ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Оцінювати кліматичні умови регіону і давати гігієнічні рекомендації щодо заходів акліматизації та використання кліматичних факторів з лікувально-профілактичною метою.

26“Прочитати ” архітектурно – планувальне креслення будівлі. Під контролем і консультативною допомогою викладача студенти самостійно працюють з учбовим альбомом, який включає підбір основних графічних матеріалів (ситуаційний, генеральний плани, фасади, розрізи, плани приміщень, пояснення до них, експлікації). З цією метою може бути використаний і реальний типовий або індивідуальний проект (або частина такого проекту) лікарні, поліклініки, стоматологічної поліклініки, школи та ін.
Користуючись ситуаційним планом, студенти повинні розглянути і схематично накреслити його у зошиті та оцінити: 1 Координати та висоту над рівнем моря ділянки проектованого об’єкта та оточуючих населених пунктів, екологічно цікавих об’єктів.
2 Рельєф місцевості, напрям і крутизна схилів в районі проектованої забудови, вірогідність повені чи зсувів. Наявність лісів.
3.Напрям панівних вітрів (роза вітрів) та відстань ділянки забудови до існуючих об’єктів, вірогідність взаємного забруднення повітря, ґрунту, відкритих водойм.
На генеральному плані (його також потрібно накреслити у зошиті протоколів) розглянути і оцінити:
1. Конфігурацію і розміри ділянки забудови (довжину, ширину, площу).
2. Перелік і взаєморозташування будівель та інших об’єктів на території (озеленення, проїздів), функціональне зонування території.
3. Відсоток забудови, озеленення території та їх відповідність гігієнічним нормативам.
4. Відстань (розриви) між будівлями, можливість і терміни затінення північніших будівель південнішими
5. Відстань будівель від проїздної частини вулиці (захист від шуму, загазованості повітря).
Далі студенти вивчають і оцінюють фасади, розрізи, поповерхові плани одного з проектованих приміщень

Скласти акт санітарного обстеження об’єкту. вИСНОВОК

Державної санітарно-епідеміологічної служби (за місцем провадження діяльності) про відповідність наявних приміщень, матеріально-технічної бази вимогам санітарних норм і правил у частині організації та проведення дезінфекційних, дезінсекційних і дератизаційних робіт та кваліфікації персоналу

 

Гігієна води та водопостачання , гігієна грунту, санітарна очистка населених місць.

Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для повного аналізу.

Для повного аналізу відбирають 5 літрів води. Проби забирають у точці водойми і на глибині, де проводиться або планується відбір води для потреб споживання. При відборі проб води з глибини послуговуються батометром або бутлем із прикріпленим до нього вантажем і закритим пробкою, закріпленою на мотузці. На потрібній глибині бутель відкривають і після наповнення підіймають на поверхню. Де закривають пробкою так, щоб під пробкою залишалась невелика бульбашка повітря. Додається супровідний документ, де вказується дату відбору проби, найменування і місце розташування джерела, місце відбору проби, метеорологічні умови, температуру води, а також – мета дослідження, посада і місце праці людини, яка відбирала пробу. Якщо для транспортування води потрібно понад 5 годин, уживають заходів, щоб запобігти нагріванню або замерзанню воли. Оптимальна темп. Для транспортування – 4С.

 

2. Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для скороченого аналізу.

Для скороченого аналізу відбирають 2 л води. Проби забирають у точці водойми і на глибині, де проводиться або планується відбір води для потреб споживання. При відборі проб води з глибини послуговуються батометром або бутлем із прикріпленим до нього вантажем і закритим пробкою, закріпленою на мотузці. На потрібній глибині бутель відкривають і після наповнення підіймають на поверхню. Де закривають пробкою так, щоб під пробкою залишалась невелика бульбашка повітря. Додається супровідний документ, де вказується дату відбору проби, найменування і місце розташування джерела, місце відбору проби, метеорологічні умови, температуру води, а також – мета дослідження, посада і місце праці людини, яка відбирала пробу. Якщо для транспортування води потрібно понад 5 годин, уживають заходів, щоб запобігти нагріванню або замерзанню воли. Оптимальна темп. Для транспортування – 4С.

Відібрати пробу води з водогону.

Для відбору проб води з водогону сконструйовано батометр із стабілізатором, який спрямовує горловини проти течії. Відбирають для бактеріологічного аналізу після попереднього обпалення вихідного отвору крана спиртовим факелом, опускання води з крана протягом не менше 5 хвилин, у стерильну пляшку ємністю 0,5л, з ватно-марлевим корком, оберненим зверху паперовим ковпаком. Під ковпаком залишають 5-6 см повітряного простору. Посуд заздалегідь стерилізують у сушильній шафі. Для короткого санітарно-хімічного аналізу відбирають до 1л у хімічно чистий посуд, попереднього сполоснувши його вдою, яку відбирають(для повного санітарно-хімічного аналізу відбирають 3-5л води)

Володіти методами консервування та правилами транспортування проб води. Оцінити запах та смак води.

Якщо для транспортування води потрібно понад 5 годин, уживають заходів, щоб запобігти нагріванню або замерзанню води, утеплюючи її взимку та обкладаючи льодом влітку. Оптимальна температура для транспортування – 4С. Оскільки можуть швидко змінюватись температура, рН, то вимірюванню цих показників здійснюють під час відбору. Не консервують пробу перед визначенням твердості та БПК. При визначення у воді азотовмісних речовин, пробу води консервують, додаючи до неї концентровану сірчану кислоту або хлороформ. Для подальшого аналізу окисності води як консервант додають по 2 мл сірчаної кислоти на кожні 100 мл проби. Не пізніше як за 2 год після відбору досліджують запах і смак води. Для оцінки запаху води її наливають у колбу і закривають притертим корком, після чого збовтують і, відкривши корок, аналізують характер та інтенсивність запаху(при 20С і нагріванні води до 60С, інтенсивність запаху не повинна перевищувати2 балів). Для оцінки смаку є 4 види смаку: солоний, солодкий, гіркий і кислий. Інтенсивність смаку не повинна перевищувати при 20С 2 балів.

5. Оцінити прозорість, каламутність та колірність води.

Для визначення прозорості воду наливають у циліндр з плоским дном до висоти 30 см. Його установлюють на підставці над спеціальним шрифтом Снеллена, а потім читають шрифт крізь шар води , розглядаючи його зверху в прохідному світлі. Доливаючи, або відливаючи воду, знаходять максимальну висоту стовпчика води в см, з якої ще можна прочитати шрифт. Вода вважається прозорою, якщо Снеллена можна прочитати крізь шар води завтовшки не менше 30 см. Для визначення колірності 100 мл відфільтрованої води наливають у циліндр Несслера, а потім її забарвлення порівнюють в прохідному світлі на білому тлі із забарвленням стандартної шкали. Якщо колірність води перевищує 70 градусів, то її розводять дистильованою водою, беручи до уваги ступінь розведення при визначення забарвлення. Колірність повинна становити не більше 20 градусів. Каламутність встановлюють фотометричним порівнянням зі стандартними розчинами з вмістом0.1, 0.25, 0.5, 2.0, та 5.0 мг|л каоліну, які є основою для побудови калібрувальної кривої. Каламутність не повинна перевищувати 1.5 мг\л.

Визначити загальну та постійну твердість води.

Метод визначення твердості води базується на утворення комплексної сполуки трилону Б з іонами Ca та Mg. До води додають 5 мл буферного розчину, 5-7 крапель індикатора і титрують при інтенсивному струшуванні розчином трилону Б до зміни забарвлення в еквівалентній точці. Незначна зміна забарвлення у еквілентній точці свідчить про наявність у воді Cu та Zn. Твердість, що визначається у некип’яченій воді, називаються загальною твердістю. Для визначення постійної твердості досліджувану воду попередньо кип’ятять 30хв, відфільтровують утворений осад, потім титрують трилоном у присутності індикатора. Різниця між загальною і постійною твердістю становить твердість, що усувається.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти