ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Технологія вирощування насіння цукрових буряків

Насіння цукрових буряків вирощують спеціалізовані буряко-насінницькі господарства.

Цукрові буряки – дворічні рослини: в 1-й рік росту вони формують коренеплід і розетку листків, на 2-й – квітконосні пагони, на яких утворюється насіння. Дворічний цикл розвитку зумовлює особливості технології вирощування насіння.

В Україні насінництво цукрових буряків ведеться двома способами: висадковим і безвисадковим.

Висадковим способом насіння вирощують за два роки: в 1-й рік висівають елітне насіння і збирають маточні коренеплоди; на 2-й рік висаджують висадки і одержують фабричне насіння.

Технологія вирощування маточних коренеплодів аналогічна технології вирощування фабричних буряків, однак передбачає проведення специфічних і агротехнічних заходів, що забезпечують не тільки високу врожайність коренеплодів, а й підвищення коефіцієнта розмноження насіння, збереження врожайних властивостей сорту або компонентів гібрида.

Маточні буряки та насінники розміщують після озимої пшениці, висіяної після багаторічних трав, а також після удобрених гноєм однорічних трав, кукурудзи на силос. Непридатні для маточних буряків ділянки, розміщені на низинах, блюдцях, з близьким заляганням ґрунтових вод.

Для профілактики ураження хворобами та шкідниками між маточними посівами і насінниками слід дотримуватися просторової ізоляції (не менше 1000 м).

Система обробітку грунту складається з основного, ранньовесняного, передпосівного та міжрядного обробітків. Обробіток грунту під маточні буряки майже не відрізняється від обробітку його під фабричні посіви.

Удобрення. під маточні буряки та насінники добрива слід вносити в оптимальних дозах з правильним співвідношенням елементів живлення відповідно до грунтово-кліматичних умов і біологічних властивостей сортів та компонентів гібридів. Дози добрив визначають з урахуванням наявності елементів живлення в грунті певного поля та виносу їх рослинами маточних буряків і насінників.

Орієнтовні дози мінеральних добрив під маточні цукрові буряки в зоні достатнього зволоження – N120 P120 K100. нестійкого – N100 P100 K140 (І. В. Глеваський, 1991 р.). У рядки при висіванні маточних буряків вносять N10 P15-20 K10 і при ранньому підживленні Гній (30–40 т/га), що додають під попередник або безпосередньо під маточні буряки та насінники.

 

Вирощування та збирання маточних буряків

Оптимальним при висіванні маточних буряків є період, коли грунт на глибині 5-10 см прогріється до 7–8 °С. Насіння загортають на глибину 2,5-4 см залежно від вологості та механічного складу грунту. Висівають маточні буряки сівалками ССТ-12Б з 31 розрахунку 20–22 (плоди) насінини на 1 м рядка, щоб забезпечити 200–250 тис./га рослин на період збирання.

Догляд за посівами маточних буряків включає ті самі операції, що й догляд за фабричними. Збирають маточні буряки тими самими способами і комплексами машин, що й фабричні, тільки машини БМ-6 і БМ-6А регулюють на підвищений зріз гички, щоб не травмувати головки коренеплодів.

Кращим для початку збирання маточних буряків є період, коли середньодобова температура повітря перейшла за 10 °С у бік її зниження. Збирання закінчують у стислі строки (за 10–15 днів) до 20–25 жовтня в західних та південних і до 15–20 жовтня в центральних районах України. Викопані маточні коренеплоди транспортують до місця зберігання, де їх ретельно сортують.

Вибраковують коренеплоди з ознаками кормових, столових буряків, уражені пероноспорозом, ризоктоніозом та іншими хворобами, цвітушні, механічно пошкоджені, нестандартні за розмірами (менше 50 г і більше 900 г), неправильної форми (вилчасті, дуплисті). Маточні коренеплоди зберігають на кагатному полі в траншеях 60–70 см завглибшки, 80–90 см завширшки, 50 м завдовжки. Після укладання в кагати маточні коренеплоди укривають землею на З0–40 см. При стійкому похолоданні (нижче 0 °С) кагати вкривають повністю на висоту 80–90 см. Маточні коренеплоди зберігають також у стаціонарних коренеплодосховищах з регульованими температурним режимом і вологістю повітря.

 

Вирощування насінників

 

За виносом елементів живлення насінники цукрових буряків займають одне з перших місць серед інших культур. Тому для вирощування високих урожаїв насіння з добрими якостями насінники розміщують по високому агрофону. В зоні недостатнього зволоження рекомендується вносити гною 20-30 т/га, у зоні нестійкого – 30-40, у зоні достатнього зволоження – 40-50 т/га. Залежно від типу грунту вносять мінеральні добрива: N60-90 P45-90 K100-120. Конкретні дози розраховують за картограмами полів сівозміни.

Насінники різних сортів слід розміщувати на відстані 2–3 км. При вирощуванні насіння кормових, столових і цукрових буряків просторова ізоляція має бути не менше 10 км. Маточні коренеплоди слід висаджувати в ранні строки, високоякісно підготувати грунт для садіння. Дрібні коренеплоди (150–300 г) висаджують за схемою 70Х35 см, середні (300–600 г) – 70Х40, 70Х50 см, крупні (600–900 г) – 70Х60 і 70Х70 см.

Догляд за насінниками включає підтримання грунту в пухкому стані, боротьбу з бур'янами та захист рослин від хвороб та шкідників. Наприкінці цвітіння насінників застосовують хімічне пінцирування гідразидом малеїнової кислоти.

На початку дозрівання насіння проводять апробацію висадкових насінників. Збирають насінники роздільним способом. Скошування жатками (ЖРБ-4,2, ЖСБ-4,2) починають при побурінні 60–65% плодів у диплоїдних сортів. Підбирають і обмолочують валки комбайнами з полотняно-планчастими підбирачами ПТП-3, ПТП-ЗА. Післязбиральну обробку насіння цукрових буряків проводять із застосуванням описаних нижче прийомів.

Обов'язковим прийомом післязбиральної обробки, на відміну від інших культур, є калібрування. Для висівання насіння поділяють на дві фракції: 3,5–4,5 і 4,5–5,5 мм.

 

Вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим способом

Суть цього способу полягає в тому, що вирощені маточні буряки не викопують на зиму. В країнах з теплими зимами (Франції, Югославії, США) цей спосіб дуже поширений. В Україні (в Одеській області та в Криму) маточні буряки висівають у кінці серпня за умов зрошування і в липні – без зрошування. На 1 м рядка висівають 35-40 насінин. Оптимальна кількість безвисадкових насінників перед збиранням на зрошуваних землях повинна становити 200–250 тис. шт/га, в зоні нестійкого зволоження – 110-120 тис. шт/га.

Цвітіння безвисадкових насінників починається на 20–З0 діб раніше, порівняно з висадковими. Догляд за насінниками, збирання і післязбиральна, обробка насіння принципово не відрізняються від вирощування насіння висадковим способом 32.

Вирощування фабричного насіння гібридів на стерильній основі має свої особливості при закладанні насінників і збиранні насіння. Підготовка грунту, створення агрофону, догляд за посівами, захист від хвороб та шкідників не відрізняються від зазначених вище. Фабричне насінництво гібридів на стерильній основі набагато складніше, ніж насінництво сортів і гібридів на фертильній основі. Це зумовлено біологічними властивостями компонентів схрещування і потребою використання для висівання фабричних буряків гібридного насіння, зібраного тільки з однонасінного компонента з чоловічою стерильністю (ЧС).

У світовій практиці фабричне насіння ЧС-гібридів вирощують. двома способами: роздільним і сумішшю компонентів. У насінницьких господарствах гібридне насіння вирощують тільки способом, рекомендованим оригінатором (селекціонером) гібрида. Насіння гібридів на стерильній основі одержують при відношенні ЧС-компонента до опилювача 4:1 або 3:1.

При вирощуванні гібридного насіння роздільним способом маточні буряки компонентів гібрида в насінницьких господарствах висівають на окремих ділянках. Збирають і зберігають маточні корені окремо по компонентах. Весною компоненти гібридів на стерильній основі висаджують за схемою 12:4 (тобто 12 рядків ЧС-компонента і 4 рядки опилювача) або 16:4. Механізоване садіння за схемою 16:4 широко використовується в буряконасінницьких господарствах України.

Фабричне насіння збирають тільки з материнської форми (ЧС-компонента) Вирощування гібридного насіння сумішшю компонентів спрощує насінницький процес.

 

Технологія післязбиральної обробки насіння сільськогосподарських культур

Завданням післязбиральної підготовки насіння є підготовка його до висівання та тривалого зберігання. Процес післязбиральної обробки насіння передбачає його сушіння, очищення та сортування, а при потребі й обробку певними хімічними препаратами. При цьому не тільки вдається зберігати біологічні властивості вирощеного насіння, а й у більшості випадків – поліпшувати.

За умов промислового насінництва післязбиральна обробка насіння і доведення його до посівних кондицій високого класу ефективні тільки на спеціалізованих зерноочисно-сушильних комплексах.

Насіннєва маса, що надходить на тік після обмолоту, є складною механічною сумішшю (ворохом) насіння основної культури та різних органічних і мінеральних домішок. Багато з них, особливо зелені частини рослин, мають високу вологість, що зумовлює підвищення вологості насіння основної культури. Ворох зернових, зернобобових, олійних культур і трав може надходити на тік з вологістю до 40% і засміченістю до 30% і більше. При вологості насіння у більшості зернових культур понад 14-15%, а в кукурудзи, проса, сорго – понад 12-14% з'являється вільна вода й активізуються процеси життєдіяльності.

Науковими дослідженнями встановлено, що збільшення вологості насіння зернових культур на 2–3% вище критичної прискорює процеси дихання в 20–30 разів. Оскільки при диханні насіння виділяє вуглекислий газ, воду й тепло, температура зернової маси підвищується. Це призводить до посиленого розвитку мікроорганізмів, цвілевих грибів, а в результаті – до зниження схожості насіння. Тому насіннєвий ворох потрібно в міру його надходження на тік розділяти на зерно і відходи, тобто вжити негайних заходів щодо запобігання його самозігріванню.

Технологічний процес післязбиральної обробки насіння включає такі обов'язкові операції: приймання насіннєвої маси, попереднє очищення та сушіння, вторинне очищення і сортування, зберігання та передпосівну обробку насіння. За допомогою очищення і сортування насіннєвої маси вирішуються три важливих завдання:

- видалення домішок й одержання чистого насіння основної культури;

- поліпшення фізичних показників насіння;

- виділення для висівання насіння, що відповідає вимогам стандарту на посівні якості і має високі врожайні властивості.

Вирішення цих завдань ґрунтується на всебічному використанні відмінностей фізико-механічних властивостей насіння різних культур (парусність, розміри, маса, форма, характер поверхні тощо).

Насіннєві суміші на сучасних очисних машинах здебільшого розділяють повітряним потоком, решетами і трієрами.

Попереднє очищення насіннєвого вороху проводять при його вологості 18-40% і засміченості 10-20% за допомогою машин для попереднього очищення: ЗД-10000; МПО-50; К-52; К-523; К-527А (стаціонарних) і ОВП-20А; ОВС-25 (пересувних). Ворох розділяють на дві фракції: зерно й відходи. Із вороха виділяють не менше 50% домішок. Залишок соломистих домішок завдовжки до 50 мм повинен становити не більше 0,2%.

Якщо насіннєвий ворох має вологість не більше 18% і засміченість до 8%, то його піддають первинному очищенню (без попереднього).

Первинне очищення здійснюють на стаціонарних (ЗАВ-10.30.000; ЗВС-20; ЗВС-20А; СВУ-5А; К-218; К-531А; К-546А) або пересувних (ОС-4,5М; СМ-4) очисних машинах. За допомогою повітряного потоку, решіт і трієрів насіннєвий ворох розділяють на три фракції: насіння, фуражні й крупні відходи, легкі та дрібні домішки.

Після первинного очищення насіння надходить на трієрні блоки для видалення коротших і довших від насіння основної культури домішок.

Безпосередньо вторинному очищенню можна піддавати насіннєвий ворох вологістю до 18 і засміченістю до 8%. На тих самих машинах, що проводять первинне очищення, вихідний ворох

розділяють на чотири фракції: насіння, фуражні відходи, легкі домішки, крупні та дрібні домішки.

Після вторинного очищення насіння за чистотою повинно відповідати вимогам стандарту. Якщо після первинної та вторинної очистки насіння містить важковідокремлювані домішки, його очищають на пневматичних сортувальних столах і магнітних насіннєочисних машинах.

На пневматичних сортувальних столах ПСС-2,5 і СПС-5, пневматичній зерноочисній колонці ОПС-2 насіння зернових, бобових, олійних культур і трав очищають від важковідокремлюваних домішок. Ці машини застосовують у потокових лініях та самостійно.

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти