|
Україна: компанії-імпортери насіння цукрового буряка, 2009 р.
Експорт насіння в 2009 році здійснювали дві компанії – Торговий дім “Насіння” (99%) та Сесвандерхаве Україна (1%). Насіння цукрового буряка в 2009 році експортувалось у 4 країни. Основним напрямком експорту, як і в 2008 році, був Казахстан (близько 97%). Діаграма 3.5. Україна: експорт насіння цукрового буряка країнами, 2009 р.
У 2010 році насіння цукрового буряка постачалось із 5 країн, у основному із Бельгії, Германії, Італії. Їх частка в загальному імпорті насіння цукрового буряка складала більше 91%. У основному постачався насіннєвий матеріал компаній Aurora, KWS, SESVanderHave, Strube. Діаграма 3.6. Україна: імпорт насіння цукрового буряка країнами, 2010 р.
До України в 2010 році насіння цукрового буряка імпортували близько 19 компаній. Найбільшими постачальниками насіння закордонної селекції виявилися такі компанії: Лебединський насіннєвий завод, Інсеко-Трейд, КВС Україна, Штрубе. На їхню долю, за оцінками операторів ринку, прийшлось більше 81% поставок насіння цукрового буряка. Зазначимо, що в 2010 році знову змінився лідер поставок імпортного насіння в Україну. У 2010 році ним став Лебединський насіннєвий завод. Двоє інших лідерів минулого року Інсеко-Трейд і КВС Україна також залишились в першій трійці. Діаграма 3.7. Україна:компанії-імпортери насіння цукрового буряка, 2010 р. Експорт насіння цукрового буряка в 2010 році здійснювали три компанії – Торговий дім “Семена” (2,7%), Август Україна (96,2%) та Сесвандерхаве (1,1%). Експорт здійснювався в 3 країни: Росію(97,8%), Білорусію(1,1%) та Бельгію (1,1%). У 2011 році насіння цукрових буряків було імпортовано з 6 країн, в основному з Німеччини та Бельгії. Їх частка в загальному імпорті насіння цукрових буряків склала близько 91%. В основному імпортовано продукти компаній Sesvanderhave, Strube. Діаграма 3.8 Україна: імпорт насіння цукрових буряків країнами, 2011 р.
Близько 16 компаній імпортували в 2011 році насіння цукрових буряків в Україну. Провідними постачальниками іноземного вирощеного насіння були насіннєві компанії Лебединський завод, KWS-Україна, Штрубе Україна, Сесвандерхаве Україна. На думку учасників ринку, на ці компанії припадає більш 78% імпорту насіння цукрових буряків. Діаграма 3.9. Україна: компанії-імпортери насіння цукрового буряка, 2011 р. У 2012 році насіння цукрових буряків було імпортовано з 5 країн, в основному з Німеччини та Італії. У загальному імпорті насіння буряків цукрових їх частка склала близько 79%. Імпортовано насіння переважно компаній KWS, Strube, Aurora, Maribo. Діаграма 3.10. Україна: імпорт насіння цукрових буряків країнами, 2012 р.
21 компанія в 2012 році імпортувала насіння цукрових буряків в Україну. Серед провідних постачальників іноземного насіння залишаються насіннєві компанії Лебединський завод, KWS-Україна, Strube Україна, Syngenta. За оцінками учасників ринку, частка імпорту насіння цукрового буряка цих компаній становить більш 74%.
Діаграма 3.11. Україна: компанії-імпортери насіння цукрового буряка, 2012 р.
Україна: місткість ринку насіння цукрового буряка
Таблиця 3.5. Стан ринку насіння цукрового буряка 2012 р., оцінка (тонн)
Таблиця 3.6. Середній рівень цін на насіння цукрового буряка 2012 р. (без ПДВ)
Таблиця 3.7. Місткість ринку насіння цукрового буряка, 2012 р.
Діаграма 3.12.
У 2011 році основну частину ринку насіння цукрового буряка в Україні склало насіння, що знаходилося в сегменті високої та середньої цінової категорії (близько 83%). Основна частина даного насіння складалася з насіння іноземної селекції, що було ввезено в Україну, чи вироблених на території України із батьківських ліній іноземного походження. Насіння низького цінового сегменту походять, у основному, з України.
Резюме: (висновки) Негативні процеси спостерігаються і в насінництві цукрових буряків, що є однією з найважливіших ланок бурякоцукрового підкомплексу та носієм генетичного потенціалу продуктивності культури. Сучасні технології виробництва цукрових буряків неможливі без використання високопродуктивних однонасінних гібридів з високими посівними якостями. Значно посилилася експансія іноземних насінницьких фірм, які постачали в окремі роки понад 80 % насіння від загальної потреби. У 2009 році насіння цукрових буряків вирощували 8 господарства, з них висадковим методом – 6 господарств та безвисадковим методом – 2 господарства. У 2010 році насіння цукрових буряків вирощували 5 господарства , з них висадковим методом – 3 господарства та безвисадковим методом – 2 господарства. У 2011 році насіння цукрових буряків вирощували 6 господарства, з них висадковим методом – 4 господарств та безвисадковим методом – 2 господарства. Площа насінників цукрового буряку у 2011 році склала 110 гектар, валовий збір насіння – 200 тонн. Середня врожайність насіння у 2011 році склала 18 центнеров з гектару. Фактично у фабричних посівах використовувалося насіння іноземної селекції 423,1 тис. га або 82% посівної площі та 92,9 тис. га або 18% насіння вітчизняної селекції. За результатами сортовипробовування вітчизняні гібриди не поступаються насінню зарубіжної селекції, але виробників не влаштовує їхня технологічна якість, особливо показники вмісту цукру, хоча по здатності довготермінового зберігання цукрові буряки зарубіжної селекції значно поступаються вітчизняним гібридам. Буряководів також не задовольняють темпи розмноження та впровадження у виробництво високопродуктивних, стійких до церкоспорозу та ризоманії гібридів на стерильній основі. На ринку цукру попит зростає, тому необхідно разом з відновленням площ посіву цукрового буряка в значній мірі поширити впровадження у виробництво гібридів, створених за рахунок принципово нового селекційного матеріалу з високою врожайністю, високим вмістом цукру.Нові гібриди дозволять повністю змінити технологію вирощування цукрових буряків.Необхідно завершити роботу зі створення гібридів з поліпшеною формою коренеплодів, що сприятиме зменшенню втрат урожаю під час збирання і, що важливо, зменшити вилучення разом з ними родючого грунту.На рівні світових технологій потрібна продовжена робота над розробкою передпосівної підготовки насіння, його інкрустування та дражування. Накопичений досвід сертифікації насіннєвого матеріалу й послуг у галузі насінництва в різних країнах є підставою для подальшого розвитку й удосконалення вітчизняної системи сертифікації. Цю діяльність доцільно здійснювати в тісній співпраці з Європейським Співтовариством (ЄС), Організацією з продовольства й сільського господарства (FAO), Міжнародною організацією з контролю насіння (ISTA), Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD), Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), Міжнародною організацією з торгівлі насіннєвою продукцією (FIS), Міжнародним союзом захисту нових сортів (UPOV) та ін. Добре поставлена робота з сертифікації насіння є гарантією захисту його споживачів. Саме за таких умов патентовласник сортів має право на збір роялті. Проте з переходом насінництва на ринкові умови не повинно послаблюватися державне регулювання в цій галузі. Держава повинна законодавчо забезпечувати рівні права всім суб'єктам насінництва в Україні. Передбачається провести реформування галузі насінництва та ринку насіння, а саме з: - забезпечення товаровиробників рослинницької продукції високоякісним насінням зареєстрованих та перспективних сортів і гібридів сільськогосподарських культур в обсягах, достатніх для проведення сортооновлення та сортозміни, формування Державного резервного насіннєвого фонду та створення виробниками насіння власних насіннєвих страхових та перехідних фондів; - прискорення впровадження у виробництво сортів і гібридів нового покоління, адаптованих щодо агроекологічних умов вирощування з цінними господарськими властивостями; - використання на посів насіння, що відповідає вимогам державного стандарту за сортовими та посівними показниками; - реформування та впровадження нових схем та методів насіннєвого контролю на рівні господарства, району, області; - прискорення виходу України з насінницькою продукцією на європейський та світовий ринок, неухильному виконанню прийнятих зобов'язань щодо міждержавних поставок насіння сільськогосподарських культур; - переходу на контрактну основу виробництва та реалізації елітного насіння за ліцензійними угодами між власниками сорту та сільськогосподарськими товаровиробниками; - проведення обов'язкової сертифікації насіння цукрового буряку; - нарощування обсягів фінансування програми державної підтримки селекції та насінництва, кошти яких спрямовуються на виробництво та закупівлю оригінального та елітного насіння сільськогосподарських рослин та фінансування цільових селекційно-генетичних програм.
Вирощування буряка цукрового в зонах недостатнього зволоження проводити гібридами української селекції Український ЧС-70, Український ЧС-72, Уманський ЧС-90, Уманський ЧС- 97, Весто, Уладо - Верхняцький – ЧС-37,Білоцерківський ЧС-57, Олександрія, Шевченківський, Анічка, Ялтушківський ЧС-72, Слав’янський ЧС-94, які адаптовані до місцевих грунтово- кліматичних умов. Крупним і середнім цукробуряковим фірмам та фермерам не рекомендується огульно захоплюватись сортами іноземної селекції в силу названих вище причин, а практикувати вирощування буряка цукрового на площах у співвідношенні 50:50 чи іншому, питання позитивного чи негативного впливу сортів іноземної селекції на ефективність цукрового виробництва в Україні в цілому потрібно додатково вивчити більш глибоко, досконало і всебічно, Позитивні досягнення іноземної селекції щодо удосконалення технологічних якостей коренеплоду і рослини буряка цукрового в цілому необхідно ввести в практику вітчизняної селекції та фабричного буряківництва. Вітчизняні селекція, насінництво і фабричне бурякоцукрове виробництво вимагають глибокого реформування на базі досягнень як світової так і вітчизняної науки і техніки. 5. Додатки: Основні вимоги до насіння
Сучасний ринок насіння цукрових буряків в Україні досить великий, представлений насінням сортів та гібридів як вітчизняної, так і зарубіжної, а також спільної селекції. Реалізація технологічних завдань індустріальної технології тісно пов'язана з якістю насіннєвого матеріалу. Основні вимоги до насіння:
Переваги гібридів За умов достатнього ресурсно-технологічного і фінансового забезпечення перевагу надають гібридам. Порівняно з сортами, гібриди мають низку переваг:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|