ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Призначення, будова і принцип дії люксметра.

Люксметр Ю-116 чи Ю-117:скл. з селенового фотоелемента з фільтрами-насадками та гальванометра зі шкалою. Фотоелемент спрацьовує під впливом світла, виробляючи електричний струм, силу якого вимірюють гальванометром. Стрілка його вказує число люксів, що відповідає досліджувальній освітленості.На панелі вимірювального приладу встановлено кнопки перемикача і табличку зі схемою, яка зв’язує дію кнопок та насадки з різними діапазонами вимірювань. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На кожній шкалі точками зазначено початок діапазону вимірювань: на шкалі 0 – 100 точка знаходиться над позначкою 20, на шкалі 0 – 30 над позначкою 5. Також є коректор для встановлення стрілки на нульове положення, який регулюється викруткою.

Селеновий фотоелемент, що приєднується до приладу за допомогою вилки, знаходиться в пластмасовому корпусі.

14.Визначити освітленість у приміщені за допомогою люксметра .
Визначення освітленості за допомогою люксметра.Визначення горизонтальної освітленості на робочому місці проводиться за допомогою люксметра. Оскільки прилад проградуйований для вимірювання освітленості, яку створюють лампи розжарювання, то для люмінесцентних ламп денного світла (ЛД) вводять поправочний коефіцієнт 0,9; для ламп білого кольору (ЛБ) – 1,1; для ртутних (ЛДР) – 1,2.Якщо визначення проводять вдень, то спочатку слід визначити освітленість, створену змішаним освітленням (штучним і природним), потім при вимкненому штучному освітленні. Різниця між отриманими даними і буде величина освітленості, що створена штучним освітленням.

15.Визначити штучну освітленість у приміщенні розрахунковим методом.
Визначення освітленості розрахунковим методом “Ватт”:
а) вимірюють площу приміщень, S, кв. м;
б) визначають сумарну потужність Вт, яку створюють всі світильники;
в) розраховують питому потужність, Вт/кв. м;
г) у таблиці 1 величин мінімальної горизонтальної освітленості знаходять освітленість при питомій потужності 10 Вт/кв. м;
д) для ламп розжарювання освітленість розраховується за формулою: ,

де Р – питома потужність, Вт/кв. м;
Етаб. – освітленість при 10 Вт/кв. м, (табл. 1);
К – коефіцієнт запасу для житлових та громадських приміщень, який дорівнює 1,3.

16. Призначення, будова і принцип дії чашкового, крильчастого анемометрів, циліндричного і кульового кататермометрів.Швидкість руху атмосферного повітря (а також руху повітря у вентиляційних отворах) визначають за допомогою анемометрів: чашечного (при швидкостях від 1 до 50 м/с) і крильчатого (0,5 – 10 м/с) (мал. 7.2). Робота вертикально встановленого чашечного анемометра не залежить від напрямку вітру; крильчатий анемометр потрібно чітко орієнтувати віссю на напрям вітру. Для визначення швидкості руху повітря спочатку записують вихідні показники циферблатів лічильника (тисячі, сотні, десятки та одиниці), відключивши його від турбінки, виставляють анемометр у місці дослідження (наприклад, в створі відкритого вікна, вентиляційного отвору, надворі). Через 1–2 хв. холостого обертання вмикають одночасно лічильник обертів і секундомір. Через 10 хв. лічильник відключають, знімають нові показники циферблатів і розраховують швидкість обертання крильчатки (кількість поділок шкали за секунду – А):А = ,де: N1 – показання шкали приладу до вимірювання N2 – показання шкали приладу після вимірювання; t – термін вимірювання в секундах.
За значенням “А” поділок/сек. на графіку знаходять швидкість руху повітря в м/сек. Для цього по графіку анемометра на осі абсцис знаходять відмітку, відповідну швидкості обертання в об/с, піднімають перпендикуляр до косої лінії графіка, а звідси вліво на осі ординат знаходять значення швидкості руху повітря в м/с. Сила вітру визначається за 12-бальною шкалою: від штилю – 0 балів (швидкість руху повітря 0 – 0,5 м/с) до урагану – 12 балів (швидкість руху повітря 30 і більше м/с).Кататермометр дозволяє визначити дуже слабкий рух повітря в межах від 0,1 до 1,5 м/с. Прилад представляє собою спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром. Шкала циліндричного кататермометра градуйована в межах від 35 до 38° С, кульового – від 33 до 40°С. Принцип роботи кататермометра полягає в тому, що попередньо нагрітий, він втрачає тепло не лише під дією температури повітря та радіаційної температури, але і під дією руху повітря, пропорційно його швидкості. Кататермометр призначений для визначення охолоджуючої здатності повітря, на підставі якої і розраховується швидкість руху повітря.

17.Визначити швидкість руху повітря анемометром і кататермометром .
АНЕМОМЕТР: Для визначення швидкості руху повітря спочатку записують вихідні показники циферблатів лічильника (тисячі, сотні, десятки та одиниці), відключивши його від турбінки, виставляють анемометр у місці дослідження (наприклад, в створі відкритого вікна, вентиляційного отвору, надворі). Через 1–2 хв. холостого обертання вмикають одночасно лічильник обертів і секундомір. Через 10 хв. лічильник відключають, знімають нові показники циферблатів і розраховують швидкість обертання крильчатки (кількість поділок шкали за секунду – А):А = ,де: N1 – показання шкали приладу до вимірювання;
N2 – показання шкали приладу після вимірювання;t – термін вимірювання в секундах.За значенням “А” поділок/сек. на графіку (у кожного анемометра є свій індивідуальний графік згідно заводського номера приладу, що додається до анемометра), знаходять швидкість руху повітря в м/сек.
КАТАТЕМОМЕТР: кульовий кататермометр занурюють в посудину з гарячою водою при температурі останньої 65 – 70° С до тих пір, поки зафарбований спирт не заповнить на 1/2-1/3 об’єм верхнього резервуару. Після цього кататермометр насухо витирають і підвішують на штатив в центрі приміщення (або в іншому місці, де необхідно визначити швидкість руху повітря). При визначенні у відкритій атмосфері кататермометр захищають від впливу променевої енергії Сонця. Далі за допомогою секундоміра визначають час в секундах, за який стовпчик опустився від Т1 до Т2. Інтервали охолодження кататермометра можна брати від 40° до 33°, тобто такий інтервал, щоб частка від ділення суми дорівнювала 36,5°. Величину охолодження циліндричного кататермометра та кульового з інтервалом 38 – 35° знаходять за формулою:
Н =,де: Н – охолоджуюча здатність повітря в мкал/см2× с;
F – фактор кататермометра – постійна величина, нанесена на тильній стороні шкали, яка показує кількість тепла, втраченого з 1см2 поверхні резервуару приладу за час його охолодження з 38°С до 35°С і дорівнює більше 600 мкал/см2 (у кульового кататермометра старих випусків – при охолодженні на 1° і знаходиться в межах 200 – 250 мкал/см2); а – термін в секундах, протягом якого кататермометр охолоджується з 38° до 35°.

18Скласти розу вітрів та дати гігієнічне заключення.
Під напрямом вітру розуміють сторону горизонту, звідки віє вітер і позначають румбами – 4 основними (Пн., Пд., Сх., Зх.) і 4 проміжними (Пн-Зх., Пн-Сх., Пд-Зх., Пд-Сх.).

Річну повторюваність вітрів в тій чи іншій місцевості зображають у графічному вигляді “рози вітрів”(мал. 7.1).

19Визначити кратність повітрообміну за швидкістю руху повітря.
Кратність повітрообміну — це показник, який показує, скільки разів протягом години змінюється повітря в приміщенні. Показником ефективності вентиляції приміщень є кратність повітрообміну — це число, яке показує, скільки разів упродовж однієї години повітря в приміщенні замінюється зовнішнім.З цією метою необхідно дізнатись, скільки повітря витягуєть­ся, чи потрапляє в приміщення через вентиляційний отвір протя­гом 1 години.За допомогою анемометра визначають швидкість руху повітря.Спочатку визначають площу вентиляційного отвору, для чого вимірюють розміри сторін (якщо отвір прямокутний) або діаметр (якщо отвір круглий). Пізніше, помноживши площу вентиляційно­го отвору на швидкість руху повітря і на час вентиляції, знаходять вентиляційний об'єм повітря.
Розрахунок проводять за формулою: V = а*в*З6ОО,
де а — площа вентиляційного отвору (в м2), в — швидкість руху повітря (в м/с), 3600 - перерахунок години на секунди. Розділивши величину вентиляційного об'єму повітря на куба­туру приміщення (в м3), одержують кратність обміну повітря.

20.Визначити вміст вуглекислого газу у приміщенні за методом Лунге-Цеккендорфа і дати гігієнічну оцінку санітарного стану повітря.
Принцип методу базується на продуванні досліджуваного повітря через титрований розчин вуглекислого натрію (або аміаку) в присутності фенолфталеіну. При цьому відбувається реакція Na2CO3+H2O+CO2=2NaHCO3. Рожевий у лужному середовищі, фенолфталеїн знебарвлюється після зв’язуванняCO2 (кисле середовище).Результат розраховують за зворотною пропорцією на підставі співставляння кількості витрачених об’ємів груш чи шприців та концентрації CO2 в атмосферному повітрі (0,04%) та у конкретному досліджуваному приміщенні, де концентрація СО2 невідома. Наприклад, у приміщенні витрачено 10 об’ємів груш, чи шприців, на вулиці – 50 об’ємів. Звідси, концентрація CO2 у приміщенні = (0,04 x 50) : 10 = 0,2%.Гранично допустима концентрація (ГДК) CO2 в житлових приміщеннях різного призначення встановлена в межах 0,07-0,1%, у виробничих приміщеннях, де CO2 накопичується від технологічного процесу, до 1-1,5%.

21.Визначити фактичну і необхідну кратність повітрообміну за вмістом вуглекислого газу.
Необхідна кратність вентиляції – число, яке показує, скільки разів повітря приміщення повинно замінюватися свіжим повітрям, щоб концентрація СО2 не перевищувала гранично допустимі рівні.

Необхідну кратність вентиляції знаходять шляхом ділення розрахованого необхідного об’єму вентиляції на кубатуру приміщення.
Фактичний об’єм вентиляції знаходять шляхом визначення площі вентиляційного отвору і швидкості руху повітря в ньому (фрамуга, кватирка). При цьому враховують, що через пори стін, щілини в вікнах та дверях у приміщення проникає об’єм повітря, близький до кубатури приміщення і його потрібно додати до об¢єму, що проникає через вентиляційний отвір. Фактичну кратність вентиляції розраховують діленням фактичного об¢єму вентиляції на кубатуру приміщення.Співставляючи необхідні та фактичні об¢єм і кратність вентиляції, оцінюють ефективність обміну повітря у приміщенні.

 

22.Виміряти і оцінити показники мікроклімату у приміщенні.
Мікроклімат формують наступні параметри:
• температура повітря; -термометром
• вологість повітря; вимірюють психрометрами або гігрометрами
• швидкість руху повітря; -анемометр або катемометр
• інтенсивність інфрачервоного випромінювання.

23.Відібрати проби повітря седиментаційним та аспіраційним методами на забрудненість мікробами, пилом, хімічними речовинами для лабораторних аналізів (з використанням електроаспіратора, приладу Кротова, аерозольних фільтрів, алонжів з поглинаючими реактивами), оцінити результати аналізів.
Седиментаційні методи (методи осадження) Седиментаційно-ваговий метод використовується в наш час для визначення кількості пилу, який випадає на одиницю поверхні з атмосферного повітря навколо промислових підприємств, на територію міст та інших населених пунктів.
Седиментаційно-лічильний метод – осадження пилу на предметне скло, змащене гліцерином, вазеліном чи 2 % розчином канадського бальзаму у ксилолі з стовпчика повітря 10 см з метою визначення під мікроскопом форми і ступеню дисперсності пилинок та розрахунку “пилової формули”
Аспіраційно-ваговий метод полягає в протягуванні певного об’єму повітря за допомогою електроаспіратора Мігунова або пилососа з реометром (прилад, який показує швидкість аспірації) через аерозольний фільтр АФА-В-18 з нетканного синтетичного фільтрувального полотна Петрянова (ФПП), закріпленого в спеціальному лійкоподібному алонжі. Тривалість відбору проб повітря залежить від ступеня запиленості повітряного середовища, швидкості аспірації повітря при відборі проб Т= а × 1000/С × W,де: Т – час аспірації повітря, хв.;а – мінімальна необхідна наважка пилу на фільтрі, мг;
C - ГДК досліджуваного пилу, мг/м3;
W – швидкість аспірації повітря л/хв.
При невеликій власній масі фільтра ( до 100 мг) максимальний доважок повинен бути на більше ніж 25-50 мг.
Розрахунок концентрації пилу (мг/м3) проводять за формулою :
С = (q 2 - q 1) х 1000/V0,де: С – концентрація пилу мг/м3;
q 1 – маса фільтра до аспірації повітря;
q 2 – маса фільтра після аспірації повітря;
V0 – об’єм повітря, приведений до нормальних умов за формулою Гей-Люсака.
Аспіраційно-лічильний метод використовується у двох варіантах.
У першому варіанті фільтри АФА, використані для визначення масового вмісту пилу у повітрі, накладають фільтруючою поверхнею на предметне скло і тримають кілька хвилин над парами ацетону до розплавлення тканин фільтра до прозорої плівки, в якій під мікроскопом добре видно фіксовані пилові частинки.

24Інтерпретувати метеоролого - синоптичні, геліогеофізичні та інші погодоформуючі фактори, визначати медичнй тип погоди, складати її медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.
Погодохарактеризуючі фактори:
1.Геліофізичні: - інтенсивність сонячної радіації (сумарна і еритемна - УФ радіація, тривалість сонячного сяйва); - сонячна активність (сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання);2. Геофізичні: - напруженість планетарного і аномального геомагнітного поля, геомагнітні бурі, імпульси.3. Електричний стан атмосфери: - напруженість електричного поля атмосфери, градієнт потенціалу, електропровідність атмосфери, іонізація повітря, електромагнітні коливання і розряди.
4. Метеорологічні фактори:- температура повітря, радіаційна температура поверхонь;- вологість повітря;
- напрямок і швидкість руху повітря;- атмосферний тиск. 5. Синоптичні явища: - хмарність, опади, їх характер (дощ, сніг). 6. Хімічний склад приземного шару атмосфери:концентрація кисню, вуглекислого газу, атмосферних забруднень !!МЕДИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПОГОДИ :
Вельми сприятливий- Стійка погода, частіше зумовлена антициклоном, відсутність істотної хмарності, опадів. Атмосферний тиск вище 760 мм.рт.ст., перепад тиску до 5 мм.рт.ст., швидкість руху повітряних мас до 3,0 м/с, вміст кисню понад 315 мг/л.
Сприятливий- Незначні зміни погоди місцевого характеру, короткочасні опади та змінна хмарність. Атмосферний тиск 760-755 мм.рт.ст., перепад тиску 6-8 мм.рт.ст., швидкість руху повітряних мас 4,0-7,0 м/с, перепад температури до 50С, вміст кисню більше 315 мг/л.
Погода, що потребує посиленого медичного контролю- Хмарна, нестійка погода, опади, нерідко зумовлені помірним циклоном, грози місцевого походження. Атмосферний тиск 754-745 мм.рт.ст., перепад тиску 9,0 - 14,0 мм.рт.ст., швидкість руху повітряних мас 8,0 - 10,0 м/с, перепад температури 6 - 90С, вміст кисню 260 - 289 мг/л.
Погода, що потребує суворого медичного контролю- Погода, зумовлена глибоким циклоном, грози, інтенсивні опади. Атмосферний тиск до 745 мм.рт.ст., перепад тиску понад 14 мм.рт.ст., перепад температури понад 100С, вміст кисню менше 260 мг/л. 1. Щоденно виділяйте одну-дві години для ходьби та фізичних вправ на свіжому повітрі - організм поступово адаптуватиметься до різних погодних умов. Одягайтеся "за погодою". Не виходьте на прогулянку голодними, особливо за холодної погоди. Займатися спортом краще починати теплої пори року, щоби до настання холодів поступово адаптувати організм до низьких температур.
2. Якщо у вас на холоді швидко мерзнуть руки і ноги, це свідчить про те, що вам потрібно зміцнити тонус судин. Це можна зробити за допомогою контрастного душу або місцевих контрастних ванн.
3. Осінньо-весняної пори метеопатам потрібно вживати вітаміни та мікроелементи.
4. Якщо загострилися хронічні захворювання, обов`язково лікуйтеся.
5. Стежте, щоби ваше харчування було повноцінним, із достатньою кількістю овочів і фруктів, особливо тих, які багаті на калій і магній: яблука, курага, родзинки, банани, картопля. Гіпертонікам необхідно обмежити вживання солі, вилучити з раціону жирні й смажені страви, твердий сир, гострі приправи, алкоголь, какао, каву, чорний шоколад, міцний чорний і зелений чай. Краще вживати трав`яні чаї з плодів глоду, калини, трави глухої кропиви, м`яти, меліси, а ще компоти й свіжовичавлені соки.
Гіпотонікам можна випити у першій половині дня одну-дві чашечки кави або міцний чорний чи зелений чай з цукром. Від жирних страв, особливо зі свинини, краще відмовитися. Рекомендується куряче м`ясо у відвареному вигляді, домашній і твердий сир.
6. Людям похилого віку варто відпочивати у звичній для них кліматичній зоні. Варто уникати сильних вітрів та літньої спеки.
7. Коли погано почуваєтеся, не перевантажуйте себе фізично й розумово, менше сидіть біля телевізора, ліпше прогуляйтеся на свіжому повітрі або почитайте цікаву книгу.
8. Якщо під час метеозмін відчуваєте неприємні відчуття у ділянці серця, попийте настоянки глоду, глухої кропиви, валеріани. Мікроелементи та женьшень допоможуть уникнути стресу та втоми (якщо не потерпаєте від високого тиску).
9. Не зважайте на інформацію про можливі магнітні дні. Якщо не знатимете, що тривають магнітні бурі, вони менше на вас впливатимуть.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти