ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Накреслити схему розслідування харчового отруєння.

26.Тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння.

ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ЛІКАРЯ,
який першим встановив діагноз харчового отруєння
— Надати невідкладну допомогу всім захворiвшим.

— В ході надання допомоги відібрати для лабораторних досліджень блювотні маси промивні води, кал, сечу, кров

— Усіх захворiвших госпіталізувати.

— Оглянути всіх здорових, що вживали підозрілу їжу.

— Установити медичний нагляд за здоровими.

— Відвідати кухню, перевірити виконання санітарно-гiгiєнiчних вимог. (Перевiрити товарну документацiю сертифiкати на пiдозрiлi продукти, термiни зберiгання та реалiзацiї сировини, )

— Вилучити підозрілу їжу заборонити їх використання.

— Вияснити, звідки поступив підозрілий продукт.

— Написати екстрене повідомлення на ім’я головного лікаря СЕС району, міста, області.

— Направити повідомлення в СЕС з медичною сестрою та продублювати його по телефону або телеграфу.

 

Гігієна праці

Вміти проводити гігієнічну оцінку праці за ступенем важкості та напруженості. 1. Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на нервову систему. Напруженість праці визначається ступенем складності завдання; характером виконуваної роботи; сенсорним навантаженням (зорові, слухові аналізатори); емоційним навантаженням, монотонністю навантаження; щільністю робочого дня.Оцінка напруженості праці заснована на аналізі трудової діяльності та її структури, що вивчаються шляхом хронометражних спостережень протягом всього робочого дня, тижня та ін. Аналіз заснований на обліку всього комплексу виробничих факторів (стимулів, подразників), що створюють передумови для виникнення несприятливих нервово-емоційних станів (перенапруження).

Важкість (тяжкість) праці - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. В залежності від витрач. енерг. м’язеву роботу поділ.:
1.Легка ( категорія 1) – робота сидячи , стоячи, зв’яз. з ходьбою , але не потребує систематичного фіз. напруж. ; енерговитрати – 150 ккал/г
2. Серд. важк.( кат. 2 ) – енерг. 150-200ккал/г( 2а )-робота з пост. ходьбою , стоячи або сидячи без переміщ. вантажу; 200-250ккал/г( 2б)- робота з пост. ходьбою , стоячи або сидячи з переміщ. вантажу;
3. Важка (кат. 3) – роботи пов’язані з пост. сист. фіз. напруж. Постійне переміщення важких вантажів, > 250 ккал/год.

Вміти проводити гігієнічну оцінку праці за показниками шкідливості та небезпечності трудового процесу. 2. Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника. Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. Залежно від наслідків впливу на працюючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів розрізняють виробничі травми, професійні захворювання та професійні отруєння, внаслідок яких може відбутись зниження або втрата працездатності (тимчасова чи постійна, повна чи часткова), можливий і фатальний кінець

Вміти розробляти оздоровчі заходи з раціональної орга­нізації праці та відпочинку при фізичній і розумовій праці.

Вміти виявляти і оцінювати психогенні фактори на виробництві.

Вміти проводити гігієнічну оцінку шуму та вібрації на об'єктах комунального і промислового призначення та розробляти оздоровчі заходи. 5.шум-сукупність набажаних звуків різної інтенсивності і частоти, які безладно або періодично змінюються в часі, заважають сприймати корисні звуки та мову і викликають у в працюючих неприємні суб’єктивні відчуття. Для гіг.оцінки інтенсивності шуму користуються логарифмічною шкалою рівнів звукового тиску, в якій одиницею вимірювання є децибел. Вимірюють у всій області чутливих частот ів октавних смугах частот. Поділ за спектральним складом:широкосмугові і тональні. За частотою низькочастотні(16-350Гц),середньочастотні(350-800Гц), високочастотні(понад 800Гц). За часом постійні, непостійні(оливні в часі, переривчасті, імпульсні) рівень визначають на висоні 1,5м від підлоги шумомірами. Вібрація – механічні коливання, що генеруються інструментами і сприймаються тілом робітника при стикані. Вібрація є заральна(на все тіло) і локальна. Низькочастотна і високочастотна. Постійна і непостійна. Використовують вібровимірювальну апаратуру(ВШВ-1, НВА-1). Вимірюють безпосередньо ан сімці роботи при стиканні його з людиною масою 70 кг. Локальну при натисканні 100Н(дворічної 200Н)

Вміти оцінювати рівні і спектральний склад шуму за результатами його вимірювання шумоміром та аналізатором шуму і вібрації. 6. 5 питання

Вміти оцінювати рівні і спектральний склад вібрації за результатами її вимірювання вимірювачем шуму і вібрації. 7. 5 питання

Вміти проводити відбір проб повітря на запиленість аспірацій ним методом. 8.відбір проб повітря проводиться на робочому місці в зоні дихання робітника. В умовах, що сприяють розповсюдженю пилу і на деякій відстані від місця його утворення. Проби слід відбирати також у момент найбільшого пилоутворення, якщо пил надходить у повітря безперервно. Аспірацій ний метод ґрунтується на затримувані пилу із відомого об’єму повітря на фільтрі, який потім зважують.

Вміти визначити вміст пилу у повітрі гравиметричним (ваговим) методом. 9. Аспірацій ний метод ґрунтується на затримувані пилу із відомого об’єму повітря на фільтрі, який потім зважують. Алонж з фільтром встановлюють ан штативі в місці відбору проби(попередньо алонж з фільром зважують) зазнчають тривалістьі швидкість відбору проби. Відбирають за допомогою апартури. Потім фільтр транспортують в лабораторію складений в 2 в пакетику із кальки..де його знову зважують. Віднімають масу фільтра. Обчислюють об’єм протягнутого повітря()швидкість просмоктування множать на час).різницю в масах фільру (доважок) ділять ан об’єм і результат є в мг/м3.

Вміти відібрати пробу повітря для хімічного дослідження аспіраційним та одномоментним методом для подальшого аналізу хімічних домішок. 10. в зоні дихання робітника. Поглинання хім.реч. на сорбенти у поглиначах –скляних резервуарах із розширеною верхньою чатсиноюіноді обладнаних пористою пластинкою, призначеною для посилення контакту повітря з сорбентом.

Вміти визначати і оцінювати вміст токсичних речовин у повітрі за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2. 11. принцип методу – одержання кольорової реакції при взаємодії хімічної речовини з індикатором, порошком поміщеним у скляну трубку. В комплекті йде набір індикаторів для різних хімічних речовин

Вміти організовувати медичні огляди, оформляти відповідну до­кументацію, аналізувати та узагальнювати результати медичних оглядів, розроб­ляти на їх основі оздоровчі заходи.

Вміти проводити гігієнічне обстеження підприємства, цеху, конкретної професії, аналіз показників загальної і професійної захворюваності та розробляти оздоровчі заходи.

Гігієна дітей і підлітків

1.Провести соматоскопічні, соматометричні, фізіометричні дослідження фізичного розвитку дітей та підлітків. Соматоскопія (зовнішній огляд) дозволяє визначити особливості постави і тілобудови, визначити стан опорно-рухового апарату. Антропометрія (соматометрія) це вимірювання розмірів частин людського тіла. За антропометричними даними вивчається динаміка фізичного розвитку і дається оцінка розвитку у різні періоди. Соматоскопічні ознаки: стан шкірного покриву, слизових оболонок, підшкірного жирового шару, кістково-мязової системи, форми грудної клітки і хребта, ступінь статевого розвитку (за вторинними статевими ознаками).Соматометричні ознаки: довжина тіла (зріст), маса тіла (вага), окружність грудної клітки.Фізіометричні ознаки: життєва місткість легень, сила м’язів, кров’яний тиск, пульс.

 

2. Визначити основні та допоміжні розміри парти. 2. глибина сидіння 2/3-3/4 довжини с тегна, диференція – від сидіння до ліктя вільно опущеної руки+5-6см, дистанція сидіння – мінус4-7см, дистанція спинкина 5-6см більше передньозаднього розміру грудної клітки, кут нахилу кришки 15гардусів.

 

3.Визначити групу парти. 3. А- ріст дит. До 130; висота заднього краю кришки над підлогою – 54, висота сидіння над підлогою – 32; колір маркування –жовтий

Б – 130-150;…60;…36 – червоний

В – 145-160;…66;…40 – голубий

Г – 160-175;… 72;…44 – зелений

Д – понад 160;…78;…48 – білий

 

4.Дати гігієнічну оцінку навчального посібника. 4. схема дослідження:1.загальін дані(автора, назва, видавництво,рік імісце видачі, тираж, для якого класу) 2.зовнішнє оформлення(маса,формат,обсяг,дид палітурки, ілюстрації) 3.папір(білизна і відтінок, гладкість поверхні,глянцевість, просвічування) 4.шрифт(вид, розмір), 5.набір(формат, довжина рядка щільність, інтерліньяж, апрош)

 

5.Оцінити розклад уроків. 5.1-4 Сприятливі дні Вівторок, Середа, Четвер Несприятливі дні Понеділок, П'ятниця, Субота,5 Сприятливі дні Понеділок, Вівторок Несприятливі дні Середа—Субота,6 Сприятливі дні Вівторок, Четвер, П'ятниця, Субота Несприятливі дні Понеділок. Середа Понеділок, П'ятниця,7-8 Сприятливі дні Вівторок, Середа, Четвер. Субота Несприятливі дні Понеділок, Вівторок,,9-11 Сприятливі дні Середа, Четвер, П'ятниця Несприятливі дні Субота

Чергування важкихі легких уроків..на початку і в кінці дня мають бути легші уроки.

 

6.Оцінити фізичний розвиток дитини за сигмальними відхиленнями від середньоарифметичного. 6. Метод сигмальних відхилень, що застосовується для оцінки фізичного розвитку, передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки із середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці. Це дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень.

Далі, шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього квадратичного відхилення, знаходять сигмальне відхилення (σ), що і надає інформацію про те, на яку величину сигм у більшу або меншу сторону відрізняються показники дитини, котра досліджується, від середніх показників, властивих даному віково–статевому періоду.

Відхилення у межах від -0,9σ до +0,9σ вважають середнім розвитком ознаки, що досліджується, відхилення від -1σ до -2 σ – розвитком нижче середнього, від -2σ та нижче – низьким, від +1σ до +2σ – вище середнього, від +2σ та вище – високим.

Метод сигмальних відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його пропорційність. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму – розвиток вважається пропорційним, якщо не укладаються – непропорційним.

Недоліком цього методу оцінки фізичного розвитку є те, що величини показників оцінюються окремо без урахування ступеня їх взаємозв'язку. Разом з тим кожному зросту людини повинні відповідати певні величини маси тіла і обхвату грудної клітки, тобто фізичний розвиток повинен бути гармонійним. Цей недолік долається шляхом додаткового використання методу оцінки за шкалами регресії та комплексного методу.

 

7.Оцінити фізичний розвиток дитини за показниками сигми регресії. 7. 6 питання

8.Оцінити фізичний розвиток дитини за рівнем біологічного розвитку.

9.Оцінити фізичний розвиток дитини комплексним методом. 9. Комплексний метод оцінки фізичного розвитку дозволяє урахувати як особливості морфофункціонального стану організма, так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному вікові.

Спочатку за даними довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа постійних зубів, ступеня розвитку вторинних ознак статевого дозрівання, терміну окостеніння кисті визначають біологічний вік дитини та порівнюють його з календарним. У залежності від значень отриманих показників він може відповідати календарному вікові, випереджувати або відставати від нього.

Наступний етап комплексного методу пов'язаний з оцінкою морфофункціонального стану організму із застосуванням шкал регресії та вікових стандартів розвитку функціональних показників.

Фізичний розвиток вважається:

" гармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відрізняються від нормативних значень у межах від -1 R до +1 R та функціональні показники характеризуються відхиленнями від -1 R і вище;

" дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають або випереджають за рахунок надлишкових жировідкладень стандартні значення на ±1 R - ±2 R та функціональні показники знаходяться у межах від -1 до -2 ;

" різко дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають або випереджають за рахунок надлишкових жировідкладень нормативні показники більш, ніж на ±2 R та функціональні показники характеризуються відхиленнями від -2 і нижче.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання комплексного методу повинен мати такий вигляд: "Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), гармонійний (дисгармонійний, різко дисгармонійний), біологічний вік відповідає календарному вікові (випереджає календарний вік, відстає від календарного віку)".

Отже, під час використання комплексного методу оцінки фізичного розвитку рівень біологічного розвитку визначається на підставі ступеня відповідності його основних ознак (довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа постійних зубів, розвитку вторинних статевих ознак, термін осифікації кісток кисті віковим стандартам.

 

10.Оцінити режим дня дитини. 10. елементи режиму дня: різні види діяльності, відпочинок з максимальнми перербуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон.

 

11.Визначити групу здоров’я дитини. 11. Група I - діти здорові, з нормальним психічним розвитком і що хворіють не частіше 3-4 разів на рік. Діти цієї групи не мають вад розвитку або інших порушень внутрішніх органів. Група II - діти здорові, але які можуть мати невеликі проблеми зі здоров'ям, наприклад, дитина може страждати алергічним захворюванням або мати зайву вагу. Також - діти з хронічними захворюваннями в стадії стійкої клініко-лабораторної ремісії (не менше 3-5 років) або частими ГРЗ. Група III - діти з хронічними захворюваннями або вродженими вадами розвитку з періодами загострення. Група IV - діти, які мають значні відхилення у стані здоров'я зі зниженими функціональними можливостями. Група V - це найважча група здоров'я: діти, хворі на хронічні захворювання зі значно зниженими функціональними можливостями, інваліди.

 

12.Визначити групу фізичного виховання дитини. 12. основна і спеціальна групи. Для учнів спеціальної медичної групи проводять уроки І фізичної культури в позаурочний час двічі на тиждень по 45 хв. за окремою програмою. Крім того, вони обов'язково відвідують загальні для всіх уроки фізичної культури, беруть участь у підготовчій і заключній частинах уроку, а під час проведення основної частини виконують вправи, вивчені на заняттях у спеціальній медичній групі, або допомагають вчителеві.

13.Оцінити функціональну готовність дитини до вступу у школу. 13. Умовно методи визначення рівня функціональної зрілості до навчання у школі можна розділити на три групи: методи оцінки морфологічого та психофізіологічного розвитку, а також оцінка психічних функцій, мотиваційної і особистої сфери дитини. показник зміни молочних зубів на постійні, здібності до складної координованої рухової активності. вивчення рівня розумового розвитку. Для вивчення рівня інтелекту використовують тести визначення здібностей при вирішуванні різних завдань: тест Айзенка, шкала виміру інтелекту по Векслеру, прогресивні матриці Равена, аналітичний тест інтелекту по Мейлі, тест структури інтелекту по Амтхауеру і ін. Важливе місце займають методи кількісної оцінки сформованості властивостей уваги і пам'яті. біологічний вік дитини,

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти