ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


РОЗМІЩЕННЯ НАСІННИКІВ У СІВОЗМІНІ

Безвисадкові насінники слід розміщувати на вирівняних або з невеликим нахилом ділянках. Непридатні ділянки з великим нахилом, де, як правило, спостерігаються значні коливання температури, а також південно-східні схили. Грунт повинен мати хороші фізичні властивості, тобто бути структурним водопроникним, з високим вмістом гумусу. Не розміщують безвисадкові насінники на ділянках, де були буряки (цукрові, кормові, столові), тому що це сприятиме розмноженню шкідників і хвороб.

Вимоги до попередників під безвисадкові насінники зводяться до наступного: збирання в строки, що забезпечують проведення вологозарядкового поливу, внесення добрив, оранка, вирівнювання поля та проведення в оптимальні для даного району строки передпосівного обробітку ґрунту. В даний час у зрошуваних умовах Криму безвисадкові насінники розміщують після різних попередників: озимі на зерно, кукурудза на силос, озимі та однорічні трави на зелений корм, ранніх овочів та ін. Дослідження показали, що в цій зоні безвисадкові насінники краще розміщувати після однорічних трав, озимих на зелений корм та ранніх овочів, а також по озимим на зерно при дотриманні відповідної технології підготовки ґрунту.

При розміщенні безвисадкових насінників після озимих на зерно вивчали: 1) ручне видалення падалиці озимої пшениці; 2) агротехнічні та хімічні методи боротьби з падалицею озимої пшениці: провокаційний полив; знищення падалиці, що проросла, дискуванням; внесення протизлакових гербіцидів під передпосівну культивацію.

При розміщенні безвисадкових насінників після ранніх овочів спостерігалась тенденція до зниження збереженості їх у зимовий період порівняно з іншими попередниками, що пояснюється більш інтенсивним ростом рослин у осінній період і більшою тратою пластичних речовин у цьому варіанті. Тому перед зимівлею вони були дещо ослаблені і зимостійкість їх знижувалась. При розміщенні безвисадкових насінників після озимої пшениці збереженість рослин у зимовий період була практично однаковою як при видаленні падалиці вручну, так і при агротехнічних та хімічних методах боротьби з нею.

Забур'яненість поля після різних попередників була неоднаковою. Так, у період “ повні сходи ” забур'яненість посівів була дещо вищою по раннім овочам, ніж по озимій пшениці. У варіанті з агротехнічними та хімічними методами боротьби з падалицею кількість бур'янів була на 46% меншою порівняно з ручним видаленням падалиці і на 57% меншою порівняно з варіантом, де попередником були ранні овочі. Така ж закономірність по забур'яненості відмічена перед зимівлею, весною і перед збиранням безвисадкових насінників.

Ріст і розвиток насінників після перезимівлі був інтенсивнішим після ранніх овочів порівняно з іншими попередниками. Це і зумовило більш високу їх продуктивність (табл. 7.1).

 

Таблиця 7.1 Вплив попередників на урожайність і якість

насіння цукрових буряків

Попередники Урожайність насіння, ц/га Схожість, % Маса 1000 плодів, г Плодів фракції <3,5 мм, %
Озимі на зерно (ручне видалення падалиці) 15,0 13,4 17,0
Озимі на зерно (агротехнічний і хімічний методи боротьби з падалицею) 16,9 13,5 16,5
Ранні овочі 17,8 13,6 16,0

 

Вивчалась ефективність таких попередників під безвисадкові насінники, як озимі на зерно та зелений корм, чистий пар. Озимі на зелений корм (вико-пшениця) збирали в третій декаді травня, першій – червня. Після збирання попередника поливали, дискували і орали на глибину 25-30 см. Після оранки проводили другий провокаційний полив (300-400 м3/га) і дворазову культивацію. Останній вологозарядковий полив і передпосівну культивацію проводили 15-20 серпня. Озимі на зерно (пшениця) збирали в третій декаді липня, послідовність обробітку грунту була така ж, як і після озимих на зелений корм. У варіанті чистий пар попередником був озимий ячмінь на зерно. Після збирання попередника провели лущення стерні, внесення гною (60 т/га), оранку (вересень), одну культивацію – восени. Навесні – одне боронування після проростання бур'янів. За місяць до сівби внесли раундап (6 л/га), потім – вологозарядковий полив і передпосівна культивація з боронуванням на початку третьої декади серпня. Оскільки основним фактором, що лімітує появу сходів у літній період є запаси продуктивної вологи в ґрунті, то різні попередники, в першу чергу, впливають на польову схожість насіння, а в подальшому – на динаміку густоти безвисадкових насінників. Так, кількість рослин, у період “повні сходи” була дещо більшою при розміщенні безвисадкових насінників по чистому пару (озимим на зелений корм). Тобто польова схожість насіння в цих варіантах була вищою в порівнянні з озимими на зерно в зв'язку з кращою якістю передпосівного обробітку ґрунту. Випадання рослин восени було дещо більшим по озимим на зерно, ніж після інших попередників. Наприклад, по озимим на зерно випадання становило 18%, по чистому пару – 7%. Більше випадання рослин також відмічено в запилювача порівняно з ЧС компонентом.

Дослідження показали, що в південно-східній частині Криму збереженість безвисадкових насінників практично не залежала від попередників. Так, за розміщенням насінників по озимим на зелений корм збереженість рослин обох компонентів збільшилась на 2%, по чистому пару – на 3% порівняно з озимими на зерно (табл. 7.2). Випадання рослин протягом вегетаційного періоду було дещо більшим по озимим на зерно, ніж по інших попередниках, тому густота рослин перед збиранням була на 33-41 тис./га більшою, ніж у насінників по озимим на зелений корм і чистому пару.

 

 

Таблиця 7.2 Вплив попередників на динаміку густоти і збереженість безвисадкових насінників (Гібрид Український ЧС 70)

 

Попередники Густота (шт/м): Збере- женість у зимовий період, %
в період повні сходи перед зимів-лею після зимівлі перед зби-ранням
Озимі на зерно 11/10,6 9/8,5 7,7/7,1 7,5 86/84*
Озимі на зелений корм 12/12 11/10 9,7/8,7 9,5 88/87
Чистий пар 14/14 13/12,8 11,7/11,4 11,6 90/88
НІР0, 05 -

*Примітка: чисельник – ЧС компонент, знаменник – запилювач .

 

 

Забур'яненість поля по різним попередникам була неоднаковою. Так, в період “повні сходи” вона була дещо вищою після озимих на зелений корм, ніж по озимій пшениці та чистому пару. У варіанті з чистим паром як перед зимівлею, так і перед збиранням забур'яненість посівів була в 1,5-2 рази меншою у порівнянні з іншими варіантами досліду, чому сприяли не тільки агротехнічні заходи, але й хімічні (внесення раундапу).

Ріст і розвиток насінників після перезимівлі був більш інтенсивним по чистому пару і озимим на зелений корм порівняно з озимими на зерно. Це і зумовило більш високу їх продуктивність (табл. 7.3).

 

 

Таблиця 7.3 Вплив попередників на урожайність та якість насіння

(гібрид Український ЧС 70)

Попередники Урожай-ність насіння, ц/га Схожість, % Маса 1000 плодів, г Плодів фракції 3,0-3,5 мм, %
Озимі на зерно 13,6 13,0 17,3
Озимі на зелений корм 14,3 13,4 16,8
Чистий пар 16,4 13,7 16,1
НІР0,05 2,0 0,4 -

 

Таким чином, у південних районах України безвисадкові насінники слід розміщувати після чистого пару однорічних трав, озимих на зелений корм (зайнятим паром), раннім овочам. При розміщенні ж після озимих на зерно необхідно дотримуватись наступної технології підготовки ґрунту: провокаційний полив, знищення падалиці пшениці, що проросла дисковими знаряддями, оранка, внесення під передпосівну культивацію протизлакових гербіцидів.

ПІДГОТОВКА ГРУНТУ

У зв’язку з розміщенням безвисадкових насінників у сівозміні по різним попередникам обробіток грунту диференціюють. У зрошуваних умовах при розміщенні безвисадкових насінників після попередників, які залишають стерню, на землях, засмічених переважно однорічними бур’янами, після збирання попередника проводять лущення дисковими знаряддями в 1-2 сліди і зяблеву оранку.

При розміщенні безвисадкових насінників після ранніх овочів, картоплі проводять лише поверхневий обробіток по типу напівпара.

При розміщенні безвисадкових насінників по чистому пару осінній обробіток грунту включає 2-3 пошарових лущення і глибоку оранку. Рано навесні вологу закривають шляхом боронування, по мірі відростання бур’янів і утворення кірки після дощів проводять культивацію грунту в агрегаті з боронами, до сівби поле утримують в чистому від бур’янів і рихлому стані.

 

ЛУЩЕННЯ СТЕРНІ

На полях, засмічених однорічними бур’янами, відразу після збирання попередника і внесення міндобрив проводиться лущення стерні дисковими лущильниками. При необхідності лущення повторюють, збільшуючи при цьому глибину. На полях, де переважають кореневищні бур’яни (осоти, пирій, хвощ польовий, свинорой, гумай та ін), застосовуються важкі дискові борони в два сліди в протилежному напрямку відразу після збирання попередника.

Лущення стерні – обов’язковий агрозахід при вирощуванні насіння цукрових буряків. Лущення є важливим заходом у боротьбі із шкідниками, які живуть на стерні, сходах падалиці, які зимують у верхніх шарах грунту. За даними ІЦБ спізнення з лущенням стерні на 10 – 12 днів призводить до зниження урожайності насінників на 1-3 ц/га.

Жоден з варіантів зональних інтенсивних технологій вирощування насіння цукрових буряків не може повною мірою вважатися таким, якщо він не включає технологічного комплексу лущення стерні, яке має ту специфіку, що несе високе функціональне навантаження відносно збереження вологи, провокації проростання та знищення бур'янів і навіть внесення мінеральних добрив чи вапна. Звідси й підвищена його операційна насиченість, структурованість як відносно технологічних прийомів, так і часу їх здійснення. За основного обробітку грунту лущення стерні треба здійснювати у два технологічних етапи – дискове вслід за збиранням попередника та наступне з відповідною експозицією в часі для проростання бур'янів.

Основними цілями лущення стерні дисковими агрегатамиє розпушування верхнього шару ґрунту з частковим обертанням та перемішуванням, підрізування бур'янів та стерні, їх подрібнення для кращого загортання під час оранки, запобігання втратам вологи від випаровування та створення сприятливих умов для її накопичення в період між лущенням та оранкою, створення агрофізичних передумов для оптимізації розкришування пласта та зменшення тягового зусилля при проведенні наступної оранки. Наразі є добре відпрацьованими з наукової точки зору, перевіреними у виробництві та включеними до технологічних процесів практично всіх варіантів зональних інтенсивних технологій вирощування насіння цукрових буряків агротехнічні вимоги до лущення стерні дисковими знаряддями (табл. 7.4).

 

 

Таблиця 7.4Основні агротехнічні вимоги до дискового лущення стерні в системі основного обробітку ґрунту під насінники цукрових буряків

Показники Вимоги Допуски
Агрегати для дискового лущення: трактор ХТЗ-121, с.-г. машини ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20    
Строк проведення технологічної операції Вслід за збиранням культури - попередника Один день після збирання
Тривалість роботи на одному полі, днів + 1
Глибина обробітку, см 10-12 ±2
Глибина впадин після поперечного проходу агрегату, см До 4 +1
Кількість непідрізаних бур'янів на 1 м2 Не допускається -
Огріхи між суміжними проходами Не допускаються -
Перекриття між суміжними проходами, см 10-15 +2
Кількість обробітків +1
Спосіб руху агрегату Човниковий -
Напрямок руху агрегатупри повторному обробітку Перпендикулярно (під кутом 90˚ ) до напрямку першого обробітку Під кутом 45˚ до напрямку першого обробітку
Оптимальна робоча швидкість агрегату, км/год 7-8 8-12
Розряд роботи V  

Лущення стерні дисковими лущильниками необхідно здійснювати у два сліди, що забезпечує повноту ефекту від цього технологічного заходу.Його проводять агрегатами у складі дискових лущильників ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20. Можна використовувати також важкі дискові борони БДТ-3,0, БДТ-7,0 та БДТ-10, БДВ-6, БДВП-7, БДВМ-4,2, БДВ-3,2. Необхідність та ефективність зміни типових вимог до дискового лущення за специфічних умов пов'язана, в основному, з характером та рівнем забур'яненості поля. Тут може застосовуватись лущення навіть в три сліди, збільшуватись його глибина до 10-12 см. У всіх випадках для забезпечення всього комплексу агротехнічних вимог до дискового лущення необхідне чітке налаштування дискових знарядь та регулювання їх робочих органів. Кут атаки дисків регулюють за допомогою розсувних тяг, глибину обробітку – зміною положення рамок секцій чи натягу пружин на штангах. Дуже важливо досягти рівномірної глибини обробітку ґрунту по всій ширині захвату лущильниказа рахунок створення відповідного перекосу рамок його секцій.

Таким чином, лущення стерні з технологічної точки зору є одноопераційним у структурі системи основного обробітку ґрунту під насінники цукрових буряків за способом напівпару та багатоопераційним, якщо основний обробіток здійснюється за способом поліпшеного зябу. При цьому кількість операцій збільшується також за рахунок поверхневих обробітків грунту по мірі появи бур'янів аж до настання оптимального часу для підняття зябу.

Своєчасне і якісне лущення стерні знищує значну кількість наявних на ній збудників хвороб та личинок шкідників сільськогосподарських культур, що зимують у верхніх шарах грунту. Ці фактори сприяють підвищенню врожайності насіння цукрових буряків на 2,0-2,5 т/га.

Глибше лущення (до 16 см) проводять важкими дисковими боронами, лемішними лущильниками, їх застосовують також на важких грунтах і при високій (до 20 см) стерні. У цьому випадку доцільним є одночасне боронування й прикочування поля, що сприяє кращому контакту насіння бур'янів з грунтом і його проростанню.

На полях, де переважають багаторічні коренепаросткові бур'яни (осот, гірчак, берізка польова та інші), проводять дво-триразове лущення стерні, перше – дисковими знаряддями на глибину 8-10 см, друге – після масової появи бур'янів лемішними знаряддями на глибину 12-14 см, а при потребі – третє також дисковими лущильниками після відростання бур'янів. Така система обробітку дозволяє зменшити кількість бур'янів на 80-90 %.

На полях, де багато кореневищних бур'янів (пирій повзучий, гострець, свинорой, хвощ та інші), спочатку лущать лемішними знаряддями на глибину 12-14 см, щоб вивернути кореневища на поверхню, потім їх розрізають дисковими лущильниками, які пускають у два-три сліди. Оранку проводять при відростанні бур'янів.

Якість лущення стерні визначається такими показниками, як своєчасність проведення, глибина, повнота підрізання бур'янів, відсутність огріхів, вирівняність поверхні поля. Останній показник можна поліпшити збільшенням глибини лущення.

Для боротьби з бур'янами при основному обробітку перед лущенням стерні застосовують гербіциди раундап, амінну сіль 2,4 Д та інші. Оптимальний строк для обробки бур'янів раундапом, коли пирій відростає до висоти 10-20 см. Доза внесення гербіциду – 3-4 л/га (при нормі витрати робочого розчину 100-200 л/га). При побурінні пирію після внесення гербіциду проводять лущення стерні.

Раундап застосовують і після лущення стерні, але при цьому бур'яни повинні добре відрости. Наступний обробіток грунту проводять після їх побуріння.

При сильному засміченні полів стійкими до раундапу широколистними бур'янами (берізка польова, будяк та інші) до розчину додають 2 л/га 2,4 Д у вигляді ефіру. Можна застосовувати будь-яку форму 2,4 Д у дозі 1-1,5 кг діючої речовини на гектар, якщо обприскування проводити через 10-20 днів після обробки раундапом.

 

ГЛИБОКА ОРАНКА

Глибока оранка проводиться оборотними плугами з метою глибокого розпушування грунту, загортання органічних і мінеральних добрив, пожнивних решток, бур’янів і шкідників та створення умов для тривалого поліпшення водно-повітряного й поживного режимів грунту, якісного проведення подальших польових робіт.

Проведення глибокої оранки поліпшує водопроникність грунту і накопичення в ньому води. Глибина оранки визначається товщиною гумусного шару грунту, засміченістю поля та загальним рівнем культури землеробства.

Висока якість оранки досягається при проведенні її плугами з передплужниками оборотними та ярусними плугами. Це пояснюється тим, що пожнивні рештки попередника краще загортаються у глибший, завжди вологий шар грунту, де вони мінералізуються з утворенням підвищеної кількості гумусу, а біологічно менш активний шар вивертається на поверхню, де в умовах вільного доступу повітря збагачується доступними для рослин елементами живлення. Завдяки кращому загортанню в грунт пожнивних решток, бур'янів та органічних добрив поліпшується якість роботи сівалок та культиваторів на догляді за посівами.

Проведення глибокого обробітку поліпшує водопроникність грунту і накопичення в ньому вологи.

При ранній оранці насіння бур'янів, що вивертається з глибоких шарів грунту, за сприятливих умов інтенсивно проростає, а сходи їх знищуються наступними культиваціями або гинуть від морозів.

При пізній оранці здебільшого насіння бур'янів не встигає прорости і дає сходи тільки наступної весни, засмічуючи посіви цукрових буряків.

Після лущення стерні основний обробіток проводять при появі сходів бур'янів, а в засушливі роки – після дощів. Оптимальні строки – друга половина липня.

Глибина оранки визначається товщиною гумусового шару грунту, засміченістю поля та загальним рівнем культури землеробства. Багаторічними дослідженнями та виробничою практикою доведено, що глибока оранка чорноземів (28-32 см) під насінники цукрових буряків ефективніша, ніж звичайна (20-22) та мілка (14-16 см). При глибокій оранці створюються кращі екологічні умови для культурних рослин, а саме: зменшується рівень забур'яненості, ураження хворобами та ушкодження шкідниками.

При мілкій оранці спостерігається тенденція зменшення весняних запасів вологи в грунті (особливо в шарі 100-150 см), а також певні зміни в накопиченні елементів живлення. Так, у шарі грунту 0-60 см кількість їх однакова як при глибокій (30-32 см), так і мілкій оранці, але в шарі 0-15 см завжди їх більше при мілкій оранці, особливо на удобреному фоні. Це сприяє більш інтенсивному росту в початковий період як буряків, так і бур'янів. По мірі росту кореневої системи рослин перевага мілкої оранки зникає і урожайність коренеплодів нерідко вища при глибокій оранці, особливо без добрив.

При мілкій оранці спостерігається суттєве зрідження густоти рослин та зниження урожайності.

Основним способом оранки зябу є такий, коли поле розбивають на непарну кількість загінок відповідних розмірів, межі яких відмічають борознами. Ширина загонок та поворотних смуг залежить від складу агрегату та довжини гону. Непарні загінки орють з середини – всклад, а парні – з країв – врозгін. Орати слід так, щоб на місці колишньої борозни утворювався гребінь, а де були гребені – борозни. Поворотні смуги розорюють перед закінченням оранки: одну – після передостаннього проходу агрегату, другу – після останнього. Поворотні смуги краще розорювати врозгін. У цьому випадку на кінці поля не утворюються борозни, які заважають заїзду ґрунтообробних та посівних агрегатів.

Другим способом оранки є гладка, після якої на полі не утворюються звальні гребені та роз'ємні борозни. Для такої оранки застосовують оборотні плуги з двома секціями корпусів. Одна секція корпусів відвалює скибу праворуч, друга – ліворуч. Гладку оранку можна виконати трикорпусним оборотним плугом ПНО-3,35, ПОНП-6. Оранка здійснюється човниковим способом без розбивки на загінки. Агрегатують плуг із трактором МТЗ-100/102, а на легких грунтах – з ХТЗ-121, МТЗ 80/82. Фірма Лемкен випускає начіпні оборотні плуги “Ональ” та напівначіпні “Варідіамана”.

Основними агротехнічними вимогами до оранки є – виконання в оптимальні строки, достатнє обертання скиби, відсутність огріхів, висота гребенів не більше 5 см, висота звальних гребенів і глибина борозен не більше 7 см, відхилення глибини до 2 см, добре розпушення грунту, повне загортання верхнього шару, пожнивних решток, бур'янів та добрив (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 Агротехнічні вимоги до глибокої оранки

Показники Нормативи Допуски
Агрегат для глибокої оранки: трактор ХТЗ-121, МТЗ-100/102, оборотний плуг – ПОНП-6+борона ланцюг, ПНО-3,35    
Початок виконання робіт вслід за внесенням добрив 1-2 дні після внесення
Тривалість роботи в одному полі, днів 2
Прямолінійність, м без відхилень від прямої лінії +1м на 500м гону
Оборот пласта повний -
Загортання післяжнивних решток, бур’янів, добрив,% не менше 95% +2
Гребені, см не більше 5 -2
Огріхи, не оброблені поворотні смуги не допускаються -
Глибина оранка, см 30 - 32 -2
Розряд роботи V  

 

В Інституті цукрових буряків вивчали новий комбінований спосіб основного обробітку ґрунту, який поєднує в собі технологічні операції оранки й безполицевого обробітку грунту. Комплектується агрегат на рамі плугів загального призначення, в якому замість передплужників встановлюють корпус верхнього ярусу ПНЯ-02 ярусного плуга, а замість основних нижніх корпусів для відвального обробітку грунту монтують робочий орган для безвідвального обробітку ПРН-31000 типу Пароплау. Такий агрегат забезпечує двоярусний відвально-чизельний обробіток ґрунту з підрізанням, розпушуванням та обертанням верхнього шару ґрунту і розміщенням його на розпушеній нижній частині.

Основний обробіток ґрунту поєднується із внесенням добрив. Оранку проводять слідом за внесенням гною, не допускаючи його висушування і втрати поживних речовин.

У класичному варіанті глибина оранки під насінники, як уже було відмічено, на більшості ґрунтів складає 30-32 см з можливим поглибленням до 35 см. Поглиблення орного горизонту при цьому відбувається, впершу чергу, на більш важких ґрунтах та супроводжується агрохімічним його окультуренням. Наразі глибока оранка в більшості господарств здійснюється, в основному, серійними навісними плугами ПЛН-3-35, ГТЛН-4-35, ПЛН-5-35 та напівнавісними ПЛП-6-35, ПЛП-5-35, ПТК-9-35 з передплужниками або ярусними плугами. Для оранки з поглибленням орного шару застосовують модифікації цих плугів з ґрунтопоглиблювачами (ПН-4-35, ПН-5-35, П-З-ЗОП), а також з робочими органами плугів типу “Параплау”. Глибина ходу передплужників за наведеної вище загальної глибини оранки зазвичай встановлюється на 10-12 см з нахилом лемеха на 8-10 мм відносно п'ятки передплужника. Сам передплужник при цьому навішується на 250-350 мм попереду основного корпуса плуга. Ефективним є застосування оборотних плугів, особливо з удосконаленою формою лемеха та корпуса (наприклад, виробництва компаній Лемкен та Фогель унд Ноот з Німеччини та Австрії відповідно). Останні суттєво зменшують тягові зусилля, що дозволяє економити енергоресурси при здійсненні цього технологічного заходу. Крім того, варто відмітити наступні переваги сучасних плугів типу ЄвроТитан та ВаріТитан компанії Лемкен. Вони добре адаптуються до різних ґрунтових та кліматичних умов, мають високу міцність та зносостійкість робочих органів при великій ширині захвату, легко і просто регулюються, дуже добре копіюють профіль поля, чим забезпечується стабільність дотримання заданої глибини оранки, та інші.

Кращим строком здійснення глибокої оранки при обробітку ґрунту є друга половина липня.

Особливі вимоги до технології та якості глибокої зяблевої оранки під насінники цукрових буряків випливають, крім всього іншого, з необхідності збільшення норм органічних добрив як одного з найважливіших факторів підвищення ефективності інтенсивних технологій їх вирощування.

Підготовка агрегатів до роботи на оранці, підготовка самого поля, налаштування та регулювання плугів, їх робота в загінці під час основного обробітку ґрунту під насінники цукрових буряків не мають яких-небудь специфічних особливостей та здійснюються відповідно загальноприйнятим схемам та інструкціям для зяблевої оранки як такої.

ВИРІВНЮВАННЯ ГРУНТУ

Після глибокої оранки у міру випадання дощів і появи сходів бур’янів поле обробляється широкозахватними агрегатами. Запізнення з обробітком призводить до укорінення бур’янів, що робить необхідним застосування культивації. Це збільшує затрати, ущільнює ґрунт, погіршує його фізичні властивості (табл. 7.6).

 

Таблиця 7.6 Агротехнічні вимоги до вирівнювання грунту

Показники Нормативи Допуски
Агрегат для вирівнювання ґрунту: Трактор ХТЗ-121, МТЗ-82, с.-г. машини СП-ЗК+ВНІС-Р+ЗБП-06 або АРВ-8,1-01, БПЛ-9    
Час проведення роботи при появі бур’янів  
Тривалість роботи, дні 1
Глибина обробітку ґрунту, см 5-6 1
Швидкість руху агрегату, км/год 7-8 +1
Напрямок руху агрегату до оранки, градусів 10-15 +20
Розряд роботи IV  

 

При вирівнюванні поля необхідно, щоб його поверхня не набула надто дрібної структури, оскільки в такому випадку виникає небезпека глинизації поверхні грунту та ущільнення – і створення умов для виникнення водної ерозії. Тому не потрібно вирівнювати ґрунти, бідні на гумус і багаті на мул, бо вони легко запливають.

Вирівнювання ґрунту забезпечує більш ранню його спілість, активізацію біологічних процесів, а також шкідливе проростання бур’янів. При сівбі необхідно проводити лише мілкий передпосівний обробіток ґрунту, що зберігає вологу і запобігає потраплянню насіння бур’янів з нижніх шарів ґрунту у верхні.

Розміщення безвисадкових насінників у сівозміні після різних попередників передбачає диференційований основний обробіток грунту.

При розміщенні насінників після чистих парів необхідні своєчасні культивації з боронуванням для підтримання ґрунту до сівби в рихлому і вільному від бур'янів стані. Оранка сильно забур'янених парів у кінці травня-червня, а також загортання гною призводить до підсушення ґрунту перед сівбою, а в наступному – до зрідження посівів. Негативним фактором у технології підготовки ґрунту є також застосування в господарствах для передпосівного обробітку парових культиваторів КП-4 замість УСМК-5,4.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти