ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ШИРИНА МІЖРЯДДЯ І НОРМА ВИСІВУ НАСІННЯ

При вирощуванні насіння цукрових буряків безвисадковим способом сівбу проводять з міжряддями 60, 70, 45 см з розрахунку 50-60 плодів на 1 м рядка. При такій сівбі оптимальна густота забезпечується не за рахунок рівномірного розподілу рослин на одиниці площі, а за рахунок рядка, що призводить до сильного загущення і нерівномірного розвитку, а також до нераціональних витрат базисного насіння. Окрім того, вирощування насінників з широкими міжряддями призводить до значної їх забур'яненості та полягання.

Дослідження показали, що ширина міжряддя, а також норма висіву насіння практично не вплинули на динаміку появи сходів, а також на польову схожість насіння.

Зменшення ширини міжряддя призводило до зменшення розмірів коренеплодів (маса, довжина), а також розмірів листкового апарату (кількість листків, довжина, асиміляційна поверхня). А зниження норми висіву, навпаки, приводило до збільшення розмірів як коренеплодів, так і листкового апарату. Так, коли на контролі маса коренеплода в середньому становила 16,7-19,5 г (залежно від норми висіву), то при сівбі з міжряддями 22,5 см – 10,0-13,2 г, стрічковій (20+50 см) – 14,0-17,0 г.

Аналізуючи ріст і розвиток рослин у осінній період залежно від способів сівби, що регулюються шириною міжрядь, а також норми висіву, необхідно відмітити таке: коли на контролі найбільш придатних для перезимівлі коренеплодів за масою (7-10 і 10-20 г) було 73%, то при міжряддях 22,5 см і стрічковій сівбі – 77%. Зменшення норми висіву в цих випадках не сприяло значному підвищенню маси коренеплодів, тому найбільш придатних з точки зору збереженості у зимовий період (7-10 і 11-20 г) їх було практично однаково (табл. 7.30).

 

Таблиця 7.30 Ступінь розвитку рослин залежно від ширини міжряддя і норми висіву насіння

 

 

 

 

Ширина міжрядь, см Норма висіву, шт./м Коренеплоди Листя Вміст у коренеплодах Коренепло-дів (%) масою, г
маса, г Дов-жина, см Кіль-кість Дов-жина, см цукру, % сухих речо-вин, % 7-10 11-20
(контроль) 16,7 18,3 11,2 17,0
19,5 19,0 11,5 17,0
16,0 18,5 12,1 18,4
18,5 19,0 11,7 17,7
22,5 10,0 17,0 11,8 17,9
13,2 16,5 11,6 18,0
15,4 17,3 12,2 18,4
Стрічко- вий (50+20 см) 14,0 18,0 12,0 18,0
17,0 18,7 12,3 18,4

За сівби з міжряддями 22,5 см і стрічковій різко збільшується сумарна площа листків на одиницю поверхні ґрунту, тобто збільшується фотосинтетична сила одного гектару посіву безвисадкових насінників. У середньому за три роки за сівби з міжряддями 22,5 см вона була більше майже в 2 рази порівняно з міжряддями 60 см. Остання обставина дуже важлива, тому що при цьому рослини більш повно використовують сонячну енергію, що сприяє додатковому накопиченню сухих речовин в коренеплодах. Крім того, добре розвинений листковий апарат узимку створює мульчуючий шар на поверхні ґрунту, що сприяє підвищенню збереженості рослин у зимовий період (табл. 7.31).

 

Таблиця 7.31 Фотосинтетична сила одного гектара посіву перед зимівлею залежно від способу сівби

Ширина міжрядь, см Асиміляційна поверхня 1 рослини, м2 Рослин, тис./га Фотосинте-тична сила тис./м2
60 (контроль) 44,5
22,5 86,0

 

Протягом вегетаційного періоду визначали зміну густоти за різної ширини міжряддя. Встановлено, що кількість рослин на 1 м рядка в період повних сходів не залежала від ширини міжрядь. На цей показник вплинули кількість висіяного насіння (норма висіву) і його польова схожість. У цілому ж необхідно відмітити, що чим вища вихідна густота безвисадкових насінників, тим більше випадає рослин протягом вегетаційного періоду (онтогенезу), особливо коли вона регулюється нормою висіву насіння. Так, коли на контролі при нормі висіву насіння 50 шт./м восени випало 13% рослин, то з міжряддями 22,5 см – 18%, стрічковими (20+50 см) – 19%, при нормі висіву насіння 25 шт./м – відповідно 10, 16 і 15% (табл. 7.32).

Таблиця 7.32 Динаміка густоти безвисадкових насінників залежно від ширини міжрядь і норми висіву насіння

 

 

Ширина міжрядь, см Норма висіву насіння, шт./м Рослини в періоди
повних сходів перед зимівлею після перезимівлі перед збиранням
(контроль)
22,5
20+50 -
стрічковий

 

У наступний період (після перезимівлі) відмічалась значна різниця з густоти на варіантах з широкими і вузькими міжряддями. У середньому за три роки кількість рослин становила: за сівби з міжряддями 60 см – 12, 45 см – 15, 22,5 см і стрічковій – 14 шт. на 1 м рядка, що пов'язано з різним ступенем збереженості в зимовий період.

При зменшенні ширини міжряддя з 60 до 45 см збереженість рослин практично не змінювалась, з 60 до 22,5 см і до стрічкової сівби збільшувалась. Зменшення густоти в рядку (норми висіву) як при міжрядді 45 і 60 см, так і при 22,5 см та стрічковій сівбі не призводило до зниження збереженості рослин у зимовий період. У цілому ж найвища збереженість відмічена за стрічкової сівби і нормі висіву насіння 25 шт./м. Практично такою ж вона була і за сівби з міжряддями 22,5 см і нормі висіву насіння 25 шт./м.

Залежно від ширини міжряддя фази розвитку насінників, починаючи із стеблування, наступають в різний час. У всі роки досліджень більш раннє (на 3-5 днів) цвітіння і достигання (на 4-6 днів) спостерігалось за стрічкової сівби порівняно з контролем. При цьому і тривалість цих фаз була на 3-5 днів коротшою (особливо при зменшеній нормі насіння) порівняно з контролем (табл. 7.33).

 

Таблиця 7.33 Фази розвитку безвисадкових насінників і їх тривалість залежно від ширини міжряддя і норм висіву насіння

 

 

Фази розвитку, тривалість Міжряддя 60 см (контроль) Стрічкова сівба (20+50 см)
50 шт/м 25 шт/м 50 шт/м 25 шт/м
Розетка початок 28.04 28.04 29.04 29.04
кінець 19.05 19.05 17.05 16.05
Тривалість днів
Стеблеутворення початок 22.05 23.05 21.05 23.05
кінець 17.06 17.06 8.06 10.06
Тривалість днів
Цвітіння початок 18.06 21.06 16.06 18.06
кінець 12.07 17..06 8.07 10.07
Тривалість днів
Дозрівання початок 16.07 20.07 15.07 18.07
кінець 4.08 10.08 2.08 6.08
Тривалість, днів
Тривалість вегетації, днів

 

Різна ширина міжрядь та норма висіву насіння впливають також на деякі морфологічні ознаки насінників. Насамперед, встановлена закономірність у диференціації типів насінників: при зменшенні ширини міжряддя з 60 до 22,5 см кількість одностебельних насінників збільшувалась з 90-86 до 90-95% (залежно від норми висіву), за стрічкової сівби – відповідно до 93-90%. При цьому змінювалось також наростання квітконосних пагонів різних порядків. Так, коли на контролі (норма висіву 50 шт./м) кількість пагонів 1-го порядку на одному насіннику було 15 шт., 2-го – 64, 3-го – 7 шт., то при сівбі з міжряддям 22,5 см відповідно 20, 17 і 0 шт., тобто із зменшенням ширини міжряддя зменшується кількість пагонів 2-го і особливо 3-го порядків, проте збільшується кількість пагонів 1-го порядка.

Неодмінною умовою одержання високих урожаїв всіх сільськогосподарських культур є контроль забур'яненості їх посівів. Як показали дослідження, способи посіву впливали на ріст і розвиток бур'янів упродовж всього онтогенеза. Особливо сильно пригнічувались бур'яни при міжрядді 22,5 см і стрічковій сівбі в той період, коли маса насінників досягала максимальних розмірів. Перед зимівлею, коли був максимально розвинений листковий апарат, при зменшенні ширини міжряддя від 60 до 45 см кількість бур'янів на 1 м2 зменшилось на 13%, до 22,5 см – на 48%, у фазі розвиненої розетки (після перезимівлі) ці показники становили 10 і 39%, у фазі стеблування – 14-17% і перед збиранням 20 і 66% відповідно (табл. 7.34). Всі вище приведені показники відносяться до норми висіву насіння 50 шт./м. Із даних таблиці 6.31 видно, що аналогічна закономірність відмічається і при нормі 25 шт./м. Стосовно залежності наявності бур'янів від норми висіву насіння, то на всіх варіантах зменшення норми висіву насіння супроводжувалось збільшенням їх кількості.

 

Таблиця 7.34 Динаміка забур'яненості безвисадкових насінників залежно від ширини міжрядь і норми висіву насіння

 

 

 

Ширина міжрядь, см, спосіб сівби Норма   Бур'янів, шт/м  
висіву насіння, шт./м перед зимівлею фаза розетки фаза стеблу-вання перед зби-ранням
60 (контроль)
 
 
22,5 (вузькорядний)
50+20
(стрічковий)

 

Тому в південних зрошуваних районах зі значним рівнем потенційної забур'яненості для одержання високоврожайних, конкурентноздатних по відношенню до бур'янів посівів необхідно ширше впроваджувати у виробництво вузькорядні посіви. Цей фактор сприяє збільшенню конкурентноздатності безвисадкових насінників по відношенню до бур'янів, що зумовлено зменшенням корисної площі під останніми. Розрахунки показують, що при зменшенні ширини міжрядь з 60 до 22,5 см корисна площа під насінником збільшується в 2,5 рази, тобто при сівбі з міжряддям 60 см 2-2,5 рази збільшується площа для бур’янів.

Загущене вирощування безвисадкових насінників сприяє не тільки зменшенню забур'яненості, але й підвищує стійкість стебел від полягання. Так, при сівбі з міжряддями 45 см кількість сильно полеглих насінників (кут нахилу стебел від поверхні ґрунту 0-30°) був у 2, а при міжряддях 22,5 см і стрічковій сівбі (50+20 см) відповідно в 9,5 і 3 рази менший, ніж при сівбі з міжряддями 60 см (норма висіву насіння 50 шт./м, кількість стоячих насінників (кут нахилу стебел 60° і більше) – відповідно 51%, 70, 85 і 79% (табл. 7.35).

Ці обставини мають важливе значення для механізованого збирання насінників. Спостереження показали, що при механізованому скошуванні кількість незрізаних стебел при загущених посівах була в 3,5 рази менша, ніж на контролі.

 

Таблиця 7.35 Вилягання насінників залежно від ширини міжряддя і норми

висіву насіння

Ширина міжряддя, см Норма висіву насіння, шт. /м Кут нахилу стебел від поверхні ґрунту,0 %
0-30 30-60 і більше
60 (контроль)
22,5
50+20 см
(стрічковий)

 

Менше полягання насінників при вузькорядних і стрічкових посівах зумовлюються зміною архітектоніки насінника. Відмічено, що насінники при сівбі з міжряддями 60 см за зовнішнім виглядом нагадують розгалужене дерево з багатьма квітконосними пагонами, що майже горизонтально відходять від центрального стебла, а насінники із ділянок, де ширина міжряддя була 22,5 см чи за стрічкової сівби, нагадують волоті сорго, бокові пагони 1-го порядку тут відходять під кутом 45-50° вгору і практично немає пагонів 3-го порядку.

У загущених посівах насінники практично всі одностебельні з боковими пагонами 1-го і 2-го порядків, які розташовані в основному від середини до верхівки головного стебла. У широкорядних посівах насінники розлогі з боковими пагонами, на яких інтенсивно розвиваються пагони 2-го і 3-го порядків.

При всіх способах сівби зменшення норми висіву сприяло збільшенню кількості полеглих насінників.

Неоднаковий ріст і розвиток безвисадкових насінників на протязі онтогенезу за різної ширини міжрядь, насамперед, позначились на елементах їх продуктивності: висота, кількість пагонів першого і, особливо другого порядків і, як наслідок – на загальну кількість плодів. Кількість стебел і щільність обнасінення (плодів на 10 см) було практично однаковими при всіх способах сівби. Так, при нормі висіву насіння 50 шт./м з міжряддям 60 см висота насінників становила 160 см, пагонів першого порядку було 15, другого – 16, плодів на одному насіннику 3,7 тис.шт, продуктивність 1 насінника – 45 г, при сівбі з міжряддями 22,5 см ці показники відповідно були 135 см, 20 і 17 шт., 3,1 тис.шт і 40 г.

При сівбі з міжряддям 45 см і стрічковій сівбі (порівняно з контролем) збільшуються висота насінників, кількість пагонів 1-го, а при стрічковій – 2-го і 3-го порядків та загальна кількість плодів, підвищувалась продуктивність 1 насінника.

Стосовно залежності цих показників від норми висіву, то необхідно відмітити таке: при всіх міжряддях, що вивчалися, зменшення норми висіву з 50 до 25 шт./м супроводжувалось також зменшенням висоти насінників і збільшенням кількості стебел (за винятком міжряддя 22,5), пагонів 1-го, 2-го і 3-го порядків, щільності обнасінення і в кінцевому результаті підвищення насіннєвої продуктивності. Таким чином, основними факторами, що впливають на продуктивність насінників, є ширина міжряддя і норма висіву насіння.

При всіх міжряддях зменшення норми висіву сприяло підвищенню схожості насіння (на 5-6%) і маси 1000 плодів (на 0,2-0,6) та покращання його фракційного складу. Пояснюється це тим, що при зменшенні норми висіву змінюється архітектоніка насінника, а саме: збільшується кількість пагонів 1-го і 2-го порядків, на яких, як правило, зав'язується краще за якістю насіння завдяки більшому доступу до них пластичних речовин від головних пагонів. Отже, при вирощуванні насіння цукрових буряків безвисадковим способом у зрошуваних умовах півдня України сівбу необхідно проводити з міжряддями 22,5 см, або ж стрічкову із нормою висіву насіння відповідно 12-15 і 25-30 шт./м.

 

БОРОЗНЕВА СІВБА

 

Цей спосіб сівби полягає в тому, що насіння цукрових буряків висівають в раніше підготовлені борозни глибиною від 4 до 8 см. При сівбі в літній період в південних районах під дією високих температур верхній шар ґрунту, як правило підсихає, що утруднює появу дружних сходів. Тому, щоб створити кращі умови для проростання насіння пропонується застосовувати борозноутворювачі (сошник, що йде за борозноутворювачем, висіває насіння на необхідну глибину (2-3 см), котра встановлюється від нового рівня ґрунту. Насіння, висіяне в борозни, як правило, завжди попадає у вологий шар ґрунту, що сприяє більш швидкому і дружному проростанню насіння. Окрім того, в борознах у осінньо-зимовий період створюється більш сприятливий мікроклімат на рівні головки коренеплода завдяки меншим коливанням температури, меншій швидкості вітру, а також більшої утеплюючої дії листкового апарату.

У Інституті цукрових буряків у різні роки в південних районах України вивчалась ефективність борозневої сівби при вирощуванні безвисадкових насінників. При цьому були встановлені певні закономірності в характері росту, розвитку, збереженості і продуктивності рослин.

Дослідженнями встановлено, що за борозневої сівби насамперед відмічено більш інтенсивна поява сходів і підвищена польова схожість насіння.

Борознева сівба впливає на показники росту безвисадкових насінників у осінній період. Наприклад, асиміляційна поверхня листків однієї рослини в зрошуваних умовах Херсонської області за борозневої сівби була на 6-10% більшою, ніж на контролі. В цілому ж фотосинтетична сила 1 га посіву за борозневої сівби становила 20,4 тис.м2, за звичайної – 17,4 тис.м2. При цьому збільшувався на 0,5-0,9% вміст сухих речовин.

Отже, з точки зору росту і розвитку безвисадкових насінників умови за борозневої сівби створюються більш сприятливі, ніж за звичайної, що позитивно позначається на їх збереженості у зимовий період.

Окрім того, завдяки борозні головка коренеплода в зимовий період знаходиться нижче поверхні грунту 4-14 см (залежно від глибини борозни). Це забезпечує меншу швидкість вітру і меншу добову амплітуду коливання температури.

Ці обставини позитивно позначились на збереженості рослин у зимовий період.

У Інституті цукрових буряків розроблене пристосування до сівалки ССТ-12Б для літньої борозневої сівби буряків при безвисадковому способі вирощування насіння. Застосування цих борозноутворювачів забезпечує створення сприятливих умов для проростання насіння, що підвищує його польову схожість на 8-10% і густоту перед зимівлею на 17,7%, збереженість рослин у зимовий період на 9%, урожайність насіння – на 18% порівняно із звичайною сівбою буряковою сівалкою.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти