництва

2. Загальні рішення з організації будівництва об'єкта

1.1. Визначення планованої тривалості будівництва об'єкта

1.2. Основні рішення щодо організації та технології будівництва

2.3. Встановлення потреби будівництва в енергоресурсах

2. Організація виробництва основних видів будівельно-монтажних робіт

3.1. Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт

3.2. Вибір методів організації і механізації робіт

3.3. Проектування графіка виконання будівельно-монтажних робіт.

3.3.1. Загальні положення.

3.3.2. Проектування топології сітьового графіка

3.3.3. Розрахунок матриці характеристики робіт

3.3.4. Проектування лінійних графіків.

3.3.5. Оптимізація графіків виробництва будівельно-монтажних робіт.

3.4. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах

3.5. Проектування будівельного генерального плану

3.5.1. Загальні положення

3.5.2. Визначення потреби в адміністративних і санітарно-побутових будівлях.

3.5.3. Визначенім потреби в складських приміщеннях

3.5.4. Проектування транспортних комунікацій

3.5.5. Проектування мереж водопостачання

3.5.6. Проектування мереж електропостачання та освітлення будівельних майданчиків

3.5.7. Рекомендації щодо розміщення на будгенплані об'єктів будівельного господарства

3. Визначення техніко-економічних показників проекту

Розділ 2. Методичний приклад

1. Завдання

2. Характеристика об'єкта та умов будівництва

2.1. Характеристика об’ємно-планувальних і конструктивних рішень об'єкта

2.2. Характеристика умов будівництва

3. Загальні рішення щодо організації будівництва об'єкта

3.1.Визначення ^:планованої тривалості будівництва об'єкта

3.2. Основні рішення щодо організації та технології будівництва будівлі цеху

3.3. Установлення потреби будівництва в енергоресурсах

4. Організація виробництва основних видів будівельно-монтажних робіт

4.1. Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт

4.2. Вибір основних монтажних механізмів

4.3. Проектування сітьового графіка будівництва

4.4. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах

4.5. Проектування будівельного генерального плану

4.5.1. Визначення потреби в адміністративних і санітарно-побутових будівлях

4.5.2. Визначення потреби в складських приміщеннях

4.5.3. Проектування транспортних комунікацій

4.5.4. Проектування мереж водопостачання

4.5.5. Проектування мереж електропостачання і освітлення будівельних майданчиків

4.5.1. Визначення потреби в адміністративних і санітарно-побутових будівлях

4.5.2. Визначення потреби в складських приміщеннях

4.5.3. Проектування транспортних комунікацій

4.5.4. Проектування мереж водопостачання

4.5.5. Проектування мереж електропостачання і освітлення будівельних майданчиків

4.5.6. Графічна частина будгенплану

5. Техніко-економічні показники проекту

Розділ 3. Нормативні й довідкові даніз проектування організації будівництва

Розділ 4. Вихідні дані длявиконання курсових проектів (робіт)

Додаток

Список літератури

Загальні положення.

Графік виробництва будівельно-монтажних робот є основним документом, що входить до складу будь-якого календарного плану і відбиває прийняті рішення щодо організації будівництва в часі.

Під графіком, (у тому числі сітьовим чи лінійним або, як його ще називають, стрічкового), розуміють імітаційну модель, що відбиває ув'язку всіх будівельних і монтажних процесів у просторі та часі з урахуванням реальних потреб у матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсах.

В загальному випадку, графік складається з двох документів:

è топології (схеми), де віддзеркалюються прийняті рішення щодо взаємоув'язки і взаємозалежності робіт. У практиці й літературі така топологія, при використанні сітьових моделей і називають сітьовим графіком, а при використанні лінійних – це права частина графіка;

è таблиці (матриці), в якій виконується розрахунок параметрів робіт, включених до складу топології графіка, її називають або матрицею характеристик робіт, або таблицею вихідних даних, або карткою-визначником робіт. При використанні лінійних графіків, така таблиця є складовою частиною (лівою) графіка, а при використанні сітьових – це окремий документ.

У реальному проектуванні, як правило, розробляють кілька варіантів графіка. Критеріями, на основіяких вибирають найраціональніший, звичайно є: плановані терміни зведення об'єкта; рівномірність завантаження виконавців як по даному об'єкту, так і загалом по організації; можливість отримання максимального прибутку. Окрім перелічених, виходячи з місцевих умов, можуть використовуватися також інші критерії. При розробці проекту (роботи) передбачається розробка одного варіанта графіка.

Продовження таблиці 1.9

Згідно з прийнятою номенклатурою й раніше визначеними обсягам заповнюють графи 1, З і 4 табл. 1.9.

Нормативні затрати праці (трудомісткість, машиномісткість) на одиницю обсягу робіт (графи 6 і 7 табл. 1.9) визначаються за різними нормативно-довідковими документами (ЕНиР, СНиП) або за досягнутими в організаціях виробітками тощо. На практиці безпосередньо єдині норми і розцінки для визначення параметрів робіт графіка не використовуються. Це зумовлено тим, що вони передбачають використання дуже детальної номенклатури робіт. Наприклад, під час монтажу ферм необхідно враховувати нарівні з основною роботою “монтаж ферми” - багато суміжних робіт: установлення й демонтаж монтажних пристосувань, зварювальні роботи тощо. Тому на основі різних випусків єдиних норм і розцінок розроблюють калькуляцію трудових затрат на одиницю кінцевої продукції (одна ферма чи 1 м² покриття тощо), тобто переходять на укрупнені нормативи.

У процесі виконання проекту (роботи) при виборі нормативного джерела слід використовувати рекомендації, наведені в табл. 1.4. Прийнятий у цих цілях документ наведено в графі 5 табл. 1.9. При цьому з метою зменшення трудомісткості проектних робіт, які виконує студент, при використанні єдиних норм і розцінок для врахування супровідних робіт можуть використовуватися коефіцієнти, наведені в табл. 1.10. тобто зазначені в нормативах величини мають бути збільшені.

Окрім того, потрібно звернути увагу на те, що нормативи, наведені в зазначених нормативних документах (ЕНиР та СНиП), передбачають виконання робіт на висоті до 15 м від рівня встановлення крана. При виконанні робіт на висоті понад 15 м їх (нормативи) необхідно множити на такі коефіцієнти залежно від висоти: 1.05 - до 20 м, 1.1 - до ЗО м, 1.2 - до 40 м, 1.3 - понад 40 м.

В тих випадках коли нормативні затрати праці на весь запланований обсяг робіт (графи 8 і 10 табл. 1.9) встановлюються:

è за допомогою нормативних документів (ЕНиР, СНиП) або укрупнених показників множенням одиничної норми (графи 6 і 7 табл. 1.9) на обсяг робіт (графа 4 табл. 1.9). Укрупнені норми трудозатрат наведено в табл. 3.4;

è за виробітком - діленням обсягу робіт (графа 4 табл. 1.9) на виробіток (графи 6 і 7 табл. 1.9). Усереднені виробітки у вартісному вираженні за різними видами БМР наведено в табл. 3.7, у натуральних показниках - у табл. 3.12.

Таблиця 1.10

Найменування будівельних механізмів (графа 12 табл. 1.9) приймають залежно від запроектованої технології та організації робіт, у тому числі прийнятих типів монтажних механізмів.

Графу 16 табл. 1.9 заповнюють згідно з прийнятою спеціалізацією організацій, залучених до зведення об’єкта.

Нормативна чисельність виконавців (графа 14 табл. 1.9) приймається відповідно до рекомендацій нормативних документів, де наведено чисельна кількість ланки робочих, потрібних для виконання даного виду робіт. При виконанні проекту (роботи) кількість ланок можна приймати згідно з рекомендаціями, наведеними в табл. 4.2. При цьому максимальну чисельність робітників, зайнятих на зведенні цегляних стін і перегородок багатоповерхових житлових будинків виходячи з продуктивності вантажопідйомних механізмів можна приймати такою: 12 чол. - до п'ятого поверху включно; 10 - від шостого до дев’ятого; 8 – від десятого до 14-го поверху.

У загальному випадку тривалість виконання робіт (графа 19 табл. 1.9). коли ведучим, що визначає темп їх виконання, є людина, встановлюють за формулою:

(1.16)

Якщо ведучим є механізм, то ця тривалість визначається за формулою:

(1.17)

де Q - трудомісткість робіт;

М - машиномісткість робіт;

n - змінність робіт (рекомендується планувати однозмінну роботу для тих будівельних процесів, де темп робіт визначає людина і двозмінну - коли ведучими є машини й механізми, а також при влаштуванні монолітних конструктивів (бетонних, залізобетонних, цегляних), де ведучим є людина. Тризмінну роботу звичайно планують лише тоді, коли графік оптимізують за критерієм "час". Прийняту змінність робіт наведено в графі 17 табл. 1.9);

N - запланована чисельність робітників у зміні;

m - запланована чисельність машин (механізмів) у зміні;

k₁ - запланований коефіцієнт перевиконання норм, його приймають в межах 0,93...0,97;

k₂ - коефіцієнт, який враховує зникання продуктивності праці робітників залежно від змінності робіт (при однозмінній роботі беруть k₂ = 1,0, при двозмінній k₂ = 1,04...1,06, при тризмінній k₂ = 1,09...1,1З).

У формулах 1.16 та 1.17 невідомими є як тривалість, так і чисельність виконавців (робітників чи механізмів), залучених до виконання робіт. Чисельність виконавців визначають залежно від компетенції та досвіду проектувальника, його вміння враховувати вплив місцевих умов. Окрім того, на тривалість робіт впливає багато факторів, що не враховуються даними формулами: поломки механізмів, атмосферні умови, неритмічність поставки будівельних матеріалів тощо. Тому для орієнтувальних розрахунків графи 18 табл. 1.9 для всіх робіт, за винятком підготовчих, рекомендується скористатися залежностями, отриманими на основі методів математичної статистики (див. табл. 3.13).

Приклад 4. Визначимо тривалість виконання робіт і чисельність виконавців при зведенні монолітних фундаментів під каркас будівлі, нормативна трудомісткість яких становить 327,4 людино-дня. Роботи планується виконувати в дві зміни.

Орієнтовна тривалість робіт у цілих числах (див. формулу у табл. 3,13) складає:

t = 0,0067 Q + 0.85 =

= 0,0067 х 327.4 + 0.8 = 18 днів.

За розрахованою тривалістю робіт можна визначити чисельність робітників, що потрібні для виконання робіт у ці терміни, перетворивши формулу (1.16):

На підставі розрахованої чисельності, а також рекомендацій, наведених у табл. 4.2, визначають запланований чисельний склад виконавців (графа 15 табл. 1.9). У розглядаємому прикладі неподільною частиною бригади є ланка чисельністю 4 чол. Виходячи з цього чисельний склад виконавців для розглядуваної роботи становить 8 чол. На підставі прийнятої чисельності виконавців за формулою (1.16) визначаємо заплановану тривалість виконання роботи:

Для робіт, де ведучим, що визначає їх темп, є механізм, заплановану тривалість робіт і чисельність механізмів визначають аналогічно.

Орієнтовна тривалість виконання робіт умовно приймається такою: підготовчих - 70%і монтажу устаткування - 85% розрахованої в табл. 1,2; пусконалагоджувальних - 15% прийнятої тривалості виконання робіт з монтажу устаткування; пов’язаних з організацією здачі об’єкта в експлуатацію – 10 днів.

На основі розрахованої тривалості робіт розраховують прийняті трудо- й машиномісткість, які наводять у графах 11 і 9 табл. 1.9. Їх визначають, перемноживши дані, наведені в графах 15, 17 і 18 для трудомісткості та в графах 1З, 17 і 18 для машиномісткості. При цьому варто враховувати, що з кожним механізмом працює одна ланка робітників. Можливе збільшення прийнятої машиномісткості порівняно з нормативною при визначенні тривалості за трудомісткістю чи прийнятої трудомісткості при визначенні тривалості за машиномісткістю зумовлене прийнятою точністю розрахунків (складом врахованих основних і супровідних робіт, їх обсягів тощо).

Якщо робота, включена до складу сітьового графіка, передбачає спільну діяльність різних виконавців, параметри, що характеризують її діяльність (трудомісткість, чисельність, тривалість тощо), визначаються на основі спеціального графіка на даний комплекс будівельно-монтажних процесів. У цих цілях використовують, як правило, лінійні моделі. У лівій частині графіка наводять найменування, характеристики й розраховані параметри як усієї роботи, так і її складових процесів. За інформаційним змістом вона аналогічна матриці характеристик робіт сітьового графіка (див. табл. 1.9). У правій частині горизонтальними лініями чи цифрами в прийнятому масштабі часу наведено заплановану тривалість робіт (рис. 1.23).

Рис. 23. Лінійний графік комплексного будівельного процесу.

При виконанні курсового проекту розроблюють графік для одного - двох комплексних будівельних процесів, перелік яких студент установлює самостійно й узгоджує з керівником-консультантом. Номенклатуру складових процесів по роботі встановлюють на основі проектних рішень, прийнятих по будівлі, з урахуванням загального переліку робіт (див. табл. 4.2).

Параметри, що характеризують окремі будівельні процеси, визначають за методикою, яка використовується для розрахунку параметрів робіт сітьового графіка. Змінність робіт при виконанні проекту (роботи) можна приймати єдиною для всіх будівельних процесів, включених до складу комплексного. Прийняті значення трудомісткості (машиномісткості) по всій роботі визначають підсумовуванням їх значень по окремих будівельних процесах. Загальна тривалість виконання роботи визначається виходячи із запроектованого графіка, при цьому коефіцієнт суміщення робіт по окремих будівельних процесах, які можуть суміщуватися, приймається 30-70%. На практиці загальну чисельність по роботі встановлюють або як усереднену по всіх будівельних процесах, або приймають за максимальною чисельністю виконавців по окремих процесах, або визначають за максимальною чисельністю, яку знаходять, побудувавши епюру руху робітників за запроектованою схе­мою організації робіт (див. рис. 1.23). При виконанні проекту (роботи) для цього використовують третій з описаних способів.

Виходячи з прийнятої методики визначення параметрів робіт, що виконуються різними виконавцями, прийняті значення трудомісткості (машиномісткості) комплексного процесу можуть відрізнятися від розрахункових, визначених перемножуванням прийнятих значень чисельності виконавців, змінності робіт і тривалості. У таких випадках у матриці характеристик робіт сітьового графіка наводяться примітки для роз’яснення отриманої невідповідності.

Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах

Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах здійснюється для однієї-двох робіт, які студент обирає самостійно й погоджує з керівником-консультантом, а також для планування роботи основних монтажних механізмів (кранів).

Потреба в будівельних матеріалах, виробах, конструкціях для виконання окремих видів робіт визначається виходячи зі встановлених обсягів робіт (див. табл. 1.5) з урахуванням норм витрати матеріалів, наведених у частині ІV СНиП [4].

Для робіт, по яких визначено потребу в матеріалах, проектується графік їх поставки на будівельний майданчик. Він проектується на основі розробленого календарного розкладу з урахуванням норм запасу матеріалів, при цьому до початку робіт має бути нагромаджений 30-40% запас матеріалів. Розрахункові нормативи запасу основних матеріалів і виробів на складах будівництва з урахуванням прийнятих місцевих умов (надійність постачальників, вид використовуваного транспорту, відстань перевезення) наведено в табл. 3.15. Тривалість робіт, пов'язаних з постачанням матеріалів на будівельний майданчик, у практиці будівництва визначається видом і кількістю матеріалу, а також вантажопідйомністю використовуваних транспортних засобів. При виконанні проекту тривалість поставки умовно приймається 40-100% запланованої тривалості виконання БМР. Рекомендовану форму графіка поставки матеріалів наведено в табл. 1.12. Потреба в матеріалах за періодами будівництва в графіку подається в цифровій формі.

Таблиця 1.12

Графік роботи основних монтажних механізмів проектується так само, як і графік потреби в матеріалах на основі запроектованого календарного розкладу. Він є своєрідним викопіюванням з календарного розкладу, в якому наводяться найменування використовуваних кранів, а також терміни початку й закінчення їх роботи на окремих дільницях об'єкта, що зводиться. Рекомендовану форму такого графіка наведено в табл. 1.13.

Таблиця 1.13

При проектуванні графіка роботи кранів слід добиватись забезпечення неперервності їх роботи на об'єкті. У практиці будівництва цього добиваються використанням наявних резервів часу по роботах або переопрацюванням запроектованого графіка, в тому числі зі зміною загальних термінів будівництва, якщо це можливо. Всі внесені зміни вносяться в розроблений попередньо календарний розклад. При виконанні проекту (роботи) внесені зміни можна не враховувати. При цьому, загальна тривалість спорудження об’єкту повинна залишитися незмінною.

3.5. Проектування будівельного генерального плану

Загальні положення.

Будівельний генеральний план (будгенплан) призначений для відображення прийнятих рішень щодо організації будівництва в просторі. Він містить графічну частину і пояснювальну записку.

Графічна частина об'єктного будгенплану, який розробляють у складі ПВР (ця частина в практиці й літературі називається будгенпланом, у загальному випадку містить план і розріз майданчика для зведення об'єкта, організаційно-технологічні схеми виконання основних будівельно-монтажних робіт, схеми руху монтажних механізмів, експлікацію тимчасових будівель і споруд, характеристику умовних позначень, прийнятих при проектуванні будгенплану).

На плані, який залежно від розмірів об'єкта, як правило, виконують у масштабі 1:500, 1:200 або 1:100, відображують:

è межі будівельного майданчика, місця встановлення воріт і прохідних;

è будівлю, що зводиться, і дороги, тротуари та інженерні мережі, які проектуються;

è основні монтажні механізми (крани) з прив'язкою їх до будівель. При використанні самохідних стрілових кранів для кожного з них вказують напрям їх переміщення в процесі виконання робіт і при переході з однієї дільниці на іншу. При використанні баштових кранів - робочу й небезпечну зони їх дії, огородження колій крана, місце встановлення контрвантажу і кранового електрорубильника. У реальних проектах треба наводити всі монтажні механізми;

è основні механізовані установки (шнекові змішувачі, штукатурні, малярні станції тощо), майстерні;

è тимчасові адміністративні, санітарно-побутові, складські будівлі й споруди, що проектуються;

è відкриті майданчики для складування та укрупненого складання будівельних конструкцій, деталей і технологічного обладнання;

è запроектовані тимчасові дороги із зазначенням місць розвертання та розвантажування, а також пішохідні проходи (тротуари);

è тимчасові інженерні мережі із зазначенням місць їх підімкнення та елементів оснащення (прожекторних мачт і вишок, електрорубильників, розподільних шкафів і трансформаторів, питних фонтанчиків, водорозбірних кранів, пожежних гідрантів тощо);

è розміщення знаків закріплення геодезичних розбивочних осей. Воно визначається спеціальною частиною ПВР. При виконанні проекту (роботи) через відсутність таких проробок указують лише умовні координати крайніх точок (2 - 4) будівлі, яку зводять;

è розміщення попереджувальних знаків з техніки безпеки й засобів гасіння пожежі. При виконанні проекту (роботи) ці питання, за винятком зазначення місць розміщення пожежних гідрантів, на плані не відображують, оскільки питання техніки безпеки, як і пожежної безпеки й охорони довкілля, не є предметом вивчення дисципліни "Організація і планування будівельного виробництва", а вивчаються в спеціальних дисциплінах.

Розріз будгенплану виконують, як правило, лише при проектуванні організації будівництва багатоповерхових будівель. На ньому показують: будівлю, яку зводять, монтажний кран, склади, дорогу, небезпечну зону поблизу будівлі, а також інженерне устаткування, що використовується для освітлення території, що безпосередньо примикає до будівлі. Як приклад на рис. 1.25 показано розріз будгенплану. У практичній діяльності залежно від специфіки об'єкта, що зводиться, розроблюють кілька розрізів, які віддзеркалюють особливості зведення тих чи інших частин будівлі. При виконанні проекту (роботи) виконують лише один розріз. Місце розрізу визначає студент самостійно й погоджує з керівником-консультантом.

Рис. 1.25. Розріз будівельного генерального плану.

1 – багатоповерхова будівля; 2 – кран; 3 – огородження колії баштового крану; 4 – склад конструкцій; 5 – дорога з майданчиком для розвантажування автотранспорту; 6 – стовп повітряної лінії електромережі з прожекторами

Організаційно-технологічні схеми виконання основних будівельно-монтажних робіт (монтажу основних конструкцій будівлі і влаштування цегляної кладки), у тому числі схеми руху монтажних механізмів і робочих бригад. Приклади організаційно-технологічних схем показано на рис. 1.19 - 1.21. Перелік процесів, для яких розроблюють такі схеми, студент установлює самостійно й погоджує з керівником-консультантом.

Схеми руху монтажних механізмів (кранів) і робочих бригад розроблюють з метою відображення прийнятих рішень щодо черговості виконання основних будівельно-монтажних робіт по будівлі. Перші можна показувати безпосередньо на плані будівлі або на спеціально виконаному. Як приклад на рис. 1.26 показано схеми руху робочих бригад при зведенні конструкцій багатоповерхового житлового будинку і виконанні опоряджувальних робіт.

Рис. 1.26. Схеми руху робочих бригад при зведенні окремих секцій наземної частини багатоповерхового житлового будинку.

А – зведення конструкцій; Б – опоряджувальні роботи.

Експлікація тимчасових будівель і споруд має включати всі тимчасові будівлі й споруди, відомості про об'єм (площу, протяжність) кожної тимчасової споруди, її габаритні розміри в плані, конструктивну характеристику. Рекомендовану форму експлікації наведено в табл. 1.14.

Таблиця 1.14

Умовні позначення для будгенпланів усе ще не систематизовано. При розробці будгенплану можуть бути використані умовні позначення, наведені в табл. 1.15.

Таблиця 1.15

Графічне зображення	Найменування зображення
	Наявні споруди
	Запроектовані споруди
	Тимчасові будівлі та споруди
	Запроектовані та існуючи дороги
	Тимчасові дороги та тротуари
	Існуючий паркан
	Проектований паркан
	Тимчасовий паркан
— х ——— х —	Огородження баштового крана
— w ——— w —	Запроектована (існуюча) високовольтна лінія електропостачання
— вw ——— вw —	Тимчасова високовольтна лінія електропостачання
— v ——— v —	Запроектована силова лінія електропостачання
— вv ——— вv —	Тимчасова силова та освітлювальна лінія електропостачання
— в ——— в —	Запроектовані (існуючі) мережі водопостачання
— вв ——— вв —	Тимчасові мережі водопостачання
— т ——— т —	Запроектовані (існуючі) мережі теплопостачання
— к ——— к —	Запроектовані (існуючі) мережі каналізації
— г ——— г —	Запроектовані (існуючі) мережі газопостачання
— з ——— з —	Запроектовані (існуючі) мережі зв’язку
	Баштовий кран з коліями
	Самохідний кран
	Підйомник
	Трансформаторна підстанція
	Розподільчий шкаф (рубильник) електроенергії
	Прожектор
	Прожекторна мачта (N порядковий номер мачти; m – кількість встановлених прожекторів; h – висота мачти)
	Водопровідний колодязь
	Водопровідний колодязь з пожежним гідрантом
	Водорозбірний кран

Усі розрахунки з визначення видів і кількості тимчасових будівель і споруд, розміщених на плані, ефективності прийнятих рішень вводять у пояснювальну записку, яка є складовою частиною будгенплану.

У реальних умовах виробництва будгенплан інколи розробляють для різних етапів зведення об’єкта (підготовчий, основний тощо) і видів виконуваних робіт (земляні, спорудження підземної частини будівлі, каркасу будівлі тощо). У складі курсового проекту (роботи) будгенплан необхідно розробити на період зведення конструкцій наземної частини будівлі. При його проектуванні необхідно здійснити розрахунок тимчасових адміністративних і санітарно-побутових приміщень, складського господарства, мереж водо- та електропостачання. Потребу в механізованих установках і майстернях не визнача