ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Аудиторські процедури — це дії аудитора, які здійснюються з метою збирання та опрацювання (оцінки) аудиторських доказів.

Рекомендована література

1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров (1999). — М.: ICAR, 2000. — С. 107—111, 179—185.

2. Адамс Р. Основы аудита / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. — С. 111—115, 98—108.

3. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соко­лова. — М.: Финансы и статистика, 1995. — С. 191—218, 300—324.

4. Аудит Монтгомери / Ф. Л. Дефлиз, Г. Р. Дженик, В. М. О’Рейли, М. Б. Хирш / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. — С. 121—127.

5. Аудит: Практ. пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко и др.; под ред. А. Кузьминского. — К.: Учетинформ, 1996. — С. 64—70.

6. Робертсон Дж. Аудит / Пер. с англ. — М.: КРМG, Контакт, 1993. — С. 100—106, 118—123.

7. Скобара В. В. Аудит: методология и организация. — М.: Дело и Сервис, 1998. — С. 90—183, 201—205.

Завдання для практичних занять

Потрібно

1. Скласти план аудиторської перевірки.

2. Скласти програму аудиторської перевірки при зовнішньому аудиті.

3. Розробити план роботи внутрішнього аудитора.

4. Побудувати логічну схему проведення аудиторської перевір­ки за її етапами.

Навчальний матеріал до завдання

1. Укладено договір між аудиторською фірмою «Аудит» й акціонерним товариством «Омега» на проведення аудиту. Дане підприємство здійснює виробничу діяльність (виготовлення технічних засобів зв’язку) і надає деякі послуги з ремонту. Згідно з договором аудиторська перевірка має бути проведена з 15 до 30 березня.

1.1. Назвіть, за яких обставин строк проведення аудиторської перевірки може бути змінено (продовжено, перенесено і т. п.).

1.2. Складіть план роботи аудитора за наведеною формою, обов’язково відобразивши в ній одержання попередньої інформації про клієнта; надішліть листа клієнту, де будуть указані обов’язки і відповідальність аудитора та всі етапи аудиторської перевірки; складіть висновок аудитора.

№ з/п Перелік робіт і послуг, запланованих для виконання аудитором Строк виконання роботи
     

 

2. Підготуйте програму аудиторської перевірки підприємства «Омега», ув’язавши її з попередньо розробленим планом. Програму складіть у вигляді таблиці, в якій послідовно зазначте: етапи аудиторської перевірки; перелік аудиторських процедур з кожного етапу; перелік необхідної інформації; методи і прийоми отримання інформації; виконавці; строк виконання; контроль виконання.

3. Складіть план роботи внутрішнього аудитора, узявши до уваги те, що на підприємстві «Омега» заплановано:

а) замінити (обновити) склад основних фондів;

б) обновити асортимент готової продукції.

4. Складіть схему проведення аудиторської перевірки, указавши послідовно всі етапи і можливі зміни у ході перевірки.

ТЕМА 6.РОБОЧІ ДОКУМЕНТИ АУДИТОРА

ПЛАН

1. Мета і завдання документування процесу аудиту.

2. Вимоги до ведення робочих документів.

3. Класифікація робочих документів аудитора.

Хід аудиторської перевірки та її результати мають бути документально оформлені. З проблемою ведення робочих документів аудитор стикається з першої аудиторської перевірки. Належна організація аудиту, забезпечення можливості контролю роботи аудитора, поліпшення її якості вимагають глибокого дослідження цієї проблеми.

Важливість питання, що розглядається, пов’язане з низкою інших причин. Значні труднощі пов’язані з відсутністю не тільки в Україні, а й за рубежем єдиних загальноприйнятих стандартів ведення аудиторських документів, складу, форми, структури та змісту їх.

В Україні проблема ускладнюється відсутністю в аудиторів достатнього досвіду складання документів під час перевірки підприємств з урахуванням конкретних умов їхньої діяльності, ситуації, що склалася.

Зарубіжні аудиторські фірми до ведення робочих документів аудитора підходять індивідуально. Такі документи є конфіденційними. Методика ведення їх становить комерційну таємницю аудиторської фірми. Отже, досвід їхньої роботи важкодоступний.

Дослідимо проблему ведення робочих документів аудитора на матеріалах стажування у Франції («Мазар Формасьон», «Кабіне Робер Мазар»), вивчення методики ведення аудиторських документів німецької аудиторської фірми КРМG та англійської фірми «Моор Стівенс».

З літературних джерел, у яких розглядається ведення робочих документів аудитора, практичний інтерес мають книги Дж. Робертсона і Роя Доджа, підручники з аудиту фірм «Кабіне Робер Мазар», «Моор Стівенс».

Робочі документи аудитора — це записи, зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, а також документальна інформація, отримана в ході аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта, чи усні відомості, задокументовані аудитором за допомогою тестування.

Як уже зазначалося, склад і кількість аудиторських документів аудитор визначає в кожному конкретному випадку. При цьому вирішальне значення має мета складання робочих документів а саме:

— планування аудиторської перевірки;

— документальне підтвердження виконаних аудитором процедур, робіт;

— збирання матеріалівз перевірки фінансової звітності з наступним узагальненням їх;

— складання аудиторського звіту і підготовка висновку про фінансову звітність;

— здійснення поточного контролю самим аудитором за ходом виконання аудиту згідно з планом і програмою;

— забезпечення юридичного обґрунтування проведення аудиту, законності його;

— контроль робочого часу аудитора і обґрунтованості оплати його праці (гонорару);

— контроль якості проведеної перевірки;

— отримання за необхідності інформації про перевірку конкретного підприємства, здійснену кілька років тому, наприклад у разі судового розгляду, спорів, претензій, які виникли, тощо;

— забезпечення можливості отримати відповіді на так звані зворотні питання (від клієнта, акціонерів та інших заінтересованих юридичних і фізичних осіб), тобто довести правоту аудитора чи внести додаткову ясність у деякі питання;

— обґрунтований вибір методики, методів і прийомів проведення аудиту, напрямів і підходів перевірки;

— документальне оформлення встановленого чи визначеного самим аудитором аудиторського ризику з зазначенням його величини;

— формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію, компетентність аудитора і сприяння підвищенню їх;

— отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок.

На вибір кількості, складу, змісту і форми подання аудиторських документів впливають також такі фактори: кваліфікація аудитора, його попередній досвід роботи (як загальний, так і на конкретному підприємстві-клієнті); умови договору на проведення аудиту; нормативи, правила і внутрішні стандарти, встановлені та використовувані аудиторською фірмою або приватним аудитором. Але при цьому робочі аудиторські документи мають відповідати ряду вимог:

— містити достатньо повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, який не брав участі у цій перевірці, міг скласти чітке уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;

— документи мають бути складені в ході перевірки, складання їх після завершення перевірки і підготовки аудиторського висновку не допускається;

— складаючи робочі документи, аудитор повинен враховувати не тільки інформацію, що стосується звітного періоду, який перевіряється, а й дані попереднього періоду (наприклад, сальдо за рахунками на кінець періоду, що передував звітному), а також відомості, отримані після складання бухгалтерської звітності, про події, що відбулися після завершення звітного періоду, які можуть суттєво вплинути на діяльність або фінансове становище підприємства;

— документи мають відображати найсуттєвіші моменти, з яких аудитору слід висловити думку, охоплювати найважливіші напрями перевірки і завдання, поставлені й вирішені аудитором;

— давати можливість оцінити фінансову звітність згідно з установленими критеріями й ознаками;

— містити інформацію, необхідну чикорисну для наступних аудиторських перевірок;

— відображати стан і оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до нього;

— фіксувати проведені аудиторські процедури з перевірки .та оцінки системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання прийнятої (встановленої) облікової політики і відповідність бухгалтерського обліку клієнта встановленим принципам, стандартам, вимогам і законам;

— документи мають бути складені чітко, розбірливо;

— скорочення або умовні позначення, що використовуються, мають бути пояснені на початку папки робочих документів;

— слід обов’язково зазначати місце і дату складання документа, прізвище аудитора і його підпис, номер документа, порядковий номер сторінки в робочій документації;

— мають бути наведені джерела інформації та дані про походження доданих документів, що фіксують господарсько-фінан­сову діяльність підприємства, а також про виконані аудитором процедури;

— особливі вимоги висуваються до складання робочих документів у випадку, якщо до проведення аудиторської перевірки, крім аудитора, залучаються його асистенти. У цьому разі план аудиторської перевірки та її програма мають бути більш детальними, щоб вони могли бути використані як своєрідні інструкції для асистентів з доручених їм питань. Докази (свідчення), отримані асистентами, слід оформити документально так, щоб аудитор згодом зміг зробити на їх підставі однозначні чіткі висновки.

Залежно від змісту, тривалості використання, охопленого проміжку часу і ряду інших параметрів робочі документи аудитора можна поділити на кілька видів (рис. 2.6.1).

Класифікація робочих документів аудитора, розроблена автором, не претендує на абсолютну повноту і незмінність, оскільки її можна змінювати і доповнювати залежно від обраних параметрів і детальності групування документів. Це лише спроба у найзагальніших рисах систематизувати робочі документи аудитора виходячи з найсуттєвіших ознак їхньої класифікації.


 

 
Рис. 2.6.1. Класифікація робочих документів аудитора


 

Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку і в ході перевірки фінансової звітності підприємства-клієнта, є аудиторським досьє (папкою), що має свій номер, позначення про дати початку і закінчення аудиторської перевірки.

Розглянемо структуру, побудову документів і порядок зберігання аудиторських досьє.

Вимоги до робочих документів аудитора визначають їхні обов’язкові реквізити і складові, а саме: найменування документа, назва клієнта, порядковий номер документа і сторінка розміщення його в аудиторському досьє, період перевірки, зміст (виклад процедур, зазначення методів і прийомів, отримані резуль­тати, висновок аудитора з конкретного факту перевірки), зазначення осіб, які склали і перевірили документ, їхні підписи, дата складання документа та інші спеціальні реквізити.

Заслуговує на увагу структура форми робочого документа аудитора, розроблена у вигляді схеми. Отримані аудитором висновки і результати, зафіксовані в одному документі, можуть використовуватися і відображатися в інших робочих документах, складених у ході перевірки. У зв’язку з цим аудитор для зручнішого користування і спрощення перевірки складених ним документів може робити посилання або, як вони ще іменуються, перехресні посилання. Для більшої наочності бажано це робити чорнилами іншого кольору. Наприклад, якщо сума 270 000 грн є фактичним залишком за рахунком «Розрахунки по оплаті праці» і визначена або підтверджена аудитором у документі, що розміщений на сторінці 30 досьє, то в інших документах, де буде зазначатися залишок, аудитор може зробити таке посилання: 30 / 270 000 грн.

Робочі документи аудитора повинні розміщуватися в досьє у певній послідовності: організаційні, адміністративні, документи аудиторських процедур з окремих статей річного звіту та інші аудиторські дані, висновок, рекомендації (пропозиції).

Наведеної послідовності розміщення документів у досьє, наприклад, дотримуються аудитори фірми КРМG у Німеччині. Проте зазвичай аудитор самостійно вирішує питання про склад робочих документів і форму подання їх (за винятком стандартних робочих документів — тестів, перевірочних листків, установлених форм листів, запитів, таблиць тощо) в кожному конкретному випадку.

На кожному етапі (стадії) аудиторської перевірки складаються певні робочі документи аудитора, черговість яких в основному дає можливість дотримуватися заведеної послідовності документів у досьє. Оскільки досвід роботи вітчизняних аудиторів щодо форм і змісту робочих документів аудитора на кожному етапі аудиторської перевірки незначний, виклад подальшого матеріалу ґрунтуватиметься на узагальненні досвіду зарубіжних аудиторських фірм Великобританії та Німеччини, а також на літературних джерелах зарубіжних авторів (США, Франції, Шотландії).

Форма подання документів здебільшого визначається їх призначенням, способом і джерелами отримання або складання, характером інформації, яку вони містять.

На початковій, підготовчій стадії перевірки завданням аудитора є ознайомлення з бізнесом підприємства-клієнта, отримання про нього загальних відомостей, укладення договору на проведення аудиту, визначення аудиторського ризику, оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також планування своєї роботи і призначення групи аудиторів або асистентів (якщо це необхідно).

Зарубіжний досвід, зокрема фірми «Моор Стівенс», свідчить, що аудитори обов’язково мають документально зафіксувати цілі та завдання наступної аудиторської перевірки, для чого складають спеціальний робочий документ «Перелік аудиторських завдань». Цей робочий документ може бути подано у вигляді таблиці (табл. 2.6.1).

Важливими робочими документами аудитора є документи з планування аудиту. Аудитори, зокрема фірми «Моор Стівенс», з цією метою складають документ «Планування аудиторської програми». Зміст його дає змогу сформувати уявлення про його призначення (планування перевірки, запис висновків аудитора, отри­маних у ході аудиторських процедур, помітки про контроль роботи аудитора менеджером (партнером) аудиторської фірми), конкретні заплановані аудиторські процедури і виконання їх. Характерно, що в зазначеному документі зарубіжні аудитори, крім інших важливих питань, визначають також аудиторський ризик наступної перевірки. Ураховуючи особливу важливість визначення аудиторського ризику, від величини якого залежить згода чи незгода на проведення перевірки, її обсяг, кількість аудиторських процедур, вибір методів перевірки та низка інших питань, вітчизняним аудиторам доцільно складати окремий робочий документ, який відбивав би встановлений аудитором ризик. Зразок форми такого документа наведено в табл. 2.6.2, де відображено оцінку рівня припустимого ризику (а саме ризику невиявлення) за основними напрямами аудиту фінансової звітності. Для оцінки інших складових аудиторського ризику (властивого ризику і ризику контролю) складають самостійні робочі документи.

Таблиця 2.6.1

Справа______________________стор._______________________________

Клієнт__________________________________________________________

Період перевірки_________________________________________________

Номер (шифр) документа__________________________________________

Аудиторська фірма_______________________________________________

Реєстраційний номер _____________________________________________

Аудитор ________________________________________________________

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти