ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Картина К. Маковского «Дети, бегущие от грозы»

На картине Маковского изображена надвигающаяся гроза. На потемневшем небе большая серая туча, закрывшая все небо. Усиливающийся ветер клонит к земле траву, цветы и спелую рожь, виднеющуюся вдали.

Перед нами испуганные крестьянские дети, убегающие от грозы. Они, очевидно, ходили в лес за грибами. У девочки в подвязанном у пояса переднике много грибов. На спине у нее маленький братишка, крепко обнявший шею сестры руками. Замирающее от страха сердце девочки громко стучит: успеет ли она добежать до деревни, прежде чем яркая, сверкающая молния вспыхнет в черном небе?

Одной ногой девочка уже на мостике, слегка прогнувшемся под тяжестью детей.

Вот-вот разразится гроза (Т. Ладыженская).

6.Прочитайте. Перепишіть, усно називаючи умови написання дієприкмет­ників з не разом чи окремо.

1. Багато в світі є стежок, для тебе, мій герою. Багато є іще книжок, (не) читаних тобою (Позн.). 2.Земляний комбайн-кротище загурчав, заскреготів: підступає ближче й ближче до (не) займаних ґрунтів (Позн.). 3. Хвіртка (не) замкнена, батько тільки натиснув на неї рукою, сама відчинилася (Д. Ткач.). 4. Працює вчений.В кабі­неті за день не рипнуть двері! Проект (не) бачений ракет він крес­лить на папері (Позн.). 5. (Не) сполоханий спокій над Києвом сонним дріма (Луц.). 6. Ти, поезіє, й мене полонила привабою, поманила у далі (не) сходжені (Луц.). 7. Для мене багато не треба, щоб зникла (не) прохана туга: лиш пролісок рідного неба, та пісню, та вірного друга, з яким поріднились в тривозі в минулу воєнну годину, коли прикривали на Волзі серцями свою Батьківщину (Луц.).

7.Перепишіть, розкриваючи дужки. Визначте, якими частинами мови є виділені слова, яке їх основне лексичне значення.

1. Чиїми очима на світ я дивлюся? Загиблих. Чиїми руками я землю грію? Загиблих. Чиїми словами я світові мовлю? Загиблих. Знамена чиї горять, наче рани? Загиблих. Якої (не) знали вони до­роги? В минуле, бо залишили вони по смерті майбутнє (Підпалий). 2. Літа юнацькі. Праця і навчання, і прагнення до знань (не) подолане (І. Гонч.).

Література

1. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Частина І. – К., 1972.

2. Сучасна українська літературна мова / За редакцією М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994.

3. Сучасна українська мова / За редакцією О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 2001.

4. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004.

Самостійна робота № 6

Тема: Прислівник. Правопис прислівників разом, через дефіс і окремо

І. Опрацювати правила правопису прислівників разом, через дефіс і окремо.

ІІ. Виконати вправи:

1.Запишіть прислівники і прислівникові сполучення, поясніть правопис.
Примітка.
При необхідності користуйтеся „Орфографічним словником” та „Українським правописом”.

З/на/двору, без/вісти, в/низу, за/разом, на/зустріч, над/вечір, на/про/весні, за/очі, з/віку, босо/ніж, що/місяця, на/початку, на/пере/бій, при/все/людно, с/під/лоба, на/взнак, в/одно/час, до/діла, за/для, на/щастя, темно/темно, віч/на/віч, день/за/днем, куди/небудь, будь/де, де/коли, аби/де, ні/коли, ні/як, на/відмінно, до/крихти, один/в/один, по/господар­ськи, по/сусідськи, на/диво, на/відріз, иа/приклад, на/показ, стрім/голов, на/самперед, тим/часово, на/впростець, не/вдогад, не/гадано, не/дарма, не/цілком, не/зовсім, ні/трохи, ні/звідки, не/дуже.

2.Перепишіть речення, розкриваючи дужки; поясніть правопис.

1. Вона (ні)разу в житті непроспала сонце. 2. Ще зовсім (не)давно, де не йшла вона, людські очі, немов здивовані зорі, осявали її. А дівчина під ними соромливо (за)(не)покоєно й радісно нахиляла голову. 3. А час ішов: весною – сіячем, (у)літку – косарем, (в)осени – молотником, (у)зимку – мірошником. 4. Це (під)свідомо відчувала й Оксана і дедалі вечорами дивилася на татарський брід... 5. Коли і(по)селах люди (по)воленьки потяглися до книги, до вченого слова, до науки, до них із міста приїхав хмуробровий статурний агроном. З його засмаглого обличчя, либонь, (ні)коли не сходило літо, а з чорних очей допитливість. 6. (У)перше вона побачила його в своїх сусідів Гримичів... 7. Це, дорогенька Оксано, той чоловік, що (на)зубок знає науку – ґрунтознавство. 8. А ще, дівчино, твій гість (не)одмінно хоче всім виорати щастя. (Не)більше і (не)менше. 9. Чогось агрономам (ні)коли немає часу. 10. (Не)подалік од татарського броду, де (на)вшпиньки спинився долинковий туманець, окреслилась постать людини. 11. Притулившись до верби з підмитим корінням, вона (довго)довго не відходила від татарського броду. 12. У хаті (на)довго запала мовчанка. 13. Охоплена жахом, Оксана вскочила в хату, (по)хапцем (сяк)так зодяглася, (на)помацки знайшла в сінях весло й побігла до татар­ського броду. 14. Після третіх півнів він вийшов (на)просторе шкільне подвір'я і (на)вма(н)ня побрів (у)тишу серпневої терпкої ночі. 15. Вони виїхали на липовий шлях, він (з)гори запалив свої свічі смутком згасання, а (з)низу, (у)дуплах, тримав чутке відлуння вітрів (З.тв. М. Стельмаха).

3.Складіть і запишіть речення, у яких би по-нашому і по нашому, вдень і в день, догори і до гори, впорожні і в порожні, вперше і в перше, втрьох і в трьох, не сьогодні-завтра і не сьогодні, а завтра були написані разом, через дефіс і окремо.

4.Замініть словосполучення прислівниками, пояснивши їх утворення і правопис: кожного дня, у три рази, по праву руку, при всіх людях, на швидку руку, босими ногами, без журби, без вісті. Виконайте морфологічний аналіз прислівників у поданому тексті:

Жили ми в повній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, й весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає радості і повноти життя. Весна пливла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода тоді текла куди і як попало. Часом весна розливалась так пишно, що у воді потопали не тільки ліси і сінокоси. Цілі села тоді потопали, шукаючи собі порятунку (О. Довженко); Іде Харитя селом і якось їй чудно. Ніколи не ходила вона сама так далеко від хати. От вже й крайню хату минула, вийшла на поле й стала, задивившись в далечінь на чудовий краєвид, і справді було гарно на ниві, несказанно гарно! (М. Коцюбинський); Це, мабуть, була найпрекрас­ніша а світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюстках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою. Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають невісточкою, і те, що вона така прекрасна, і те, що її так звати, зачарувало його, і він, присівши, дивився на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти (Г. Тютюнник); А коли повітря ставало по-материнськи м'яким та лагідним, то барвінок зацвітав, зацвітав так, наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, зацвітав так, немов дитячі очі землі дивились на тебе довірливо (Є. Гуцало).

Література

1. Сучасна українська літературна мова / За редакцією М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Радянська школа, 1989.

3. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. – К.: Вища школа, 1991.

4. Фурдуй М.І. Українська мова: Практикум. – К.: Либідь, 2004.


Зразки контрольних робіт
з курсу „Сучасна українська мова”

Тема: Лексика

Варіант 1

1.Знайдіть випадки неправильного вживання слів і запишіть речення у виправленому вигляді.

1. З ворожої сторони чулося клепання кулеметів. 2. У мене скінчився зошит. 3. І це буде найкраща пам'ятка всім тим, хто відстояв незалежність нашої держави. 4. На яку інстанцію він бігав до того, як став чемпіоном? 5. Не спізнилась – мене до станції підкинула попутна машина. 6. Він погано відноситься до своїх колег, і йому не слід доручати цього завдання.

2.До поданих слів доберіть синоніми-фразеологізми:

Знати дуже добре, не реагувати на щось, непотрібний, упертий, дуже цінний, непостійний.

3.Слова ГОЛКА, ГОСТРИЙ введіть у придумані вами речення (2-3 на кожне слово) так, щоб кожне з них мало неоднакове значення у різних реченнях.

4.До поданих слів доберіть синонімічні ряди:

Рів, ледар, розуміти, великий.

5.Доберіть антоніми до поданих словосполучень:

а) порожня бочка –

порожня голова –

б) м'яка порода дерева –

м'який хліб –

м'яке світло –

м'яке волосся –

м'яка вовна –

Варіант 2

1.Знайдіть випадки неправильного вживання слів і запишіть речення у виправленому вигляді.

1. Камінь, що відірвався від скелі, з гуркотом скотився в обрив. 2. Віктор появився саме тоді, коли про нього згадали. 3. Проходить час, і все забувається. 4. На випускний вечір прийшли також бувші студенти нашого факультету. 5. Коли ми приїхали на огляд, там уже були учасники з других колективів. 6. Одержалося так, що він із-за хвороби пропустив багато занять.

2.До поданих слів доберіть синоніми-фразеологізми:

Гарний, гніватися, замучити, зневіритися, стояти нерухомо, несподівано з'явитись.

3.Слова СЕРЦЕ, КРИВАВИЙ введіть у складені вами речення (2-3 на кожне слово) так, щоб кожне з них мало неоднакове значення у різних реченнях.

4.До поданих слів доберіть синонімічні ряди: СМУТНИЙ, ПАЛИЦЯ.

5.До кожного конкретного значення прикметника ТИХИЙ доберіть антонім:

тихий голос –

тихе читання –

тихий вечір –

тиха вулиця –

тиха погода –

тихе море –

тихе життя –

Варіант 3

1.Знайдіть випадки неправильного вживання слів і запишіть речення у виправленому вигляді.

1. З цим завданням може впоратися любий. 2. Вибачаюсь. Скільки зараз годин? 3. „Марійці треба лічити зуби”, – сказав лікар і пожав мені руку. 4. Я згоден прийняти участь у цьому конкурсі. 5. Він з успішністю впорається з поставленими перед ним завданнями. 6. Опісля недоспаної ночі осіння ранкова прохолода мов оживляла його.

2.Складіть речення зі словами СВІТЛИЙ, РАДІТИ (по 2-3 речення з кожним словом) так, щоб ці слова вживалися у різних значеннях.

3.До поданих слів доберіть синоніми-фразеологізми:

Кланятися, кричати, ледарювати, мати великий досвід, обдурити.

4.До поданих слів доберіть синонімічні ряди:

Білий, лагідний.

5.У наведених реченнях знайдіть слова-омоніми. Запишіть паралельно утворені з ними речення.

1. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т.Ш.). 2. Криниця в балці, журавель при ній (М.Рил.). 3. Біля тину пара запряжених коней (М.Ст.).

Варіант 4

1.Знайдіть випадки неправильного вживання слів і запишіть речення у виправленому вигляді.

1. Він обізнаний з людьми, добре відзивається про них. 2. Створено комплекс по відгодівлі свиней, гусей, птиці. 3. Тут може працювати люба людина, яка любить книгу. 4. Учні спільно міркують, як домогтися стопроцентної успішності. 5. У вас, Миколо Петровичу, склалася хибна уява про цього хлопця. 6. Члени приймальної комісії звернули увагу на музичні здібності цього хлопця.

2.Доберіть до поданих слів синонімічні ряди:

Товстий, турбуватися.

3.Замініть слово ЧИСТИЙ відповідними антонімами:

чисте небо –

чиста вода –

чисте повітря –

чистий сніг –

чисті руки –

чиста совість –

чисті помисли –

4.Знайдіть серед наведених слів такі, до яких можливі пароніми. Запишіть їх парами.

Еміграція, місяць, дорога, дисонанс, суворий, покажчик, музичний, осо­бистий, радість, гірський, компанія, виборний, безладдя, рожевий, папір.

5.Доберіть до поданих слів синоніми-фразеологізми:

Молодий, однакові (про людей), перешкоджати, побити, потрапити в скрутне становище.

Тема: Іменник. Прикметник

Варіант 1

1.Визначте рід поданих нижче іменників.

Кора, сіль, стіл, зерно, батько, Дніпро, лоша, вороння, нероба, біль, пальто, дівча, дитя, путь, зір, піч, сирота, староста, ім’я, панно, аташе, міс, Тбілісі.

2.Поставте подані іменники ІІ відміни в родовому відмінку однини. Поясніть уживання закінчень -а(-я), -у(-ю). Які з поданих слів мо­жуть мати паралельні закінчення і ? Складіть з ними речення.

Відділ, рух, сантиметр, лист, бруд, загін, жаль, інтернат, Дніпрогес, овес, футбол, пояс, Ніжин, Ельбрус, конгрес, трамвай.

3.Утворіть від поданих прикметників, якщо це можливо, всі форми ступенів порівняння. Якщо творення ступенів порівняння не можливе, поясніть чому.

Гарячий, повнолітній, чорнявий, вузький, злющий, прехороший, бузковий (колір).

4.Провідміняйте за відмінками:

Лариса Шевчук, Микола Кононенко, Ганна Зозуля, Петро Сорока, Олександр Пушкін, місто Пушкін.

5.Складіть речення з поданими словами-паронімами:

Досвід – досвіт; робітничий – робочий.

Варіант 2

1.Визначте рід поданих нижче іменників.

Насіння, пано, соло, конферансьє, монпансьє, чоловік, риба, накип, собака, бідолаха, лікар, інженер, суддя, каліка, кенгуру, ООН, ножиці, ломака, ломаччя, Коваленко.

2.Поставте подані іменники ІІ відміни в родовому відмінку однини. Поясніть уживання закінчень -а(-я), -у(-ю). Які з поданих слів можуть мати паралельні закінчення і ? Складіть з ними речення.

Зразок: вітер – вітру (назва явища природи).

Сад, садок, степ, звук, виступ, Волгоград, січень, метр, Дон, Дністер, Крим, університет, трактор.

3.Утворіть від поданих прикметників, якщо це можливо, всі форми ступенів порівняння. Якщо творення ступенів порівняння не можливе, поясніть чому.

Зелений, жонатий, блідо-рожевий, мертвий, дужий, темнуватий, малесенький.

4.Провідміняйте за відмінками:

Микола Сагайдак, Олена Пчілка, Іван Богун, Олена Бондаренко, Петро Миколаїв, місто Миколаїв.

5.Складіть речення з поданими словами-паронімами:

Корисний – корисливий, особистий – особовий.

Варіант 3

1.Уведіть у речення чи словосполучення подані нижче незмінювані іменники так, щоб виразно видно було рід кожного з них.

Колібрі, цеце, поні, аташе, кенгуру, міс, какаду, Баку, Перу, фрау.

2.Від поданих іменників утворіть форми родового відмінка однини, обґрунтуйте вживання закінчень -а(-я), -у(-ю). Які іменники можуть мати паралельні закінчення? Складіть з ними речення.

Берег, вуз, швець, папір, студент, майдан, акт, вітер, палац, рік, град, листопад, колгосп, кілометр, ясен, Донбас, Балхаш.

3.Поставте прикметниково-іменникові словосполучення в орудному відмінку однини:

Гаряча каша, свіжа їжа, вища груша, краща група, більша площа, вужча межа, глиняна круча, пекуче сонце, дружнє плече.

4.Утворіть від поданих прикметників, якщо це можливо, всі форми ступенів порівняння. Чому в деяких випадках творення ступенів порівняння не можливе.

Стійкий, плаксивий, малиновий, здоровенний, препоганий, архімодний, синьо-жовтий, живий.

5.Доберіть синонімічні ряди до іменника „печаль” і прикметника „голубий”.

Варіант 4

1.Від іменників чоловічого роду утворіть, де це можливо, співвідносні форми жіночого роду.

Піаніст, машиніст, турист, тракторист, артист, белетрист, фінансист, турист, шофер, інженер, комбайнер, мінер, суддя, секретар, орендар, скляр, маляр, викладач, учитель, слухач, орач.

2.Провідміняйте за відмінками:

Іван Палій, Марія Варивода, Оксана Іваненко, Ірина Вільде, Григорій Васильків, місто Васильків.

3.Утворіть ступені порівняння (всі можливі форми) від поданих прикметників. Поясніть чому від деяких прикметників творення ступенів порівняння не можливе?

Стійкий, дрібнесенький, хатній, розумний, солодкуватий, сліпий, широченний, вороний, фіолетовий, прехороший.

4.Поставте подані іменники ІІ відміни в родовому відмінку однини. Поясніть уживання закінчень -а(-я), -у(-ю). Які іменники можуть мати паралельні закінчення? Складіть з ними речення.

Ранок, рік, Дятел, дятел, директор, Вільнюс, граніт, вальс, дзвін, вогонь, будинок, вівторок, університет, Байкал, Санкт-Петербург, ріг, томат.

5.Складіть речення з поданими словами-паронімами:

Болотяний – болотистий, глибинний – глибокий.

Тема: Дієслово

1. Зробіть аналіз дієслів у реченні (реченнях) за схемою:
1. Початкова форма. 2. Вид. 3. Перехідність (неперехідність). 4. Стан. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Особа. 8. Рід. 9. Число. 10. Дієвідміна. 11. Морфемна будова.

Варіант 1

Троянди паморозь іскристо-сиза вкрила (М.Рильський). Хай помріє, хай подивиться на той місяць уповні (О.Гончар).

Варіант 2

Гірським ключем він пахне і глицинею густою (М.Бажан). Стояла удовина хатка на луці під горою (М.Вовчок). Доторкнусь до яблуневих віт – і в дорогу до вершин зберуся (Г.Чубач).

Варіант 3

Вербовий гай на тім боці повивсь у темряву, почорнів, блакитні гори стали синіми та хорошими (М.Коцюбинський). Золотий навскісний промінь підпалив мою герань (І.Жиленко).

Варіант 4

Заграв, зарум'янився Дніпро, злегка повитий свіжим серпанковим туманцем (О.Гончар). Сонце, ще не сховане за хмари, пекло щедро (В.Собко). Мені давно хотілося розказати про цього чоловіка (Д.Головко).

Варіант 5

Його не бачили лежачим ниць, хіба тоді, як пив з потоку воду (Д.Павличко). Навкруги стеляться родючі придунайські рівнини (О.Гончар). Поміж прибулими швидко зав'язалися знайомства (В.Козаченко).

Варіант 6

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить (Прислів'я). Не спить­ся – хліб сниться (Прислів'я). По правді роби, по правді й буде (Прислів'я).

Варіант 7

Вже б покласти кінець всім незгодам і щоб кожний народ поважать! (П.Тичина). Вранці Маланка – кого стріла – питала: „Не знаєте: будуть землю ділити?” (М. Коцюбинський).

Варіант 8

Ото як принесеш у пазусі додому гороб'ятко – підлітка, ще з заїдами, та пустиш у хаті, то бабуся, було, скажуть: „І навіщо б ото я пташенятко мучив? Воно ж іще маленьке. Пусти його, не муч” (О.Пчілка).

Варіант 9

Писар звелів був арештувати Петра, та громада не дала: „Це наше добро, наш і суд”, – гукали люди (Б.Грінченко). Спи, моя доненько, спи, моя доленько! Я колишу на руках (О.Пчілка).

Варіант 10

Я вже почав був окоп собі рити, а як почув отой регіт – отетерів, лопата в руки так і вмерзла (Г.Тютюнник). Гойдалися причали і привози. Світилися кіоски, мов кіотики (Л.Костенко).

З поданими словами складіть речення, щоб в одному випадку слово було прикметником, а в іншому – дієприкметником. Визначте, які з наведених слів вживаються тільки як прикметники. На основі цих слів зробіть висновки про ад'єктивацію дієприкметників.

Варіант 1

Друкований, в'язаний, загублений, гнітючий, ламаний.

Варіант 2

Переляканий, зрілий, згорблений, трудящий, відомий.

Варіант 3

Згорблений, смажений, гнилий, переляканий, вишитий.

Варіант 4

Горілий, проклятий, битий, закоханий, розгублений.

Варіант 5

Вишиваний, родючий, замислений, живучий, смажений.

Варіант 6

Вилитий, забутий, родючий, стиглий, похилений.

Варіант 7

Тертий, молотий, заплаканий, здивований, писаний.

Варіант 8

Сіяний, цілющий, зворушений, вишитий, заклопотаний.

Варіант 9

Зажурений, колючий, печений, поламаний, задуманий.

Варіант 10

Варений, друкований, квітучий, загорілий, переляканий.

3. Перекладіть українською мовою. Для довідок використайте „Російсько-український словник” (К., 1983. – Т.1-3). З’ясуйте, до яких дієприкметників російської мови немає відповідників в українській. Перекладіть їх підрядними реченнями або доберіть інші замінники.

Варіант 1

Первая ночь, принявшая весну, стала над Гремячим, окутанная черными шелками наплывавших туманов, тишины, овеянная вешними ветрами. Поздно утром взмыли порозовевшие туманы, оголив небо и солнце... (М.Шолохов).

Варіант 2

Порывистый ветер быстро мчался мне навстречу через желтое, высохшее жнивьё, торопливо вздымаясь перед ним, стремились мимо маленькие, покоробленные листья, сторона рощи, обращённая стеной в поле, вся дрожала и сверкала (І.Тургенєв).

Варіант 3

Она знала его привычку, сделавшуюся необходимостью, вечером читать. Она знала, что несмотря на поглощавшие его обязанности, он считал своим долгом следить за всем, появлявшимся в умственной сфере (Л.Толстой).

Варіант 4

Подрезаемая с сочным звуком и пряно пахнущая трава ложилась высокими рядами. Теснившиеся по коротким рядам косцы со всех сторон то свистом бруска оттягиваемой косе, то весёлыми криками подгоняли друг друга (Л.Толстой).

Варіант 5

И скошенные кусты и реки, и движущийся народ, и ястреба, вившиеся над оголенным лугом, – всё было совершенно новым (Л.Толстой).

Варіант 6

Обливший его пот прохлаждал его, а солнце, жегшее спину, голову и засученную по локоть руку, придавало крепость и упорство в работе (Л.Толстой).

Варіант 7

Он слышал лязг кос и видел перед собой удалявшуюся прямую фигуру Тита, и вогнутый полукруг покоса, и медленно склонявшиеся травы (Л.Толстой).

Варіант 8

Со времени возвращения Уля жила одна в крохотном помещении кухоньки, примыкавшей к ряду домашних пристроек. Уля засветила ночник, стоявший на печке, и некоторое времясидела на постели, глядя перед собой (О.Фадєєв).

Варіант 9

Теперь он видел огромное, всё более распространявшееся по небу зарево, отбрасывающее свой багровый отсвет даже на этот далеко стоящий от очага пожара гигантский террикон (О.Фадєєв).

Варіант 10

Над могилами павших большевиков и молодогвардейцев их товарищи, оставшиеся в живых, дали клятву отомстить за своих друзей. На могилах были сооружены временные памятники – простые деревянные обелиски (О.Фадєєв).

4. Зробіть морфологічний аналіз неособових дієслівних форм за такими схемами:
Дієприкметник.
1. Початкова форма. 2. Стан. 3. Вид. 4. Час. 5. Рід. 6. Число. 7. Відмінок. 8. Морфемна будова.
Предикативні форми на -но, -то.1. Початкова форма. 2. Вид. 3. Перехідність. 4. Час. 5. Морфемна будова.
Дієприслівник. 1. Початкова форма. 2. Вид. 3. Перехідність. 4. Стан. 5. Морфемна будова.
Інфінітив. 1. Вид. 2. Перехідність. 3. Стан. 4. Морфемна будова.

Варіант 1

1. За все і всіх триматиму одвіт: за день грядущий, в зав'язі сповитий, за дуб, знічев'я в жолуді убитий, за все на світі. І – за цілий світ! 2. Не малюй мені сонця, як вистиглий овоч. Покажи мені сонце, що в бурі сурове... 3. Бо те, що всім народом пережито, воно святе – його ти поважай. 4. Тут кожен камінь пише заповіт і кожна гілка шле адреси літу, а ти, вже трохи розпізнавши світ, вертаєшся до рідного привіту. 5. Чи совам зборкати орла, чи правду кривді подолати? 6. Людська краса ніким ще не повторена.

Варіант 2

1. У пожовклій торішній травиці з'явилися перші стеблинки. 2. У хатці прибрано, підметено – ні порошинки по кутках. 3. Тепле повітря навкруги було напоєне пахощами степових квітів. 4. Ще цвітуть, не сумуючи, квіти, пароплави ще ходять Дніпром. 5. День такий, що не хочеш жаліти за минулого літа теплом. 6. Усе навколо затиха під владою чаруючої ночі. 7. Здрастуй, сонячний килиме ще не кошених трав.

Варіант 3

1. Дороги наші мічені вершинами і втратами. Знамена наші січені рудими автоматами. Нічого нам у спадщину по закутках не сховано, зате ми здобули собі усю красу духовного. 2. Тріумфальним маршем ішли в ці дні червоні війська через весняний квітучий Крим. 3. І щасливий той, хто, винісши народне горе, і попрацювавши немало, і немало проливши крові на полях битв, може потім сказати собі і світу, що в найстрашнішу годину не було у нього зерна неправди за душею.

Варіант 4

1. Як я умру, на світі запалає покинутий вогонь моїх пісень, і стримуваний промінь засіяє, вночі запалений, горітиме удень. 2. Пісня ж твоя в невмираючій силі в мойому серці ясніє, живе. 3. Великій меті свої сили віддавши, йдемо ми, згуртовані, сильні, як завше, 4. Що нами зроблено, те буде звіковічене. 5. Ти, Батьківщино, вчила мене жити, дбайливо підпираючи плече.

Варіант 5

1. Коли поїзд почав виписувати дугу, повертаючи у степ, Іван ще раз побачив її у відчиненому тамбурі з притиснутою до грудей рукою. 2. Шура стоїть у кузові, тримаючись за кабіну, і сміється пробігаючим лісам, що шумлять їй назустріч... 3. Біля двох десятків було або спалено, або підбито в цьому бою. П'ять танків захоплено непошкод­женими.

Варіант 6

1. Ліворуч, удалині, сіріє могутня гора, облямована чагарниками. Зійти б на її верховину!.. Коли Ілонка помітила серед шляху переки­нутий боком сержантів велосипед, їй здалося, що сержанта вбито. А він тим часом, зачувши близький гомін, підвівся над виноградними кущами живий, спітнілий, весь вкритий дорожнім пилом.

Варіант 7

1. Ніжним шелестом озвалися до всього, що діялось навкруги, акації, посаджені біля контори. Карпо Васильович, разюче помолоділий, вже стояв на ґанку і, скинувши кашкета, дивився вгору, немовби чекаючи звідти когось дорогого, бажаного. Потемнілими степами пом­чали табуни вихрів... Квартира велика, лунка, а голосів у ній мало. В кутку багряніють шовками перехідні емтеесівські прапори. Звичайно, прапорам належало б бути у клубі, але клуб ще не закінчено.

Варіант 8

1. І от прийшов він, час побідний, та днів забуть не зможеш ти, як обнімали брук ми рідний і вили бомби з висоти. 2. Дні прекрасні, гордопишні, бо фашизм уже розбито. 3. Лежать комісари, прикривши собою планету, і, людство прикривши, сини їх на Ельбі лежать. 4. Така всеосяжна, всеперемагаюча весна ще ніколи не йшла над землею... Летять і летять ряди освітлених сонцем облич, обвітрених і загорілих.

Варіант 9

1. Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано, щоб людству чесно глянути у вічі, незганьбленим зберігши знамено... Задумливий дім, і шепіт розгорнутих книг, і зустріч з великим, не знаним досіль... Я єсть Народ. Моєї правди сила лилась в Закону осяйні слова. Я єсть людина, в боротьбі зміцніла, в труді завзята, в творчості жива.

Тема: Числівник

Варіант 1

1.Від поданих чисел утворіть кількісні і порядкові числівники, запи­шіть їх: 56, 64, 85, 90,49, 43 мільйони, 575 мільйонів, 25 мільйонів.

2.Запишіть числа словами, поставивши їх у потрібній формі:

1) До 5 745 додати 349;

2) Скільки разів у 53 495 поміститься 7 353?

3) Від 75 649 відняти 65 340.

4) Коли до 549 340 додати 660, то буде 14 тисяч.

3.З поданих у дужках слів утворіть всі можливі словосполучення:

1) /Дві, два, двоє, пара/ /дівчата, дівчини/;

2) /Півтора, одна ціла і одна друга, одна ціла і п'ять десятих, півтори/ /роки, року/;

3) /дві, двоє, двійко, пара/ /дні, днів/;

4) /чотири, четверо/ /високі, високих/ /будинки, будинків/.

4.Провідмінюйте за відмінками 2 456, 48-й, вказуючи всі паралельні закінчення.

Варіант 2

1.Від поданих чисел утворіть кількісні і порядкові числівники, запишіть їх словами: 9, 17, 37, 300, 25000, 90.

2.Запишіть числа словами, поставивши їх у потрібній формі:

1) Якщо 560 скласти з 440, то буде 1000.

2) Якщо від 6 751 відняти 5 469, то одержимо 1 282.

3) Скільки разів у 66 756 поміститься 1 275?

4) До 7 565 додати 5 645, то буде 13210.

3.Перепишіть, розкриваючи дужки: числа передайте словами.

Зайшло 4 /студентка/; зустрічаємо 5 /угорець/; працюємо 6 1/2/година/; в аудиторії 53 /студент/; на фермі 122 /теля/; на фермі 34 /лоша/; лежить 3 /плоскогубці/ і 4 /ножиці/; привезли 3 /двері/; у кошику 3 /курча/; проголосувало 152 /громадянин/.

4.Провідмінюйте за відмінками 578, 53-ій, вказуючи всі паралельні закінчення.

Варіант 3

1.Запишіть словами числівники: 2-сотий, 80-тисячний, 300-мільйонний, 40-мільярдний. Підкреслений числівник провідмінюйте за відмінками.

2. Запишіть числа словами, поставивши їх у потрібній формі:

1) Якщо до 549 додати 51, то буде 600.

2) Скільки разів у 98 567 поміститься 980?

3) Якщо 530 скласти з 1 650, то буде 2 180.

4) Коли до 168 649 додати 1, то буде 168 650.

3.Перекладіть українською мовою; вкажіть на особливості поєднання числівника два/дві/ з іменниками в українській мові:

Два окна, два дуба, два озера, два школьника, два дня, два профессора, два листа, два яблока, две руки, две скатерти, две книги, два дивана, два заседания, два деревца, два коня.

4.Провідміняйте за відмінками числівник 853, вказуючи всі паралельні закінчення.

Варіант 4

1.Провідміняйте числівники 141-й, 567, 1/2 /одна друга/.

2.Розкрийте дужки, замініть цифри словами, іменники поставте в потрібній формі:

1) Одержано ящик з /70, саджанець/;

2) Дипломи видали /70, випускник/;

3) Почекаємо до /13, число/,

4) Прибула машина з /7, мотор/;

5) На урочистих зборах директор вручив похвальні грамоти /12, учень/;

6) Ліс рубають вже на /17, ділянка/;

7) /40, гривня/ тут не обійтися, треба /90/.

3.Запишіть цифри словами:

1) Від 21 464 відняти 128;

2) Скласти 879 341 з 28 764 314;

3) Сума чисел дорівнює 608;

4) Визначити добуток від множення 341 на 30;

5) Скільки разів 8 міститься в 56?

6) Скільки разів 39 міститься в 663?

4.Від поданих сполучень утворіть складні прикметники:

2 доби, 3 години, 5 кілограмів, 2 літри, 11 метрів, 34 хвилини, 48 днів.


Тести
з лексикології та морфології

Тема: Предмет морфології. Морфологічна будова слова. Словотвір

1.Морфологія – це розділ мовознавчої науки, який вивчає:

а) звуковий склад мови;

б) будову слів і зміни їх форми;

в) словниковий склад мови.

2.Морфема – це:

а) найменша матеріальна частина слова, наділена певним значенням;

б) найменша, неподільна звукова одиниця людської мови;

в) частина мови.

3.Морф (морфа) слова – це:

а) те ж саме що й морфема;

б) це частина певного слова, що зазнала фонетичної зміни (модифікації), зумовленої звуковим складом слова чи формальною будовою його;

в) конкретний вияв морфеми, найменша значуща частина, що виділяється у складі певної конкретної словоформи слова .

4.Афіксами є такі морфеми:

а) префікс, корінь, суфікс;

б) префікс, основа, суфікс, флексія;

в) префікс, суфікс, флексія.

5.Незв'язаний (вільний) корінь у слові – це такий:

а) попереду якого у слові немає префікса;

б) при якому у слові немає суфіксів;

в) той, що має здатність до вільного вияву свого морфемного статусу як у непохідному, так і в похідному слові.

6.У словах кататися, вмиватися, сміятися, замислюватисячастина слів ‑ся є:

а) суфіксом; б) флексією; в) постфіксом.

7.У словах творознавець, мовознавець, літературознавець, мистецтвозна­вецьчастина знавецьє:

а) суфіксоїдом; б) основою слова; в) коренем слова.

8.Афіксоїди – це є:

а) те ж саме, що й афікси;

б) початкові або кіпцеві елементи складних слів;

в) основи складних слів.

9.У яких із наведених нижче варіантів корінь слова с незв'язаним (вільним)?

а) візник, саджати, написав;

б) лісництво, людський, обняти;

в) перевзутися, взяла, пташиний.

10. У яких із наведених нижче варіантів у всіх словах суфікси є словотворчими?

а) садівник, стрункіший, стінний;

б) садівник, стінний, струнко;

в) садовий, солодший, стінний.

11.У яких із наведених нижче варіантів в усіх словах основа слова є непохідною?

а) відгук, пісня, клич;

б) кликати, жовтий, дуб;

в) дубовий, зелений, читати.

12.До афіксальних способів словотвору належать:

а) префіксальний, суфіксальний, основоскладання;

б) префіксально-суфіксальний, основоскладання, абревіація;

в) префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний.

13.У яких із наведених нижче варіантів усі слова утворені способом осново­складання?

а) кіловат-година, агітпункт, вищезазначений;

б) землетрус, стоп-кран, півострів;

в) ООН, пів-Америки, полумисок.

14.У яких із наведених нижче варіантів у всіх словах-іменниках суфікси є продуктивними?

а) молодиця, зрілість, ювіляр, китаєць;

б) криниця, чесність, пастух, вірменин;

в) знавець, дикун, пасічник, піаніст.

15.У яких із наведених нижче варіантів у всіх словах суфікси є синонімічними?

а) кореневище, левище, вогнище, ручище;

б) бадилина, морквина, соняшничина, травина;

в) болгарин, Миколин, Світланин, грузин.

Тема: Словотвір. Частини мови
(іменник, прикметник, числівник)

1.Позначте рядок, у якому всі іменники належать до жіночого роду:

а) вуаль, Чилі, акварель, Міссісіпі;

б) зала, синиця, воевода, комісія;

в) загс, ГЕС, жовч, пастораль;

г) бязь, ООН, Токіо, юнь;

ґ) сутінь, путь, кенгуру, галузь.

2.Позначте речення з граматичною помилкою:

а) Інформацію про надходження нових товарів можна отримати у продавця-консультанта.

б) Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальто.

в) Пропозиції покупців буде обов'язково передано виробникам.

г) У неділю магазин працює з десятої години.

ґ) На нашому масиві відкрито новий супермаркет.

3.Позначте речення з граматичною помилкою:

а) Дозвольте оголосити порядок денний.

б) Пропозицію прошу внести до протоколу.

в) Хочу подякувати учасників круглого столу.

г) Нараду було проведено відповідно до визначеного регламенту.

ґ) Ми зацікавилися вашою пропозицією і хочемо отримати деталь­нішу інформацію.

4.Позначте рядок, у якому від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса ов(ий):

а) метр, травень, дощ, нуль;

б) пурпур, емаль, груша, край;

в) парча, кварц, гроза, шовк;

г) ліс, кільця, кришталь, глянець;

ґ) калина, казка, поле, хвиля.

5.Позначте рядок, у якому всі іменники мають форми однини і множини:

а) дзеркало, колосся, дерево, космос;

б) круча, мати, острів, програма;

в) слово, річка, листя, селище;

г) ім'я, село, коріння, озеро;

ґ) будинок, музика, далина, дорога.

6.Позначте, у якому рядку всі складні прикметники пишуться через дефіс:

а) сліпучо \ білий, вічно \ юний, червоно \ гарячий, ніжно \ рожевий;

б) сніжно \ білий, північно \ східний, світло \ голубий, мовно \ літературний;

в) гірко \ солоний, хіміко \ біологічний, західно \ український, радіо \ фізичний;

г) суспільно \ політичний, густо \ синій, зовнішньо \ торговий, військово \ патріотичний;

ґ) музично \ хоровий, глибоко \ змістовний, зерно \ трав'яний, повітряно \ морський.

7.Позначте рядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина:

а) триста, п'ятсот, шістсот, вісімсот;

б) двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;

в) п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

г) чотириста, дев'яносто, вісімдесят, сімсот;

ґ) п'ятсот, шістдесят, вісімсот, вісімдесят.

8.Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, флексія (закінчення):

а) пречудовий, возз'єднаний, наддунайський, ухвалений;

б) обсипати, підкреслений, по-українськи, перепиляний;

в) праотчий, розбитий, підфарбувати, провесінь;

г) подарувати, прикордонний, сказаний, зробивши;

ґ) підлеглий, підзвітний, розквітлий, придорожній.

9.Позначте рядок (їх може бути кілька), у якому всі іменники у формі орудного відмінка однини мають у закінченні літеру е(є):

а) кухар, пісня, круча, ячмінь;

б) стиль, колія, прізвище, дощ;

в) перпендикуляр, рій, плече, слюсар;

г) калач, кущ, кобзар, слухач;

ґ) ніж, вулиця, сім'я, буквар;

д) надія, день, гай, соловей.

10.Позначте рядки (їх може бути кілька), у яких усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а(-я):

а) трамвай, кілограм, підручник, будинок;

б) Єгипет, апостроф, світогляд, хлі

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти