Розрахунок матриці характеристики робіт

Матриця характеристик робіт, як зазначалося, розроблюється одночасно з проектуванням топології сітьового графіка. Рекомендовану форму її наведено в табл. 1.9.

Таблиця 1.9

МАТРИЦЯ ХАРАКТЕРИСТИК РОБІТ

Продовження таблиці 1.9

Згідно з прийнятою номенклатурою й раніше визначеними обсягам заповнюють графи 1, З і 4 табл. 1.9.

Нормативні затрати праці (трудомісткість, машиномісткість) на одиницю обсягу робіт (графи 6 і 7 табл. 1.9) визначаються за різними нормативно-довідковими документами (ЕНиР, СНиП) або за досягнутими в організаціях виробітками тощо. На практиці безпосередньо єдині норми і розцінки для визначення параметрів робіт графіка не використовуються. Це зумовлено тим, що вони передбачають використання дуже детальної номенклатури робіт. Наприклад, під час монтажу ферм необхідно враховувати нарівні з основною роботою “монтаж ферми” - багато суміжних робіт: установлення й демонтаж монтажних пристосувань, зварювальні роботи тощо. Тому на основі різних випусків єдиних норм і розцінок розроблюють калькуляцію трудових затрат на одиницю кінцевої продукції (одна ферма чи 1 м² покриття тощо), тобто переходять на укрупнені нормативи.

У процесі виконання проекту (роботи) при виборі нормативного джерела слід використовувати рекомендації, наведені в табл. 1.4. Прийнятий у цих цілях документ наведено в графі 5 табл. 1.9. При цьому з метою зменшення трудомісткості проектних робіт, які виконує студент, при використанні єдиних норм і розцінок для врахування супровідних робіт можуть використовуватися коефіцієнти, наведені в табл. 1.10. тобто зазначені в нормативах величини мають бути збільшені.

Окрім того, потрібно звернути увагу на те, що нормативи, наведені в зазначених нормативних документах (ЕНиР та СНиП), передбачають виконання робіт на висоті до 15 м від рівня встановлення крана. При виконанні робіт на висоті понад 15 м їх (нормативи) необхідно множити на такі коефіцієнти залежно від висоти: 1.05 - до 20 м, 1.1 - до ЗО м, 1.2 - до 40 м, 1.3 - понад 40 м.

В тих випадках коли нормативні затрати праці на весь запланований обсяг робіт (графи 8 і 10 табл. 1.9) встановлюються:

è за допомогою нормативних документів (ЕНиР, СНиП) або укрупнених показників множенням одиничної норми (графи 6 і 7 табл. 1.9) на обсяг робіт (графа 4 табл. 1.9). Укрупнені норми трудозатрат наведено в табл. 3.4;

è за виробітком - діленням обсягу робіт (графа 4 табл. 1.9) на виробіток (графи 6 і 7 табл. 1.9). Усереднені виробітки у вартісному вираженні за різними видами БМР наведено в табл. 3.7, у натуральних показниках - у табл. 3.12.

Таблиця 1.10

Найменування будівельних механізмів (графа 12 табл. 1.9) приймають залежно від запроектованої технології та організації робіт, у тому числі прийнятих типів монтажних механізмів.

Графу 16 табл. 1.9 заповнюють згідно з прийнятою спеціалізацією організацій, залучених до зведення об’єкта.

Нормативна чисельність виконавців (графа 14 табл. 1.9) приймається відповідно до рекомендацій нормативних документів, де наведено чисельна кількість ланки робочих, потрібних для виконання даного виду робіт. При виконанні проекту (роботи) кількість ланок можна приймати згідно з рекомендаціями, наведеними в табл. 4.2. При цьому максимальну чисельність робітників, зайнятих на зведенні цегляних стін і перегородок багатоповерхових житлових будинків виходячи з продуктивності вантажопідйомних механізмів можна приймати такою: 12 чол. - до п'ятого поверху включно; 10 - від шостого до дев’ятого; 8 – від десятого до 14-го поверху.

У загальному випадку тривалість виконання робіт (графа 19 табл. 1.9). коли ведучим, що визначає темп їх виконання, є людина, встановлюють за формулою:

(1.16)

Якщо ведучим є механізм, то ця тривалість визначається за формулою:

(1.17)

де Q - трудомісткість робіт;

М - машиномісткість робіт;

n - змінність робіт (рекомендується планувати однозмінну роботу для тих будівельних процесів, де темп робіт визначає людина і двозмінну - коли ведучими є машини й механізми, а також при влаштуванні монолітних конструктивів (бетонних, залізобетонних, цегляних), де ведучим є людина. Тризмінну роботу звичайно планують лише тоді, коли графік оптимізують за критерієм "час". Прийняту змінність робіт наведено в графі 17 табл. 1.9);

N - запланована чисельність робітників у зміні;

m - запланована чисельність машин (механізмів) у зміні;

k₁ - запланований коефіцієнт перевиконання норм, його приймають в межах 0,93...0,97;

k₂ - коефіцієнт, який враховує зникання продуктивності праці робітників залежно від змінності робіт (при однозмінній роботі беруть k₂ = 1,0, при двозмінній k₂ = 1,04...1,06, при тризмінній k₂ = 1,09...1,1З).

У формулах 1.16 та 1.17 невідомими є як тривалість, так і чисельність виконавців (робітників чи механізмів), залучених до виконання робіт. Чисельність виконавців визначають залежно від компетенції та досвіду проектувальника, його вміння враховувати вплив місцевих умов. Окрім того, на тривалість робіт впливає багато факторів, що не враховуються даними формулами: поломки механізмів, атмосферні умови, неритмічність поставки будівельних матеріалів тощо. Тому для орієнтувальних розрахунків графи 18 табл. 1.9 для всіх робіт, за винятком підготовчих, рекомендується скористатися залежностями, отриманими на основі методів математичної статистики (див. табл. 3.13).

Приклад 4. Визначимо тривалість виконання робіт і чисельність виконавців при зведенні монолітних фундаментів під каркас будівлі, нормативна трудомісткість яких становить 327,4 людино-дня. Роботи планується виконувати в дві зміни.

Орієнтовна тривалість робіт у цілих числах (див. формулу у табл. 3,13) складає:

t = 0,0067 Q + 0.85 =

= 0,0067 х 327.4 + 0.8 = 18 днів.

За розрахованою тривалістю робіт можна визначити чисельність робітників, що потрібні для виконання робіт у ці терміни, перетворивши формулу (1.16):

На підставі розрахованої чисельності, а також рекомендацій, наведених у табл. 4.2, визначають запланований чисельний склад виконавців (графа 15 табл. 1.9). У розглядаємому прикладі неподільною частиною бригади є ланка чисельністю 4 чол. Виходячи з цього чисельний склад виконавців для розглядуваної роботи становить 8 чол. На підставі прийнятої чисельності виконавців за формулою (1.16) визначаємо заплановану тривалість виконання роботи:

Для робіт, де ведучим, що визначає їх темп, є механізм, заплановану тривалість робіт і чисельність механізмів визначають аналогічно.

Орієнтовна тривалість виконання робіт умовно приймається такою: підготовчих - 70%і монтажу устаткування - 85% розрахованої в табл. 1,2; пусконалагоджувальних - 15% прийнятої тривалості виконання робіт з монтажу устаткування; пов’язаних з організацією здачі об’єкта в експлуатацію – 10 днів.

На основі розрахованої тривалості робіт розраховують прийняті трудо- й машиномісткість, які наводять у графах 11 і 9 табл. 1.9. Їх визначають, перемноживши дані, наведені в графах 15, 17 і 18 для трудомісткості та в графах 1З, 17 і 18 для машиномісткості. При цьому варто враховувати, що з кожним механізмом працює одна ланка робітників. Можливе збільшення прийнятої машиномісткості порівняно з нормативною при визначенні тривалості за трудомісткістю чи прийнятої трудомісткості при визначенні тривалості за машиномісткістю зумовлене прийнятою точністю розрахунків (складом врахованих основних і супровідних робіт, їх обсягів тощо).

Якщо робота, включена до складу сітьового графіка, передбачає спільну діяльність різних виконавців, параметри, що характеризують її діяльність (трудомісткість, чисельність, тривалість тощо), визначаються на основі спеціального графіка на даний комплекс будівельно-монтажних процесів. У цих цілях використовують, як правило, лінійні моделі. У лівій частині графіка наводять найменування, характеристики й розраховані параметри як усієї роботи, так і її складових процесів. За інформаційним змістом вона аналогічна матриці характеристик робіт сітьового графіка (див. табл. 1.9). У правій частині горизонтальними лініями чи цифрами в прийнятому масштабі часу наведено заплановану тривалість робіт (рис. 1.23).

Рис. 23. Лінійний графік комплексного будівельного процесу.

При виконанні курсового проекту розроблюють графік для одного - двох комплексних будівельних процесів, перелік яких студент установлює самостійно й узгоджує з керівником-консультантом. Номенклатуру складових процесів по роботі встановлюють на основі проектних рішень, прийнятих по будівлі, з урахуванням загального переліку робіт (див. табл. 4.2).

Параметри, що характеризують окремі будівельні процеси, визначають за методикою, яка використовується для розрахунку параметрів робіт сітьового графіка. Змінність робіт при виконанні проекту (роботи) можна приймати єдиною для всіх будівельних процесів, включених до складу комплексного. Прийняті значення трудомісткості (машиномісткості) по всій роботі визначають підсумовуванням їх значень по окремих будівельних процесах. Загальна тривалість виконання роботи визначається виходячи із запроектованого графіка, при цьому коефіцієнт суміщення робіт по окремих будівельних процесах, які можуть суміщуватися, приймається 30-70%. На практиці загальну чисельність по роботі встановлюють або як усереднену по всіх будівельних процесах, або приймають за максимальною чисельністю виконавців по окремих процесах, або визначають за максимальною чисельністю, яку знаходять, побудувавши епюру руху робітників за запроектованою схе­мою організації робіт (див. рис. 1.23). При виконанні проекту (роботи) для цього використовують третій з описаних способів.

Виходячи з прийнятої методики визначення параметрів робіт, що виконуються різними виконавцями, прийняті значення трудомісткості (машиномісткості) комплексного процесу можуть відрізнятися від розрахункових, визначених перемножуванням прийнятих значень чисельності виконавців, змінності робіт і тривалості. У таких випадках у матриці характеристик робіт сітьового графіка наводяться примітки для роз’яснення отриманої невідповідності.