ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Фонологічна система мови. Характеристика основних фонологічних шкіл

Змістовий модуль 2

Семінарське заняття №1

Фонологічна система мови. Характеристика основних фонологічних шкіл

1. Предмет і завдання фонології.

2. Поняття фонеми. Функції фонем.

3. Фонема та її алофони.

4. Фонологічні опозиції. Диференціальні та інтегральні ознаки фонем. Опозиції релевантні та не релевантні.

5. Фонологічна система мови.

6. Основні фонологічні школи та їх характеристика.

Література

 

1. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства. – К., 2006.

2. Головин Б. Н. Введение в языкознание. – М., 1963.

3. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.Д 1974.

4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2001.

5. Кодухов В. И. Введение в языкознание. – М., 1987.

6. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.

7. Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М., 1987.

8. Нариси загального мовознавства : навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл. : у 2 ч. / Г. С. Кириченко, С. В. Кириченко, А. П. Супрун ; за ред. А. П. Супрун. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. Ч. І : Мова, її будова та функції в суспільстві.–2008.– С.87-94.

9. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1967.

10. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля. – 2006. – 716 с.

11. Семчинсъкий С В. Загальне мовознавство. – К., 1996.

12. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К, 2000.

 

Завдання

1. Визначте фонемний і звуковий склад слів: джерело, юнак, щедрий. Встановити варіанти та інваріанти фонем.

2. Наведіть 10 пар слів, що б демонстрували: словорозрізнювальну і форморозрізнювальну функції фонеми.

3. Що таке фонологічна кореляція? Наведіть приклади корелятивних пар приголосних.

4. З’ясуйте різницю у фонемному складі слів.

Вази – в’язи, пишу – пищу, буран – бур’ян, плюш – плющ.

5. Однаковими чи різними фонемами починаються наведені слова?

Сум – суми, витер – вітер, рад – ряд, бик – бік, дух – дяк, курка – кюрі.

6. У яких парах слів однакова кількість фонем, а в яких – різна?

Бюро – пюре, б’ючи – бюджет, бязь – бюро, реп’ях – комаха.

7. Замініть у першій групі слів м’яку приголосну твердою, а в другій – тверду приголосну м’якою. Що вийшло? Що означають слова? Запишіть їх парами й прочитайте. Як виражається м’якість приголосних?

1. Ряба, галька, кінь, булька, ляк.

2. Стан, лук, брат, рад, зелен, суди.

8. Підготуйте відповіді на запитання.

1. Чим викликана потреба в транскрибуванні мовлення?

2. Схарактеризуйте фонетичну й фонематичну транскрипції.

3. Які знаки використовуються у лінгвістичній транскрипції?

4. Поясніть, коли застосовується повна, а коли – часткова транскрипція.

9. Подані тексти прочитайте вголос, запишіть повною фонетичною та фонематичною транскрипцією.

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. Їй приписується магічна сила. Як вперше на весні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою – «щоб нечисть не чіплялась до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби на двір під час граду – «щоб град зупинився».

10. Поданий текст, записаний фонематичною транскрипцією, запишіть повною і спрощеною фонетичною транскрипцією. Порівняйте всі тексти й зробіть зіставний аналіз.

 

/л'уди / прекрас'н'і //

земл'а / мов казка //

крашчого сон'ц'а н'іде нема //

загруз посерце /

уземл'у вjазко //

вона мене цупко трима //

іхочец'ц'а так л'убит' //

шчоб навіт' камін'н'а баjдуже /

захот'іоло ожити /

іжит' //

воскресаjте / камін'н'і душі /

рожчин'аjте серц'а ічоло //

шчоб несказали

провас / гр'адушчі //

jіх наземл' і небуло // /


Змістовий модуль 3

Тематичний блок 5

Семінарське заняття №2

ТЕМА: Мовознавство Стародавнього світу, Середньовіччя та епохи Відродження

Питання для самоконтролю:

1.Мовознавство в стародавній Індії, Греції та Стародавньому Римі.

2. Вплив античного мовознавства на мовознавство інших етносів:

- арабське мовознавство;

- китайське мовознавство;

- японське мовознавство.

3. Європейське мовознавство середніх віків та епохи Відродження.

4. Філологічна наука в Україні, Білорусі, Московській державі XV – ХІХ століть.

5. Мовознавство в Західній Європі та Росії (XVІІ – XVІІІ століть).

Література:

1. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. – Львов, 1997.

2. Березин Ф.М. История советского языкознания: Некоторые аспекты общей теории язика. Хрестоматия. – М., 1981.

3. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – 2-е изд. -М., 1984.

4. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

5. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – М., 1987.

6. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М., 1963.

7. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ – ХХ вв. в очерках и извлечениях. – М., 1965.

8. Кириченко Г.С., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства: навч. посіб. для студ. філол спец. вищ. навч. закл.: у 2 ч. – К., 2008.

9. Мещанинов И.И. Общее языкознание. – М., 1940.

10. Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка (Отв. ред. Б.А.Серебренников. – М.: Наука, 1970.

11. Пешковский А.М. Объективная и нормативная точка зрения на язык //В.А.Звегинцев. История языкознания ХIХ – ХХ вв. – М., 1965.

12. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

13. Потебня А.А. Мысль и язык //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

14. Русанівський В.М. Методологія, теорія: часткові методології, методи лінгвістичних досліджень //Мовознавство. – К., 1975. – № 2.

15. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних вчень. –Київ, 1980.

16. Хроленко А.Т. Общее языкознание. – М., 1981.

 

Змістовий модуль 3

Тематичний блок 6

Семінарське заняття №3

ТЕМА: Розвиток порівняльно-історичного і загального мовознавства в першій половині ХІХ століття

Питання для самоконтролю:

1. Порівняльно-історичний метод дослідження мов. Германістика. Славістика.

2. Лінгвістична типологія мов Ф. Боппа.

3. Філософсько-лінгвістична концепція Вільгельма Гумбольдта. Загальне мовознавство.

4. Розвиток українського та російського мовознавства (М.Максимович, О.Востоков, І.Срезнєвський).

Література:

1. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – 2-е изд. -М., 1984.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

3. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – М., 1987.

4. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ – ХХ вв. в очерках и извлечениях. – М., 1965.

5. Кириченко Г.С., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства: навч. посіб. для студ. філол спец. вищ. навч. закл.: у 2 ч. – К., 2008.

6. Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка (Отв. ред. Б.А.Серебренников. – М.: Наука, 1970.

7. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

8. Потебня А.А. Мысль и язык //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

9. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних вчень. –Київ, 1980.

10. Хроленко А.Т. Общее языкознание. – М., 1981.

 

 

Змістовий модуль 4

Тематичний блок 7,8

Семінарське заняття №4

ТЕМА: Мовознавство у другій половині ХІХ століття

Питання для самоконтролю:

1. Друга генерація представників порівняльно-історичного мовознавства. – (загальна характеристика).

2. Натуралізм у мовознавстві (Август Шлейхер). Теорія хвиль Іоганна Шмідта.

3. Лінгвістичні погляди Ф.І.Буслаєва. Лінгвістичний психологізм і Харківська лінгвістична школа О.О.Потебні.

4. Молодограматизм, його критика і пошуки нових шляхів дослідження мови.

Література:

1. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – 2-е изд. -М., 1984.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

3. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ – ХХ вв. в очерках и извлечениях. – М., 1965.

4. Кириченко Г.С., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства: навч. посіб. для студ. філол спец. вищ. навч. закл.: у 2 ч. – К., 2008.

5. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

6. Потебня А.А. Мысль и язык //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

7. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних вчень. –Київ, 1980.

8. Хроленко А.Т. Общее языкознание. – М., 1981.

 

Змістовий модуль 5

Тематичний блок 9

Семінарське заняття №5

ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №1

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №2

ТЕМА: Слово як одиниця мови

Питання для самоконтролю:

1. Значення слова і його формування.

2. Проблема семантичних полів.

3. Гіперонімічні та гіпонімічні зв’язки слів.

4. Слово, поняття та їх взаємозв’язок.

5. Термін і його специфіка.

Література:

1. Кириченко Г.С. , Кириченко С.В., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.: у 2 ч. – К.: Видавничий Дім Ін-Юре, 2008.

2. Ковалик І. І. Східнослов’янська лінгвістична думка XVI — XVIII ст. — В кн.: Східнослов’янські граматики XVI — XVII ст. К. : Наук. думка, 1982, с. 66 — 68.

3. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: підручник / М.П. Кочерган. – К. : Академія, 2000. – 368 с.

4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Академія, 2000.

5. Плющ П. П. Історія української літературної мови. — К. : Вища шк., 1971. — 423 с.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №3

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №4

ТЕМА:Проблема походження мови у працях філософів та мовознавців XVІІ - ХІХ століть

Питання для самоконтролю:

1. Проблема походження мови в працях філософів та мовознавців XVІІ – XVІІІ століть.

2. Теорії походження мови: теорія соціальної домовленості, теорія вигуків, теорія звуконаслідування.

3. Аристотель та його граматика.

4. Александрійська школа: умови виникнення, проблеми, результати.

Умови функціонування давньоіндійської літературної мови – санскриту. Санскритські граматики.

5. Спорідненість мови санскриту з європейськими мовами:

- мовознавчі акценти Ф. Сассеті;

- «Азійське товариство» В. Джонса;

- Спорідненість мов за Ф. Шлегелем.

 

Література:

1. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – 2-е изд. -М., 1984.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

3. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – М., 1987.

4. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ – ХХ вв. в очерках и извлечениях. – М., 1965.

5. Кириченко Г.С., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства: навч. посіб. для студ. філол спец. вищ. навч. закл.: у 2 ч. – К., 2008.

6. Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка (Отв. ред. Б.А.Серебренников. – М.: Наука, 1970.

7. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

8. Потебня А.А. Мысль и язык //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

9. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних вчень. –Київ, 1980.

10. Хроленко А.Т. Общее языкознание. – М., 1981.

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №5

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №6

ТЕМА:Натуралізм у мовознавстві

Питання для самоконтролю:

1. Ідеї біологізму у мовознавстві. Мова як природний організм.

2. Діяльність А. Шлейхера.

3. Морфологічні типи мов.

4. «Теорія хвиль» Йогана Шмідта.

5. Лінгвістичні погляди Ф. Буслаєва.

Література:

1. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – 2-е изд. -М., 1984.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

3. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – М., 1987.

4. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ – ХХ вв. в очерках и извлечениях. – М., 1965.

5. Кириченко Г.С., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства: навч. посіб. для студ. філол спец. вищ. навч. закл.: у 2 ч. – К., 2008.

6. Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка (Отв. ред. Б.А.Серебренников. – М.: Наука, 1970.

7. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

8. Потебня А.А. Мысль и язык //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

9. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних вчень. –Київ, 1980.

10. Хроленко А.Т. Общее языкознание. – М., 1981.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №7

ТЕМА:Харківська лінгвістична школа О.О.Потебні

Питання для самоконтролю:

1. Лінгвістичний психологізм як напрям мовознавства.

2. Лінгвістична діяльність Г. Штейнталя.

3. Мовознавча діяльність В. Вундта.

4. Лінгвістична теорія О.О. Потебні.

5. Вчення про словосполучення і речення.

6. Єдність мови і мислення у поглядах О.О. Потебні.

Література:

1. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – 2-е изд. -М., 1984.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

3. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – М., 1987.

4. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ – ХХ вв. в очерках и извлечениях. – М., 1965.

5. Кириченко Г.С., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства: навч. посіб. для студ. філол спец. вищ. навч. закл.: у 2 ч. – К., 2008.

6. Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка (Отв. ред. Б.А.Серебренников. – М.: Наука, 1970.

7. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

8. Потебня А.А. Мысль и язык //В.А.Звегинцев. Хрестоматия по истории языкознания ХІХ – ХХ вв. – М., 1956.

9. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних вчень. –Київ, 1980.

10. Хроленко А.Т. Общее языкознание. – М., 1981.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №8

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ №9

Змістовий модуль 2

Семінарське заняття №1

Фонологічна система мови. Характеристика основних фонологічних шкіл

1. Предмет і завдання фонології.

2. Поняття фонеми. Функції фонем.

3. Фонема та її алофони.

4. Фонологічні опозиції. Диференціальні та інтегральні ознаки фонем. Опозиції релевантні та не релевантні.

5. Фонологічна система мови.

6. Основні фонологічні школи та їх характеристика.

Література

 

1. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства. – К., 2006.

2. Головин Б. Н. Введение в языкознание. – М., 1963.

3. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.Д 1974.

4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2001.

5. Кодухов В. И. Введение в языкознание. – М., 1987.

6. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.

7. Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М., 1987.

8. Нариси загального мовознавства : навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл. : у 2 ч. / Г. С. Кириченко, С. В. Кириченко, А. П. Супрун ; за ред. А. П. Супрун. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. Ч. І : Мова, її будова та функції в суспільстві.–2008.– С.87-94.

9. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1967.

10. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля. – 2006. – 716 с.

11. Семчинсъкий С В. Загальне мовознавство. – К., 1996.

12. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К, 2000.

 

Завдання

1. Визначте фонемний і звуковий склад слів: джерело, юнак, щедрий. Встановити варіанти та інваріанти фонем.

2. Наведіть 10 пар слів, що б демонстрували: словорозрізнювальну і форморозрізнювальну функції фонеми.

3. Що таке фонологічна кореляція? Наведіть приклади корелятивних пар приголосних.

4. З’ясуйте різницю у фонемному складі слів.

Вази – в’язи, пишу – пищу, буран – бур’ян, плюш – плющ.

5. Однаковими чи різними фонемами починаються наведені слова?

Сум – суми, витер – вітер, рад – ряд, бик – бік, дух – дяк, курка – кюрі.

6. У яких парах слів однакова кількість фонем, а в яких – різна?

Бюро – пюре, б’ючи – бюджет, бязь – бюро, реп’ях – комаха.

7. Замініть у першій групі слів м’яку приголосну твердою, а в другій – тверду приголосну м’якою. Що вийшло? Що означають слова? Запишіть їх парами й прочитайте. Як виражається м’якість приголосних?

1. Ряба, галька, кінь, булька, ляк.

2. Стан, лук, брат, рад, зелен, суди.

8. Підготуйте відповіді на запитання.

1. Чим викликана потреба в транскрибуванні мовлення?

2. Схарактеризуйте фонетичну й фонематичну транскрипції.

3. Які знаки використовуються у лінгвістичній транскрипції?

4. Поясніть, коли застосовується повна, а коли – часткова транскрипція.

9. Подані тексти прочитайте вголос, запишіть повною фонетичною та фонематичною транскрипцією.

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. Їй приписується магічна сила. Як вперше на весні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою – «щоб нечисть не чіплялась до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби на двір під час граду – «щоб град зупинився».

10. Поданий текст, записаний фонематичною транскрипцією, запишіть повною і спрощеною фонетичною транскрипцією. Порівняйте всі тексти й зробіть зіставний аналіз.

 

/л'уди / прекрас'н'і //

земл'а / мов казка //

крашчого сон'ц'а н'іде нема //

загруз посерце /

уземл'у вjазко //

вона мене цупко трима //

іхочец'ц'а так л'убит' //

шчоб навіт' камін'н'а баjдуже /

захот'іоло ожити /

іжит' //

воскресаjте / камін'н'і душі /

рожчин'аjте серц'а ічоло //

шчоб несказали

провас / гр'адушчі //

jіх наземл' і небуло // /


Змістовий модуль 3

Тематичний блок 5

Семінарське заняття №2

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти