№ з/п	Змістовий модуль	Кількість годин
лекц.	практ.	самост. роб.	всього
ІІІ семестр
1.	Лексикологія. Слово і поняття. Значення слова як лексичної одиниці. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних назв. Омоніми. Пароніми. Синоніми. Антоніми. Стилістична роль цих лексем.
2.	Лексика сучасної української мови з погляду її походження і розвитку. Основні історичні шари слів у лексичному складі мови. Шляхи збагачення словникового складу української літературної мови. Лексичні кальки. Інтернаціональна лексика.		—
3.	Склад української лексики з погляду виділення в ній активних і пасивних запасів. Застарілі слова. Слова-неологізми. Загальновживана, вузькопрофесійна і розмовно-побутова лексика. Соціально-політична та адміністративно-ділова лексика.	—
4.	Поняття про фразеологію і фразеологічні звороти. Типи фразеологічних одиниць. Джерела фразеології. Стилістичні особливості. Українська лексикографія
5.	Словотвір як розділ мовознавчої науки, що вивчає способи і засоби творення нових слів. Структурні ознаки слів в українській мові. Словотвірний тип, його продуктивність. Словотворчі засоби. Корінь слова і афікси. Основа слова і флексія. Поняття про похідну, непохідну, твірну основи. Способи словотворення в українській мові. Зв’язок словотвору з лексичною і граматичною системою мови. Словотворення як джерело збагачення словникового складу мови. Словотворчий аналіз. Етимологічний аналіз.
6.	Морфологія (будова слова). Морфологічна будова слова. Поняття про морфему і основні типи морфеми. Морфеми з вільним і зв’язаним значенням. Омонімічні і синонімічні морфеми. Позитивні і негативні морфеми. Зміни в морфологічній будові слова (опрощення, перерозклад). Спрощення, подвоєння, подовження у словах. Морфемний аналіз. Поняття про словозміну і формотворення, їх спільні і відмінні ознаки.
7.	Граматика (вступні відомості). Особливості граматичної абстракції. Граматичні значення слів у співвідношенні з їх лексичним значенням. Засоби вираження граматичних значень. Граматична форма і граматична категорія слова. Морфологія (частини мови). Основні структурно-семантичні розряди слів. Принципи виділення частин мови. Загальна характеристика частин мови. Перехід слів із однієї частини мови в іншу.
8.	Іменник, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Лексико-граматичні категорії іменника: іменники загальні та власні; категорія істот і неістот; іменники з конкретним і абстрактним значенням; збірні й одиничні іменники. Категорія роду іменника. Категорія числа іменника. Категорія відмінка іменника. Основні значення відмінків. Клична форма. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни та групи. Відмінкові закінчення іменників І, ІІ, ІІІ та ІV відмін. Невідмінювані іменники. Стилістичне вживання паралельних форм відмінкових закінчень іменника. Наголос в іменниках при відмінюванні. Словотвір іменників. Субстантивація. Правопис іменників. Морфологічний розбір іменника.
9.	Прикметник, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Семантичні розряди прикметників. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників. Повні і короткі форми якісних прикметників. Стилістичне використання повних і коротких форм прикметників. Відносні прикметники. Присвійні і присвійно-відносні прикметники. Перехід відносних і присвійно-відносних прикметників у якісні. Відмінювання прикметників. Відмінкові закінчення прикметників. Наголос при відмінюванні. Словотвір прикметників. Ад’єктивація. Перехід дієприкметників у прикметники. Правопис прикметників. Морфологічний розбір прикметника.
10.	Числівник, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Розряди числівників за значенням. Граматичні ознаки кількісних і порядкових числівників. Морфологічний склад числівників. Відмінювання числівників. Наголос при відмінюванні числівників. Словотвір числівників. Стилістичне використання числівників. Правопис числівників. Морфологічний розбір числівників.
11.	Займенник, його морфологічні особливості і синтаксичні функції. Семантична, морфологічна і синтаксична своєрідність займенника як особливої частини мови. Співвідносність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників за значенням. Морфологічний склад займенників. Відмінювання займенників різних розрядів. Наголос у займенниках. Явище прономіналізації. Стилістичне використання займенників. Правопис займенників. Морфологічний розбір займенника. Контрольна підсумкова робота.
Разом за ІІІ семестр:
ІV семестр
1.	Дієслово, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Дієвідмінювані і незмінні форми дієслова. Неозначена форма дієслова (інфінітив). Дві основи дієслова, їх роль в утворенні дієслівних форм. Категорія виду дієслова. Основні значення доконаного і недоконаного видів. Способи творення видових форм дієслова. Співвідносні видові форми дієслів. Дієслова, що мають значення тільки одного виду. Категорія перехідності / неперехідності. Категорія стану. Категорія особи. Значення форм І, II, IIІ особи, їх морфологічне вираження. Безособові дієслова. Категорія способу дієслова. Категорія часу дієслова. Значення теперішнього, минулого і майбутнього часу. Зв’язок категорії часу з категоріями способу і виду. Дієвідмінювання. Правопис особових форм дієслів. Морфологічний склад і творення дієслів. Наголос у дієсловах.
2.	Дієприкметник як дієслівна форма. Дієслівні і прикметникові ознаки дієприкметників. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення і вживання. Відмінювання дієприкметників. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Безособові форми на ‑НО, -ТО, їх походження та вживання.
3.	Дієприслівник як дієслівна форма, її значення та формальні ознаки. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду, їх творення. Перехід дієприслівників у прислівники. Наголос у дієприслівниках.
4.	Прислівник. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції прислівників. Структурно-семантичні розряди прислівників. Морфологічні типи прислівників. Творення прислівників. Адвербіалізація. Перехід прислівників у службові слова. Наголос у прислівниках. Правопис прислівників. Безособово-предикативні слова (слова категорії стану).
5.	Службові частини мови. Прийменник як службова частина мови. Поділ прийменників на групи за походженням. Морфологічний склад прийменників. Вживання прийменників з формами непрямих відмінків.
	Сполучник як службова частина мови. Класифікація сполучників за будовою, за походженням, за вживанням, за синтаксичною функцією. Правопис сполучників. Сполучні (відносні) слова та їх відмінність від сполучників.
	Частка. Класифікація часток. Словотворчі і формотворчі частки. Правопис часток. Зв’язка. Службова функція слова БУТИ. Вживання в ролі зв’язки допоміжних дієслів (стати, зробитися, називатися, являти та ін.).
	Модальні слова як особливий розряд слів, їх значення і функції. Розряди модальних слів за значенням.
	Вигуки. Класифікація вигуків. Вигуки і звуконаслідувальні слова. Особливості вживання вигуків і звуконаслідувальних слів.
Разом за ІV семестр:
Разом годин:

Таблиця розподілу балів
за змістовими модулями та видами роботи

Види контролю	Кількість	Бали	Загальна кількість балів
Практичні заняття (усна відповідь)
Словникові диктанти
Тестові завдання
Контрольні роботи
Самостійна робота
Індивідуально орієнтовані завдання
Ведення зошита
Реферат, доповідь
Всього:

Критерії оцінки модуля № 1

Оцінка	Усна відповідь	Тест	Контрольна робота	Самостійна робота	Сума балів
5 (відмінно)	4-5	14-15	14-15	18-20	45-50
4 (добре)	3-4	12-13	12-13	16-18	38-44
3 (задовільно)	2-3	10-11	10-11	13-15	30-37
2 (незадовільно)	0-2	0-9	0-9	0-12	0-29

Критерії оцінки модуля № 2

Оцінка	Усна відповідь	Тест	Контрольна робота	Самостійна робота	Сума балів
5 (відмінно)	4-5	14-15	14-15	18-20	45-50
4 (добре)	3-4	12-13	12-13	16-18	38-44
3 (задовільно)	2-3	10-11	10-11	13-15	30-37
2 (незадовільно)	0-2	0-9	0-9	0-12	0-29

Шкала оцінки знань студентів

Оцінка ЕСТS	Оцінка (за національною шкалою)	Модуль 1 (бали)	Модуль 2 (бали)	Сума балів
А	5 (відмінно)	45-50	45-50	90-100
В, С	4 (добре)	38-44	38-44	75-89
D, Е	3 (задовільно)	30-37	30-37	60-74
FХ	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	0-29	0-29	35-59
F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним складанням			0-34

123 4 5 6