ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН У ОСІННІЙ ПЕРІОД (ДО ЗИМІВЛІ)

Стійкість рослин до низьких зимових температур визначається насамперед ступенем їх розвитку, особливо маси коренеплоду перед зимівлею. Спостереження, проведені в різних районах за станом перезимівлі безвисадкових насінників, показують, що є певний взаємозв'язок між масою коренеплодів і їх збереженістю. Як правило, погана збереженість рослин у зимовий період спостерігалась у тому випадку, коли їх маса коливалась від 5 до 100 г. Досліди, проведені з цього питання в зрошуваних умовах Криму, дали змогу встановити деякі закономірності. При оптимальному для даної зони строку сівби (третя декада серпня) і густоті 400-500 тис/га кількість листків на одній рослині за роками досліджень коливалась від 9,8 до 11,8, їх довжина від 28 до 33 см, а асиміляційна поверхня одного листка від 77 до 105 см2. Такий розвиток листкового апарату сприяв створенню досить потужної асиміляційної поверхні на одиницю площі. Ця обставина дуже важлива, оскільки при підвищеній фотосинтетичній потужності посівів рослини більш повно використовують восени сонячну радіацію, що сприяє додатковому накопиченню в них сухих речовин і цукру. Встановлено, що залежно від умов вирощування більшою мірою варіює розмір коренеплодів, ніж листковий апарат. У роки досліджень маса коренеплоду коливалась від 9,5 до 20,4 г, діаметр головки від 1,5 до 2,1 см. Аналіз фракційного складу коренеплодів показав, що перед зимівлею основну кількість (92%) складали коренеплоди масою 7-30 г, в тому числі фракція 10-20 г – 53%.

Вміст цукру і сухих речовин у цих коренеплодах, як правило, вищий, ніж у коренеплодах масою менше 7 і більше 30 г, тому і стійкість їх до низьких температур у зимовий період вища. Такий розвиток рослин восени забезпечує взагалі високу їх збереженість у зимовий період. Навіть в експериментальних зимових умовах, коли критична температура вимерзання безвисадкових насінників тривала 27 днів, збереженість становила 30-44%.

ФРАКЦІЙНИЙ СКЛАД КОРЕНЕПЛОДІВ

Важливо також було визначити, чи змінюється фракційний склад коренеплодів під час зимівлі. Як показали дослідження, в сприятливі для збереженості безвисадкових насінників роки, фракційний склад коренеплодів змінюється мало. Весною, як і перед зимівлею, основну кількість становлять коренеплоди масою 7-30 г, зменшується кількість коренеплодів масою менше 7 г і більше 30 г. Найбільша збереженість відмічена у коренеплодів масою 7-10 і 10-20 г. Кількість їх навесні складала 97%, тоді як перед зимівлею – 71%. Спостереження також показали, що коренеплоди, які збереглися, були в основному масою від 7 до 16 г. Аналогічно змінювався фракційний склад коренеплодів за діаметром головки. Коренеплоди, які збереглися, були лиш з діаметром головки від 9 до 18 мм.

ФІЗІОЛОГІЧНІ І АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИН

Фізіологічні і анатомічні особливості коренеплодів формуються найбільш сприятливо. Вони характеризуються дрібноклітинною структурою, паренхімна тканина розвинена недостатньо, проте добре – судинно-волокниста система, коренеплід мало обводнений, містить більше сухих речовин. При цьому головки коренеплоду трохи заглиблені в грунт і сильно облистяні, що захищає центральні і пазушні бруньки від несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Анатомічні дослідження показали, що листя, як і коренеплоди, за безвисадкового методу характеризуються чітко вираженою ксероморфною структурою: розміри клітин полісадної паренхими, як і продихів, невеликі, листова пластинка покрита густою сіткою жилок і великою кількістю продихів, має невелику товщину, кліткові стінки ж відносно товсті. Така структура фотосинтетичного апарату обумовлює більш високу активність хлоропластів і біохімічних процесів.

За безвисадкового методу листковий аппарат виконує дві функції. У першому випадку – це “посередник” між сонячною енергією і рослинами, в результаті чого відбувається утворення хлорофілу, вуглеводів, аскорбінової кислоти і в подальшому – сухої речовини як в листках, так і в коренеплодах. Друга функція – це прямий “захист” від дії низьких температур. Дослідження показали, що при скошуванні листків перед зимівлею спостерігалось стовідсоткова загибель рослин, а при наявності листків висотою 30-40 см в кількості 8-10 пар на одну рослину збереглось 40-50% зимуючих рослин, які дали з кожного гектару по 13-14 ц/га насіння. Таке листя вкривало коренеплоди, забезпечувало збереженість усієї рослини в зимовий період. Встановлено, що краща зимостійкість з одночасно високою продуктивністю спостерігається у рослин, які мають 5-6 пар листків, висотою 28-40 см і загальною асиміляційною поверхнею 1700-1800 см2.

Проведені дослідження дозволили теоретично обґрунтувати оптимальні параметри насіннєвих рослин перед зимівлею: кількість листків 10-12, їх довжина 28-30 см, маса коренеплода - 7-16 г, його довжина 18-20 см, діаметр головки - 1-2 см. Рослин з такими параметрами повинно бути не менше 60%.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ

Коренеплоди, що перезимували в природних умовах, рано починають відростати, що дозволяє максимально використовувати осінньо-зимові запаси вологи в ґрунті й протягом всього вегетаційного періоду – воду і елементи живлення із більш глибоких шарів грунту, завдяки добре розвиненій кореневій системі. Дослідження показали, що глибина проникнення кореневої системи у безвисадкових насінників була при сівбі в серпні – 319,1 см, у вересні – 187,3, а у висадкових насінників – 135,5 см.

Тому безвисадкові насінники, порівняно з висадковими, характеризуються більшим інтенсивним ростом і розвитком. Наприклад, кількість листків у безвисадкових насінників станом на 1 липня на одній рослині було 18-22 шт., асиміляційна поверхня їх становила 864-1056 см2, висота рослин – 30-40 см, а у висадкових – відповідно 11-12, 560-780 см2 і 15-20 см.

За безвисадкового методу змінюється і тип насінників. Якщо висадкові, як правило, багатостебельні, то безвисадкові – одностебельні. Дослідженняпоказали, що основна маса рослин безвисадкових насінників (70-90%) має перший тип, тобто одностебельний. Зі збільшенням густоти безвисадкових насінників кількість рослин з першим типом зростає, а з другим і третім – знижується. Кількість упертюхів, як правило, незначна і не перевищує 4-5% передчасно засохлих і пізньоспілих біотипів від 0,5 до 10%.

Висота насінників у зрошуваних умовах Криму коливалась у межах від 180 до 195 см, кількість одностебельних рослин – від 86 до 88% (табл.5.1). Змінювались також деякі морфологічні ознаки насінників. Зокрема, кількість пагонів 1-го порядку коливалась у межах від 32 до 37 шт. на одному насіннику, другого – від 60 до 65 і третього – від 8 до 11 шт. Тобто, для безвисадкових насінників характерна одностебельність з квітконосними пагонами, в основному, 1-го і 2-го порядків (табл. 4.2).

Щодо щільності обнасіненості (кількість плодів на 10 см відрізках квітконосних пагонів), то вона в різні роки була стабільною і коливалась у межах 28-30 шт. Загальна кількість плодів на одному насіннику в різні роки була неоднаковою. Наприклад, у 1992 р. плодів на одному насіннику було 3,0 тис., у 1996 р. – 3,7 тис. шт., що пов'язано, перш за все, з різними метеорологічними умовами в ці роки, а в цілому цей показник був у межах 3,5-3,7 тис. шт. Ураховуючи те, що всі спостереження проводились у основному за рекомендованих прийомів вирощування (сівба в третій декаді серпня, густота перед збиранням 150-200 тис./га), можна передбачати, що ця ступінь розвитку рослин перед збиранням є оптимальною. Тому технологія вирощування як до зимівлі, так і після перезимівлі повинна забезпечувати одержання рослин з вищеназваними параметрами.

 

Таблиця 4.2 Морфологічні ознаки безвисадкових насінників перед збиранням

Показники Джанкойський район (2001-2006 рр.) Первомайський район (2002-2006 рр.) Совєтський район (2002-2006 рр.)
Продуктивних насінників, %
Насінників, %      
одностебельних
загальностебельних
Висота насінників, см
Пагонів на 1      
насіннику, шт.      
1-го порядка
2-го порядка
3-го порядка
Щільність обнасінення, плодів на 10 см відрізку пагона, шт
Плодів на 1 насіннику, тис. шт 3,6 3,5 3,7

 

Вищевикладене дозволяє відмітити, що безвисадкові насінники характеризуються рядом біологічних ознак, які необхідно враховувати при їх вирощуванні.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти