Діяльність Товариства Червоного Хреста

Дещо з історії Товариства Червоного Хреста. У червні 1859 року, під час своєї мандрівки по Ламбардії, Анрі Дюнан був свідком битви при Мольферіно. Будучи враженим страшною картиною залишених на полі бою солдат, які вмирали в муках через безпорадність військово-медичної служби, він відразу ж почав організовувати рятувальні операції, покликавши на до­помогу місцеве населення. Усе, що йому довелось пережити, описав у своїй книзі "Згадка про Мольферіно", яка потрясла всю Європу. В ній автор звернувся до світу із закликом, по-перше, створити в мирний час добровільне товариство допо­моги, медичні сестри якого будуть готові турбуватися про по­ранених під час війни, по-друге, прийняти міжнародну угоду, яка б гарантувала цим добровольцям, які будуть допомагати санітарним службам, визнання і повагу.

У 1863 році 5 мешканців Женеви - Анрі Дюнан, Густав Міупиьє, Луї Аппіа, Теодор Монцар ігенерал Гійом Анрі Дю-фур на терені філантропічної організації "Суспільна користь" Вирішили заснувати Міжнародний комітет допомоги поране­ним, що в 1876 роіц дістав назву Міжнародного комітету Чер-ИПІіпгоХреста. ЙоГ|О емблема - червоний хрест на білому тлі. Товариство керується своїми принципами, які ґрунтуються ми пдиічному прагненні людей до миру й злагоди, спрямовує ІШої зусилля в таких напрямках діяльності, як захист життя і ІДоров'ялюдини, честі особистості, допомога жертвам зброй­них конфліктів, стихійних лих, турбота про інвалідів, немічних ■Тірих,одиноких хворих. Основні засади діяльності Товари-ітип Червоного Хреста: гуманність, неупередженість, нейт-Ильність,незалежність, добровільність, єдність, універ-(Шльність.

Визначною особою, яка протягом багатьох років здійсню-Ий.іііі благодійні місії та акції милосердя у всьому світі, була Мити Тереза.

Агнес Гонкха Боджаксіу, в майбутньому Мати Тереза, іш родилася в 1910 році в Македонії (Югославія). Сім'я належа­ли до албанської спільноти. Батько був бізнесменом, багато подорожував, знав різні мови, цікавився політикою. Батьки дали дочці перші уроки благодійництва.

Коли дівчинці було 9 років, батько помер, мати залиши­лися з трьома дітьми. Агнес подобалося ходити в храм, вона .піоПила читати, молитися, співати. Дівчинка разом з матір'ю доглядала хвору на алкоголізм жінку з їхнього кварталу. Вона

допомагала вдові з 6 дітьми. У 12 років вирішила присвятити своє життя Богові. У 18 років прийняла рішення про пост­риг. Приєдналась до спільноти Сестер Лорето. 24 травня 1931 року вона прий­няла ім'я Тереза на честь святої Тере­зи, патронеси містечка Лезьє„ Вируши­ла до Індії. У Калькутті пройшла навчан­ня і була призначена викладати географію у школі святої Марії для дівчаток.

Діти дуже її любили, і кількість учнів через деякий час сягала трьох сотень.

Вона здійснила подорож у Дарджелінг, яку сама потім на­звала найважливішою подорожжю в житті. Це був другий по-, клик, після якого Мати Тереза прийняла рішення жити серед бідних та допомагати їм. У серпні 1948 року вона одержала] дозвіл покинути спільноту Лорето і жити відповідно до обіт­ниць бідності, чистоти та послушенства.

їй було 38 років, коли релігійну одежу Лорето змінила на просте біло-голубе сарі й вирушила до Патни навчатись мед-сестринської справи. Після повернення до Калькутти сестра Тереза пішла у нетрі та на вулиці, допомагала бідним купати' дітей та промивати рани. У 1948 році прийняла індійське гро­мадянство і заснувала місію орден Благодійності. Майже через 50 років ця Місія виросла з 12 медсестер в Індії до більше ніж 3000 у 517 містах 100 країн світу. У 1952 році Мати Тереза заснувала хоспіс у Калькутті, де доглядали та надавали допо­могу людям, які вмирали на вулиці. Незалежно від того, уми­рали вони від СНІДу чи прокази, вона хотіла надати їм мож­ливість вмерти в мирі та злагоді. Понад 50 років жінка власно­ручно доглядала і надавала допомогу. Цим Мати Тереза здобула і повагу людей всього світу.

У 60-х роках створила колонію для хворих на проказу. В 1965 році Папа Павло IV прийняв орден Матері Терези під своє покровительство і дозволив їй поширювати діяльність за межі Індії.

Мати Тереза організовує школи і притулки для роботи зі вмираючими, створює чоловічий орден «Брати Благодійності», | будинки для дітей, хоспіси, будинки для жінок з небажаною | вагітністю, будинки для алкоголіків та наркоманів, будинки | для хворих на СШД, приймає у свій орден нехристиян. її; діяльність знайшла міжнародне визнання. Нагороди Матері І Терези:

1971 р. - премія Миру Папи Іоанна XXIII; 1971 р. - премія Доброї Самаритянки, Бостон;

1971 р. - премія Кенеді;

1972 р. - премія Коруна Дут, ангела благодійності (Прези­
дент Індії);

1973 р. - премія ордена Темпльтон;

1975 р. - Міжнародна премія Альберта Швейцера;

1977 р. - почесний доктор теології Кембріджського універ-

1979 р. - Нобелівська премія Миру;

1982 р. - почесний доктор Католицького університету в Брюсселі;

1996 р. - почесний громадянин Америки (4-а особа, яка удостоєна цього звання).

Мати Тереза говорила: «Я лише олівець в руках Бога ... )Що Бог хоче, щоб я робила, але не що я хочу робити?.. Не ЩО мені подобається?.. Він направляв, я слідувала".

Померла у вересні 1997 року. Все її життя було прикла-
ЦОМ милосердя, благодійництва і вміння служити людям. Папа
ІШИН Павло II створив групу священиків з 13 осіб, які дослі­
джують і вивчають феномен життя Матері Терези, розгляда­
ючи можливість зарахування її до лику святих. ь
Життя - можливість, використайте її.
Життя - краса, захоплюйтесь нею. ■
Життя - блаженство, пізнайте його. ' _; -
Життя - мрія, здійсніть її.
Життя - виклик, прийміть його.
Життя - борг, виконайте його.
Життя - гра, зіграйте в неї.
'- Життя - багатство, дорожіть ним.
' Життя - кохання, насолоджуйтесь ним,
^ Життя - таємниця, вивчайте її.
Життя - шанс, використайте його.
Життя - горе, яке потрібно перемогти.
Життя - боротьба, витримайте її.
Життя - пригода, зважтеся на неї.
Життя - трагедія, здолайте її.
Життя - щастя, створіть його.
Життя надто прекрасне, не губіть його
Життя - це життя, боріться за нього.

(Мати Тереза )

Рекомендована література

1. Грандо О. Подорож у минуле медицини. - К: Тріумф, 1995.

- 175 с.

2. Грандо О. Визначні імена в історії української медицини.

- К: Тріумф, 1997.- 335 с.

3. Шегедин М.Б. Медсестринство у світі. - Львів, 1998. - 288 с.

4. Вороненко Ю.В., Чернишенко Т.І. Реформування медсест-
ринської освіти в Україні // Медсестринство України. -
1998. - №1. - С. 5-11.

5. Сорокіна І. Мати Тереза // Медсестринство України. - 1998.

- № 1. - С. 55-57. .

6. Чернишенко Т.І. Міжнародний день медичної сестри // Мед­
сестринство України. - 1999. - №2. - С. 5-7.

7. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна
медицина, організація та економіка охорони здоров'я. - Тер­
нопіль: Джура, 1997. - 328 с.

8. Молитовник християнської родини. - Кристинопіль, 1996. -
С. 16-17.

9. Введение к комплекту материалов. "ЛЕМОН". Учебньїе ма-
териальї по сестринскому делу. ВООЗ. - Европейское реги-
ональное бюро, 1996. - 45 с.

Лекція №2

Людина піднялась над світом усього живого передусім тому, що горе інших стало її особистим горем.

В.О. Сухомлинський

ПОНЯТТЯ ПРО СТАНДАРТИ СЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ. ПОНЯТТЯ

п?а сестринський процес.

ЛІДЕРСТВО В МЕДСЕСТРИНСТВІ

11 роаналізувавши на попередній лекції глибокі історичні 'Корені сестринської справи, ми зрозуміли, що XIX століття ДіПП медсестер було століттям їх підкорення своїм наставни-Нйм, головним чином, лікарям. Основною функцією, яку по-МИіша була виконувати медсестра, була функція слухняного ИИКішання призначень лікаря.

Ллє в XX столітті, особливо за останні 20 років, значно і|и< рівень сестринської підготовки. Було вдосконалене нав-'іііішн сестер і вперше з'явилась така дисципліна, як наукові дослідження в сестринській справі. Все це сприяло створенню сестринських стандартів, сестринських теорій та сестринсь­ких моделей.

Основні питання нашої лекції:

• основні функції та напрямки діяльності медичних сестер; поняття стандартів сестринського догляду;

■основні медсестринські моделі;

■поняття про сестринський процес;

- лідерство в медсестринстві;

- мн'язок сестринської справи як науки з іншими науками.

Медичні сестри тепер бачать своє головне завдання в підтриманні здоров'я, попередженні захворювань та забезпе­ченні максимальної незалежності людини.

І

Сьогодні виділено 4 основні функції сестринської справи:

1. Здійснення сестринського догляду і керівництво ним. В
основі цієї функції лежить медсестринський процес. Про нього,
ми поговоримо згодом.

2. Навчання пацієнтів та їх родин основним навикам, які
забезпечують збереження і відновлення здоров'я. Ці питання
ми розглянемо в наступних лекціях.

3. Виконання ролі ефективного члена медико-санітарної
бригади. Медико-санітарна бригада - це група людей, які об'­
єднані однією метою - надання допомоги хворому. До складу
бригади входять лікар, медична сестра, молодший медичний
працівник або ж бригада може бути сестринською (медична
сестра-бакалавр, медична сестра).

4. Розвиток сестринської практики та проведення сестринсь­
ких досліджень.

На сьогодні медсестринською наукою розроблено 3 напрям­ки забезпечення догляду пацієнтам:

1. Самообслуговування.

2. Патронажне обслуговування.

3. Професійне обслуговування та догляд (саме цей напря­
мок обслуговування потребує спеціальних знань та навичок
кваліфікованої медичної сестри).

•X- Усю практичну діяльність медичної сестри можна охарак­теризувати певними стандартами (нормами) сестринської діяль­ності. Стандарти — це положення, які визначають об'єм, цінність та якість діяльності. Стандарти медсестринської прак­тики - це опис того, якою в ідеальному варіанті повинна бути допомога і догляд медсестри. Стандарти медсестринської прак­тики, як правило, виведено в окремий документ, вони не є складовою частиною жодного законодавчого акту, який обу­мовлює медсестринську діяльність. їх можна вважати керівни­ми положеннями для медсестер про те, як, допомагаючи паці­єнту і доглядаючи за ним, досягти здійснення намічених заз-дань і сподівань пацієнта та медичної сестри.

Канадійська Асоціація медсестер прийняла такі стандар­ти сестринської діяльності:

1. В основу практичної діяльності була закладена медсест-
ринська концептуальна модель.

2. Ефективне використання медсестринського процесу.
58

!{. В основу взаємин між пацієнтом і медсестрою були по-і довіра і взаєморозуміння, максимально направлені на ИИДішня допомоги пацієнту.

4. Кваліфіковане виконання медичними сестрами своїх про-фи'ійпих обов'язків.

Оскільки сестринська справа - це наука, то, як і будь-

наука, повинна мати свої наукові теорії, які вивчають усі іанти можливої поведінки медичних сестер у роботі з паці-ІМТіїми. А якщо явище занадто велике й абстрактне, тоді воно Ніімішоється моделлю, що полегшує його вивчення й аналіз. / ІМсдична модель існує протягом сторіч, вона орієнтована ті ішхворювання, коли зусилля лікаря спрямовані на поста-Койку діагнозу і лікування патологічного стану. Вся його увага ІОСереджена на пошуку і лікуванні відхилень, дисфункцій і Дефектів. Більшість видів діяльності лікаря - лікування, вик-Дйдаиня або науково-дослідна робота так чи інакше спрямо-ІІНІ на різноманітні аспекти захворювань і недуг.

Модель сестринської справи орієнтована на людину, а ц< на хворобу. Ця модель повинна бути пристосована до по-1'ІИ'б пацієнтів, їхніх сімей і суспільства, надавати медичним ■ • < і 'і кім широкий вибір ролей і функцій для роботи не тільки (і хіюрими й вмираючими пацієнтами, але й зі здоровим кон­тингентом населення. Моделі сестринської допомоги відбива-ЙІТЬ існуючу дійсність, дають можливість порівнювати різно­манітні концепції сестринської справи протягом тривалого часу.

Наприклад, до XIX сторіччя сестринська справа була Ш'дена до догляду за пацієнтом. Як правило, не було ніяких ЙПроб активно вплинути на перебіг хвороби. Модель сестринської 141 ріши, що склалася в СІНА наприкінці XIX - початку XX Иоріччя,відбиває діяльність Флоренс Найнтінгейл, яка вва­жила, що стан пацієнта можна поліпшити, впливаючи на на­ша ідишнє оточення, для цього необхідне свіже повітря, теп­ло, світло, харчування і відповідна гігієна. Поступово ці чин­ники стали важливими для всіх, а не тільки для хворих, це ми клало основи профілактики.

Із розвитком медичної допомоги багато обов'язків лікаря гтали переходити до медичної сестри (вимірювання темпера­тури, артеріального тиску, виконання ряду процедур і т.д.). Крімдогляду за пацієнтом, сестра бере активну участь у реа-

білітації і профілактиці. У зв'язку з цим з'явилися інші модед сестринської допомоги. У кожній моделі відбиваються світогляї ди і переконання медичних сестер, що займаються їх створені ням.

На даний час у світовій практиці сестринської справи на-І раховується більше ЗО концептуальних моделей сестринської допомоги. Вони містять такі основні положення: обстежені пацієнта, виявлення його проблем, встановлення сестринсь-* кого діагнозу, планування сестринської допомоги, здійсненнії плану сестринських втручань і оцінки ефективності сестринсь-| кого догляду.

Найбільше розповсюдження одержали 6 моделей: вволю-¹ ційно-адаптаційна (Канадська Асоціація сестер), модель пове-І дінкової системи (Джонсон), адаптаційна модель (Рай), модель дефіциту самодогляду (Орзм), вдосконалена оздоровча модель (Аллен), додатково-доповнююча (Хендерсон).

Еволюційно-адаптаційна модель розглядає пацієнта я* особистість, індивідуум. Джерелом проблем пацієнта є дійсь або потенційні зміни в його житті, особливо в критичні періо-1 ди, що роблять негативний вплив на стан здоров'я. Пріоритет­ним завданням сестри є надання допомоги пацієнту в досяг­ненні і підтримці оптимального рівня здоров'я в критичні пері­оди життя. Тут сестра виступає в ролі наставника-координатора.) Предметом втручання медичної сестри є засоби адаптації паці­єнта до навколишнього оточення під час змін, які відбуваються! у його житті, які потребують зусилля, або змін для підтримки! оптимального рівня здоров'я. Засоби втручання медсестри вклю-1 чають застосування різноманітних методів стимулювання паці-1 єнта. Очікуваний результат - досягнення оптимального рівш здоров'я пацієнта в критичні періоди його життя.

Наступна модель розглядає пацієнта як поведінкову сис­тему. Джерелом проблем пацієнта є функціональний і струк­турний стрес. Пріоритетна мета сестри в даній моделі - забез-т ] печення рівноваги поведінкової системи і функціональної ста­більності пацієнта. Медсестра виступає в ролі регулятора Щ контролера. Предметом втручання сестри є механізми контро-' лю і регуляції, а також вимоги, які висуваються до пацієнта. | Засоби втручання - це дії, які попереджують, захищають,-! стримують і розслабляють пацієнта в ситуаціях функціональ- ] 60

Нищ нґіо структурного стресу. Очікуваний результат - адек-рїИй понеділка пацієнта у відповідь на стресову ситуацію.

Адаптаційна модель розглядає пацієнта як людину, яка Щцхпдиться в постійній взаємодії з оточуючим середовищем і іііі'тсовується до нього за допомогою різноманітних адапта­ційних засобів. Джерелом проблем пацієнта є дефіцит актив-

Ц'І'І (пасивність) у результаті захворювання, яке є в нього. рЦмггетним завданням медичної сестри є навчання пацієнта |ЙЙІП'уиатися до навколишнього оточення в період хвороби, і |іі'Т|)П виступає в ролі педагога-організатора. Предметом втру-Мйнпн с використання найрізноманітніших засобів стимулювання Іігщігмта до навчання, що полегшує пристосовування до нав-іи і п ш ш іього середовища. Засоби сестринського втручання й Щікуианий результат - адаптація пацієнта в результаті доб-ІНІ'п пристосування до умов, які змінюються.

Модель дефіциту самодогляду розглядає пацієнта як істо-іу, яка може здійснювати самообслуговування. Джерелом про-ІУіим пацієнта є дефіцит самообслуговування, тобто нездатність іідіипновати турботу про себе. Пріоритетним завданням мед-(ІІСтри є створення умов для здійснення пацієнтом само догля­ду для досягнення і підтримки оптимального рівня здоров'я. ■ІСтра виступає в ролі вчителя і контролера. Предмет втру-Ьшш ~ порушення виконання компонентів самодогляду. Засіб втручання ~ асистування. Очікуваний результат - досягнення (Лцієнтом оптимального рівня самообслуговування.

- Вдосконалена оздоровча модель Аллен - розглядає паці­єнти не як окремо взятого індивідуума, а як людину, яка ВХпдить до складу сім'ї. Кожний пацієнт розглядається через "сімейний фільтр", визначається як вплив сім'ї на нього, так і (Плив окремого індивідуума на сім'ю. Проблема пацієнта розг­лядається як проблема всієї сім'ї. Це - проблема групи людей, Тому її першопричини вишукуються в середовищі сім'ї. Сестра ниетупає в ролі вчителя. Предметом втручання є втручання в сім'ю пацієнта. Сім'я - одиниця, на яку спрямована увага, зу-Шіля і діяльність. Засіб втручання - навчання відбувається в сімейному середовищі, бо саме сім'я виступає найпершим ко­мунікаційним середовищем для пацієнта. Очікуваний резуль-тнт ~ сім'я в цілому повинна стати активним учасником і

співпрацювати в процесі покращення здоров'я хворого ЧПЩ сім'ї.

Додатково-доповнююча модель розглядає пацієнта у розривній єдності з його потребами, які людина повинна ;щі вольнити для повної гармонії в цивілізованому суспільстві, модель рекомендована Європейським регіональним бюро ВО, для медичних сестер Європи. Вірджінія Хендерсон виділяї] потреб людини:

1. Дихання.

2. Харчування та споживання рідини.

3. Фізіологічні відправлення.

4. Рухова активність.

5. Сон і відпочинок.

6. Здатність вдягатись та роздягатись.

7. Температура тіла та можливість її регулювання.

8. Здатність підтримувати особисту гігієну.

9. Здатність забезпечити свою безпеку.

10. Спілкування.

11. Можливість дотримуватися звичаїв та обрядів згідні
віросповіданнями.

12. Працездатність, задоволення працею.

13. Захоплення, відпочинок.

14. Знання про здоровий спосіб життя та потреба в ота
манні інформації.

Пріоритетним завданням сестри є надання допомоги иш, єнту для гармонійного забезпечення всіх потреб. Сестра виї і пає в ролі наставника і вчителя. Предмет втручань - пору 11 шї ня однієї з потреб. Способи втручання і очікуваний результй І гармонійне задоволення потреб.

Оскільки Україна належить до європейських держаи, медичні сестери України повинні були б взяти за основу сіп., діяльності модель В.Хендерсон. Проте, стан економіки в шщ комуністичних державах не дозволяє впровадити ще повніеі цю модель, то медичні сестри України можуть зосередити сі діяльність тільки на задоволенні фізіологічних потреб паціі та, які згідно з ієрархією людських потреб А.Маслоу (рив знаходяться на найнижчому першому рівні.

Як тільки людина задовольняє потреби якогось нижчі рівня, в неї виникають потреби, які відносяться вже до піп 62

нм ,пюдина прагне задовольнити. Потреби першого
ІІЙПкчуіоться в основному фізичним станом здоров'я
І'рйПи другого рівня — економічним становищем сім'ї,
рішім моральними приципами, четвертого рівня -
НЛМ1ИМИ можливостями ^й, працездатністю. Реаліза-
■і п'ятого рівня доступна незначній кількості людей,
. унікальні здібності, працездатність і наполегливість
Ції пні мети. \

■ ■■■■■. ІІІіі .і!:: 1,1111:!!!!: і!!ИМ!!!~!!!

Таким чином, розроблені моделі поведінки медичної сес¹ ри пристосовані в основному до системи охорони здоров'я нади та США. Оскільки медсестринство як наука про шлях! покращення здоров'я людей та сприяння здоров'ю тільки пі чинає розвиватись в Україні (вперше такий предмет був ув дений в освітні програми в 1989 році), то створення українс ких медсестринських моделей ще чекає на своїх першовідкр: вачів.

Непогано, звичайно, що сестринська справа не успадк; вала моделі з іншої епохи, іншого суспільства. Завдяки цьом; вона має можливість виробити свої власні моделі, що відтво рять численні зміни, які мають місце в нашій охороні здоро в'я, його структурі, моделі, пов'язані з завданнями охоро: здоров'я у XXI сторіччі.

Сестринський процес

Одним з основних і невід'ємних понять сучасних амери канської і західноєвропейської моделей сестринської справи сестринський процес. Ця реформаторська концепція народи' лася в США в середині 50-х років і за наступні десятиліття апробації в клінічних умовах цілком довела свою доцільні' На даний час сестринський процес є основою сестринської до помоги.

<р Сестринський процес — це метод науково обґрунтовані* і здійснюваних на практиці медичною сестрою своїх обс| в'язків з надання допомоги пацієнтам. Сестринський проце несе нове розуміння ролі медичної сестри в практичній охсі роні здоров'я, вимагаючи від неї не тільки наявності гарно технічної підготовки, але й уміння творчо ставитися до догля ду за пацієнтами, уміння працювати з пацієнтом як з особисті стю, а не як із нозологічною одиницею, об'єктом "маніпуля ційної техніки". Постійна присутність і контакт із пацієнтої роблять медичну сестру основною ланкою між пацієнтом зовнішнім світом. Найбільше у цьому процесі виграє пацієн Від того, які встановлюються стосунки між медичною сестро: і пацієнтом, від їхнього порозуміння нерідко залежить резул: тат лікування захворювання. _ф. Що дає для практики сестринський процес? Які стави' завдання?

Сестринський процес, по-перше, визначає конкретні по-
пацієнта у догляді. По-друге, він сприяє виділенню з
ВИДУ існуючих потреб пріоритетів у догляді й очікуваних ре-
|улі.татів його, крім цього, прогнозує наслідки. По-третє, сес­
тринський процес визначає план дій медичної сестри, страте-
Йю, спрямовану на задоволення потреб пацієнта. Йо-четверте,
Н його допомогою оцінюється ефективність проведеної сестрою
І її її м іти, професіоналізм сестринського втручання. І найголовні-
|Ц*і, сестринський процес гарантує таку якість наданні допо­
моги, яку можна проконтролювати (рис. 2). |

Переваги впровадження методології сестринського проце­су для сестринського навчання і практики полягають у наступ­ному:

-забезпечується системний та індивідуальний підхід до Проведення сестринського догляду;

-стає необхідною активна участь пацієнта і його сім'ї в Плануванні і забезпеченні догляду;

-створюється можливість широкого використання стан­дартів фахової діяльності;

-здійснюється ефективне використання часу і ресурсів, МІСІ спрямовані на вирішення основних потреб і проблем паці-■та;

-універсальність методу;

-гарантується якість наданої допомоги і професіоналізм Медичної сестри;

-демонструється рівень фахової компетенції, відпові-Ьльність і надійність медсестринської служби, медичного об­слуговування;

-забезпечується безпека проведення медичного обслуго-иунання.

■ І Організаційна структура сестринського процесу скла­дається з п'ятьох основних етапів: сестринське обстеження Ііицієнта, медсестринський діагноз (визначення потреб і вияв­лення проблем), планування допомоги, спрямованої на задово­лення виявлених потреб (проблем), виконання плану необхід­них сестринських втручань і оцінка отриманих результатів із їхньою корекцією в разі потреби.(рис.2)

Основні положення і детальна характеристика основних етапів медсестринського процесу буде нами ґрунтовно розгля-

:. * ІІІ.ІІ, « .ІІІ і. !■ .ІІі: -І.І.... .ІІ-.

.',!_,«, » . і: І І. Ч-,

,-<,..... і............... ,.... -■«,..... •:.:♦•.*

ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ

ПАЦІЄНТА

І. Збір даних:

- спостереження

- проведення інтерв'ю

- фізичний огляд

- консультації

- записи та звіт

ОЦІНКА РОБОТИ Визначити ефективність дій медсестри, при потребі перепланувати їх, направити пацієнта до іншого закладу (передати його іншій медсестрі) або припинити надання допомоги, якщо план роботи з пацієнтом був успішним

II. Медсестринська діагностика:

- аналіз даних

- їх синтез

- визначення проблеми
та підтвердження

її існування пацієнтом

ПЛАНУВАННЯ

1. Встановити пріорітети

2. Визначити необхідні
ресурси

3. Встановити можливі
результати роботи з
пацієнтом (кінцевий вихід|

4. Написати план роботи

Для створення своїх медсестринських моделей і проведен­ії м реформи медсестринства в Україні необхідно сформувати Лідерський корпус серед цієї категорії Працівників. Лідерство ІІИЖДИ передбачає керівництво.

Належно від стилю керівництва, можна виділити три типи Корінників:

- керівник автократичний, що має достатній об'єм влади,
ЩііҐ) нав'язати свою волю виконавцю;

- керівник демократичний, що намагається не нав'язува-
|И спою волю підлеглим і виходить з передумов, що люди мо-
ЇИВішані потребами вищого рівня;

- керівник ліберальний - це керівник, що дає своїм підлег­
лим майже повну свободу у виборі робочих задач і контролю
ІІ еноєю роботою.

Па даний час відчувається потреба в кадрах, які мають ІЙРЦІальш знання з керівництва. Це відноситься до керівниц-|(й і керування на всіх рівнях, у тому числі і на рівні сест-рИік'ької ланки.

Сьогодні медичні сестри, як керівники різних служб і Підрозділів лікувально-профілактичних закладів, в значній мірі ІИшіачають характер і рівень медичних послуг, які надаються вселенню. Зміцнення ролі сестринського персоналу як лідерсь-Ного корпусу допоможе у вирішенні невідкладних проблем на ІІІХ рівнях медичної допомоги. Причинами слабкого викорис-імпіія сестринського персоналу є :

-відсутність раціональної організації сестринської справи;

-відсутність чіткого визначення їх службових обов'язків;

-недостатня кількість кваліфікованих лідерів (медичних і'рстер-бакалаврів).

До цього часу медична сестра не має авторитету у вирі­шенні організаційних питань. При призначенні на посаду кері­вника (наприклад, головної чи старшої медичної сестри) вра-х< жуються лише професійні знання і "досвід у догляді за хвори­ми, стаж роботи в лікувально-профілактичному закладі, а не ІКанняособливостей керівництва підрозділом і організації сес­тринської справи.

У цілому результати дослідження (проведені в Санкт-Пе-тгрбурзі проф. І.В. Поляковим) показали, що функції керуван­ня обмежуються, в основному, лише організацією роботи

Проблеми безпосередньо пов'язана її участь у роботі з поста-

((ІЛЬмиками.

Працівники відділень повинні бути достатньо підготовлені ДО роботи на новій апаратурі і з новими матеріалами. Таким ЧННом, матеріально-технічне забезпечення лікарні й інших ліку-ІІУіміо-профілактичних установ плавно переходить у пробле­му медичних кадрів, які також повинні бути в полі зору ІРі'і'ри-керівника.

Головна сестра лікувально-профілактичного закладу по- > Ні і ніш максимум своєї уваги приділяти питанню добору серед-Нмно медичного персоналу для різних відділень. Лише квалі- \ фііїивані спеціалісти можуть надати допомогу на необхідному :

Вирішення цієї проблеми містить у собі декілька напрямків:

- прийом на роботу середнього медичного персоналу з

нням кваліфікації сестри і профілю відділення; підвищення, кваліфікації співробітників відділень шля-'нім проходження або курсів підвищення кваліфікації, атеста-ЦІЙних комісій, або одержання спеціалізації з різних напрямків;

- робота з майбутніми медичними сестрами, фельдшера-
МИ, лаборантами за допомогою зв'язків із медичними навчаль-
КИМИ накладами;

- підвищення якості виконання обов'язків і використання
Милої ивостей кожного співробітника лікувально-профілактич-
мпт накладу;

- виховання на особистому прикладі ділових якостей пер-
ІВШиїу: самостійності, винахідливості, дисциплінованості тощо;

- заохочення і впровадження нового в робочий процес
Відділень.

Пудь-яке позитивне починання своїх підлеглих повинно Кути помічене і схвалене, незалежно від ступеня його корис­ності, тому що це схвалення є стимулом до нових винаходів і |Іір<ніаджень.

Зрозуміло, сама сестра-керівник лікувально-профілактич-РГО закладу не повинна дні і ночі проводити у відділеннях, иріпітуючись у їхніх турботах. її головна функція - організа­ції) роботи підлеглих. їхня діяльність повинна бути поставлена

*■>■■

і

■•V,

-V*;

/так, щоб відділення самотужки могли вирішувати більшіст| | проблем, залишаючи сестрі-керівнику лише малу частину > танніх.

На даний час, незалежно від галузі фахової діяльне кожний керівник повинен виробити певний стиль керівництв під яким слід розуміти "звичну манеру поведінки керівниі щодо підлеглих у процесі досягнення завдань організації":

1. Якнайменше говорити "Я", а більше "МИ".

2. Хто не може керувати собою, той не може керувати
іншими.

3. Якщо те, що роблять твої співробітники, у корені ні
розходиться з твоїми уявленнями, дай їм максимум свободи.]

4. Умій забувати старі помилки і вчинки підлеглих.

5. Будь неговіркий.

6. Будь ввічливий, терплячий. Пам'ятай, лайка - ознаї
слабкості, безсилля.

7. Жартуй сам і дозволяй жартувати підлеглим.

8. Не бійся, якщо твої підлеглі компетентніші від тебе
своїй справі.

9. Відзначай кожне починання співробітників.

10. Не роби зауваження підлеглому не тільки при йоі|
підлеглих, але і взагалі при третій особі.

11. Не використовуй своєї влади доти, доки не вичерпаї
всі "мирні" засоби, але в останньому випадку застосовуй вла
ду в повну силу.

12. Відкрито визнавай свої помилки.

З усього сказаного очевидно, що старі партійно-радянсьї методи добору і розстановки керівних кадрів себе вижили. їхнє місце приходять сучасні методики психологічного тестуЦ вання. І настільки ж очевидно, що нові підходи до роботи закладах охорони здоров'я прищеплюються вкрай повільне Цьому заважають