ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Туристські організації й заходи

 

Міжнародний туризм у цей час проникає у всі сфери життя суспільства, а тенденції його розвитку відрізняються космополітичним характером. Впливаючи на происходящие соціально-економічні, політичні, культурні й інші процеси в суспільному розвитку різних країн і регіонів, міжнародний туризм приводить до ідеї про необхідність інтеграції туристських комплексів різних регіонів і країн, узгодженню їхнього функціонування. Це виражається в появі різних форм міжнародного співробітництва й виникненні міжнародних організацій і союзів.

Міжнародні організації – це об'єднання державних або національних суспільств неурядового характеру, створені для досягнення загальних цілей у якій-небудь області людської діяльності (політиці, економіці, соціального й культурного життя, туризмі й ін.). Міжнародні організації служать у якості однієї з важливих і найбільш ефективних форм багатобічного співробітництва між державами, що є їхніми членами.

Членами деяких міжнародних організацій можуть бути тільки держави, а не національні суспільства, союзи або асоціації. Такі організації називаються міжурядовими. Організації, членами яких є тільки суспільства, союзи й асоціації, називаються неурядовими.

Міжнародні туристські організації можуть носити назви: організація, союз, асоціація, група асоціацій, федерація, конфедерація, об'єднання, асамблея, комісія, комітет, фонд, рада, центр, бюро, інститут або агентство. Найпоширенішою міжнародною туристською структурою є асоціація – об'єднання на добровільній основі національних організацій, установ і підприємств туристської індустрії, а також фізичних осіб з метою рішення конкретних завдань у сфері туризму.

Однієї з важливих форм міжнародного співробітництва в сфері туризму, подорожей і гостинності є конференції ООН, перша з них відбулася в Римі в 1963 р. На цій конференції ООН по туризму були представлені 87 країн, а також п'ять спеціалізованих організацій, сім міжвідомчих і 14 неурядових установ. Робота цієї конференції була присвячена регулюванню міжнародних туристських зв'язків, обговоренню питань прикордонних і митних формальностей, а також офіційному визначенню понять, як «тимчасовий відвідувач», «турист», «екскурсант». Оскільки міжнародний туризм оцінюється як природне й невід'ємне право людей на волю переміщення, на Генеральній Асамблеї ООН ще в 1966 р. був прийнятий Міжнародний пакт про цивільні й політичні права, де, зокрема, підкреслювалося право кожної людини вільно залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Друга Конференція ООН відбулася в Манілі (Філіппіни) в 1980 р. У Манільській конференції взяли участь уже 107 країн і 91 міжурядова й неурядова організації. Важливу роль для розвитку туризму зіграла прийнята на конференції Манільська декларація по світовому туризмі, у якій основна увага приділялася міжнародним аспектам туризму, ролі туризму в національній економіці й міжнародній торгівлі як важливого показника світового розвитку. 1967 р. був проголошений ОНН Роком туризму, що був покликаний допомогти людям досягти кращого взаєморозуміння, усвідомити цінність туризму як форми зміцнення миру й добросусідських відносин між різними народами й культурами[157] .

На думку В. А. Квартальнова, туристські організації можна класифікувати по наступних ознаках[158] :

· національно-територіальному:міжнародні, регіональній національні організації;

· суспільно-державному:урядові, суспільні, частки;

· по виду діяльності:регулюючі, постачальники, ринкові агенти, розроблювачі, консультанти, проектні організації, що навчають організації, видавці, професійні асоціації, торговельні й споживчі організації;

· по сфері діяльності:транспортні (авіаційні, автобусні, залізничні, автомобільні й круїзні), туристські агенти, туроператори, локальні профспілки.

Залежно від масштабів, сфери й спрямованості своєї діяльності міжнародні туристські організації класифікуються по наступних основних групах: світові загального характеру; світові галузевого характеру; регіональні загального характеру; регіональні галузевого характеру; спеціалізовані; особливі.

Всі організації, що діють на туристському ринку, також можна розділити на дві групи - урядові й неурядові - залежно від того, кого вони поєднують: окремі туристські компанії або державні й громадські організації (Національна Туристська Адміністрація).

Урядові організаціїстворені урядами різних країн і мають державні повноваження (місцевими, національними або інтернаціональними). Неурядові організації підрозділяються на громадські організації й асоціації. Громадська організація – засноване на членстві суспільне об'єднання, створене на основі спільної діяльності для захисту спільних нтерес і досягнення статутних цілей громадян, що об'єдналися. Асоціація (союз) – добровільне об'єднання громадських організацій. Асоціація може бути також добровільним об'єднанням комерційних організацій (з метою координації підприємницької діяльності, подання й захисти майнових інтересів).

У пунктах 14-15 Додатка приводяться характеристики найважливіших міжнародних і національних організацій, що мають найбільше визнання в туристському світі. При складанні характеристик організацій нами були використані, у першу чергу, їхні офіційні сайти, а також найбільш сучасна література[159] . У тексті параграфа обмежимося характеристикою самої впливової організації в туристському світі - Всесвітньої туристської організації.

 

Всесвітня туристська організаціяВТО

(World Tourism Organization - WTO).

 

Всесвітня туристська організація (ЮНВТО), спеціалізоване установа Організації Об'єднаних Націй, є провідною міжнародною організацією в сфері туризму й подорожей. Вона служить як глобальний форум в області туристської політики й практичного джерела туристського ноу-хау. ВТО грає центральну й вирішальну роль у пропаганді й розвитку відповідального, стійкого й загальнодоступного туризму, покликаного сприяти економічному розвитку, міжнародному взаєморозумінню, миру, добробуту, а також взаємоповага, безумовному дотриманню цивільних прав і основних воль. Виконуючи цю місію, Організація приділяє особливу увагу інтересам країн, що розвиваються, у сфері туризму.

ВТО є каталізатором процесів розвитку технічного обміну й міжнародного співробітництва, стимулювання й розширення партнерства між державними й приватними організаціями, заохочення реалізації положень Глобального етичного кодексу туризму, що дозволяє країнам-членам, туристським центрам і підприємствам максимально використовувати економічний, соціальний і культурний вплив туризму й повністю використовувати його переваги, при цьому зводячи до мінімуму негативні наслідки туризму для соціальної сфери й екології.

В 2007 р. до складу ВТО входять 150 країн, сім територій і близько 300 членів, що приєдналися, що представляє підприємства приватного сектора, навчальні заклади, туристські асоціації й місцеві туристські адміністрації. Члени ВТО розділяються на наступні три категорії: дійсні члени, асоційовані члени й члени, що приєдналися. Статус дійсного члена доступний для всіх суверенних держав. Статус асоційованого члена надається всім територіям, що не є відповідальними за здійснення своїх зовнішніх відносин. Території можуть стати асоційованими членами, якщо їхні кандидатури попередньо схвалені Урядом держави, що несе відповідальність за їхні зовнішні відносини.

Присоединившимся членами є широке коло організацій і компаній, що безпосередньо працюють у сфері туризму й подорожей або в суміжні з нею галузях. До них ставляться авіакомпанії й будь-які транспортні компанії, готелі й ресторани, туроператори, турагентства, банківські установи, страхові компанії, консультаційні центри, видавничі будинки й т.д. члени, Що Приєдналися, формують три групи: Ділова рада ВТО, Рада ВТО по утворенню й Оперативній групі ВТО по керуванню туристськими центрами. Для вступу в члени, що приєдналися, потрібна офіційна підтримка тої країни, на території якої перебуває штаб-квартира кандидата.

ВТО була створена вперше як Міжнародний конгрес офіційних туристських асоціацій в 1925 р. у Гаазі. Після Другої світової війни організація була перейменована в Міжнародний союз офіційних туристських організацій, і її штаб-квартира була переведена в м. Женеву (Швейцарія). В 1967 р. члени Міжнародного союзу офіційних туристських організацій призвали до перетворення його в міжурядовий орган, уповноважений вирішувати у всесвітньому масштабі всі пов'язані з туризмом питання й співробітничати з іншими компетентними організаціями, що особливо входять у систему ООН.

У грудні 1969 р. Генеральна асамблея ООН прийняла відповідну резолюцію, у якій визнавалася вирішальна й центральна роль, що перетворений Міжнародний союз офіційних туристських організацій повинен грати в сфері туризму разом з існуючим у рамках ООН механізмом. На виконання цієї резолюції в травні 1974 р. статутні документи ВТО були ратифіковані державами, офіційні туристські організації яких входили в Міжнародний союз. Таким чином, Міжнародний союз офіційних туристських організацій був перетворений у Всесвітню туристську організацію, перша Генеральна асамблея якої пройшла в Мадриді в травні 1975 р. Секретаріат Організації розмістився в Мадриді на початку наступного 1976 р.

Устав ВТО був прийнятий 27 вересня 1975 р. Починаючи з 1980 р. ця дата відзначається як Всесвітній день туризму. Щорічно Всесвітній день туризму проводиться під певним девізом. В 1976 р. ВТО одержала статус виконавчого агента Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), а в 1977 р. була підписана офіційна угода між ВТО й властиво ООН. В 2003 р. ЮНВТО одержала статус спеціалізованої установи Організації Об'єднаних Націй і, таким чином, підтвердила свою провідну роль у сфері міжнародного туризму.

ВТО переслідує наступні цілі:

· прискорювати й розширювати сприяння внутрішнього й міжнародного туризму миру, взаєморозумінню, здоров'ю й процвітанню людей усюди у світі;

· допомагати людям мати доступ до утворення й культури під час подорожей;

· поліпшувати стандарти проживання й перебування в менш розвинених районах миру за допомогою допомоги в забезпеченні необхідної матеріально-технічної бази для іноземного туризму й розвитку транспортних шляхів, що з'єднують із даними регіонами;

· розширювати можливості країн, що приймають туристів, і тим самим вносити вклад у їхню економіку;

· виступати ролі міжнародного агентства по координації й співробітництву між країнами;

· надавати послуги членам найбільш значимих для ради національних організацій в області туризму;

· визначати теми пленумів і засідань, а також координувати туристські інтереси країн-учасниць, включаючи як національні туристські організації, так і професійні сектори й організації, що представляють інтереси подорожуючих;

· установлювати постійний взаємозв'язок між різними об'єднаннями туроператорів;

· реалізовувати все вищевказане найбільш діючим шляхом.

Керівними органами Всесвітньої туристської організації є[160] :

Генеральна асамблея.Генеральна асамблея є вищим органом Всесвітньої туристської організації. Асамблея скликається раз у два роки для обговорення бюджету Організації і її програм роботи, а також актуальних проблем в області туристського сектора. Раз у чотири роки Генеральна асамблея обирає Генерального секретаря Організації. Генеральна асамблея складається з голосуючих делегатів із числа Дійсних і Асоційованих членів. члени, Що Приєдналися, і представники інших міжнародних організацій беруть участь в Асамблеї як спостерігачів.

Виконавча рада.Виконавча рада є керівним органом ЮНВТО, відповідальним за виконання Організацією своєї програми роботи відповідно до встановленого бюджету. Виконавча рада проводить свої засідання два рази в рік. Цей орган складається з 29 членів, що обираються Генеральною асамблеєю з розрахунку одне місце в Раді від кожних п'яти Дійсних членів. Іспанія як країна, що розміщає в себе Штаб-квартиру ЮНВТО, має одне постійне місце у Виконавчій раді. Асоційовані й члени, Що Приєдналися, беруть участь у роботі Виконавчої ради на правах спостерігачів.

Регіональні комісії.У складі ВТО є шість регіональних комісій: для Африки, Американського регіону, Близького Сходу, Східної Азії й Тихоокеанського регіону, Європи й Південної Азії. Комісії проводять на свої засідання не рідше одного разу в рік і складаються із всіх Дійсних і Асоційованих членів з відповідного регіону. члени, Що Приєдналися, з даного регіону беруть участь у роботі Комісії як спостерігачів.

Комітети.У ВТО існують спеціальні комітети, утворені членами ВТО для розробки рекомендацій з керування й змісту програми роботи: Комітет із програмі, Бюджетно-фінансовий комітет, Комітет зі статистиці й макроекономічному аналізу туризму, Комітет з дослідженню ринку й просуванню туризму, Комітет зі стійкому розвитку туризму, Комітет із забезпеченню якості, Комітет ЮНВТО по утворенню, Діловий рада ЮНВТО й Всесвітній комітет з етиці туризму.

Секретаріат.Секретаріат має у своєму складі близько 90 співробітників, що працюють на повній ставці в штаб-квартирі ЮНВТО в Мадриді. Генеральному секретареві допомагає його заступник. Співробітники ЮНВТО відповідають за реалізацію програми роботи ЮНВТО й виконання завдань, які ставлять члени Організації. Для обслуговування потреб членів, що приєдналися, ВТО в мадридській штаб-квартирі працює виконавчий директор. До Секретаріату також ставиться допоміжне регіональне бюро для Азіатсько-Тихоокеанського регіону, що розташоване в Осаці (Японія) і яке фінансується Урядом Японії. Офіційними мовами ВТО є англійський, арабський, іспанський, росіянин і французький.

Структура ВТО показана на малюнку 10.1. Можна побачити, що в структурі ВТО виділяються служби, непоредственно подчинающиеся керівництву, а також три відділи, що мають секторну структуру. Перший відділ займається питаннями міжнародного співробітництва в сфері туризму в різних регіонах миру (сектора). Другий відділ відповідає за питання пропагування й розвитку туризму й включає сектора, що займаються туристським правом, утворенням, питаннями безпеки туризму, а також збором туристської інформації й статистики. Третій відділ займається програмним, документационным і кадровим забезпеченням нормального функціонування організації.

Рис. 10.1. Структура ВТО

 

Які ж основні напрямки діяльності ВТО? Всесвітня туристська організація:

· передає туристський досвід країнам, що розвиваються;

· використовує накопичений протягом десятиліть досвід туристської діяльності з метою стійкого розвитку народів в усьому світі;

· реалізує численні проекти як глобального, так і регіонального й локального характеру;

· проводить прямі акції, спрямовані на зміцнення й підтримку діяльності національних туристських адміністрацій;

· забезпечує лідируючі позиції в питанні впровадження передових технологій у туризм, а також скорочення розриву в освоєнні цифрових технологій між богатыми й бедными країнами-членами ВТО;

· прагне до підвищення освітнього потенціалу трудових ресурсів у сфері туристської діяльності;

· сприяє членам з державного й частки секторів у визначенні й реалізації завдань, стандартів і мер в області якості як внесок у розвиток стійкого туризму й викорінювання вбогості;

· установлює міжнародні стандарти виміру й звітності в туристській діяльності;

· надає саму велику у світі статистику по туризму;

· забезпечує уряди й професіоналів у сфері туризму даними для розуміння туристського ринку, що постійно змінюється;

· представляє регулярний звіт про стан світового туризму, що враховує як досягнення, так і перешкоди для подальшого розвитку туристської індустрії.

Туристські заходи. У рамках даного параграфа ми не будемо докладно розглядати зазначене питання. Надалі питання організації й проведення туристських заходів будуть розглядатися при вивченні курсів «Виставочна діяльність у туризмі», «Маркетинг у туризмі», «Реклама в туризмі» і ін.

Найбільшими й найбільш впливовими міжнародними заходами, що грають важливу роль у розвитку туристської діяльності, є міжнародні туристські біржі, ярмарки, виставки, салони. Основними цілями таких заходів є: ознайомлення з турпродуктами різних фірм; вивчення попиту на туристські послуги; установлення ділових контактів; висновок комерційних справ і підписання договорів; обмін інформацією; реклама й просування турпродукта. Вони можуть носити всесвітній або регіональний характер. Найбільш значні виставки і ярмарки є щорічними й проводяться в певну пору року - перед початком літнього або зимового сезону по заздалегідь анонсируемым датах і тривають від одного до семи днів.

Одна з найбільших у світі туристських виставок - Міжнародна туристська біржа (ITB). Вона проводиться в Берліні з 1966 р. щорічно в березні протягом семи днів. Один день приділяється тільки професійним учасникам, в інші дні біржа відкрита для всіх бажаючих. У ній беруть участь представники міністерств, відомств, комітетів і рад по туризму, національні й регіональні туристські організації, турфирмы, туроператори й турагенты, готелі й готельні ланцюги, авіаційні й круїзні компанії, структури систем бронювання, страхові компанії, спеціалізовані видавництва, радіо й телекомпанії.

Найбільшої в Європі по кількості відвідувачів стала Міжнародна туристська виставка (SIT) у м. Штутгарте. Вона перевершує останнім часом Берлінську міжнародну туристську біржу. Штутгартская виставка проводиться щорічно в партнерстві з різними країнами. Всесвітній ринок подорожей у Лондоні проводиться з 1980 р. щорічно в листопаді-грудні протягом п'яти днів за участю турфирм, представників туриндустрии й засобів інформації. Поряд з висновком угод важливим завданням Лондонського ринку є ознайомлення з нововведеннями в сфері туризму.

Туристський міжнародний ярмарок (ФИТУР) проводиться з 1981 р. щорічно в січні в Мадриді протягом шести днів. Серед учасників - турфирмы, готельні об'єднання, авіакомпанії. Ярмарок супроводжується фестивалем народних пісень і танців, показом рекламних фільмів по туризму. Завоювала популярність Московська міжнародна виставка «Подорожі й туризм» (MITT). Вона проводиться протягом чотирьох днів у березні, починаючи з 1994 р.

Більшим авторитетом користуються також Лейпцігський ярмарок подорожей, Міжнародний салон по туризму й подорожам, що проводиться щорічно в середині лютого в Парижу протягом 7-10 днів, Міжнародна туристська біржа в Милане - у другій половині лютого протягом п'яти днів, Міжнародна туристська виставка країн Азіатського регіону (Гонконг), Міжнародний туристський ярмарок (Чикаго), Міжнародна виставка «Туризм» (Ґетеборг), Міжнародна туристська виставка «Филоксения» (Салоніки) і ін.

Календар проведення основних туристських виставок у нашій країні в 2007 році представлений у пункті 16 Додатка. Якщо уважно вивчити представлену таблицю, то можна виділити наступні особливості організації туристських заходів у нашій країні.

По-перше, основна частина заходів запланована до проведення на весняні й осінні місяці, тобто перед майбутніми літніми й зимовим туристськими сезонами. Найчастіше ціль таких заходів - позиціонування турпродукта великих фірм-туроператорів на національному й міжнародному ринках, а також підписання договорів і угод про співробітництво.

По-друге, варто помітити, що значна частина всіх вітчизняних выставочно-ярмаркових заходів має міжнародний статус. Це цілком пояснено у світлі проведеної в країні політики в області туризму, націленої на пріоритетний розвиток у Росії в'їзного туризму. Позиціонування вітчизняного турпродукта й наступне співробітництво із закордонними партнерами дозволить залучити заможну клієнтуру з ряду закордонних країн.

По-третє, географія выставочно-ярмаркових заходів досить широка. При цьому тяжіння їх до периферійних міст і регіонів не випадково. У більшості випадків для проведення таких заходів вибираються міста й регіони, що є стратегічними крапками росту туризму. Приміром, Санкт-Петербург, Казань, Сочі, Архангельськ, Уфа, Вологда, Іркутськ, Рязань - всі ці міста мають колосальний потенціал для розвитку вітчизняного туризму.

По-четверте, профіль проведених заходів також відрізняється достатньою розмаїтістю. Зокрема, по спеціалізації можна виділити п'ять груп подібних заходів: а) туристські виставки й біржі; б) виставки туристських товарів, спортивного інвентарю й ін.; в) виставки, присвячені активним видам відпочинку - спортивні, промисловому, екстремальному; г) санаторно-курортні виставки; д) виставки-зустрічі для проведення ділових переговорів, конференцій, обговорення проблем розвитку туризму.

В-П'ятих, організаторами выставочно-ярмаркових заходів у нашій країні займаються винятково комерційні недержавні підприємства й організації, фонди, акціонерні товариства, великі туристські фірми. Проте, найбільш значимі заходи (особливо міжнародні) перебувають під патронажем галузевих міністерств і відомств того регіону, де ці заходи проводяться.

В-Шостих, всі выставочно-ярмаркові заходи, проведені в нашій країні, переслідують наступні загальні цілі: а) позиціонування вітчизняного турпродукта на національних і міжнародному туристських ринках; б) пропаганда й реалізація турпродукта закордонних партнерів; в) висновок агентських угод туроператорами з метою формування агентських мереж; г) презентація й наступна реалізація товарів туристського попиту – інвентарю, одягу, взуттю, поліграфічній продукції; д) проведення ділових зустрічей, переговорів, конференцій.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти