ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Завдання 3. З поданих речень випишіть індивідуальні неологізми, згрупувати їх за способом творення. Визначте стилістичну роль цих неологізмів.

Завдання 1. Охарактеризуйте (семантично та стилістично) безособові конструкції у наведених реченнях. Визначте особливості використання безособових конструкцій у різних стилях літературної мови.

1. З нагоди 170-ї річниці Київського національного університету імені Тараса Шевченка заплановано провести Міжнародну наукову конференцію “Філологія в Київському університеті: історія та су­часність”. 2. Ініціативу студентської ради щодо проведення Дня студента під­тримано. 3. Уже світало над лиманом, коли друзі сіли в човен. Світає. Край неба палає. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає. (Т.Шевченко). 4. У лінгвістиці загальновизнано, що до формальних ознак мови на­лежать ті її вияви, які безпосередньо сприймаються органами чуття, а також певні структурні властивості, що виявляються шляхом на­буття досвіду або в дослідженнях. (В.М.Русанівський, В.А.Широков). 5. У статті здійснено спробу проникнути у феномен картини світу під кутом зору лексичної семантики. (“Мовознавство”). 6. Смисловий каркас, на наш погляд, побудовано за двома парамет­рами: гносеологічним – категорії пізнання (буття, простір, час, рух, окреме, якість, кількість, відношення) та онтологічним – сфери буття (природа, людина, суспільство). (Ж.П.Соколовська). 7. У доповіді В.В. Жайворонка “Проблематика концептуальної кар­тини світу та мовного її відображення” розглянуто концептуальну картину світу як явище динамічне, а не статичне. (Л.Самойлович, Л.Щербачук). 8. Значну увагу було приділено морфемам, що нагадують префікси, у мовах із слабко розвиненою системою префіксації. (Т.Линник).

Завдання 2. Визначте, до якого часу відноситься дія в наведених реченнях:

1. Сьогодні починаю писати курсову роботу. – Завтра починаю писати курсову роботу.

2. Зранку починається новий навчальний рік. – Незабаром по­чинається новий навчальний рік.

3. Сьогодні закінчується моя відпустка. – Скоро закінчується моя відпустка.

4. Зараз від’їжджаю до Варшави. – Післязавтра зранку від’їжджаю до Варшави.

5. Поспішаю на літак до Праги. – у вересні поспішаю завершити статтю.

6. Сьогодні їду до моря. – Влітку я завжди їду в Алушту й їду до моря.

Завдання 3. Висловіть свою думку з приводу висловлювання Ф.Ларошфуко, використовуючи якомога більше прислівників.

Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою божевільного.

Завдання 4. Утворіть усі можливі форми ступенів порівняння від прислівників:ясно, чисто, добре, високо, міцно.

Завдання 5. Проаналізуйте функціонально-стилістичні особливості вживання дієприслівникових зворотів та дієприслівників у різних функціональних стилях мови.

І. 1. Бувши в Св. Храмі перед Сповіддю, роздумуй про своє життя, обдумай свої неналежні вчинки, бий себе в груди й смиренно приказуй: <…>. 2. Прийнявши Св. Причастя, пильнуймо далі жити чеснотою й побожно, як належиться синам Божим. 3. До Церкви треба ходити якнайчастіше, на кожне Богослужіння, наслідуючи тим перших християн, що “кожного дня однодушно пробували в Святині”. 4. Діти, ставши дорослими, сторицею відплатять за це своїм батькам! (“Як поводитися у Божому Храмі”, Митрополит Іларіон).

ІІ. 1. Отже, підсумовуючи розгляд граматичних значень дієприслівників, можна сказати, що це залежна дієслівна форма, яка лексично відбиває в стверджувальному або заперечному плані дію предмета-підмета, а граматично пов’язується з дією дієслова-присудка <…>. (Е. С. Сасинович). 2. Виходячи з викладеного вище, можна запропонувати такі напрями удосконалення господарського механізму в Україні: 1) запровадження національного демократичного економічного планування; 2) здійснення через Національний банк України єдиної грошово-кредитної політики (Політична економія). 3. В. В. Виноградов виділив лексичне ядро цих конструкцій в особливий граматичний розряд, поставивши їх поряд із частинами мови і назвавши незалежними словами (Г. В. Скрипник).

ІІІ. 1. Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом (Цивільний кодекс). 2. Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну долю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію – Основний Закон України (Конституція України).

ІV. 1. То ж будемо й ми, наслідуючи ідеї видатного педагога, віддаючи шану його подвижницькому життю, наполегливо працювати для розвитку і розквіту рідної школи (Освіта України). 2. У місцях позбавлення волі до осіб, які відбувають покарання за розбій, ставляться, м’яко кажучи, зневажливо (Слобідський край). 3. “Відроджуючи – руйнуємо?..” (Літературна Україна). 4. “Два собаки в одній будці, не рахуючи миротворця” (Дзеркало тижня). 5. “ЄС – Україна: розвиваючи стратегічне партнерство” (Дзеркало тижня).

V. 1. Що, Андрію, будеш брати? – запитав, догідливо зазираючи мало не в рот (Ю. Голобородько). 2. Лежали запорожці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм дивилися на місто (О. Довженко). 3. Крутояр трохи винувато глянув на Ковальова, ніби бажаючи попросити пробачення (В. Собко). 4. Асфальт потрощено. Це пневматичний молот / Упав на груди дроблених коржів,/ Розбуркавши свій пневматичний голод/ Електрострумом гумових вужів(І. Драч). 5. Та добрі вісті, паночку, – каже Олександра, плачучи, – кращих не почую (Марко Вовчок).

1. Тарасівна до старшої дочки:

– Піди ж, моя доню, та наріж цибулі дрібненько, редьки, олійкою помасти на закуску людям.

Старша (так і пирснула):

– Все я, та я! І по хрещеного, і ... А вона он стоїть, ізгорнувши ручки…

2. – Що? Перше, – перекажіть од мене привіт на пролетарський Олімп. Більш точно: наркомам і голові. Шановні соціальні батьки! Ждучи на ухвалу моїх проектів (вже третій тиждень), вітаю вас з днем мого ангела.

3. – У мене є пропозиція зробити перерву. Зважаючи на деякі обставини.

 

практичне заняття № 5

Тема: Стилістичні можливості службових частин мови та вигуків

План

1. Стилістичний потенціал частки.

2. Стилістичні функції прийменників.

3. Функціонування сполучників у різних стилях мови.

4. Стилістична своєрідність вигуків.

Студенти повинні знати: особливості вживання службових частин мови та вигуків у різних функціональних стилях мови.

Студенти повинні вміти: визначати стилістичну спроможність службових частин мови та вигуків у різних функціональних стилях мови; створювати власні зразки висловлювань за участю цих частин мови.

Література:

1. Дудик П.С. Стилістика української мови . – К.: Академія, 2001.

2. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1967.

3. Мацько Л.І. Стилістика української мови. – К., 1990.

4. Сучасна українська літературна мова. Стилістика (за ред. ак. І.К.Білодіда). – К., 1973.

 

Питання для самоконтролю і завдання

1. Чи вживаються частки у текстах офіційно-ділового та наукового стилів української мови?

2. Які можливості прийменників у створенні стилістичних відтінків висловлювання?

3. Чим пояснюється часте вживання вигуків у фольклорних творах?

4. Що таке полісиндетон?

 

Завдання 3. З поданих речень випишіть індивідуальні неологізми, згрупувати їх за способом творення. Визначте стилістичну роль цих неологізмів.

І. 1. Ще лист не жовтів у осінній журбі і трави не никли зів'яло. Привітно усе усміхалось тобі, і сонце тебе цілувало (В. Сос). 2. Ах, нікого я так не люблю, як вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою! (П. Тич.). 3. Такі вірші, як «Закучерявилися хмари», «Гаї шумлять», «Там тополі у полі», «Квітчастий луг» можуть бути яскравими прикладами художнього паралелізму, коли природа ніби «вторить» душевному стану поета, стає поетично одухотвореною, «співпереживаючою» з людиною (Л. Нович.). 4. Гуркоче грім: весняний день, День перший юносонця травня. З долин, з узлісь — бурун пісень — Розливно кров збурилась давня (В. Блак.). 5. Вечорами йому ясно пада зоря в узголів'я, обезсмертвлює славні діла у моїй стороні (Б. Степ). 6. Нам дороги-перелоги вистеля Грозопадами повибита рілля (Б. Степ.). 7. Тінь титаниться на схід, я ж росту, встаю, сильним руку подаю через націю і рід (П. Тич.). 8. Я підходжу з побратимом-вітром До своїх віконниць знашвидка (Б. Степ.). 9. Марко, щоб не нести всю дорогу торбину з харчами, примотузив її бикові до рога (Г. Тют.). 10. Так отака хвороба, коли в лікаря свербить права долоня і нічим, крім десятки, тої сверблячки не спинити, зветься хапендицит (О. Виш.)11. Так пережартовуючись, пройшли ще декілька гін (Г. Тют.) 12. ...Коли б я вовком народився, Я залюбки у хащах жив, і в час звірячої печалі На біломертвий місяць вив (І. Мурат.). 13. О земле стомовна моя! Я чую, як ти встаєш. Я чую, як ти ідеш. Я чую — проходиш ти (М. Баж.). 14. Хвилюючись, парк пишночолий метнувся з чавунних оград І в далеч поплив матіоли солодкий, облесливий чад (М. Баж.).

ІІ. 1. Вірю омофорно — За рікою дзвони: Сню волосожарно –Тінь там тоне, Там десь... 2. Червоно-си'-зеле'дугасто сказало всім здрастуй — і почало брать воду. 3. А небо розкружляло кілька сот кругів, а потім повернуло, і шум подаленів.. 4. Безумний корабель, нагрудений вітрилами, якор, що в пісні над безоднями заякорить не може,— це він прометейно в майбутнє ридає і не вертається ніколи... 5. Скликайте всіх і сфедеруйте, розносьте гасло по світах. 6. Дніпре, Дніпре, сон-дрімайло, ти нам батько всім.

Завдання 4. Випишіть із текстів різних стилів (у невеликому контексті) приклади

· іменників із суфіксами -анн-, -енн-, -інн- (10 (загальна кількість);

· іменників із суфіксами -ств-, -ість (10);

· прикметників із суфіксами -ущ(-ющ), -енн-, -езн-, -еньк-, -есеньк- (15);

· прикметників із префіксами най-, пре-, без-, не-, проти-, ультра-, архі-, інтер- (20).

Завдання 5. Дайте характеристику наведеному тексту з погляду стилістичного ресурсу абревіації. Поясність специфіку введення абревіатур у мову засобів масової інформації.

Абсолютна істина – тоталітарні режими можуть існувати лише у стані мілітаристичного психозу. В Союзі Республік-абревіатур громадянин був зобов’язаний уже в яслах стукати ніжками за командою. Дикий «рушій» прогресу – війна – продукувала й продукує нові терміни, структури, назви зі швидкістю кулемета. Звичайно, відлік «піф-паф» абревіатур розпочався не в 1917 році, кумедні скорочення главковерх (верховный главнокомандующий) чи дегенверх (дежурный генерал при штабе верховного главнокомандующего) існували і за царя. Мабуть, уже тоді з’явились іронічні назви неіснуючих посад – наприклад, «замкомпоморде» (заместитель командующего по морским делам). Казарма майже звела лексикон користувачів виключно до абревіатур та кількох, теж лаконічних, поза словникових зв'язок. Усе, що рухається, літає, плаває, стріляє, вибухає, в армії зобов’язане бути скороченим. Солдати носять мундири ХБ (хлопчатобумажные), ПШ (полушерстяные), або ЧШ (чистошерстяные), їдять сухпай (сухий пайок), місять грязюку важкі, як доля бійця, танки КВ (Клим Ворошилов), ИС (Иосиф Сталин), у небі ревуть літаки ЛАГГ (Лавочкин, Горбунов и Гудков), правда, льотчик-ас О.Покришкін у своїй книзі «Небо війни» подає інше тлумачення – Лакированный Гарантированный Гроб. Вибухають АГИТАБи (агитационные авиабомбы) – постачальники паперу для самокруток. Снаряди та міни, начинені тринітротолуолом (коротше – тротилом, ще коротше – толом), шматують людські тіла («Дзеркало тижня», березень 2004 р.).

Завдання 6. Поясніть функціонально-стилістичну роль мовних одиниць, утворених морфолого-синтаксичним способом.

1. Краще один мудрий, ніж десять дурних. 2. Минуле вимагає від історика розсудливої оцінки, сучасне – глибокого проникнення в суть явища, а майбутнє – наукового передбачення. 3. Неначе миру вартові, Ми їдем на пости незмінні. 4. Від приязного світла маяка У бурю, в лиховісному тумані, Міцнішає стерничого рука І ближчають простори пожадані. 5. За одно битого дають два небитих, та й то не беруть. 6. Я саме переправляю через річку поранених і полкове майно, а ввечері і я рушатиму слідом.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: Стилістичні можливості іменника

План

1. Суть поняття “граматична стилістика”.

2. Стилістика категорій роду, числа та відмінка іменника.

3. Стилістична потужність власних назв (онімів).

 

Студенти повинні знати: морфологічні засоби стилістики; стилістичні функції граматичних категорій іменника, прикметника, займенника та числівника.

Студенти повинні вміти: визначати стилістичну спроможність граматичних категорій іменних частин мови; створювати власні зразки висловлювань.

 

Питання для самоконтролю і завдання

1. Проаналізуйте структуру граматичної стилістики.

2. Чи однаково стилістично потужні слова різних частин мови?

3. У чому полягають стилістичні можливості власних та загальних назв?

Література:

1. Дудик П.С. Стилістика української мови . – К.: Академія, 2001.

2. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1967.

3. Ковальов В.П. Експресивне використання категорії числа в українській художній літературі // УМЛШ. – 1988. – № 2.

4. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. – М., 1983.

5. Мацько Л.І. Стилістика української мови. – К., 1990.

6. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови. – К., 1993.

7. Сучасна українська літературна мова. Стилістика (за ред. ак. І.К.Білодіда). – К., 1973.

 

Завдання:

Завдання1.Прокоментуйте стилістичні функції категорії числа в наведених реченнях.

1. На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі (М. Коц.). 2. Ви чо­ловік тямущий і бувалий, побачили усякого начиння по тих Італіях (Л. Укр.). 3. За мир у всьому світі – Це значить за життя, За руки працьовиті, За матір і дитя! (М. Рил.). 4. Розгорнуть дні свої сувої, Піснями сповниться блакить, І під вагою золотою Вусатий колос зашумить (В. Сос). 5. Гриби багаті на вітаміни А, В, С, солі калію, фосфору, ароматичні речовини, білок (з газ.). 6. Пишна дама, вся в шовках, зразу в крик, у лайку: – Що ти трешся об рукав? Прибери куфайку (П. Глазовий). 7. Це я обмежений інтелектуаль­но? – спробував посміхнутися Хрумтій і зблід. – Гляньте на цих софоклів! Інтелектуали! Сократи! Ломоносови! Та якщо весь ваш інте­лект разом узятий покласти на ваги, вони й не поворухнуться! (Ю. Прокопенко). 8. За часів Богдана Хмельницького мої прадіди по мате­ринській лінії – Матяші – лікували козаків на Запорозькій Січі (Л. Павленко). 9. Їй-бо, Олена, їй-бо, Деркачиха, їй-бо, сидить у президіях, як королева! (О. Ковінька). 10. Саме тоді він і одержав дещо з вищезгаданої меблі як сюрприз від своїх співробітників (М. Хвильовий).

Завдання2.Проаналізуйте стилістичні можливості категорії роду.

1. На панщині пшеницю жала,

Втомилася, не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать.

Воно сповитеє кричало

У холодочку під снопом...(Т. Шевченко).

2. Насилу виліз зі бебехів пан Цибульський: таке плюгавеньке, кирпате, очі як осокою понадрізувані, а пика та червона, як новий п’ятак, аж блищить (О. Стороженко). 3. Одного я разу я озирнувся, бо чув на плечах слід чужих очей, слизький холодний. Щось ішло замною, якесь пальто. Я завернув. Воно теж (М. Коцюбинський). 4. Жила у батька-матері, не знаючи горя, ані лиха. Сказано як молоде то й гадок не має; тільки й думки, якби-то погуляти весело (Марко Вовчок).

Завдання3. Проаналізуйте особливості вживання форми Кл.в. у художньому стилі.

Благословенна ти поміж жонами,

Одрадо душ і сонце благовісне,

Почата в захваті, окроплена сльозами,

О раю мій, моя ти муко, Пісне!

 

Царице, ти найнижчого з-між люду

Підносиш до вершин свого трону

І до глибин терпіння, сліз бруду

Ведеш і тих, що двигають корону... (І.Франко).

2. – Пане меценасе, я не хочу до меценаса Головастика! – Вспокойся, дитинко! Ніколи я тебе не віддам на поталу голова стикам (Я.Галан). 3. Ой бандуро, рідна сестро, золотії струни! Вложи в неї моє сер­це, високії думи (П. Куліш). 4. Тобі, земле моя рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання (О. Ольжич). 5. Високоповажний Іване Семеновичу! Сер­дечне спасибі Вам за поздоровлення з святками. Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа і, як тепер бачу, не даремне споді­вався хоч через мене дихнути родинним теплом (М. Ко­цюбинський).

Завдання4. Виявіть помилки в мовностилістичному використанні іменників у публіцистичному стилі, інші вади. Виправте речення.

1. Олег Миколайович, який образ, втілений на екрані, Вам найбільше до вподоби? (СП. – 2004. – 22 січня). 2. “”Дніпро” вирвав перемогу в Одесі (ЛГ. – 2003. 6 жовтня). 3. Висловлюючи думку з приводу апарата нового кабінету міністрів, Фрадков відзначив: “До апаратів я відношусь з деяким упередженням” (СП. – 2004. – 4 березня). 4. Я познайомився через газету з дівчиною-кранівницею. Вона точно з крана впала (СП. – 2004. – 1 квітня). 5. Ідея зробити з одруження Ірини Дубцової видовище спала на думку “фабричному” продюсеру, відомому композитору Ігорю Крутому (ВЗ. – 2004. – 9 вересня). 6. Анестезіолог оперативно і точно розрахував дози лік, хірург миттю вибрав єдине правильне рішення, а дії медсестер заслужили оплески наглядацької ради... А як гарно було оформлено свідоцтво про смерть! (СП. – 2004. – 4 листопада). 7. Хтось каже, що воду мутить американське ЦРУ, а хтось упевнений, що всі неприємності – від російського ФСБ (Е. – 2004. – 23 грудня). 8. Джерелом ангіни можуть бути вогнища застарілої інфекції – карієс, хворі ясна і хронічна нежить (СП. – 2004. – 2 грудня). 9. Nescafe – провідний виробник баночок для недокурок (СП. – 2005. – 15 вересня). 10. А Пушкіном він зацікавився тому, що “Пушкін писав французькою” (П. – 2003. – 31 липня).

Завдання5. Прочитайте текст. Обґрунтуйте стилістичну мету використання в тексті віддієслівних іменників. Чи всі форми числа іменників є загальновживаними?

Бактерицидна дія хімічних речовин має велике практичне значення, оскільки їх використовують для дезінфекції — знищення мікробів у зовнішньому середовищі й знезаражування патологічного матеріалу, отриманого від хворих. Як дезінфекційні засоби використовують галоїди, окисники, феноли та їхні похідні, важкі метали, кислоти, спирти, газоподібні речовини. Згубна дія ряду сполук зумовлена похідними від них окисними реакціями в цитоплазмі клітини, порушенням діяльності ферментів.

Кислоти використовуються в суміші з іншими дезінфекційними засобами. Бактерицидна дія кислот на мікробну клітину базується на зневодненні цитоплазми, розчиненні і розщепленні білків. Використання кислот у дезінфекційній практиці значно звужується, тому що вони сприяють ушкодженню оброблених ними поверхонь.

Луги теж мають бактерицидні властивості – вони руйнують мікроорганізми, зумовлюють гідроліз білків, обмилюють жири, розщеплюють вуглеводи, сприяють набряканню і змінюють осмос мікробної клітини. В практиці знезаражування луги не знайшли широкого використання через те, що роз'їдають шкірні покриви, подразнюють слизову оболонку очей, ушкоджують тканини, що обробляються.

Спирти мають слабкі бактерицидні властивості. Бактерицидна ефективність спиртів залежить від їхньої коагулюючої дії на мікроорганізми та зміни поверхні натягу. Спирти проникають у клітину, зневоднюють її та зсідають білки. Максимальні бактерицидні властивості виявляються в 70%-ому спирті. Він повільно зсідає білки і тому краще проникає в середину мікробної клітини (з підручника).

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 – 2 год.

Тема: Стилістичні можливості повнозначних частин мови (прикметника, займенника та числівника)

План

 

1. Стилістичні властивості прикметників.

2. Причина обмеженості стилістичних можливостей числівників.

3. Стилістична своєрідність займенників.

Студенти повинні знати: морфологічні засоби стилістики; стилістичні функції граматичних категорій прикметника, займенника та числівника.

Студенти повинні вміти: визначати стилістичну спроможність граматичних категорій іменних частин мови; створювати власні зразки висловлювань.

 

Питання для самоконтролю і завдання

1. Які стилістичні функції виконують нестягнені форми прикметників, займенників, числівників?

2. У чому полягає стилістичне значення займенникових форм у художній і розмовній мові та народній творчості?

3. Як причина обмеженості стилістичних можливостей числівників? Які особливості поєднання числівників з іменниками?

Література:

1. Дудик П.С. Стилістика української мови . – К.: Академія, 2001.

2. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1967.

3. Ковальов В.П. Експресивне використання категорії числа в українській художній літературі // УМЛШ. – 1988. – № 2.

4. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. – М., 1983.

5. Мацько Л.І. Стилістика української мови. – К., 1990.

6. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови. – К., 1993.

7. Сучасна українська літературна мова. Стилістика (за ред. ак. І.К.Білодіда). – К., 1973.

8. Шевчук О.С. Стилістичні властивості займенників // УМЛШ. – 1979. – № 4.

Завдання2. У поданих реченнях знайдіть прикметники і випишіть їх разом з означуваними словами. До прикметників, вжитих у прямому значенні, придумайте речення, в яких би вони були переносними, метафоричними, і навпаки.

1. Хоча пишу про тихий степ і сині небеса, але живу повірте, тим, чого не написав (О. Піде). 2. Гальшка набирала пригорщі цвіту, тулила до лиця... Дихала часто, неначе задихалась від повені запахів тополі, раннього бузку, кримського ялівцю, бальзамічної сосни, китайської вишні і незліченної сили квітів з далеких теплих країв... (Л. Сміл.). 3. Маленьку хату оступили кругом високі ясени (С.Васильч.). 4. Над тишею холодних, сизих площ висить, як звук, тонкий і рівний дощ (М. Баж.). 5. Тільки чулася вечірня немудра журавлина пісня (Ю. Збан.). 6. А Чкалов був не тільки родом з Волги, він був як та ріка – могутній, широкий, добрий, бурхливий (Ю. Мартич). 7. Гори, великі й малі, глибокі урвища і скелясті піки, стрімкі кручі і пологі схили в хаотичному нагромадженні тісни­лися і повнились, наче пориваючись до далекого і величного в своєму одвічному спокої Казбеку (В. Вл.). 8. Тетяна пам'ятає, як у гіркому своєму дитинстві відчувала, що заважає матері (І. Ле). 9. Справді, оптимізм Островського в такому чорному горі, яке неможливо собі уявити, буквально приголомшує (Д. Павл.). 10. Ті очі так і променилися м'яким, довірливим світ­лом, так і промовляли до Уралова кожним своїм промінцем! (О. Гонч.). 11. З-за чорного лісу і синіх горбів, в долині, що зникла в імлі голубій, гарматною пелькою в небо зревів бій (С. Голов.). 12. Він з насолодою дихав свіжим ароматним по­вітрям гірської долини, відчував п'янке тепло ранкового сонця, лагідний дотик ледве помітного вітерця до його сивого волосся (В. Вл.). 13. По бульвару плентає, як нічна тінь серед білої днини, стара жінка (С. Васильч.). 14. За дрібними сільськими хатами знімались білі могили, наметені вітром, і ночами лисніли проти місяця холодним кришталевим блиском (О. Кобил.). 15. Таким і увійшов у нашу літературу Степан Олійник – бойо­вим, веселим поетом, що знає ціну і приперченому, ударному сло­ву (Ю. Бурляй). 16. Гостра жалість до себе, до Тетяни Гордіївни, до Уляни, до всіх, хто втратив своїх рідних в оцьому без­глуздому кривавому вирі, що зветься війною, повернулась до нього з тою ж силою, як тоді, коли він дізнався про загибель родини (І. Мурат.). 17. Серпанком золотим укрилися степи (А. Турч.). 18. Почуття пекучого сорому потім довго дошкуляло йому, коли згадував, як ситі грюкають дверима перед носом голодного або кидають в його латану торбу недоїдений кусень (І. Мурат.).

Завдання 3.Користуючись поданими прикладами, встановіть, яких властивостей набувають відносні прикметники, переходячи в якісні.

1. Довгая біла стяга простелилась від срібного сяйва. В хаті моїй — надто вже світач рогатий ночі тієї світив (Л. Укр.). 2. Я люблю мою Вітчизну, що кругом як сад цвіте, за ходу її залізну у майбутнє золоте, за людей її прекрасних і за їх кри­латий труд, що здійма до зір незгасних перемог дзвінкий салют (В. Сос). 3. Іде чугунний ренесанс, байдуже мружить око (П. Тич.). 4. Вона рвонулась, але залізні долоні міцно тримали її за плечі (В. Вас). 5. Довгі самотні роки в тьмі непомітних сторіч. Варти безсмертні кроки (Л. Перв.). 6. Сипався він (хліб) золотистим струмком, плив живою рікою, – золота кров землі, чекав у землі кращих днів, коли прийдуть свої (В. Вас). 7. Моє гірке й суворе ремество! Наука слів, сповна налитих кров'ю, жорстокий досвід буряних ночей, світань, розпоротих важким багнетом, і марев полум'яних у степу безводному, де тільки чорні трави залізний шепіт на вітрах несли до сивого важкого надвечір'я (Л. Перв.). 8. Се вони (жайворонки), невидимі, ки­дають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву її капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів (М. Коц.). 9. Над селом розлітається мідна туча дзвону. 10. Са­ма собі не вірячи, відкинула це накриття, і зразу ж уся земля гойднулася, налетіла на неї, підносячи вгору Тимофійове спо­кійне воскове обличчя (М. Стельм.). 11. День залізний на вид­нокрузі і веснянки в огнях і диму. На багнети здіймають друзі непроникну, одвічну тьму (Л. Перв.). 12. Бійці виїжджали, і коні іржали (стримано в стременах сталь дзвенить), а дим терп­кий у полі, а в полі дим іржавий, і слина з кінських губ — не­мов ковильна нить (М. Баж.). 13. А коли в очах уже золотими метеликами двоїлися зорі, вона співала йому колискові про журавля, про чайку, про чорногуза чи соловейка, бо вона лю­била птиць (М. Стельм.). 14. Як далеко в минулому залишалась музика «Сонячних кларнетів»! Залізо, залізна пісня, а не, ска­жімо, «зелений гімн», що лунав у першій книзі поета, позначає собою нові часи, – і тому кожна частина твору закінчується рядками про те, що «в небо устає новий псалом залізу», встає то з «криком», то «мовчки», то «з прокляттям», то, нарешті, – переможно, святково-червоно... (Л. Нович.). 15. Він (Данило) брав її миловидою дівчиною з розкішними золотими косами, а в нього вона стала красунею, якось одразу розцвіло її напів­дитяче личко, невелика хупава постать, і нерідко йому доводи­лося з серцем спльовувати вбік, коли якийсь лоботряс занадто витріщав очі на дружину (М. Стельм.). 16. З піснями-поцілунками стрінуть нас мадонни. Пізній... залізний... над персами сон... (П. Тич.).

Завдання 4.Підготуйте репортаж про проведення Дня слов’янської писемності, використовуючи кількісні й порядкові числівники як спосіб вираження різних значень: варіантних форм числа у значенні однини й множини, виразника сталої та змінної ознаки та ін. Поясніть стилістичний потенціал числівників у тексті.

Завдання 5.У поданих реченнях займенники вживаються в прямому і пе­реносному значенні. Встановіть, яке почуттєве забарвлення (сумнів, невпев­неність, ніжність, жалощі, зневагу та ін.) виражають займенники, виступаючивпереносному значенні.

1. Що його робити? 2. І якщо ти іноді думаєш про мене, то я прошу, не проклинай мене за те, що не взяв тебе з собою, бо ми пішли на смерть, а я хотів тобі життя (Г. Тют.). 3. Може, мамо, так, а може й ні. Хто його зна, як воно буде (І. Н.-Лев.). 4. Та воно береженого й бог береже! (О. Вишн.). 5. 6. А як його розба­гатієш, коли землі – кіт наплакав (В. Мин.). 6. От тобі, бабо, й Юр'їв день (фольк.). 7. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить. Від буйного вітру, від ясного сонця змарніле обличчя його повито задумою й смутком і хто його зна, яку думу думає чумацький отаман в степу, серед ночі, чого немов журно йому, важенько на серці? (М. Коц.). 8. – Про мене нехай Мотря йде жити під три чорти або під греблю; я з нею зроду-віку не буду жити під однією покрівлею, – кричала Кай-дашиха (І. Н.-Лев.). 9. Вранці (подорожні) поїхали собі далі шляхом, додому, а за пазухою заховані були рядки з того див­ного «Кобзаря» (О. Іван.). 10. – Щоб не стовбичили мені там! 11. – Ну, тепер здрастуйте вам у хаті, – ніяково стояв з речовим мішком за плечима (Є. Кравч.). 12. Та воно, правда, і в Тараса справ чимало (О. Іван.). 13. «От тобі й люб'язна зустріч! – по­хитав головою Гавриш. – А коли ж то вже встигли показати мене шпигові?.. Дива!» (Є. Крот.). 14. Була це звичайнісінька собі хата під соломою, тільки більша, просторі­ша за інші, хата, ну, така завбільшки, як шинок (О. Іван.).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

Тема: Стилістичні можливості повнозначних частин мови (дієслова та прислівника).

План

4. Стилістична характеристика дієслова.

5. Стилістичні аспекти дієслівних категорій (часу, особи, способу).

6. Особливості вживання дієприслівників та дієприкметників у різних функціональних стилях мови.

7. Причини стилістичної своєрідності прислівника.

 

Студенти повинні знати: морфологічні засоби стилістики; стилістичні функції граматичних категорій дієслова та прислівника.

Студенти повинні вміти: визначати стилістичну спроможність граматичних категорій дієслова та прислівника; створювати власні зразки висловлювань за участю цих частин мови.

Питання для самоконтролю і завдання

1. Які стилістичні функції граматичних категорій дієслова: “зміщення” понять часу, роль безособових дієслів і присудкових форм на -но, -то?

2. Які можливості форм наказового способу та інфінітива у створенні стилістичних відтінків висловлювання?

3. Чому більшість мовознавців не розглядають прислівник у стилістичному вимірі?

Література:

8. Дудик П.С. Стилістика української мови . – К.: Академія, 2001.

9. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1967.

10. Мацько Л.І. Стилістика української мови. – К., 1990.

11. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови. – К., 1993.

12. Сучасна українська літературна мова. Стилістика (за ред. ак. І.К.Білодіда). – К., 1973.

13. Шевчук О.С. Стилістичне вживання часових форм дієслова // УМЛШ. – 1974. – № 1.

 

Завдання:

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти