|
Здатність підтримувати нормальну температуру тіла.
Температура тіла__________ . Лекція №17 Я зроблю все, що у моїх силах, щоб підтримувати і підвищувати рівень моєї професії. Флоренс Найтінгейл "Клятва" Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання. Біблія. Рим. 14.5 ДРУГИЙ ЕТАП СЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМ
ПАЦІЄНТА Необхідно відзначити, що мета даного етапу складна і різноманітна. Це, по-перше, визначення проблем, які виникають у пацієнта. Проблеми пацієнта поділяються на існуючі і потенційні, Існуючі проблеми - це проблеми, які турбують пацієнта в даний момент. Наприклад: під спостереженням знаходиться пацієнт 50-ти років, який одержав травму хребта. Потерпілий знаходиться на суворому ліжковому режимі. Проблеми пацієнта, які турбують його в даний час, - біль, стресовий стан, обмеження рухливості, дефіцит самодогляду і спілкування. Потенційні проблеми - ті, які ще не існують, але можуть з'явитися з часом. У нашого пацієнта потенційними проблемами є поява пролежнів, пневмонія, зниження тонусу м'язів, закрепи, тріщини, геморой. По-друге, встановлення чинників, які сприяють розвитку або викликають ці проблеми. По-третє, виявлення сильних сторін пацієнта, які сприяли б попередженню або вирішенню його проблем. Оскільки в пацієнта в більшості випадків є декілька проблем, пов'язаних із здоров'ям, сестра не може приступити до їхнього вирішення одночасно. Тому для успішної допомоги пацієнтові медична сестра повинна їх розглядати з врахуванням пріоритетів. Пріоритети класифікуються на первинні, проміжні і вторинні. Первинний пріоритет мають проблеми, які вимагають екстреного вирішення. Проблеми пацієнта з проміжним пріоритетом включають неекстремальні і безпечні для життя потреби хворого. Проблеми вторинного пріоритету - потреби па-цієнта, які не мають прямого відношення до захворювання або прогнозу. Повернемося до нашого прикладу і розглянемо його з врахуванням пріоритетів. З існуючих проблем перше, на що повинна звернути увагу медична сестра, це" больовий синдром, стрес - первинні проблеми, розміщені в порядку значимості. Вимушене положення тіла, обмеження дій, дефіцит самодогляду і спілкування - проміжні проблеми. З потенційних проблем первинними є можливість появи пролежнів і нерегулярне випорожнення кишечника. Проміжними - пневмонія, зниження тонусу м'язів. При кожній виявленій 436 проблемі медична сестра намічає собі план дій, не залишаючи без уваги і потенційні проблеми, тому що вони можуть перетворитися в явні. Наступним завданням другого етапу є формулювання сестринського діагнозу. З історії виникнення сестринського діагнозу: у 1973 році в США відбулася перша наукова конференція з проблеми класифікації сестринських діагнозів. Завдання її полягали в тому, щоб визначити функції медичної сестри в діагностичному процесі і розробити систему класифікації сестринських діагнозів. У цьому ж році сестринський діагноз був включений у Стандарти сестринської практики, видані Американською асоціацією медичних сестер. У 1982 році була заснована Північноамериканська асоціація сестринського діагнозу. Своєю метою ця асоціація мала "розвиток, поліпшення, проведення таксономії, термінології сестринського діагнозу для загального вжитку професійними медичними сестрами". Вперше класифікація сестринських діагнозів була запропонована в 1986 році (Мак-лейн), у 1991 році вона доповнена. Усього перелік сестринських діагнозів включає 114 основних найменувань, серед яких: > гіпертермія; > біль; > стрес; > соціальна самоізоляція; > недостатня самогігієна; > дефіцит гігієнічних навичок і санітарних умш| > занепокоєння; > знижена фізична активність; > знижена індивідуальна здатність адаптації і подолання > надмірне харчування, яке перевищує потреби органі- зму; високий ступінь ризику інфікування; > порушення прохідності дихальних шляхів; > можливість аспірації рідини в дихальні шляхи; > неефективність грудного вигодовування; > порушення вербального спілкування; > діарея; > втома; шг ^ страх; > зневоднення організму; > набряки; ^ задишка; ,,' ^ апатія; > нетримання сечі; ,» > отруєння; , > посттравматична реакція; ,;' > психічна травма; > порушення сну; (! > затримка сечі. У даний час можна зустріти багато визначень сестринського діагнозу. Ці визначення виникли в результаті визнання сестринського діагнозу частиною фахової діяльності медичної сестри. У 1982 році в підручнику з сестринської справи авторів Карлсона, Крафта і Макгюре з'явилося нове визначення: "Сестринський діагноз - стан здоров'я пацієнта (теперішній або потенційний), встановлений в результаті проведеного сестринського обстеження і який вимагає втручання з боку сестри". В літературі існує декілька визначень сестринського діагнозу: ^ Сестринський діагноз - це визначення проблеми пацієнта, яка формується на основі зібраних даних і зроблених висновків. •^ Сестринський діагноз, поставлений кваліфікованою медсестрою, описує існуючу або потенційну проблему пацієнта, яку медсестра, в силу свого розуміння і досвіду , здатна і уповноважена вирішити. ^ Сестринський діагноз - це визначення стану пацієнта (відносно здоров'я або хвороби), який медсестра здатна і уповноважена законом виправити. Основні риси сестринського діагнозу: ^ Є визначенням проблеми пацієнта. ^ Має причетність до стану здоров'я або потенційн проблем зі здоров'ям. ^ Висновок, який є результатом визначення ознак і симптомів захворювання згідно з обраною сестринською моделлю. •/ Ґрунтується на суб'єктивних і об'єктивних даних. V Є відображенням судження медсестри про проблему. ^ Складається з двох частин, перша - характеризує реакції людини, друга - фактори, що їх зумовлюють (якщо вони відомі). V Належить до функцій, які входять в компетенцію мед У Повинен підтверджуватися пацієнтом. Варто зазначити, що в сестринському діагнозі має місце багатослівність і неточність діагностичної мови, і це, безумовно, обмежує його застосування медичними сестрами. В той же час без єдиної класифікації і номенклатури медичні сестри не зможуть використовувати в практичній діяльності сестринський діагноз і спілкуватися одна з одною на зрозумілій для всіх фаховій мові. Варто звернути увагу на те, що на відміну від лікарського діагнозу, сестринський діагноз направлений на виявлення відповідних реакцій організму на захворювання (біль, гіпертермія, слабкість, занепокоєння і т.п.). Лікарський діагноз не змінюється, якщо не була допущена лікарська помилка, а сестринський діагноз може змінюватися щодня і навіть протягом дня по мірі того, як змінюються реакції організму на хворобу. Крім цього, сестринський діагноз може бути однаковим при різноманітних лікарських діагнозах. Наприклад, сестринський діагноз "страх смерті" може бути в пацієнта з гострим інфарктом міокарда, у пацієнтки з новоутворами молочної залози, у підлітка, в якого померла мама, і т.п. Таким чином, завдання сестринської діагностики - встановити всі наявні або можливі в майбутньому відхилення від комфортного, гармонійного стану, встановити, що найбільш обтяжує пацієнта в даний момент, є для нього головним, і спробувати в межах своєї компетенції скоригувати ці відхилення. Медична сестра розглядає не захворювання, а реакцію пацієнта на хворобу і його стан. Ця реакція може бути: фізіологічною, психологічною, соціальною, духовною. Наприклад, при бронхіальній астмі ймовірні такі сестринські діагнози: неефективне очищення дихальних шляхів, високий ризик задухи, знижений газообмін, розпач і безнадійність, пов'язані з тривалим хронічним захворюванням, недостатня самогігієна, почуття стра« ху. Зверніть увагу, що сестринських діагнозів при одному захворюванні може бути відразу декілька. Лікар знімає приступ бронхіальної астми, встановлює її причини, призначає лікування, а навчити пацієнта жити з хронічним захворюванням -завдання медичної сестри. Сестринський діагноз може стосуватись не тільки пацієнта, але і його сім'ї, колективу, в якому він працює або вчиться, і навіть держави. Оскільки реалізація потреби пересування в людини, яка втратила ноги, чи самообслуговування в пацієнта, який залишився без рук, у ряді випадків не можуть бути реалізовані сім'єю. Для забезпечення постраждалих інвалідними візками, спеціальними автобусами, підіймачами в залізничні вагони і т.п. необхідно спеціальні державні програми, тобто допомога держави. Тому в сестринському діагнозі "соціальна ізоляція пацієнта" можуть бути винні члени сім'ї і держава. Процес діагностування, друга фаза другого етапу сестринсь- і кого процесу, є складною інтелектуальною функцією. Існує чотири фази процесу діагностування: > обробка даних; > формулювання сестринського діагнозу; > підтвердження сестринського діагнозу; > сестринська документація. Результат процесу діагностування, формулювання сестринського діагнозу, є основою для наступних фаз сестринського процесу - планування, здійснення й оцінки. Компетентність медсестри визначається тими сестринськими функціями, які вона може виконувати самостійно. Ці функції можуть включати в себе: > профілактичний підхід, наприклад, освітній, визначен > коректний підхід, наприклад, підсилення інтенсивності Обробка даних Інформація, зібрана медсестрою про пацієнта, є надзвичайно важливою для розвитку сестринського діагнозу і відповідного планування сестринського догляду. Перед плануванням ' зібрані дані повинні бути опрацьовані, класифіковані, інтерпретовані і підтверджені. Обробка даних розглядається як перший крок фази діагностування, вона не є ізольованим чинником. Ця діяльність відбувається безперервно протягом усього сестринського процесу. Класифікація Під час фази визначення, медсестра нагромаджує багато даних, які вкрай складно використати в такому вигляді, в якому вони були зібрані. Процес класифікації дозволяє медсестрі розробити інформаційні поняття, якими легше оперувати. Це також виявляє різницю між даними, що допомагає медсестрі зосередитися на даних стосовно до потреб пацієнта. Класифікація є групуванням інформації за особливими категоріями. Як приклад можна навести системи організму, функціональні моделі здоров'я, історичні дані або важливі симптоми. Розміщення даних за категоріями також допомагає медсестрі визначити пропущені дані, які вимагають подальшого обговорення, спостереження або фізичного огляду. Приклад. Барбара Дрепер , 35 років, відвідала Жіночий центр охорони здоров'я. Під час інтерв'ю вона повідомила, що її мати померла від раку грудей (сімейна історія хвороби) і що два роки назад їй була зроблена біопсія грудей (минула історія хвороби). Класифікація цієї інформації виявляє пропущений компонент - теперішній стан хвороби грудей. Отже, медсестра може 1) задати пацієнту запитання про результати біопсії і частоту самоогляду грудей; 2) приділити особливу увагу пальпації грудей під час фізичного огляду; 3) оцінити емоційну реакцію на дану проблему здоров'я. Інтерпретація Другим кроком обробки даних є інтерпретація, яка включає в себе визначення важливих даних, порівняння зі стандартами або нормами і виявлення тенденцій. Висновки, розроблені науковою базою знань сестринства, допомагають медсестрі в інтерпретації даних. Сигнал - це інформація про пацієнта, отримана під час процесу визначення. Це сприйняття медсестрою, яке відбувається на основі суб'єктивних і об'єктивних даних, отриманих від пацієнта та інших джерел інформації. Сигнали включають в себе ознаки, які є об'єктия* ними даними (кров'яний тиск, вага), і симптоми, які є суб'и єктивними даними (біль). Приклади сигналів: - Температура 36° С; - Ріст 186 см; - Вага 80 кг. Висновок є судженням, яке зробила медсестра на основі обстеження і досвіду. Підтвердження Останнім кроком обробки даних є підтвердження. В цій фазі медсестра намагається підтвердити точність інтерпретації даних. Найбільш часто це виконується шляхом прямої взаємодії з пацієнтом або іншими особами. В ідеалі медсестра повинна отримати підтвердження своїх думок пацієнтом. Це, звичайно, досягається шляхом використання прийому повторення. Приклад. Барбара Саботська, ЗО років, поступила в лікарню для оперативного втручання. Під час фази визначення медсестра помітила, що Барбара легко відволікається, говорить дуже швидко, сидить, стиснувши руки. Ці сигнали можуть навести медсестру на думку про те, що пацієнтка нервує з приводу операції. Сестра: Ви здається стурбовані, місіс Саботська? Пацієнтка: Так, я дуже схвильована. Сестра: Схвильовані? Пацієнтка: Я дуже турбуюся про мого чотирьохрічного сина. У нього була висока температура і сильний кашель, тому чоловік повіз його до лікаря. Він досі мені не подзвонив, не повідомив про стан дитини. Я дуже боюся, що це - запалення | легень. У цій ситуації медсестра підтвердила наявність неспокою у пацієнтки. Використання прийому повторення не підтвердило інтерпретацію джерела неспокою пацієнтки, зроблену медсестрою. Медсестра визначила, що неспокій місіс Саботської пов'язаний з дитиною. Отже, сестринське втручання буде спрямоване на те, щоб допомогти пацієнтці отримати відомості про стан дитини. як написати сестринський діагноз? Перша фаза сестринського процесу забезпечує базис для діагностичного процесу. Результатом діагностичного процесу є діагностичне формулювання, яке стає основою для послідовних фаз планування здійснення і оцінки. Використовуючи різноманітні діагностичні системи, можна декількома способами визначити сестринський діагноз. Найбільш часто використовується система, розроблена Північноамериканською асоціацією сестринського діагностування. Ця система діагностування була прийнята Американською асоціацією медсестер у 1988 р. як офіційна система діагностування СПІА. Перед обговоренням написання діагнозу, звернемося до історії Північноамериканської асоціації сестринського діагностування. Перша Національна Конференція з класифікації сестринських діагнозів була проведена в 1973 р.. В результаті був опублікований перший список схвалених діагнозів. Північноамериканська асоціація сестринського діагностування розвинулась з групи, сформованої на першій Національній конференції в 1982 р. Вона прийняла теперішню структуру. Конференції проводяться приблизно кожні два роки. Члени організації продовжують розробляти і вдосконалювати список схвалених діагнозів. Процес прийняття і схвалення в Північноамериканській асоціації сестринського діагностування організований і систематизований. Спочатку запропонований діагноз приймається Північноамериканською асоціацією сестринського діагностування і починається цикл розгляду діагнозів. Щоб потрапити в список діагнозів, які розглядаються, кожний запропонований діагноз повинен мати певні основні елементи, включаючи назву. Запропонований діагноз повинен співпадати з визначенням сестринського діагнозу, прийнятого в Північноамериканській асоціації сестринського діагностування. Означення дає зрозумілий, чіткий опис діагнозу, підкреслює його значення і визначає відмінності від інших діагнозів. Сестринський діагноз визначається проблемами пацієнта, а в другій його частині вказують на причину, яка зумовлює розвиток проблеми. Запропоновані діагнози повинні також включати документацію, яка підтверджує (посилання на літературу або наукові дослі дження для підтримання обґрунтування діагностичної назви). Другим кроком циклу розгляду діагнозів є їхня публікації в Журналі сестринських діагнозів, який пропонує їх на розгляд громадськості. Після цього розглядаються клінічні особли вості діагнозу і проводиться його перевірка. Потім комітет розгляду діагнозів рекомендує зміни і вирішує питання провключення в список. Після цього запропонований діагноз розглядається Радою директорів Північноамериканської асоціації сестринського діагностування. Діагноз виноситься на розгляд Загальної Асамблеї і обговорення на Національній конференції, проводиться раз в двароки. Останнім кроком є голосування членів Північноамериканської асоціації сестринського діагностування, і схвалений діагноз включається в офіційний список Північноамериканської асоціації сестринського діагностування. Діагнози, схвалені Північноамериканською асоціацією сестринського діагностування, класифікуються згідно з таксономією, яка запропонована групою теоретиків сестринства, вибраною Північноамериканською асоціацією сестринського діагностування в 1978 р. 14 теоретиків сестринства демократичним шляхом прийшли до загальних висновків і запропонували розглядати моделі дев'яти людських реакцій, неповторність особистості як структуру організації діагнозу. Ці дев'ять моделей відображають взаємодію індивідуума з довкіллям. Сестринський діагноз, який входить в категорію тієї або іншої моделі, описує їх реакцію на конкретний стан здоров'я або хвороби. В ці моделі входять обмін, спілкування, оцінка, вибір, сприйняття, знання, почуття , стосунки і рух. Кожний з існуючих діагнозів, схвалених Північноамериканською асоціацією сестринського діагностування, входить в одну з цих дев'яти категорій. Підкатегорії використовуються тоді, коли вимагається більша конкретизація. Наприклад, у моделі обміну рідини є дві підкатегорії - недостатній об'єм рідини і надлишок об'єму рідини. Список діагнозів продовжує розширюватися в міру того, як відбувається формування і підтвердження назв діагнозів, описаних у межах сестринської практики. В таксономії також можливі зміни. Таксономія Північноамериканської асоціації сестринського діагностування згідно з моделлю реакцій людини ОБМІН Модель реакції людини, пов'язана з поступленням і втратою рідини. Приклад. Надлишок обсягу рідини може виникнути як результат обміну рідини та електролітів на клітинному рівні при споживанні пацієнтом надлишкової кількості рідини і кухонної солі. СПІЛКУВАННЯ Модель реакцій людини, пов'язана з порушенням взаємозв'язку з навколишнім світом. Приклад. Ослаблення вербального спілкування може відбутися, якщо людина не говорить на мові тієї країни де перебуває. СТОСУНКИ Модель реакцій людини, пов'язана з налагодженням зв'язків. Приклад. Зміна батьківських почуттів може виникнути у випадку, коли мати не може налагодити зв'язок із своєю дитиною. ОЦІНКА Модель реакцій людини, пов'язана з визначенням відносної цінності духовних і матеріальних потреб. Приклад. Емоційний дистрес може виникнути у людини, яка не може відвідувати релігійні служби, що для неї дуже багато важать. ВИБІР Модель реакцій людини, пов'язана з вибором альтернативи. Приклад. Конфлікт прийняття рішення може виникнути, якщо пацієнту надаються численні варіанти лікування і вимагається вибрати один із них. РУХ Модель реакцій людини, пов'язана з діяльністю. Погіршення фізичної рухливості може виникнути в результаті нездатності дитини нормально рухатися. її І СПРИЙНЯТТЯ Модель реакції людини, пов'язана з одержанням інфор» мації. Приклад. Зміна візуального сенсорного сприйняття можі відбутися, якщо пацієнт не носить або втратив коректуючі лінзи. ЗНАННЯ Модель реакцій людини, пов'язана зі значенням інформації. Приклад. Брак знань існує, якщо пацієнт не може визначити фактори, які викликають ангіну. ПОЧУТТЯ Модель реакцій людини пов'язана з суб'єктивним знанням інформації. Приклад. Може виникнути схвильованість, якщо людина почуває невпевненість, готуючись перший раз лягти в лікарню. Таксономія сестринських діагнозів Північноамериканської асоціації сестринського діагностування. Модель 1: ОБМІН 1.1.2.1 Зміна харчування: перевищення потреб організму. 1.1.2.2 Зміна харчування: менше потреб організму. 1.1.2.3 Зміна харчування: можливість перевищення потреб 1.2.1.1 Можливість інфікування. 1.2.2.1. Можливість зміни температури тіла. 1.2.2.2 Гіпотермія. 1.2.2.3 Гіпертермія. 1.2.2.4 Порушення терморегуляції. 1.3.1.2 Діарея. 1.3.1.3 Нетримання сечі.
1.3.2.1.1 Нетримання сечі при напрузі. 1.3.2.1.2 Рефлекторне нетримання сечі. 1.3.2.1.3 Поклики на нетримання сечі. 1.3.2.1.4 Функціональне нетримання сечі. 1.3.2.1.5 Загальне нетримання сечі. 1.4.1.1 Зміна перфузії тканин (конкретизувати): кардіопуль-монологічна, церебральна, ниркова, шлунково-кишкова, периферійна. 1.4.1.2.1. Надлишок обсягу рідини. 1.4.1.2.2.1 Брак обсягу рідини 1. 1.4.1.2.2.1. Брак обсягу рідини 2. 1.4.1.2.2.2. Можливий брак обсягу рідини. 1.4.2.1 Зниження хвилинного серцевого викиду. 1.5.1.1 Порушення газообміну. 1.5.1.2 Недостатність прохідності дихальних шляхів. 1.5.1.3 Неефективність моделі дихання. 1.6.1 Можливість поранення. 1.6.1.1 Можливість асфіксії. 1.6.1.2 Можливість отруєння. 1.6.1.3 Можливість травми. 1.6.1.4 Можливість аспірації. 1.6.1.5 Можливість синдрому невживання їжі. 1.6.2 Зміна захисту. 1.6.2.1 Зміна цілісності тканини. 1.6.2.1.1 Зміна слизової оболонки рота. 1.6.2.1.2.1 Порушення цілісності шкіри. 1.6.2.1.2.2 Можливість порушення цілісності шкіри. 2.1.1.1 Порушення вербального спілкування. Модель 3: СТОСУНКИ 3.1.1 Порушення соціальної взаємодії. 3.1.2 Соціальна ізоляція. 3.2.1 Зміна ролевої діяльності. 3.2.1.1.1 Зміна батьківських почуттів. 3.2.1.1.2 Можлива зміна батьківських почуттів. 3.2.2 Зміна сімейних процесів. 3.2.3.1 Батьківський ролевий конфлікт. 3.3 Зміна сексуальних моделей. Модель 4: ОЦІНКА 4.1.1 Духовний дистрес. Модель 5: ВИБІР 5.1.1.1 Неспроможність індивідуальної адаптації. 5.1.1.1.1 Ослаблення пристосованості. 5.1.1.1.2 Захисна адаптація. 5.1.1.1.3 Неефективне заперечення.
5.1.2.1.1 Неефективна сімейна адаптація: неспроможність. 5.1.2.1.2 Неефективна сімейна адаптація: ризик.
6.1.1.1 Порушення фізичної рухливості. 6.1.1.2 Нестійкість дій. 6.1.1.3 Можлива нестійкість дій. 6.2.1 Порушення моделі сну. 6.4.1.1 Ослаблення спроможності вести домашнє господарство. 6.4.2 Зміна підтримання здоров'я. 6.5.1 Труднощі при самостійному прийомі їжі. 6.5.1.1 Ускладнення ковтання. 6.5.1.2 . Неефективне годування грудьми. 6.5.1.2.3 Ефективне годування грудьми. 6.5. 2 Труднощі самостійного купання (особистої гігієни). 6.5.3 Труднощі при самостійному одяганні. 6.5.4 Проблеми з догляду за собою: туалет. Модель 7: СПРИЙНЯТТЯ 7.1.1 Пошкодження тіла. 7.1.2 Порушення самооцінки.
7.1.2.1 Хронічно низька самооцінка. 7.1.2.2 Ситуаційно низька самооцінка. 7.1.3 Порушення ідентифікації особистості. 7.2 Сенсорні зміни (візуальні, слухові, мускульні, смакові, тактильні, нюхові). 7.2.1.1 Одностороння неохайність. 7.3.1 Почуття безнадії. Модель 8: ЗНАННЯ 8.1.1. Брак знань (конкретизувати) 8.2 Зміна розумового процесу. Модель 9: ПОЧУТТЯ 9.1.1 Біль. 9.1.1.1 Хронічний біль. 9.2.1.1 Дисфункціональне засмучення. 9.2.1.2 Попередження засмучення. 9.2.2 Можливість насильства: направленого на себе або на інших. 9.2.3 Посттравматична реакція. 9.2.3.1 Реакція на травму при зґвалтуванні. 9.2.3.1.1Синдром травми при зґвалтуванні: складна реакція. 9.2.3.1.2Синдром травми при зґвалтуванні: реакція мовчання.
9.3.1 Неспокій. 9.3.2 Страх. Компоненти діагностичного формулювання Формулювання сестринського діагнозу складається з двох частин, з'єднаних словами "пов'язаний з" . Діагностичне формулювання починається з визначення людських реакцій пацієнта (частина 1) і встановлення пов'язаних із ними факторів (частина 2). Частина 1 - людські реакції. Людські реакції в контексті сестринського діагнозу визначають те, як людина реагує на стан здоров'я або хвороби. Перша частина діагностичного формулювання уточнює конкретні людські реакції, виявлені медсестрою під час фази визначення. Ця частина показує медсестрі, що повинно бути змінено в результаті сестринського втручання. Наприклад, якщо медсестра визначає, що пацієнт зазнає труднощів у виборі способу лікування, реакція буде визначена як "конфлікт прийняття рішень". У першій частині також визначаються результати, які будуть використані під час пошуку змін. Приклад: Місіс Джеймс, 72 роки, вранці було проведено загальну заміну кульшового суглоба, викликану змінами в результаті хронічного артриту. Під час фази визначення вона скаржиться на післяопераційний біль у ділянці шва і говорить, що вона хотіла б прийняти проносне. їй доведеться провести деякий час у ліжку. Вона говорить, що раніше у неї часто бували закрепи, якщо вона мало рухалася. Ця інформація допускає два сестринських діагнози, які відображають наявність людських реакцій на те, що турбує пацієнта. В першій частині буде написано: 1. "Біль" вказує , що пацієнт зазнає болю. 2. "Можливість закрепу" вказує на можливість виникнен І І Частина 2 - етіологічні фактори. Етіологічні фактори (причина) визначаються в другій частині діагностичного формулювання. Для запобігання, зменшення або полегшення реакції медсестра повинна знати, чим вона викликана. Етіологічні фактори визначають фізіологічні, психологічні, соціокультурні, духовні фактори і фактори довкілля, які розглядаються як причина реакції пацієнта. Приклади етіологічних факторів Фізіологічні. Непорушність. Психологічні. Страх смерті. Ефекти сенсорної недостатності. Почуття самотності. Соціокультурні. Понижена економічна спроможність. Довкілля. Підвищений шум. Духовні. Неспроможність дотримуватись релігійних переконань. Заперечення переконань про Бога. Конфлікт релігійних переконань і призначеного режиму. В описаному випадку місіс Джеймс визначені дві реакції Другі частини діагностичного формулювання будуть наступними: Біль пов'язаний з наслідками операції. Можливість закрепу пов'язана з тривалою нерухомістю. Приклади сестринських діагнозів 1. Зміна харчування: Пов'язані з труднощами менше потреб організму при ковтанні
2. Зміна харчування: 3. Зміна харчування: Сестринські втручання залежать від етіологічних факторів, вони також бувають різноманітними. Якщо у пацієнта спосте-450 Таблиця 1. Визначники сестринського діагнозу
І:, І рігається зниження апетиту, можуть допомогти наступні втр чання: 1. Визначити улюблені продукти харчування. 2. Привабливо оформити їжу. 3. Забезпечити часті годування невеликою кількістю їжі. 1. Спонукати пацієнта висловити свої почуття про смерть 2. Організувати консультацію з фахівцем психіатром. 3. Пояснити шкідливі наслідки тривалої відмови від їжі. 4. Забезпечити інформацією групи підтримки "Вдови мо |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|