ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сортові ресурси, селекція і насінництво

Основні тенденції

Розвиток насінництва в Україні мае давню історию. Ії початок припадає на середину - кінець XIXст. і цілком пов'язаний з розвитком цукрової промисловості. Чітка та цілостна система насінництва України, що процвітала і до революції і у радянський час, почала згасати відразу після 1991 року, знищена матеріально-технична база вітчизняноґ селекції, закриті або зруйновані, за рідким виключенням, насіннєві заводи; ринок насіння деформовано, довгий час на ньому панували різні фальсифікати, що і спонукало провідні вітчизняні фірми звернути свій погляд на захід.

Поголовний перехід на іноземну техніку, насіння та хімічні матеріали взагалі ставить хрест на розвитку вітчизняної матеріально-технічної бази галузі. Так, багато в чому ми відстаємо від Заходу, але при застосуванні наявних власних, перевірених роками, досягнень науки і техніки можна вільно одержувати урожайність буряка цукрового на рівні 50-70 т/га і більше, і при цьому набагато дешевше, ніж при використанні іноземних зразків. Наприклад, такі вітчизняні гібриди буряка цукрового як Український МС72, Уманський МС90 та Уманський МС97 спроможні давати стабільну врожайність від 700 до 950 ц/га, збір цукру -- 12-14 т/га. Не поступаються за урожайністю і цукристістю та переважають за стійкістю до несприятливих погодних умов українські гібриди і попереднього покоління.

Використання для посіву високоякісного насіння буряка цукрового вітчизняної селекції, яке повністю забезпечує одержання урожаю 500-700 ц/га, є дешевшим за іноземне та значно зменшує витрати від іх закупівлі в розрахунку на гектар До того ж, коренеплоди вітчизняних гібридів значно менше уражаються гнилями і мають вищу цукристість за іноземні, можуть добре зберігатися у кагатах більш адаптовані до екстремумів ґрунтово-кліматичних умов бурякосіяння України.

Треба віддати належне інофірмам - експансію на український насіннєвий ринок вони провели класично, хоч і не завжди за правилами. Пішло в хід все - і митний демпінг, і заниження реалізаційних цін на посівну одиницю до 30 євро всередині країни (зараз 1 пос. од. коштує від 120 євро, а скоро буде коштувати 200-250 євро), і матеріальне заохочення покупців та інше. Дійсно, все це можно робити, якщо підрахувати прибутки від реалізації насіння буряка цукрового (82,7 % (відсоток площ засіяних іноземним насінням) від 75 млн долларов США (вартість ринку насіння буряка цукрового) – більшь 60 млн долларов США). Уявіть собі таке фінансування вітчизняних селекційно-насінневих структур. А саме головне тисячи і тисячи справжніх фахівців, - селекціонерів, насіннєводів, насіннезнавців, працівників сьогодні стали не потрібні. Немає розвитку, немає приємництва, навчання з цєї не простої справи – селекції та насінництві буряка цукрового.

Значно видозмінились організаційні форми ведення насінництва в Україні. У ринкових умовах були створені насінницькі інтегровані компанії з участю науково-дослідних закладів, насінницьких заводів, господарств і т.п. Метою таких компаній є забезпечення насіння по замкнутому циклу.

Утворено більше 100 таких насінницьких компаній у вигляді корпорацій, асоціацій, акціонерних товариств. Серед них такі: насіннєва компанія “Маїс” (Дніпропетровска область), агрофірма “Степова” (Дніпропетровська обл.), агрофірма “Сади України” (Харківская обл.), компанія “Райс”, “Українська асоціація виробників та переробників сої”, корпорація “Кукурудза України”, компанія “Торговий дім Насіння” та інші. Основним напрямком діяльності таких утворень є селекція та насінництво сільськогосподарських культур, переробка і реалізація насіння на внутрішньому та зовнішньому ринках України.

Найважливішою подією у сфері насінництва було щорічне засідання Ради Організації Економічного співробітництва та розвитку (OECD) 11-12 червня 2010 року в Парижі, де учасники засідання прийняли рішення про приєднання України до торгових схем (OECD) на ринку насіння. Приєднання України до (OECD) дає можливість експортувати українське насіння на світові ринки після виконання необхідних вимог.

На даний час в Україні впроваджується система оцінки насіннєвого матеріалу відповідно до норм (OECD) і ІSТА (Міжнародна асоціація з тестування насіння). Відповідно до міжнародних вимог проводиться польова (вимоги OECD) та лабораторна оцінка (вимоги ІSТА) посівного матеріалу.

Окрім виходу на світовий ринок, застосування сортової сертифікації насіння в Україні по схемам (OECD) дасть змогу збільшити сортову чистоту вітчизняного сортового матеріалу і забезпечить збільшення урожайності основних агрокультур до 30%.

В Україні сформовано законодавчу і нормативно-правову базу розвитку селекції та насінництва. Її основою стали Закони України “Про насіння та садивний матеріал”, “Про збереження права на сорти рослин”, “Про карантин рослин”. Ведеться робота по затвердженню державних стандартів на насіння сільськогосподарських культур, що є адапованими до положень CОТ. Розроблено і затверджено положення про Державний реєстр виробників насіння і садового матеріалу.

У 2012 р. Верховна Рада України прийняла Закон України Про внесення змін до Закону України “Про насіння та садивний матеріал”. Прийняття Закону сприятиме впорядкуванню структури та функції органів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва, посиленню вимог за вирощуванням, підготовкою, таруванням та торгівлею насінням і садивним матеріалом, що, безумовно, матиме позитивний вплив на збільшення виробництва та підвищення якості сільськогосподарської продукції.

У підпорядкування Мінагропрода України передано Державний резервний насіннєвий фонд. Його основним завданням є забезпечення сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності високоякісним насінням сільськогосподарських культур на пільгових умовах.

У цілому ринок насіння збалансований відносно попиту та пропозиції. Однак у певні роки на ринку еліти і першої репродукції як зернових у цілому, так і групи озимих культур зокрема, спостерігається дефіцит пропозиції насіння. У основі таких диспропорцій лежить недостатній рівень платоспроможності фермерів, низький експортний потенціал насіннєвих підприємств.

Система насінництва в Україні потужна, але, водночас, малоефективна. Зростивши прекрасних учених, ця система, проте, не є спроможною ефективно просувати на ринок (навіть вітчизняний) їхні напрацювання і конкурувати з іноземним насінням (якого, до речі, приходиться на ринок насіння України понад 80%), і дешевим насіннєвим “сміттям” сумнівного походження.

Нові українські сорти та гібриди не набувають значного поширення через відсутність дієвих зв’язків науки та бізнесу.

Існує ще проблема сортооновлення і сортозаміни, про які часто забувають.

Ринок насіння сьогодні знаходиться на низькому рівні консолідації. Виробництво насіння розпорошене серед десятків і сотень компаній. Помітні лідери ринку є присутніми, в основному, в секторі дорого насіння.

 

Особливість вітчизняного насінництва. Вирощування насіння, його реалізація та використання регламентуються законодавчими актами. Від дотримання законодавства залежить урожайність с.-г. культур, а відтак, продовольча безпека держави. Рівень урожайності в Україні напряму залежить від ефективності функціонування ринку насіння. Проте перепон на цьому шляху чимало. Серед них – недосконале законодавство. Експерти, провідні сільгоспвиробники, представники компаній-виробників насіннєвого матеріалу, чиновники провели АгроДебати, організовані Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», Насіннєвою асоціацією України та агентством AgriEvent, на яких обговорювали проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал». У результаті відбулося ряд реорганізацій, зокрема, об’єднано 12 сільгоспінспекцій в одну, серед них й напрям насінництва. Українська державна насіннєва інспекція отримала нову назву – Департамент державної інспекції сільського господарства, основним завданням якої є – зробити максимально прозорою процедуру імпорту насіння зарубіжної селекції. Скорочено кількість дозвільних документів з 400 до 65. Проте цей Закон не дозволяє завозити в Україну ноу-хау та інвестувати у вітчизняну селекцію. Це при тому, що для нашої держави насінництво – стратегічний напрям. Негативним є й те, що з 5 січня 2011 р. повернуто сплату ПДВ (20%) при ввезенні сортів та гібридів в Україну, через що для українських аграріїв насіннєвий матеріал дорожчає на 20%, адже, ПДВ як додаток не працює і, швидше за все, відіграє роль мита на насіння. Серед пропозицій була і така: розширити поняття «селекціонер», додавши до визначення «фізична особа» ще й «юридична особа» [О. Степанюк. Насінництво – стратегічний напрям. – АБС, №9, 2012 р. – С. 10].

Вітчизняна система насінництва складається із ланок оригінального, елітного і репродукційного насінництва, страхових фондів та державного резервного насіннєвого фонду. Залежно від цього насіння с.-г. культур поділяється на такі категорії: оригінальне, елітне, репродукційне (для гібридів – гібридне).

Ураховуючи вітчизняну нормативну базу з організації насінництва, на товарні посіви використовують винятково сортове насіння, підтверджене сертифікатами якості. Кількість генерацій репродукційного насіння залежить від особливостей культури. Використання репродукційного насіння нижче 5-ї генерації заборонено.

Ретельний аналіз свідчить: за сучасної збиральної та післязбиральної технології обробки насіннєвого матеріалу, зокрема, зерна висівається близько 80% травмованого насіння, при цьому, 92–96% насіння мають приховані мікротравми і лише 5–6% – макротравми, що легко виявляються. З метою зменшення маси травмованого насіння пропонують розробити та застосовувати скорочені ланцюги операцій взаємодії з насінням або мінімізувати шкідливу дію існуючих операції. За інформацією голови Департаменту державної інспекції сільського господарства, кількість неякісного посівного матеріалу в Україні із року в рік зменшується (у 2012 р. кількість неякісного насіння зменшилася на 25%).

Цінова ситуація. За даними Державної служби статистики, у 2011 р. українські аграрії купили: 1500,3 т насіння цукрового буряку, середня ціна закупки становила 307,4 грн/кг; 522,5 т насіння однорічних овочевих культур за ціною 121,0 грн/кг (порівняно з 2010 р. ціна на насіння овочів зросла на 93,6%); 79,9 т насіння дворічних овочевих культур по 21,4 грн/кг, при цьому, ціни на насіння дворічних культур порівняно з 2010 р. знизилися на 45,1%; 22,7 т насіння цибулі по 666,5 грн/кг, або за ціною, що становить 92,4% до ціни 2010 року. У 2012 р. аграрії придбали 6,6 т насіння баштанних культур за ціною 280,3 грн/кг, що на 26,8% перевищувала ціну на насіння баштанних культур у 2011 р. [АгроПерспектива, №6 (147), 2012].

Зниження врожайності у світі, зумовлене посухою 2012 р., стимулювало зростання цін не лише на товарне зерно, а й на посівний матеріал. Фактично світовий ринок насіння очікує підвищення попиту та цінового тиску через недостатність пропозиції та побоювань виникнення дефіциту. Водночас, ціни на насіння ярих культур протягом листопада 2012–січня 2013 рр. не відрізнялися від цін 2011 року. Зокрема, елітне насіння ярої пшениці, ячменю вітчизняної селекції для виробничих посівів 2013 р. можна придбати за ціною 3,6–3,8 тис. грн/т; вівсу – 4,2–4,5; гороху – за ціною 5,8–6,5 тис. грн/т (табл. 2.1–2.2).

Таблиця 2.1.

Орієнтовні ціни на насіння та гібриди вітчизняної селекції, 2013 р.

Культура Ціна, тис. грн/т
Пшениця яра, еліта 3,8
Ячмінь ярий, еліта 3,8
Овес, еліта 4,5
Горох, I репродукція 6,5
Просо, еліта 3,8
Гречка, еліта 12,0
Кукурудза 10,0
Соняшник 25,0
Соя, I репродукція 9,0

Таблиця 2.2.

Орієнтовні ціни на гібриди зарубіжної селекції, 2013 р.

  Культура Ціна, $/п.о. (без ПД)
min max
Кукурудза на зерно
Цукрові буряки
Соняшник
Ріпак ярий

Тут і в табл. 6. Джерело: Олександр Маслак. Стан та перспективи ринку насіння. – АБС, №1–2, січень 2013 р. – С.14–15

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти