Шифри документів, що входять до складу курсового проекту

Приклади позначень документів:

І). Приклад позначення пояснювальної записки курсового проекту:

19 КП.002000.000.ПЗ;

де 19 - код кафедри надійності та ремонту машин;

КП – курсовий проект; 002 – порядковий номер варіанта завдання студенту; ПЗ – пояснювальна записка.

2). Приклад позначення креслення загального виду:

19 КП.002100.000.ВЗ,

де 19КП.002 – пояснення тіж, що у першому прикладі; 1- виріб №1;

ВЗ - креслення загального виду.

3). Приклад позначення складального креслення:

19 КП.002102.000.СК,

де 19КП.0021 – пояснення тіж, що і у другому прикладі; 02 – складальна одиниця №2; СК – складальне креслення.

4). Приклад позначення креслення деталі:

19 КП.002102.006,

де 19КП.08102 – пояснення тіж, що і у третьому прикладі; 006 – деталь №6 у складальній одиниці №2 виробу №1

5). Приклад позначення специфікації:

19 КП.002102.000,

де 19КП.002102 – пояснення тіж, що і у третьому прикладі; відсутність номера деталі й будь-якого шифру свідчать про те, що це позначення специфікації складальної одиниці №2 виробу №1.

Вимоги до оформлення графічної частини

Креслення курсового проекту виконують олівцем на креслярському папері (ватмані). Розміри (в мм) аркушів і їхніх окремих гранок узгоджують зі стандартними форматами:

Кожне креслення мас основний напис у відповідності до стандарту (дод. 4)

Складальні креслення (дод. 9) виконують в масштабі 1:1. В окремих випадках (великогабаритні вироби) і дозволу керівника проекту складальні креслення можуть виконуватися в іншому, але стандартному масштабі:

зменшення - 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10;

збільшення - 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1;

Робочі креслення виконують в раціональному стандартному масштабі. Вони повинні мати всі дані, що визначають форму, розміри, відхилення розмірів, форми га розміщення, шорсткість поверхонь, марку матеріалу деталі, граничні значення твердості тощо. На робочому кресленні подають, всі дані, які потрібні для виготовлення і контролю параметрів деталі, за якими вона приймається до складання (дод. 10).

Технічні вимоги до деталей на робочих кресленнях розміщуються над основним написом із наскрізною нумерацією.

Робочі креслення зубчастих, черв'ячних коліс доповнюють в правому верхньому куті таблицями з характеристиками зачеплень. Розміри та місце цих таблиць наведено в дод.5 і дод.10.

Приклади виконання робочих креслень деталей подано в дод.10 (2, 3, 4, 10, 11) тощо.

Складальні креслення (редуктор, муфта, вал в зборі тощо) повинні мати (дод.9):

• зображення складальної одиниці на 2. ..З проекціях, які дають уяву про розміщення та взаємозв'язок деталей, що утворюють цю складальну одиницю. Ці креслення забезпечують можливість складання та контролю параметрів складальної одиниці;

• розміри габаритні, установлювальні, приєднувальні, посадочні;

• номери позицій складових частин, які входять у виріб у відповідності
до специфікації;

• технічну характеристику (дод.6).

Креслення загального вигляду має давати повну уяву про зовнішній вигляд виробу, тому виконується на двох або трьох проекціях з обов'язковим доповненням технічною характеристикою (дод.7). На кресленнях загального вигляду проставляють габаритні, встановлювальні, приєднувальні та монтажні розміри.

Специфікація креслення загального вигляду (дод.3) включає всі складальні одиниці та деталі, які не входять до специфікації цих складальних одиниць (болти кріплення електродвигуна та редуктора до рами, гайки, шайби, захисні кожухи відкритих передач тощо).

Робоча документація проекту розробляється на основі конструктивних рішень, прийнятих в технічному проекті і передбачених технічним завданням проекту. Складальне креслення редуктора, виконане на базі конструктивної компоновки, дає уяву про послідовність і порядок складання, а також встановлює контроль габаритних, встановлювальних і приєднувальних розмірів.

В робочій документації розробляють специфікацію, яка визначає склад редуктора (дод.3), і виконують робочі креслення деталей.

Технічне завдання на курсове проектування

Технічним завданням є вихідні данні із зазначенням типу і призначення машини та режиму її роботи. Об’єктом курсового проектування приймається привод стаціонарної сільськогосподарської машини, для якої джерелом енергії є асинхронний електродвигун змінного струму.

Тематикою курсового проектування має бути комплексна інженерна задача, що включає в себе кінематичні та силові розрахунки, вибір матеріалів і відповідної термообробки, розрахунки на міцність найбільш відповідальних деталей привода. Другою частиною проекту є креслення, де вирішуються питання конструювання з виконанням конструкторської документації у вигляді креслень загального виду привода, складальних і робочих креслень з розробкою відповідних специфікацій.

Технічні завдання розробляють на кафедрах викладачі-консультанти, що проводять курсове проектування. Одержане завдання студент оформлює відповідним чином і підписує його у керівника проекту.

Взірець бланку для оформлення технічного завдання наведено у дод. 2.

Технічне завдання має у своєму складі умови роботи привода, початкові параметри, кінематичну схему, термін та режим роботи тощо.

На початку проектування студент аналізує за наданою схемою призначення привода, місце його встановлення, визначає умови експлуатації (число змін, періодичність включення, характер робочого навантаження, реверсивність тощо). Передбачається також самостійне вивчення конструкції елементів привода за спеціальними посібниками і атласами конструкцій редукторів.

Кінематична схема привода складається у відповідності з вимогами стандартів.

При складанні схеми рекомендується пасову передачу розташувати біля двигуна, а ланцюгову чи відкриту зубчасту – після редуктора. Швидкохідний вал з’єднується з валом двигуна пружними муфтами, а тихохідний вал з валом робочої машини – жорсткими.

Вали нумерують, починаючи від двигуна, римськими цифрами, а передачі в тому ж порядку – арабськими. Вали, з’єднані муфтою слід вважати кінематично єдиним валом.

В зірці технічних завдань наведено на рис. 2.1 ... 2.4.

Технічне завдання 1.

Привод з двоступінчастим циліндричним редуктором, виконаним за розгорнутою схемою. Можливі варіанти схем привода наведено на рис. 2.1 а, б, в.

а) Спроектувати привод скребкового конвеєра за схемою (рис. 2.1, а), що працює у середньонормальному (СН) режимі навантаження; під час пуску можливе перевантаження (k_n = 1,5); вихідна потужність Р₄, кутова швидкість приводного вала транспортера ω₄, термін роботи h наведено в табл. 2.1. Привод складається з електродвигуна, (плоско) клинопасової передачі (1), швидкохідного ступеня горизонтального циліндричного редуктора (2), тихохідного ступеня редуктора (3).

б) Спроектувати привод стрічкового транспортера за схемою (рис. 2.1, б), що працює у легкому (Л) режимі навантаження. Колову силу F на веденій зірці, число зубців зірки z, швидкість руху V, крок р і термін роботи h наведено в табл.. 2.1. Привод складається з електродвигуна, швидкохідного ступеня горизонтального циліндричного редуктора (1), тихохідного ступеня редуктора (2), ланцюгової передачі (3).

в) Спроектувати привод люлечного елеватора за схемою (рис. 2.1, в), що працює у важкому (В) режимі. Під час пуску можливе перевантаження

(k_n = 1,5). Колову силу F на веденій зірці, число зубців зірки z, швидкість руху V, крок Р і термін роботи h наведено в табл.. 2.1. Привод складається з електродвигуна швидкохідного ступеня вертикального циліндричного редуктора (1), тихохідного ступеня редуктора (2), ланцюгової передачі (3).

Рис. 2.1 – Схеми приводів з двоступінчастим циліндричним редуктором, виконаним за розгорнутою схемою (позначення – в тексті)

Таблиця 2.1 – Початкові параметри для розрахунку приводів (рис. 2.1, а, б, в)

Технічне завдання 2.

Привод з двоступінчастим співвісним редуктором. Можливі варіанти схем привода наведено на рис. 2.2, а, б.

а) Спроектувати привод стрічкового конвеєра за схемою (рис. 2.2, а), що працює у постійному (П) режимі навантаження. Колову силу F на веденій зірці, число зубців зірки z, крок Р, швидкість руху V і термін роботи h наведено в табл. 2.2. Привод складається з електродвигуна, швидкохідного ступеня (1) горизонтального співвісного редуктора, тихохідного ступеня (2) редуктора і ланцюгової передачі (3).

б) Спроектувати привод зернового транспортера за схемою (рис. 2.2, б), що працює у важкому (В) режимі навантаження. Вихідна потужність Р₄, кутова швидкість ω₄ і термін роботи привода h наведено в табл.. 2.2. Під час пуску можливе перевантаження (k_n = 1,5). Привод складається з електродвигуна, клинопасової передачі (1), швидкісного ступеня (2) горизонтального співвісного редуктора, тихохідного (3) ступеня редуктора.

Рис. 2.2 – Схеми приводів з двоступінчастим циліндричним співвісним редуктором (позначення – в тексті

Таблиця 2.2 – Початкові параметри для розрахунку приводів (рис. 2.2, а, б)

Технічне завдання 3.

Привод з двоступінчастим конічно-циліндричним редуктором (рис. 2.3, а, б) і привод ковшового елеватора з циліндричним і конічним редукторами (рис. 2.3, в). Можливі варіанти схем привода наведені на рис. 2.3, а, б, в.

а) Спроектувати привод шнекового змішувача за схемою рис. 2.3, а), що працює у середньонормальному (СН) режимі навантаження. Вихідну потужність Р₄, кутову швидкість ω₄, термін роботи h наведено в табл. 2.3. Під час пуску можливе перевантаження (k_n = 1,2). Привод складається з електродвигуна, швидкохідного конічного ступеня (1) редуктора, тихохідного циліндричного ступеня (2) редуктора, клино-пасової передачі (3).

б) Спроектувати привод соломотранспортера за схемою (рис. 2.3, б), що працює у легкому (Л) режимі навантаження. Вихідну потужність Р₄, кутову швидкість ω₄, термін роботи привода h наведено в табл. 2.3. Привод складається з електродвигуна, клинопасової передачі (1), швидкохідного конічного ступеня (2) редуктора, тихохідного циліндричного ступеня (3) редуктора.

в) Спроектувати привод ковшового елеватора за схемою (рис. 2.3 в), що працює у важкому (В) режимі навантаження. Значення колової сили F на веденій зірці, числа зубців зірки z, кроку Р, швидкості руху V і терміну роботи приводу h наведено в табл. 2.3.

Привод складається з електродвигуна, одноступінчастого циліндричного горизонтального косозубого редуктора (1), конічного редуктора (2), ланцюгової передачі (3).

Примітка.

Виконується розрахунок всіх передач, що входять у привод ковшового елеватора.

Складальне креслення циліндричного чи конічного редуктора виконують за вказівкою викладача-консультанта.

Рис. 2.3 – Схеми приводів з двоступінчастим конічно-циліндричним редуктором (а, б) і привода ковшового елеватора з

циліндричним і конічним редукторами (в)

Таблиця 2.3 – Початкові параметри для розрахунку приводів (рис. 2.3, а, б, в)

Технічне завдання 4

Привод з двоступінчатим червячно-циліндричним (рис. 2.4, а) редуктором. Привод скребкового транспортера (рис.2.4, б). Привод зернового транспортера (рис. 2.4., в).

а) Спроектувати привод стрічкового конвеєра за схемою (рис. 2.4, а), що працює у середньонормальному (СН) режимі навантаження. Вихідну потужність Р₄, кутову швидкість ω₄, термін роботи h наведено в табл.. 2.4. Під час пуску можливе перевантаження (k_n = 1,2).

Привод складається з електродвигуна, черв’ячної передачі (1) червячно-циліндричного редуктора, тихохідного циліндричного ступеня (2) редуктора, ланцюгової передачі (5).

б) Спроектувати привод скребкового транспортера за схемою (рис. 2.4, б), що працює в постійному (П) режимі навантаження. Вихідну потужність Р₄, кутову швидкість ω₄ і термін роботи привода h наведено в табл. 2.4.

Привод складається з електродвигуна, клинопасової передачі (1), черв’ячного редуктора (2) і конічного редуктора (3).

Примітка

Виконується розрахунок всіх передач, що входять у привід скребкового транспортера.

Складальне креслення черв’ячного або конічного редуктора виконують за вказівкою викладача-консультанта.

в) Спроектувати привод зернового транспортера (рас. 2.4, в), що працює у середньо нормальному (СН) режимі навантаження. Вихідну потужність Р₃, кутову швидкість ω₃ і термін роботи привода h наведено в табл.. 2.4. Під час пуску можливе перевантаження (k_n = 1,3).

Привод складається з електродвигуна, черв’ячного редуктора (1), ланцюгової передачі (2) і одноступінчастого циліндричного горизонтального косозубого редуктора (3).

Примітка

Виконується розрахунок всіх передач, що входять у привод зернового транспортера.

Складальне креслення черв’ячного чи циліндричного редуктора виконується за вказівкою викладача-консультанта.

Рис. 2.4 – Схеми приводів з черв'ячною передачею

Таблиця 2.4 – Початкові параметри для розрахунку приводів (рис. 2.4, а, б, в)

Додаток 1

Взірець напису на титульній сторінці пояснювальної записки

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний аграрний університет

Факультет механізації с.г. Кафедра „Надійності та

ремонту машин”

ПРИВОД

КОЛИСКОВОГО ЕЛЕВАТОРА

КП 004.000.000 ПЗ