ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


СТРОКИ СІВБИ І НОРМИ ВИСІВУ НАСІННЯ

Одним з найбільш важливих питань за безвисадкового способу вирощування насіння цукрових буряків є строк сівби. Вибір оптимального строку сівби найбільш діючий і доступний засіб підвищення збереженості зимуючих рослин. Строки сівби зумовлюють вік рослин, їх анатомічні і морфологічні особливості, розмір коренеплодів. Основними показниками, які визначають холодостійкість і зимостійкість цукрових буряків є: збільшення кількості судиннопровідних кілець, більш щільне їх розміщення, висока облистяність коренеплодів та вміст сухих речовин у них, розмір коренеплодів, їх вирівняність.

Результати досліджень показали, що більш висока збереженість безвисадкових насінників відмічена за сівби 15 серпня порівняно з сівбою 1 серпня, 1 і 15 вересня (табл. 7.24). Встановлено, що строки сівби є регулюючим фактором росту і розвитку насінників протягом всього онтогенезу, що в кінцевому результаті позначається на їх збереженості і продуктивності.

За сівби в пізні строки зменшується маса коренеплодів, кількість листків, їх довжина та асиміляційна поверхня порівняно з ранніми. Наприклад, маса коренеплода зменшилась на 22,4 г за сівби в другій і на 35,7 г за сівби в третій порівняно з сівбою в першій декаді серпня.

 

Таблиця 7.24 Вплив строків сівби на перезимівлю безвисадкових насінників

 

Строки сівби Густота перед зимівлею Густота після перезимівлі Збереже-ність у зимовий період, %
шт./м тис./га шт./м тис./га
01.08 30,9 441,8 13,7 195,9 44,3
15.08 30,4 434,7 24,1 344,6 79,2
01.09 31,1 444,7 4,1 58,9 13,3
15.09 30,6 437,6 1,9 27,1 6,1

 

Стійкість рослин до негативних зимових температур визначається також фізіолого-біохімічними особливостями рослин, тобто наявність у них сухих речовин, вуглеводів, ферментів, елементів мінерального живлення і ін. За однакових умов вирощування підвищений вміст у коренеплодах сухих речовин і елементів мінерального живлення позитивно впливає на стійкість рослин цукрових буряків до низьких температур. Перенесення строків сівби з ранніх на пізні знижувало вміст сухих речовин (табл. 7.25).

 

Таблиця 7.25 Ступінь розвитку рослин перед зимівлею залежно від строків сівби (середньобагаторічні)

Місце проведення дослідів Строки сівби Маса корене-плода, г Листків, шт. Довжина листків, см Асимі- ляційна поверх- ня, см2 Сухих речовин у коре- неплодах, %
Чаплинський район Херсонської області 20.08 12,4 17,6
15.09 6,8 13,7
Джанкойський район АРК 05.08 - 15,3
15.08 - 15,1
25.09 13,7 - 15,0
Первомайський район АРК 25.08 16,4 17,0
15.08 29,2 17,3
5.09 13,7 16,8

 

Встановлено також, що строки сівби в межах 10 днів одного й того ж місяця істотно не впливали на вміст сухих речовин у коренеплодах, але перенесення строків сівби на більш пізні (інтервал 20-25 днів), що нерідко спостерігається на практиці, призводить до різкого їх зниження. Таким чином, рівень біосинтетичних процесів у рослинах дещо більший при ранніх строках сівби порівняно з більш пізніми, тобто вони входять в стадію спокою більш підготовленими, ніж рослини пізніх строків сівби, що при несприятливих умовах перезимівлі позитивно позначиться на їх збереженості.

Стан рослин перед зимівлею зумовлюється насамперед тривалістю вегетаційного періоду (сходи - припинення вегетації) і агрометеорологічними умовами в цей період. Залежно від строків сівби змінюється тривалість вегетаційного періоду і в зв'язку з цим по-різному складаються агрометеорологічні умови, що впливають на ріст і розвиток безвисадкових насінників. При ранніх строках сівби рослини мають більш довший вегетаційний період з більш оптимальним температурним і водним режимом порівняно з пізніми строками. Так, при сівбі 25 серпня вегетаційний період безвисадкових насінників до зимівлі становив 70-80 днів, а при посіві 25 вересня – 30-40 днів, сума середньодобових температур відповідно – 800-900 і 400-450°С. Таким чином, рослини ранніх строків сівби в силу вищенаведених причин мали більш високий середньодобовий приріст коренеплоду (0,30-0,55 г за добу) і в кінцевому результаті більш високі параметри порівняно з рослинами пізніх строків (0,03-0,05 г за добу). Ці закономірності необхідно враховувати при визначенні строків сівби безвисадкових насінників у виробничих умовах. У середньому за чотири роки при ранніх і пізніх строках сівби вона була на 8-9% меншою, ніж при оптимальних (табл. 7.26).

 

Таблиця 7.26 Вплив строків сівби на збереженість безвисадкових насінників (середньобагаторічні)

Місце проведення дослідів Строки сівби Густота, тис./га Збереже ність, %
    перед зимівлею після перезимівлі
Чаплинський район Херсонської області 20.УІІІ 15.IX
Джанкойський район АРК 5. VIII 15. VIII
Первомайський район АРК 25. VIII 15. VIII 05.IX

 

Таким чином, ці дані свідчать про те, що в зонах, де за багаторічними даними спостерігається середня збереженість безвисадкових насінників, як ранні, так і пізні посіви неприпустимі. Рослини ранніх строків, що сформувались в умовах підвищеного температурного режиму за літньо-осінню вегетацію, розвивають високу масу як надземної частини, так і коренеплодів. Поживні речовини останніх, які накопичені в літній період, значною мірою витрачаються восени на утворення нових листків, тобто проходить активний ріст рослин і період спокою затримується. Крім того, коренеплоди при ранніх строках сівби мають рихлу будову і сильно обводнені порівняно з коренеплодами оптимальних і пізніх строків сівби. При пізніх посівах рослини за короткий період вегетації не встигають розвинути сильний листовий апарат і наростити оптимальну масу коренеплода та накопичити в достатній кількості поживних речовин. Тому в них понижена зимостійкість, вони гинуть при більш високих температурах, ніж рослини ранніх строків сівби.

Урожайність і якість насіння залежно від строків сівби в основному змінювались так, як і їх збереженість. Це зумовлено, по-перше, тим, що при пізній сівбі спостерігається велика кількість рослин вегетативного типу, тобто упертюхів. По-друге, рослини пізніх строків менш підготовлені до плодоношення, ніж рослини оптимальних і ранніх строків, вони низькорослі, менше мають квітконосних пагонів першого і третього порядків, квіток, і в кінцевому результаті – зав'язаних плодів.

Як уже відмічалось, при ранніх строках посіву відбувається переростання рослин, тому найбільш розвинені і потенціально найбільш продуктивні рослини гинуть в зимово-весняний період (табл. 7.27).

 

Таблиця 7.27 Вплив строків сівби на урожайність і якість насіння (середньобагаторічні)

Місце проведення дослідів Строки сівби Урожай- ність, ц/га Схо- жість, % Маса 1000 плодів, г Плодів фракції 3,0-3,5 мм, %
Чаплинський район Херсонської області 20. VІІІ 22,6 11,0
15.ІХ 16,3 10,2
Джанкойський район АРК 05. VІІІ 15,4 12,6
15. VIII 17,2 12,3
25.ІШ 18,4 12,2
Первомайський район АРК 25. VІІІ 16,0 12,7
15. VIII 14,0 12,5
05.ІХ 13,8 12,7

 

Норма висіву насіння практично не вплинула на інтенсивність появи сходів, їх повноту, хоча можна відмітити як тенденцію підвищення інтенсивності сходів при зменшенні норми висіву. Наприклад, при сівбі в третій декаді серпня і нормі висіву насіння 50-60 шт./м тривалість появи сходів становила 7 днів, 25-30 шт./м – 5 днів (табл. 7.28).

Строки сівби дещо вплинули на польову схожість насіння. У середньому за три роки при сівбі 20-25 серпня польова схожість коливалась в межах 55-56%, 5-10 вересня – відповідно 52-53%. Тобто спостерігається тенденція до зниження польової схожості насіння при перенесенні строків сівби з 20 серпня на 10 вересня. Поскільки за обох строків сівби були створені однакові умови стосовно водного режиму, то основним фактором появи сходів і їх повноти в період “сівба-сходи” був температурний режим. У середньому за три роки за сівби 20-25 серпня сума середньодобових температур за період “сівба-сходи” становила 142°С, 5-10 вересня – 121°С. За обох строків сівби зниження норми висіву не впливало на польову схожість насіння. Наприклад, за сівби 20-25 серпня і нормі висіву насіння 50-60 шт./м польова схожість насіння становила 55%, при нормі висіву 25-30 – 56% (табл. 7.28).

 

Таблиця 7.28 Динаміка появи сходів від строків сівби і норми висіву насіння

Строки сівби Норми висіву насіння, шт./м Сходів на день від посіву, шт./м Польова схожість насіння, %
20-25.08 50-60
25-30
05-10.09 50-60
25-30

Від строків сівби залежить тривалість вегетаційного періоду в осінній період, що істотно впливає на темпи формування кореневої і надземної частини рослин. Крім того, на інтенсивність ростових процесів впливає норма висіву насіння, а також сукупність цих факторів. Перенесення строків сівби з 20-25 серпня на 5-10 вересня супроводжувалось зменшенням розмірів як коренеплода (маса, довжина), так і листкового апарату (кількість листків, їх довжина, асиміляційна поверхня). Так, коли при сівбі 20-25 серпня (норма висіву насіння 50-60 шт./м) маса коренеплода в середньому за три роки становила 17,8-17,2 (перша цифра ЧСК, друга ЗП), його довжина 18,6-18,3 см, кількість листків на одній рослини 13-13 шт., їх довжина 24-23 см, асиміляційна поверхня 1341-1331 см2, то при сівбі 10 вересня – 13,3-13,0 г, 16,4-16,5 см, 10-10 шт., 24-24 см і 1207-1200 см відповідно. При обох строках сівби зменшення норми висіву зворотньо корелювало з показниками росту рослин. Наприклад, при сівбі 5-10 вересня зменшення норми висіву насіння з 50-60 до 25-30 шт./м призводило до збільшення маси коренеплоду відповідно з 13,3-13,0 до 14,0-13,8 г. Аналогічні дані отримані і по іншим показниках, (табл. 7.29).

Результати спостережень з впливу строків сівби і норм висіву насіння на динаміку густоти безвисадкових насінників показали, що кількість рослин на 1 м рядка в період “повні сходи” в меншій мірі залежала від строків сівби, ніж від норми висіву. В цілому кількість рослин на 1 м рядка в період “повні сходи” відповідала кількості висіяного насіння з урахуванням їх польової схожості.

 

Таблиця 7.29 Ступінь розвитку рослин в осінній період залежно від строків сівби і норми висіву

 

 

Строки сівби Норма висіву насіння, шт/м Коренеплоди Листя
маса, г довжина, см діаметр головки, см кіль-кість, шт. дов-жина, см асиміля-ційна поверхня см2
20-25.08 50-60 17,8/17,2* 18,6/18,3 1,8/1,6 13/13 24/23 1341/1331
25-30 18,1/18,0 18,5/18,6 1,9/1,8 14/14 29/27 1376/1380
5-10.09 50-60 13,3/13,0 16,4/16,5 1,6/1,4 10/10 26/24 1207/1200
25-30 14,0/13,8 17,0/16,8 1,7/1,5 11/11 27/25 1240/1231
НІР05 3,0          

*Примітка: чисельник - ЧСК, знаменник ЗП

 

Залежно від строків сівби збереженість безвисадкових насінників змінювалась таким чином: при сівбі 5-10 вересня вона коливалась в межах 86-89%; 20-25 серпня в межах від 90-91%, тобто була дещо вищою. Це зумовлено, насамперед, неоднаковим ростом рослин при різних строках сівби в осінній вегетаційний період.

Стосовно збереженості безвисадкових насінників залежно від норми висіву, то більш чітко вона проявилась при сівбі 5-10 вересня. Зменшення норми висіву насіння при цьому строкові сівби з 50-60 до 25-30 супроводжувалось підвищенням збереженості в середньому з 86 до 89%.

Кількість рослин перед збиранням насінників залежно від строків сівби відповідало кількості рослин, що збереглося в зимовий період з урахуванням їх випадання у весняно-літній вегетаційний період. Останнє проходило аналогічно осінньому вегетаційному періоду. Відмічено, що на кінець вегетації кількість рослин, що збереглося, було дещо більшим на 5-3 тис./га при сівбі 20-25 серпня в порівнянні з 5-10 вересня.

При зменшенні норми висіву за обох строків сівби густота насінників як перед зимівлею, так після перезимівлі і перед збиранням була відповідно меншою.

Ріст і розвиток насінників після перезимівлі залежно від строків сівби проходив неоднаково. У всі роки проведення дослідів більш раннє цвітіння (на 2-3 дні) і більш раннє достигання (на 2-4 дні) спостерігалось при сівбі 20-25 серпня порівняно з сівбою 5-10 вересня. При цьому і тривалість цих фаз в середньому за три роки була відповідно на 4-5 днів коротша, тобто спостерігалось більш інтенсивне проходження цих фаз. У цілому ж тривалість вегетаційного періоду (після перезимівлі) також дещо різнилась залежно від строків сівби.

При обох строках сівби зменшення норми висіву насіння супроводжувалось збільшенням кількості пагонів всіх порядків. Так, при сівбі 20-25 серпня зменшення норми висіву насіння з 50-60 до 25-30 супроводжувалось збільшення пагонів, наприклад, 2-го порядку відповідно з 53 до 65.

У дослідах спостерігається також пряма залежність між цими факторами і врожайністю. На першому місці по впливу на врожайність насіння були строки сівби, на другому – норми висіву. Так, коли при сівбі 20-25 серпня з нормою висіву насіння 50-60 шт./м урожайність насіння становила в середньому 16,0 ц/га, то в аналогічному варіанті при сівбі 5-10 вересня 14,3 ц/га. При нормі висіву насіння 25-30 шт./м різниця між цими строками сівби становила 1,3 ц/га. Зменшення норми висіву за обох строків сівби супроводжувалось підвищенням урожайності насіння: при сівбі 20-25 серпня – на 2,3 ц/га, 5-10 вересня – на 2,7 ц/га.

Стосовно якості насіння, то при обох нормах висіву строки сівби практично не вплинули на посівні якості насіння, проте вплинула норма висіву: зменшення її сприяло підвищенню схожості насіння і маси 1000 та кількості плодів крупних фракцій. Це пояснюється тим, що при зменшенні норми висіву змінюється архітектоніка насінника, а саме: збільшується кількість пагонів 1-го і 2-го порядків, на яких як правило, зав'язується краще за якістю насіння, завдяки кращому доступу до них поживних речовин від головних пагонів та більш рівномірному розвитку рослин.

Таким чином, в умовах зрошення в південних районів України (північно-західні райони АРК, Херсонська і Одеська області) як при ранніх (друга декада серпня), так і пізніх (перша-друга декади вересня) строках сівби знижується збереженість безвисадкових насінників у зимовий період і їх насіннєва продуктивність порівняно з оптимальним строком сівби (третя декада серпня).

У південно-східній частині Криму за основними показниками вирощування насіння безвисадковим способом (збереженість, урожайність та якість насіння) пізні строки (перша декада вересня) не поступаються рекомендованим (третя декада серпня). Збереженість рослин у зимовий період була практично однаковою як за норми висіву насіння 50-60, так і 25-30 шт./м, проте в другому випадку підвищувалась урожайність та якість насіння. Сівба в третій декаді серпня чи першій вересня і при нормі висіву 25-30 шт./м дозволяє одержувати оптимальні сходи, рівномірний розвиток протягом онтогенезу і в кінцевому результаті сприяє підвищенню врожайності та якості насіння порівняно з нормою висіву 50-60 шт./м.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти