Туристське перевезення – 1) переміщення туристів і їхнього багажу з одного пункту в іншій за допомогою транспортних засобів. Здійснюється на підставі укладеного договору; 2) основний елемент транспортного обслуговування в ході поїздки включає доставку туристів від місця їхнього постійного проживання до місця призначення (або місцю початку маршруту) і назад. Цей вид туристської послуги надається транспортними компаніями.

Туристська поїздка–туристська послуга (комплекс туристських послуг, туристський продукт), що забезпечує задоволення оздоровчих і пізнавальних потреб туристів при організованих активних способах пересування або переміщення по туристському маршруті.

Туристська політика – один з видів соціально-економічної політики держави, спрямованої на розвиток туристської індустрії й суб'єктів туристського ринку (туроператорів і турагентов). Туристська політика – це сукупність мір і заходів юридичного, політичного, економічного, соціального й іншого характеру з метою створення умов для розвитку туризму, регулювання й координації його діяльності.

Туристська путівка – документ, що містить умови подорожі, що підтверджує факт оплати туристського продукту і являющийся бланком суворої звітності (ФЗ «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації», 1996, виправлення від 2007 р.).

Туристська мережа – сукупність розташованих у країні (республіці, області, районі) туристських установ. До них ставляться установи лікувально-оздоровчого відпочинку, спортивного й пізнавального туризму.

Туристська територія – вид комплексного туристського ресурсу – географічно певне місце концентрації найцінніших туристських ресурсів, а також об'єктів туристського інтересу, виділюване в складі туристського регіону, із вказівкою в кадастрах і інших видах документації й введенням режиму пріоритетного цільового функціонування й розвитку туризму.

Туристська послуга – це:

1) результат діяльності туристського підприємства по задоволенню відповідних потреб туристів;

2) результат безпосередньої взаємодії виконавця послуги і її споживача (туриста), а також власна діяльність виконавця послуги із задоволення потреби споживача в організації поїздки (подорожі) і її здійсненні й інших, пов'язаних із цим потреб;

3) діяльність підприємств, організацій, установ або громадян-підприємців по задоволенню потреб відвідувачів у подорожах, відпочинку або екскурсіях;

4) сукупність цілеспрямованих дій у сфері обслуговування, які орієнтовані на забезпечення й задоволення потреб туриста або екскурсанта, що відповідають цілям туризму, характеру й спрямованості туристської послуги, тура, туристського продукту й не суперечним загальнолюдським принципам моралі й доброго порядку.

Туристська фірма– комерційна організація, що має головною метою своєї діяльності одержання прибутку за рахунок надання різних видів туристських послуг.

Туристські консорціуми – добровільні об'єднання декількох турагентств, при яких за останніми залишаються фінансова і юридична самостійність.

Туристські кооперативи – об'єднання на основі єдиного уставу турфирм (як правило, турагентов) для більше ефективного здійснення спільної діяльності (наприклад, при бронюванні місць у засобах розміщення й на транспорті).

Туристські корпорації – різноманітні фірми й організації, які у своїй діяльності повністю або частково пов'язані з туристським бізнесом (від страхових контор і екскурсійних бюро до транспортних агентств і готельних готелів, кемпінгів). Корпорації, обслуговуючи потреби кінцевих користувачів турів, включають у свій склад туроператорів і турагентства.

Туристські ресурси – це:

1) природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, що включають об'єкти туристського показу, а також інші об'єкти, здатні задовольнити духовні й інші потреби туристів, сприяти підтримці їхньої життєдіяльності, відновленню й розвитку їхніх фізичних сил (ФЗ «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації», 1996, 2007);

2) природно-кліматичні, соціокультурні, історичні, архітектурні й археологічні, наукові й промислові, видовищні, культові й інші об'єкти або явища, здатні задовольнити потреби людини в процесі й з метою туризму;

3) природні, культурно-історичні й соціально-економічні об'єкти і явища, на даній фазі розвитку суспільства придатні як основу для надання туристських послуг.

Туристські формальності – процедури, пов'язані з дотриманням туристами, що перетинають державний кордон, певних умов, правил і вимог, установлених державними органами країни виїзду й перебування. Формальності підрозділяються на групи: паспортні, візові, валютні, митні, медичні й поліцейські.

Туристський бізнес – діяльністьпідприємств туристської індустрії, засновану на використанні туристських ресурсів і спрямовану на одержання прибуткуза допомогою задоволення потреб туристів (туристських потреб). Характерною ознакою туристського бізнесу є те, що результатом праці в сфері туристського бізнесу є задоволення туристських потреб.

Туристський ваучер (інвойс) – це:

1) офіційний документ, що підтверджує оплату передбачених програмою обслуговування послуг і являющийся підставою для їхнього одержання туристом або групою туристів;

2) документ, що встановлює право туриста на послуги, що входять до складу тура, і підтверджувальний факт їхнього надання;

3) документ, розпорядження туроператора своєму контрагентові (приймаючій стороні) про надання туристові відповідно до укладеного договору необхідного туристського обслуговування з гарантією його оплати у встановленому порядку.

Туристський договір – цивільно-правова угода двох і більше юридичних осіб, що спрямовано на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків із приводу купівлі – продажу туристського продукту або послуги.

Туристський інтерес– перспектива одержання туристом об'єктивної інформації, позитивних емоцій і/або потенційна можливість задоволення планованої потреби туриста в конкретної, апріорі частково відомій туристській послузі (роботі), туристському товарі й туристському продукті, заснованих на певному комплексі туристських ресурсів, що виступають у вигляді об'єктів туристського інтересу.

Туристський комплекс – це:

1) містобудівне утворення різного функціонального профілю, що складає з туристських установ, об'єднаних єдиним архітектурно-планувальним рішенням, загальною просторовою композицією й організацією обслуговування;

2) сукупність різних по функціях туристських установ місткістю більше 1000 місць, об'єднаних однією функціональною програмою (лікування, оздоровлення, відпочинок, ділові зустрічі й заходи й т.д.).

Туристський кругообіг– система економічних відносин, у рамках якої відбувається процес перетворення послуг у гроші й назад. Вона показує напрямок руху потоків туристського продукту, інвестицій у розвиток сфери туризму й грошових надходжень у бюджет від доходів туристської діяльності.

Туристський табір – спеціалізоване рекреаційне підприємство, призначене для активного відпочинку на природному середовищі.

Туристський маршрут–це:

1) географічно певна, прив'язана до даної місцевості й особливих об'єктів і описана з різним ступенем детальності, траса походу, подорожі;

2) шлях, що перетинає певний географічний простір і має специфіку доріг, установ, що перебувають по шляху проходження, туристських визначних пам'яток;

3) заздалегідь спланований шлях переміщення туристів по географічних крапках протягом певного періоду часу з метою одержання передбачених програмою обслуговування й додаткових туристсько-екскурсійних послуг.

Туристський об'єкт – особливе містобудівне утворення, орієнтоване на надання туристам заданого обсягу послуг і реалізацію спеціалізованих туристських програм.

Туристський пакет – основної (обов'язковий) комплекс послуг, надаваних у подорожі по індивідуальному або груповому плані, що має серійний характер, пропонується в широкий продаж. Турпакет включає чотири обов'язкових елементи: туристський центр, транспорт, послуги розміщення, трансфер.

Туристський потенціал – вся сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов для організації туристської діяльності на певній території. Іноді туристським потенціалом називають відношення між фактичною й гранично можливою чисельністю туристів, обумовленої виходячи з наявності туристських ресурсів, що є, на думку авторів, не зовсім вірним твердженням.

Туристський продукт – це:

1) комплекс послуг з перевезення й розміщення, надаваних за загальну ціну (незалежно від включення в загальну ціну вартості екскурсійного обслуговування й (або) інших послуг) за договором про реалізацію туристського продукту (ФЗ «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації», 1996, 2007);

2) сукупність речовинних (товару) і нематеріальних (послуги) потребительных стоимостей, необхідних для задоволення потреб туриста, що виникають у період його туристської подорожі (поїздки) і викликаних саме цією подорожжю.

При цьому під туристським товаром розуміється продукт праці виробничих сфер діяльності, створений для продажу й призначений для використання переважно туристами або екскурсантами, а туристська послуга визначається як діяльність підприємств, організацій, установ або громадян-підприємців по задоволенню потреб відвідувачів у подорожах, відпочинку або екскурсіях.

Туристський район– територія, що володіє певними ознаками аттрактивности й забезпечена туристською інфраструктурою й системою організації туризму. Туристські райони відрізняються наступними ознаками: а) час виникнення, історичні особливості формування; б) природні, історико-культурні, соціально-економічні й населенческие передумови формування; в) рівень розвитку туристської інфраструктури; г) туристська спеціалізація.

Туристський регіон – це:

1) територія, що має у своєму розпорядженні велику мережу спеціальних споруджень і послуг, необхідних для організації відпочинку або оздоровлення. З даного визначення треба висновок про те, що туристський регіон, для того щоб уважатися самостійним, повинен мати всі необхідні спорудження для перебування в ньому туристів, тобто туристський регіон визначається як місце, що розташовує туристськими спорудженнями й послугами, які вибирає турист або група туристів і які продаються виробником послуг;

2) окрема територіальна одиниця, що перебуває в єдності із природою й обладающая фізико-географічними, еколого-економічними, етнічно-історичними, політико-адміністративними й правовими властивостями, які забезпечують її функціонування. Туристський регіон є внутрінаціональна категорія, що може відповідати конкретному адміністративно-територіальному подолу (АТД), займати частину АТД або являти собою територію, розташовану в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць;

3) окрема територіальна одиниця, заснована на спільності природних, культурних і історико-архітектурних ресурсів, об'єднана загальною туристською інфраструктурою й сприймана у вигляді цілісного об'єкта;

4) деяка територія, що розташовує об'єктами туристського інтересу й пропонує певний набір послуг, необхідних для задоволення потреб туристів.

Туристський ринок – це:

1) місце, де відбуваються угоди купівлі-продажу туристського продукту (турів, окремих послуг туризму або товарів для туристів);

2) інструмент узгодження інтересів покупців і продавців туристського продукту; сфера реалізації туристського продукту; сфера прояву економічних відносин між покупцями й продавцями туристського продукту;

3) сфера прояву суспільно-економічних відносин між виробниками, і споживачами туристського продукту, що поєднує попит та пропозицію для забезпечення процесу купівлі-продажу туристського продукту;

4) сфера реалізації туристського продукту й економічних відносин, що виникають між покупцями й продавцями туристського продукту, тобто між туристом, турагентством, туроператором;

5) економічна система взаємодії чотирьох основних елементів: туристського попиту, пропозиції туристського продукту, ціни й конкуренції.

Туристський сезон – час, у яке відбувається максимальна кількість поїздок. Період спаду подорожей відповідає міжсезонню, аперіод, протягом якого відзначається незначна кількість туристських подорожей, називається низьким сезоном.

Туристський центр– місцевість, що розташовує крім туристських ресурсів відповідною інфраструктурою (транспорт, підприємства розміщення, харчування, сервісного обслуговування, розваги й т.д.) для обслуговування значних туристських контингентів, а також приваблюючих туристів у силу наявності специфічних рекреаційних ресурсів, зручностей транспортно-географічного положення й доступної для туриста інформації про нього.

Туристське агентство – роздрібна фірма, що вступає в безпосередній контакт із кінцевим споживачем. Вона виступає проміжною ланкою між туристами-клієнтами й рядом підприємств, що обслуговують їх у період туристської поїздки.

Туристське враження–комплекс емоцій, у загальному випадку позитивних, і щиросердечного й фізичного стану туриста, що виник або достигнутый їм у результаті споживання туристських послуг (робіт), придбання туристських товарів, споживання туристського продукту.

Туристське обслуговування – сукупність видів діяльності, що забезпечують туристам різні зручності при покупці й споживанні послуги товарів під час подорожі й перебування поза постійним місцем проживання.

Туристське утворення – галузь невиробничої сфери країни, у завдання якої входить навчання, надання можливості одержання професійних знань і навичок, що здійснюється через існуючі в країні системи середнього спеціального й вищого професійного утворення.

Туристське підприємство – самостійний господарюючий суб'єкт із правами юридичної особи, що здійснює формування, просування й/або реалізацію послуг туристам, а також інші види допоміжної господарської діяльності, не заборонені законодавством і передбачені його уставом.

Туристське природокористування – використання природних ресурсів і комплексів для організації туристської діяльності.

Туристська подорож – перебування протягом одного або декількох днів поза будинком з метою проведення вихідних або свят, – відвідування родичів і знайомих, участі в бізнес-конференціях і з іншими цілями, крім навчання в закритих навчальних закладах і сезонні заробітки.

Туристське районування – процес розчленовування території, при якому райони ідентифікуються по наявності в них особливих рекреаційних ознак і виділяються туристські райони, що відрізняються друг від друга по наборі й ступеню виразності ознак.

Туристсько-рекреаційний комплекс– складне господарство, куди входять лікувальні й оздоровчі установи, що обслуговують підприємства й супроводжують галузі (підприємства торгівлі й громадського харчування, побутові, культурні й спортивні установи, екскурсійні об'єкти, шляхово-транспортна мережа, сувенірне виробництво й ін.).

Турлидер – керівник туристської групи. Це може бути професійний груповод, представник туристської організації (туроператор), що комплектує туристську групу. Турлидером звичайно є працівник туристської фірми, добре знаючий маршрут.

Туроператор– це:

1) юридична особа або індивідуальний підприємець, що діє на підставі ліцензії на туроператорскую діяльність, що здійснює планування й організацію подорожі (поїздки), просування пакета туристських послуг, необхідних для поїздки, його оптову й роздрібну покупку й продаж, а також надання інших туристських послуг, пов'язаних із проведенням подорожі (поїздки);

2) суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або індивідуальний підприємець) і туристського ринку, що активно здійснює на основі ліцензії діяльність по плануванню, розробці, просуванню й реалізації туристського продукту з комерційними цілями.

Туроператорский каталог– офіційне інформаційно-довідкове видання туроператора, що містить детальний опис стандартного турпродукта, пропонованого туроператором до роздрібного продажу, у тому числі опис напрямку (регіону) відвідування й маршруту, його екскурсійні можливості, характеристика засобів розміщення й пропонованих послуг, правила роздрібного продажу турпродукта.

Турорганизатор – 1) назва туроператора в міжнародній практиці; 2) ініціативний турист, що підбирає партнерів для подорожі, але не одержує комісійної винагороди як турагент або турлидер.

Турпакет – сукупність обов'язкових компонентів для реалізації туризму, що включає туристський центр, транспортні засоби пересування, послуги розміщення, трансфер.

- В -

Послуги матеріальні – послуги, що забезпечують відновлення (зміна, збереження) споживчих властивостей виробів або виготовлення нових виробів за замовленням громадян (туристів), а також перевезення вантажів і людей, створення умов для споживання.

Послуги соціально-культурні – послуги, що забезпечують підтримку й відновлення фізичного здоров'я, духовна розвиток особистості, підвищення професійної майстерності.

- Ф -

Фірма – самостійна підприємницька одиниця із правами юридичної особи, що як власник або титульного власника (орендаря, трастового керуючого, оператора й т.д.) розробляє й реалізує стратегію розпорядження майном, нематеріальними активами й доходами, використовуючи організаційно-планові методи.

Флотель – плаваючий готель, у яку перетворене зафрахтоване комфортабельне пасажирське судно, найчастіше під флотели використовують старі круїзні судна.

Форс-Мажор –обставина, настання якого не могло бути відвернене стороною, відповідальної за виконання зобов'язання, і являющееся причиною невиконання останнього (наприклад, війна, стихійне лихо й т.п.). При настанні такої обставини відповідальність за виконання зобов'язання звичайно знімається.

Форс-Мажорне застереження – умова, що включається в договори для звільнення від відповідальності на невиконання яких-небудь умов договору через дію непереборної сили, що заважає виконанню прийнятих на себе зобов'язань або сделавшей їхнє виконання неможливим.

Фрахт – плата за перевезення вантажів і пасажирів різними видами транспорту, головним чином морським. Фрахтування– це: 1) висновок договорів на міжнародні перевезення вантажів або пасажирів; 2) наймання морського або повітряного судна. Фрахтувальник – це: 1) наймач морського або повітряного судна; 2) туроператор, зобов'язаний відповідно до договору фрахтування виплатити застережену суму за всю або частина місткості одного або декількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення вантажів, пасажирів, багажу. Фрахтівник – транспортна організація, що зобов'язується надати туроператорові (фрахтувальникові) за плату всю або частина місткості одного або декількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення вантажів, пасажирів, багажу.

- Ц -

Ціна туристського продукту – грошове вираження вартості туристського продукту; важливий економічний показник, що формується в результаті обліку розрахункової величини на покриття витрат виробництва й просування турпродукта й включення певного відсотка прибутку.

Центр туризму–місто, місцевість або об'єкт, де на базі рекреаційних ресурсів створений комплекс туристсько-екскурсійного обслуговування.

Центр туристського інтересу– обмежена територія, що володіє властивостями залучати й утримувати туристів і, крім того, що має всі умови, у тому числі міські будови, різної виду послуги для задоволення потреб туристів.

- Ч -

Чартер – це:

1) договір на оренду транспортного засобу на який-небудь рейс або строк;

2) договір морського або повітряного перевезення вантажів або пасажирів, ув'язнений між власником транспортного засобу (фрахтівником) і наймачем (фрахтувальником) на оренду всього транспортного засобу або його частини на певний рейс або строк;

3) договір щодо фрахтування, відповідно до якого фрахтівник зобов'язується надати фрахтувальникові за плату частина ( блок-чартер) або всю (тайм-чартер) місткість одного або декількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення вантажів, пасажирів, багажу.

Чартерний ланцюжок –туристська програма, що складається з декількох чартерних рейсів між двома або більше пунктами, скоординована таким чином, щоб виключити порожній прогін літаків і простій готельних номерів (час прибуття з однією групою в пункт призначення збігається згодом відправлення іншої групи із цього ж пункту). Чартерний рейс –рейс, виконуваний поза регулярним розкладом на умовах чартеру.

– Ш –

«Шведський стіл» – вид самообслуговування в ресторані, кафі, а також на офіційних прийомах. У рамках комерційного варіанта відвідувач пункту харчування одержує за єдину усереднену плату будь-яка кількість блюд у будь-якому асортименті за своїм вибором із числа пропонованих і виставлених у залі. Шведський стіл є форма організації обслуговування туристів з наданням вільного вибору виставлених на спільне харчування блюд і самообслуговування.

- Э -

Екскурсант – тимчасовий (одноденний) відвідувач місцевості, населеного пункту, території або іншої країни, незалежно від його громадянства, підлоги, мови й релігії, що перебуває в даній місцевості з метою туризму не більше 24 ч.

Екскурсійна діяльність – діяльність юридичних і фізичних осіб, що володіють у встановленому порядку правами на організацію відвідувань громадянами туристських ресурсів у країні (місці) тимчасового перебування і їхньої реалізації, а також інша діяльність, що не включає ночівель екскурсанта в місці перебування й охоплює період перебування не більше 24 ч.

Екскурсійне бюро – юридична особа або індивідуальний підприємець, що здійснює у встановленому порядку екскурсійну діяльність, у тому числі по плануванню, організації, просуванню й реалізації комплексної екскурсійної послуги, включаючи проведення екскурсії, а також надання інших послуг, пов'язаних із проведенням екскурсії.

Екскурсія – це:

1) туристська послуга, що забезпечує задоволення духовних, эстетических, інформаційних і інших пізнавальних потреб туриста або екскурсанта;

2) процес наочного пізнання навколишнього світу: особливостей природи, сучасних і історичних ситуацій, елементів побуту, тобто визначних пам'яток певного міста або регіону - заздалегідь вибраних об'єктів, які вивчаються на місці їхнього розташування;

3) тематичний маршрут з метою відвідування визначних об'єктів і місцевостей;

4) короткочасне переміщення людей з метою вивчення об'єктів і явищ, придбання знань або одержання эстетического задоволення й оздоровлення від огляду природних визначних пам'яток, контакту із природою, ознайомлення з музеями, пам'ятниками культури й т.д.

Елементи туристського ринку– до них ставляться:

1) попит – форма прояву потреби населення в туристському продукті, забезпечена коштами;

2) пропозиція– вся маса призначених для продажу турів, послуг туризму й товарів туристсько-сувенірного призначення. До пропозицій на туристському ринку ставляться напрямки (регіони перебування) і обсяг турів (послуг), призначених на продаж і пропонованих покупцям протягом якого-небудь періоду за певною ціною;

3) конкуренція – взаємна боротьба підприємців за монопольное, або найкраще положення на туристському ринку. Конкурентна боротьба ведеться двома основними методами: ціновою й неціновою конкуренцією. Через цінову конкуренцію продавці впливають на попит головним чином за допомогою зміни в ціні. При ціновій конкуренції продавці підвищують або знижують ціну залежно від попиту. Але все більшу роль грає нецінова конкуренція, коли виробник виділяє свій продукт із ряду аналогічних продуктів конкурентів, надаючи йому унікальні для покупця властивості;

4) ціна – грошове вираження вартості туристських продуктів, туристських товарів і послуг, пропонованих для реалізації споживачеві на туристському ринку.

ДОДАТОК

Предыдущая 43 44 45 46 47 48 495051 52 53 54 55 56 57 58 Следующая