ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ВЕГЕТАЦІЙНІ ПОЛИВИ У ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ПЕРІОД

Вегетаційні поливи після перезимівлі є одним із важливих прийомів, які безпосередньо впливають на величину і якість урожаю. Їх ефективність залежить від ґрунтово-кліматичних умов зони і, в першу чергу, від кількості розподілу опадів під час вегетації, а також від біологічних особливостей росту і розвитку сільськогосподарської культури. Тривалість вегетації безвисадкових насінників після перезимівлі умовно розділяють на три періоди: перший – від початку фази розетки до утворення квітконосних стебел і який пов'язаний з диференціацією бруньок. Період характеризується порівняно невисокою середньодобовою температурою і надмірною кількістю опадів. Витрати вологи невеликі і поповнюються за рахунок опадів.

Другий період – формування генеративних органів, цвітіння, запліднення і утворення насіння, і триває в зрошуваних умовах 40-50 днів.

Третій період – достигання насіння, триває в зрошуваних умовах 7-12 днів. Кожному періодові відповідає певна норма витрати вологи, котра може змінюватись у зв'язку з погодними умовами та наявністю вологи в ґрунті. Проте основні витрати вологи завжди будуть у другому і третьому періодах. Навіть незначне знезводнення клітин у цей період визиває призупинення диференціації бруньок і погане зав'язування насіння. Великі витрати води в цей період, крім того, пов'язані з потужним розвитком маси насінників, а також з метеорологічними умовами зони, коли середньодобова температура повітря досягає 30°С, а відносна його вологість знижується до 30%. Тому, щоб одержати оптимально розвинені насінники з високою насіннєвою продуктивністю в зонах зрошуваного землеробства, необхідно своєчасно і якісно проводити вегетаційні поливи.

Як показали дослідження, вегетаційні поливи сприяють підвищенню вологості активного шару ґрунту.

При проведенні двох вегетаційних поливів за схемою 0-1-1 (один полив у фазі цвітіння, один – у фазі достигання по 600 м3/га) вологість орного шару ґрунту в фазі розетки становила І 2,1%, в фазі стеблування - 16,8%, в фазі повної стиглості – 9,9%; у варіанті з 4-ма поливами – відповідно 12,7, 15,7% і 15,1%. Таким чином, навіть при двох вегетаційних поливах у фазі достигання насіння явно не вистачало вологи (в середньому 10% або ж 40% НВ) для одержання повноцінного врожаю і тільки при проведенні чотирьох вегетаційних поливів вологість активного шару ґрунту в фазі цвітіння становила 16,0 або 70% НВ у фазі достигання – 15,1 або 64% НВ, що надалі сприяло одержанню високого врожаю доброякісного насіння.

Спостереження Інституту цукрових буряків, проведені в різних районах зрошуваного землеробства показали, що за фазами розвитку потреба насінників у ґрунтовій волозі в різні роки при постійному рівні передполивної вологості ґрунту була неоднаковою.

У другому періоді – цвітіння і формування насіння за безвисадкові насінники одержали від 2 до 3-х поливів. У варіантах, де вологість ґрунту не опускалась нижче 70% НВ проведено два поливи, а там де передполивний рівень вологості ґрунту підтримували в межах 80% НВ, проведено три поливи.

У період достигання (третій період) у варіантах, де підтримувалась вологість ґрунту на рівні 60% НВ, проводили один полив, на рівні 70% НВ – два поливи.

Аналіз метеорологічних показників південних районів показує, що в період вегетації насінників, особливо в літні місяці, буває дуже висока температура і низька відносна вологість повітря. При цьому максимальна температура повітря спостерігається в липні, а потім поступово знижується. У цей період спостерігається також і низька відносна вологість повітря. У зрошуваних умовах Криму протягом ряду років вивчали мікроклімат поля безвисадкових насінників: температуру і відносну вологість повітря. Спостереження проводили о п’ятнадцятій годині дня в період максимальної сонячної інсоляції в липні до поливу і на 1, 3, 5, 7 і 10-й день після поливу на відстані 30 і 100 см від поверхні ґрунту. В результаті поливу температура знижувалась на 5-9° на висоті 20 см і на 1-6° на висоті 100 см. Після поливу змінювалась також, причому більш сильно, відносна вологість повітря в зоні насінника. На перший день після поливу відносна вологість повітря підвищувалась на 19% на відстані 20 см від поверхні ґрунту і на 12% на відстані 100 см від поверхні ґрунту: на 10-й день після поливу відповідно на 18% і 10% (табл. 9.4).

 

Таблиця 9.4 Мікроклімат поля бєзвисадкових насінників

 

Дні після поливу Температура повітря, ˚С Відносна вологість повітря, %
відстань від поверхні ґрунту, см без полива відстань від поверхні ґрунту, см без полива
 
1-й
3-й
5-й
6-й
10-й

Спостереження також показали, що як зниження температури, так і підвищення відносної вологості повітря було стабільним у період першої декади, в наступні ж декади ці показники змінювались трохи іншим чином, а саме: незначно підвищувалась температура і знижувалась відносна вологість повітря, тобто, при зрошенні створюється більш плавний хід цих показників. Ця обставина особливо важлива при вегетаційних поливах як в осінній, так і у весняно-літній періоди. Завдяки плавному добовому ходу температури при зрошенні рослини легше пристосовуються до дії мінусових температур у зимовий період.

Проведені дослідження з мікроклімату поля безвисадкових насінників дають привід вважати, що в зрошуваних умовах Криму дія чергового поливу в основному закінчується через 15-20 днів. Вищевикладене з водного режиму і мікроклімату поля дозволяє відмітити, що характерною особливістю режиму зрошення безвисадкових насінників у весняно-літній вегетаційний період є те, що часті поливи проводяться, як правило, в другому періоді, тобто критичному і дія їх закінчується через 15-20 днів після поливу. Тому з метою забезпечення оптимального росту і розвитку безвисадкових насінників інтервали в проведенні вегетаційних поливів, особливо в спекотний період вегетації, повинні бути не менше 15-20 днів.

З розвитком рослин компонентів схрещування безвисадкових насінників тісно зв'язаний їх ріст. Регулюючим фактором цього взаємозв'язку, окрім спадкових особливостей гібридів, є умови зовнішнього середовища, а також агротехнічні фактори. Із останніх, найбільш дієвий фактор – зрошення безвисадкових насінників. За оптимального водного режиму ґрунту підсилюється активність кореневої системи в поглинанні води, поживних речовин, більш активно протікає фотосинтез, внаслідок добре розвиненого листкового апарату і його тривалої дії. Все це сприяє інтенсивному росту рослин і підвищенню їх насіннєвої продуктивності.

У формуванні врожаю насіння велику роль відіграє листковий апарат насінників, особливо листя розетки і квітконосного стебла. Встановлено, що видалення тільки половини загального числа листків розетки і квітконосного стебла зменшувало насіннєву продуктивність безвисадкових насінників на 24-58%. Вегетаційні поливи насінників сприяли різкому збільшенню асиміляційної поверхні рослин. Так, при проведенні двох вегетаційних поливів асиміляційна поверхня перед збиранням була на 15,5%, чотирьох – на 39,4% вища, ніж у варіанті без полива. Тому більш висока продуктивність фотосинтезу і накопичення сухих речовин спостерігається при проведенні поливів за схемою 70-80-60% НВ. Зниження продуктивності фотосинтеза в період цвітіння у варіантах 60-70-60% НВ і 70-80-70 НВ становило відповідно 1,6 і 0,4 г/м3, а накопичення сухих речовин було на 0,6-3,6% меншим порівняно з оптимальним варіантом (70-80-60% НВ).

Таким чином, вегетаційні поливи безвисадкових насінників у весняно-літній період впливають на ріст і розвиток рослин, що в кінцевому результаті визначає їх насіннєву продуктивність, тобто врожай і якість насіння. Для одержання високого врожаю доброякісного насіння цукрових буряків у зрошуваних умовах необхідно підтримувати вологість ґрунту не нижче 70-80-60% НВ. Підтримка вологості ґрунту на такому рівні забезпечується проведенням вегетаційних поливів за схемою 1(2)-2(3)-1 з поливною нормою в першому періоді 600-700, в другому – 500-600 і в третьому – 400-500 м7га з міжполивними періодами 15-20 днів.

У період вегетації безвисадкових насінників до змикання рядків проводять міжрядні розпушування: перше – у фазі розетки на глибину 12-14 см, наступне – на глибину 6-8 см. Кількість міжрядних розпушень зумовлюється наявністю бур’янів, щільністю ґрунту.

 

ЧЕКАНКА НАСІННИКІВ

Чеканку безвисадкових насінників проводять з метою обмеження непродуктивних ростових процесів рослин компонентів схрещування та регулювання фаз розвитку, особливо фази цвітіння.

Як ручна, так і механізована чеканка на початку фази стеблування безвисадкових насінників підвищувала врожайність насіння на 1,5-3,5 ц/га порівняно з варіантом, де чеканку не проводили. Хімічна чеканка – обробка насінників ретардантом хлорхолінхлоридом (ТУР) в кінці стеблування (1,0 кг/га д.р. препарату) також викликає обмеження ростових процесів основних пагонів, а в кінцевому результаті – підвищення урожайності насіння на 3,4 ц/га, схожості – на 7%.

Кращий строк чеканки – зрізування верхівок стебел і пагонів першого порядка на 5-10 см в період масового стеблування (висота насінників 40-50 см) (табл. 9.5).

 

Таблиця 9.5 Вплив чеканки на урожайність та якість насіння

Варіанти   Урожай- ність насіння, ц/га Схо- жість, % Маса 1000 плодів, г Плодів, %, фракції, мм
>5,5 4,5-5,5 3,5-4,5 3,0-3,5
Без чеканки -контроль 13,7 12,5 - 18,5 64,2 17,3
Чеканка на початку стеблу-вання (висота рослин 20-30 см) 14,8 13,2 - 18,4 66,6 15,0
Чеканка в період масового стеблу-вання (висота рослин 40-50 см) 16,5 13,6 2,0 19,3 64,0 14,7
Теж, але чеканка тільки ЧСК 16,0 13,6 1,6 19,7 63,9 14,8
Теж, але чеканка тільки ЗП 17,0 14,2 2,4 20,2 64,4 14,0
Чеканка в кінці стеблування (висота рослин 60-70 см) 16,0 13,4 2,0 19,0 63,7 15,3

 

Чеканка сприяла підвищенню врожайності насіння на 2,7 ц/га, схожості – на 6%, маси 1000 плодів – на 0,6 г порівняно з контролем (без чеканки).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти