ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ДОГЛЯД ЗА НАСІННИКАМИ В ОСІННІЙ ПЕРІОД

 

У осінній період всі прийоми по догляду, починаючи від сходів і до стійкого похолодання, повинні бути направлені на збереження отриманої кількості рослин і підготовку їх до зимівлі.

У випадку проведення сходовизивних поливів і утворення ґрунтової кірки ефективне суцільне розпушення ґрунту на глибину 2-2,5 см. Для цього використовують борони ЗОР-0,7; ЗБП-0,6, а також культиваторами УСМК-5,4Б(В), КОЗР-5,4-01, КРН-5,6-02, БПЛ-9,0, обладнаними ротаційними робочими органами РБ-5,4 з прутковими роторами без шлейфів.

Після появи сходів і чіткого обозначення рядків проводять перше міжрядне рихлення культиватором КРН-5,6-02, УСМК-5,4Б, обладнаним однобічними плоскорізальними лапами.

Кількість рихлень залежить від щільності ґрунту і наявності бур'янів.

 

РОЗПУШУВАННЯ ҐРУНТУ В МІЖРЯДДЯХ (ШАРІВКА)

 

Ця технологічна операція проводиться з метою видалення бур’янів у міжряддях і частково у захисній зоні рядків, поліпшення водно-повітряного режиму грунту, покращення умов для росту і розвитку рослин буряків у ранній період вегетації, а також боротьби з коренеїдом. Відмова від розпушування ґрунту збільшує непродуктивні витрати вологи з верхніх шарів ґрунту в період до змикання листків у міжряддях.

Міжрядні розпушування сприяють поглинанню атмосферних опадів, зменшують щільність ґрунту в разі його надмірного ущільнення.

Потребу в розпушуваннях, їх частоту, глибину визначають з урахуванням таких факторів: ступеня забур’яненості, стану розвитку рослин цукрових буряків, кількості опадів, щільності ґрунту та ін.

Для виконання цієї технологічної операції застосовують культиватори УСМК-5,4В, КРН-5,6-02, КОЗР-5,4-01.

На культиватор встановлюють плоскорізальні лапи-бритви шириною захвату 150 мм (по дві на кожне міжряддя), а також ротаційні батареї, які рухаються в міжряддях і в зоні рядків (при густоті сходів не менше 8 шт./м).

Таблиця 8.1 Агротехнічні вимоги до розпушування ґрунту в міжряддях

Показники Нормативи Допуски
Агрегат: трактор МТЗ-82 (100) культиватори УСМК-5,4В, КРН-5,6-02, КОЗР-5,4-01    
Початок проведення роботи При позначенні рядків сходами буряків При повних сходах буряків
Глибина обробітку грунту, см : -в міжряддях -в зоні рядків     1 1
Ширина захисної зони рядка, см 2
Присипано, ушкоджено рослин буряків, % до 2 +1
Знищення бур’янів, %: -в міжряддях -в захисній зоні рядка     -5 -10
Швидкість руху агрегату, км/год 4-6 +1
Грудочок розміром не більше 20 мм, % 5
Спосіб руху агрегату човниковий  
Строки виконання роботи 2-3 дні в одному полі 1
Розряд роботи V  

 

Дослідженнями встановлено, що розпушування ґрунту в міжряддях (шарівку) доцільно проводити на початку вегетації. Наступні розпушування ґрунту в міжряддях необхідно проводити залежно від щільності ґрунту. Якщо щільність ґрунту становить 1,2 г/см2 і більше, то необхідно провести друге розпушування культиватором, обладнаним стрілчатими лапами і долотами.

Виводять агрегат на міжряддя, визначені для першого проходу, опускають культиватор в робоче положення. На відрізку 10-20 м остаточно регулюють глибину обробітку ґрунту, ширину захисних зон. При наступних заїздах агрегату в загінку слідкують, щоб стикове міжряддя не потрапляло між робочими секціями культиватора.

Доцільно на розпушуванні ґрунту в міжряддях використовувати одночасно 2-3 культиватори, що рухаються один за одним.

 

ВЕГЕТАЦІЙНІ ПОЛИВИ

 

Вегетаційні поливи у осінній період є неодмінною умовою оптимального розвитку рослин перед зимівлею і в кінцевому результаті успішної їх перезимівлі. Окрім того, роль вологозарядкових поливів підвищується при застосуванні вегетаційних поливів, які забезпечують рівномірне зволоження ґрунту в осінній і весняно-літній вегетаційний періоди. При гострому водному дефіциті восінній період у рослин знижуються фізіолого-біохімічні процеси: зниження концентрації клітинного соку, ослаблення всмоктувальної сили клітин, зростання в'язкості біоколоїдів і т.д. Все це призводить до швидкого замерзання води і утворення кристаликів льоду у клітині. Крім того,сухий ґрунт випромінює тепло в більшій мірі, ніж вологий і тим самим ще більше знижує температуру. Проведення вегетаційних поливів усуває це явище і підвищує зимостійкість рослин.

Однією із найважливіших ланок вегетаційних поливів при вирощуванні безвисадкових насінників цукрових буряків є визначення нижньої границі найменшої вологомісткості (НВ), тобтодоцільного запасу доступної вологи в ґрунті, при якій створюються найкращі умови водного, повітряного і інших режимів для оптимального росту і розвитку безвисадкових насінників. Вегетаційний полив доцільно проводити в період, коли запаси вологи в ґрунті досягнуть допустимої мінімальної величини, яку визначають на глибині 20-30 см за формулою:

 

де В – вологість ґрунту, % (вагових),

ГПВ – гранична польова вологість, % (береться із довідника для даного типу грунту).

Приклад: після висушування проби південного чорнозему (ГПВ – 25,9%) маса сухого грунту становить 28,53 г, води, що не випарувалась – 5,45 г, вологість ґрунту

Дослідження, проведені Інститутом цукрових буряків у різних зонах безвисадкового насінництва, показали, що безвисадкові насінники, вирощені при 70% НВ краще переносили несприятливі умови перезимівлі, ніж при 6% НВ.

Вегетаційні поливи проведені в осінній період, сприяють, насамперед, кращій збереженості рослин у цей період, що пояснюється з одного боку кращою вологозабезпеченістю рослин до початку періоду дощів, з іншого – меншим ушкодженням рослин шкідниками, особливо озимою совкою. Так, вологість орного шару ґрунту до початку періоду дощів (на 1 жовтня) в середньому за три роки без вегетаційних поливів становила 3,3%, при вегетаційному поливі – 13,8%, ушкодження рослин озимою совкою – 6 % і 2 % відповідно. За ступенем розвитку рослини перед зимівлею при одному вегетаційному поливі різко відрізнялись від варіанта, де його не проводили. Проведення вегетаційного поливу сприяло кращому росту і розвитку рослин перед зимівлею, що особливо видно на листковому апараті, висоті листків, кількості і їх асиміляційній поверхні (табл. 8.2). Більш інтенсивне накопичення сухих речовин, вітамінів і основних елементів живлення відмічено також у коренеплодах, вирощених за вегетаційних поливів. Так, у середньому за три роки без поливу кількість сухих речовин у коренеплодах перед зимівлею було 13,1%, цукру – 6,6%, азоту – 1,42%, фосфору – 0,68%, калію – 2,2% з поливом 15,3%, 7,4%, 1,49% і 0,69% відповідно. А вміст аскорбінової кислоти в листках перед зимівлею при проведенні вегетаційного поливу був на 6,4 мг більше, ніж без проведення останнього.

 

Таблиця 8.2 Ступінь розвитку рослин перед зимівлею залежно від кратності вегетаційних поливів у осінній період

Варіанти Рослин, шт./м Листковий апарат Коренеплоди
НВ кількість поливів висота, см кіль-кість, шт. асимі-ляційна поверхня, см маса, г сухих речо-вин, %
60% 0-1 18,5 12,3 15,6
70% 1-2 21,0 17,0 17,3
80% 2-3 25,6 15,0

 

Дослідженнями встановлено, що збереженість рослин у зимовий період була на 15-20% вищою при проведенні 2-х вегетаційних поливів (70% НВ) порівняно з трьома (80% НВ) чи одним (69% НВ). Ці обставини в кінцевому результаті сприяли підвищенню врожайності на якость насіння (табл. 8.3). Ці і інші дослідження погоджено показують, що в південних районах України восени за необхідності (вологість ґрунту в горизонті 0,7 м нижче 70% НВ) необхідно проводити не менше 2-х вегетаційних поливів. Орієнтовно: 1-й у фазі 3-4 пар справжніх листків, 2-й – через 15-20 днів після першого.

 

Таблиця 8.3 Збереженість і продуктивність безвисадкових насінників залежно від кратності вегетаційних поливів у осінній період

Кількість поливів Урожай- ність насіння, ц/га Маса 1000 плодів, г Схожість, % Плодів, %, фракції, мм
4,5-5,5 3,5-4,5 3,0-3,5
14,3 12,1 23,5 52,5 24,0
17,2 13,0 15,6 63,1 21,3
16,5 13,2 22,4 56,6 21,0
НІР05 2,0 0,3 - - -

 

З метою підтримання в шарі ґрунту 0-70 см вологість не нижче 70% НВ в період від повних сходів до настання дощів, проводять 1-2 вегетаційних поливи з нормою 300-400 м3/га кожний (табл. 8.4).

 

Таблиця 8.4 Агротехнічні вимоги до зрошення безвисадкових насінників

Показники Нормативи Допуски
Агрегати для вегетаційних поливів: дощувальні агрегати ДДА-100м, ДДА-100мА, “Фрегат”, ДМ-100, “Дніпро” Норми зрошення вегетаційних поливів, м3/га   300-400   +50
Строки проведення вегетаційних поливів   1-й у фазі 3-4 пар справжніх листків, 2-й – через 15-20 днів після першого
Нерівномірність розподілу води не допускається    
Вологість у ґрунті 70%НВ 0,5
Схили площі при зрошенні, 0˚ ДДА-100м, ДДА-100мА, “Фрегат”, ДМ-100, “Дніпро”,   не менше 0,04 0,05  
Розряд роботи IV  

 

Орієнтовно перший полив проводиться у фазі 3-4 пари справжніх листків, другий – через 15-20 днів після першого.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти