ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ВИРОЩУВАННЯ НАСІННИКІВ

 

10.3.3.1 Розміщення в сівозміні.У зоні Степу України найбільш висока продуктивність насінників забезпечується при розміщенні їх по чистому пару або після озимої пшениці, висіяної після чистого пару.

Допускаються такі норми просторової ізоляції за вирощування насіння цукрових буряків різних форм:

- між цукровими буряками та іншими формами культурних буряків (столові, кормові, напівцукрові – 10 км;

- між стерильними по пилку і фертильними – 10 км (крім ділянок гібридизації, де насінники стерильних і фертильних форм розміщують згідно з рекомендованими схемами);

- між багатонасінними тетраплоїдними (4х) і багатонасінними диплоїдними (2х) – 5 км;

- між однонасінними і багатонасінними диплоїдними – 3 км;

- між однонасінними і багатонасінними тетраплоїдними (4х) – 3 км;

- між різними однонасінними гібридами і сортами з однаковою плоїдністю – 1 км;

- між насінниками і буряками першого року життя – 1 км.

 

10.3.3.2 Система обробітку ґрунту.Система зяблевого і ранньовесняного обробітку ґрунту під насінники складається з тих самих технологічних операцій, що і під безвисадкові насінники.

Обробіток ґрунту перед посадкою повинен забезпечити умови для нормальної роботи висадкосадильної машини і посадку маточників на задану глибину. Тому, важливе значення в підготовці ґрунту має глибина культивації, яку визначають, перш за все, виходячи з технічної довжини коренеплодів. В умовах Степу і при використанні середніх і дрібних маточників культивацію проводять на глибину відповідно 16-18 і 12-14 см. Як виняток, при надто пухкому ґрунті та використанні дрібних маточників можна обмежитись культивацією на 8-10 см.

Одночасно проводять нарізання тимчасових зрошувачів.

Важливим прийомом у технології передсадильного і післясадильного обробітку ґрунту є коткування. Як показують досліди Інституту цукрових буряків, коткування до і після посадки сприяло якісному садінню маточників, інтенсивному їх росту в початковий період, і в той же час більше активному проростанню бур'янів. Так, маточників, посаджених на глибину 1-3 см на контролі було 54%, за коткування до посадки 59% до і після посадки – 66%, вертикально посаджених – відповідно 62, 64, 68%. Ці обставини позитивно вплинули на їх приживання, а надалі і на густоту насінників. Більш інтенсивний ріст бур'янів у початковий період вегетації на фоні двох коткувань сприяв і більш ефективному знищенню основного їх потенціалу наступними агротехнічними прийомами.

10.3.3.3 Удобрення насінників.Насінники цукрових буряків – одна з найбільш вимогливих культур щодо вмісту поживних речовин у ґрунті. За короткий вегетаційний період (90-110 днів) вони використовують азоту в 3-3,5 рази, фосфору в 3 рази, і калію в 2-2,5 рази більше, ніж буряки першого року життя. Надходження поживних речовин у рослину поступово збільшується від фази розетки до утворення квітконосних пагонів і початку цвітіння. У період масового цвітіння надходження помітно зменшується, а в період утворення насіння знову підвищується. На початку вегетації насінники більше потребують азоту і калію. Фосфорно-азотне живлення має велике значення для утворення і достигання насіння, особливо в роки з холодним і дощовим літом.

На основі досліджень Інституту цукрових буряків рекомендується наступна система удобрення насінників: під глибоку оранку гній в кількості 30-40 т/га, азотні і фосфорно-калійні добрива із розрахунку N120-135 Р125-135, К100-120 кг/га д.р.; перше підживлення насінників проводять в фазі розетки (N 20-30, Р- 20-25, К- 20-30) на глибину 10-12 см і на відстані 16-18 см від центру рядка друге підживлення краще всього проводити в період стеблування в середину міжряддя на глибину 12-14 см із розрахунку N-10-14, Р - 15, К - 10-15 кг/га д.р. Для підживлення насінників можна використовувати також місцеві добрива – 4-6 т/га гноївки з добавленням 1,5-2 ц суперфосфату.

10.3.3.4 Підготовка маточників до посадки включає ранньовесняне підкопування у два сліди, скошування листкового апарату механізмами на висоті 3-5 см над головкою. За один день до пересадки коренеплоди підкопують механізмами, обладнаними долотами. Виймають коренеплоди із землі вручну і укладають в непрозорі поліетиленові мішки, які транспортуються до місця посадки.

10.3.3.5 Строки пересадки. Враховуючи біологічні особливості насінників, а саме: короткий вегетаційний період та неглибоко проникаючу в ґрунт кореневу систему, їх необхідно висаджувати в ранні строки, як тільки можливо високоякісно підготувати ґрунт. Тому одним із головних факторів, який визначає успіх пересадного методу – є строки пересадки. За надмірно ранніх строків (лютий) існує вірогідність загибелі рослин від заморозків чи морозів, які іноді спостерігаються в цей період у південних районах. За пізніх строків (друга-третя декада квітня) рослини погано приживаються і насіннєва продуктивність у них невисока.

У 1998-2000 рр. в Совєтському районі АРК вивчали три строки пересадки: перша декада березня, перша декада квітня і друга-третя декада квітня. Рослини для пересадки в основному брали з загущених посівів безвисадкових насінників (густота 20 і більше рослин на 1 м рядка), середня маса коренеплода становила 21,3 г, довжина листків, що відросли 3-7 см. Пересадку проводили із розрахунку 3-4 рослини на 1 м рядка.

Дослідження показали, що приживання рослин зменшувалось від ранніх строків пересадки до пізніх. Так, якщо при пересадці в першій декаді березня в середньому за 1998-2000 рр. приживання рослин становило 95%, то при пересадці в першій декаді квітня воно зменшилось на 15%, а в другій-третій декаді – на 52%.

При цьому насінники пізніх строків пересадки відставали в рості протягом усього вегетаційного періоду, і, зрештою, насіннєва продуктивність їх була невисокою. Так, за першого строку пересадки коренеплодів висота рослин за станом на 20 травня становила 30-40 см, а безвисадкові насінники на цей період досягали 50-70 см. Кількість продуктивних насінників також залежали від строків пересадки. Коли в першому варіанті кількість продуктивних насінників прийняти за 100%, то в другому варіанті їх було 80%, в третьому 43%. У середньому за три роки перенесення строків пересадки з ранніх до пізніх призвело до зниження врожайності насіння з 13,6 до 3,5 ц/га, схожості з 80 до 70%. При пересадці в першій декаді квітня продуктивність насінників також була нижчою порівняно з пересадкою в першій декаді березня, але значно вищою порівняно з другою-третьою декадами квітня. У наступних дослідах урожайність та якість насіння за пересадки в третій декаді березня були вищими порівняно з пересадкою за першої декади березня, що зумовлено, як вже відмічалось, різною приживанням рослин при пересадці (табл. 10.5).

Отже, оптимальним строком пересадки коренеплодів у південно-східній частині Криму є березень, допустимим – перша декада квітня.

 

Таблиця 10.5 Вплив строків пересадки на приживання рослин,

урожайність і якість насіння

Сорт, гібрид Строки пересад-ки Прижив-лювання коре-неплодів, % Продук-тивних насін- ників, % Урожай-ність, ц/га Схо-жість, % Маса 1000 плодів, г
Ялтушківськии одн.64 01.03 13,6 12,0
10.04 10,7 11,6
25.04 3,5 11,3
Український ЧС 70 10.03 15,3 14,3
25.03 17,1 14,8

10.3.3.6 Густота пересадки (площа живлення) повинна бути економічно виправданою і стимулюватися приростом врожайності насіння, оскільки при цьому збільшується вихід садивного матеріалу і зменшується продуктивність машин. Найбільш економічно доцільною площею живлення за маси маточників 5-10 г є 70 х 15 см, 11-20 г – 70 х 20 см, 21-50 г – 70 х 25 см.

В Інституті цукрових буряків УААН вивчали також густоту пересадки із розрахунку 2, 3, 5, 7 рослин на 1 м рядка з шириною міжряддя 70. Як показали дослідження, приживлювання маточників за всіх варіантів і в усі роки було високим і становило 96-100%.

Найбільше випадіння рослин у період вегетації в середньому за чотири роки відмічено за густоти пересадки 7 шт./м – 15-20%, проти 5-7% на контролі. На початку вегетації на контролі було 27 тис./га, на решті варіантах – від 35 до 89 тис. рослин, у кінці вегетації відповідно 23 і 30-57 тис./га.

За підвищеної густоти висота насінників збільшувалася в середньому на 3,5-6,4 см, кількість насінників першого типу зросла на 15,8-22,4%. На основній масі стебел було на 13-19% більше зав'язаних плодів, а кількість продуктив­них насінників на одиниці площі підвищилася з 94 на контролі до 97% при густоті пересадки 7 шт/м.

Аналіз даних також показує, що при збільшенні густоти, тобто зменшенні площі живлення коренеплодів масою 20-80 г, продуктивність площі посіву зросла. Урожайність насіння в другому варіанті збільшилась на 1,3 ц/га, в третьому - на 2,2 ц/га і в четвертому - на 3,3 ц/га порівняно з контролем. Якість насіння, одержаного на різних варіантах, мало відрізнялась один від одного. Так, в середньому за 3 роки схожість насіння (сировини) була на рівні 70-75%, маса 1000 плодів – 11,3-11,4 г. При збільшенні густоти насінників відмічена тенденція підвищення дрібної фракції насіння (табл.10.6).

 

Таблиця 10.6 Урожайність та якість насіння залежно від густоти пересадки

Густота Уро- жай-ність насіння, ц/га Схо- жість, % Маса 1000 плодів, г Плодів (%) фракцій, мм
яка вивча лася, шт/м перед збиран ням, тис/га >5,5 4,5-5,5 3,5-4,5 3,0-3,5
10,6 11,3
30,2 11,9 11,3
46,2 12,8 11,4
13,9 11,3
  НІР05 2,4 2,4 0,3 - - - -

 

Таким чином, найбільш доцільним у технології вирощування насіння цукрових буряків пересадним способом є висаджування 3-5 коренеплодів на 1 м довжини рядка, що перед збиранням становить 30-46 тис./га насінників з площею живлення відповідно 70x30 і 70x20 см.

10.3.3.7 Особливості посадки маточників компонентів схрещування ЧС гібридів наступні:

- посадка здійснюється роздільно по компонентам;

- співвідношення ЧСК до ЗП уточнюють по кожному гібриду згідно рекомендацій селекціонерів (авторів гібриду). Для сучасних гібридів це співвідношення може бути відповідно 4:1 або 3:1.

10.3.3.8 За посадки маточників у співвідношенні 3:1(6-рядків ЧСК і 2 рядки ЗП) здійснюється восьмирядною садильною машиною, яка в один бік висаджує 6 рядків (середніх) ЧСК і 2 рядки ЗП (кожний крайній). Ширина міжряддя між компонентами 1,4 м.

10.3.3.9 Орієнтовно до посадки маточників приступають тоді, коли температура ґрунту становить більше +5°. Запізнення із садінням призводить до помітного зниження врожаю і якості насіння. Тривалість садіння на одному полі не повинна перевищувати 3-4 дні. Глибина садіння вважається оптимальною, якщо верхня частина головки маточників розміщується нижче поверхні ґрунту на 1-2 см.

Використовують лише фізіологічно здорові коренеплоди, які ділять на фракції: дрібні (5-10г), середні (11-20 г),крупні (21-50г). За сортування обрізають хвости, щоб впевнитись, чи вони цілком здорові, і видаляють почорнілі черешки.

10.3.3.10 Початковий догляд. Після пересадки проводять коткування ґрунту гладкими водоналивними катками, а на 5-7-й день після пересадки полив із розрахунку 200-250 м3/га.

10.3.3.11 Агротехнічні прийоми по догляду за насінниками (міжрядні розпушування ґрунту, підживлення, поливи, чеканка, додаткове запилення, хімічна боротьба з хворобами та шкідниками і ін.), проводять за безвисадковою технологією вирощування насінників (див. п. 8-9).

 

ЗБИРАННЯ НАСІННИКІВ

Безвисадкові насінники, порівняно з висадковими, характеризуються більш дружним достиганням насіння, як правило, одностебельним типом насінника з добре розвиненим центральним стеблом, що забезпечує менше їх полягання. Дружність достигання зумовлюється також погодними умовами в цей період у зонах промислового виробництва насіння безвисадковим способом.

 

СТРОКИ ЗБИРАННЯ

Спостереження, проведені в різних південних районах країни, показали, що цвітіння і достигання насіння тут проходить при відносно високій середньодобовій температурі повітря (+25-30°С) і низькій відносній вологості (55-60%) протягом 30-36 днів. Окрім того, найбільш високоякісне насіння (з високою схожістю і масою 1000 плодів) формується на стеблах (середня частина) і у основі середньої частини першого порядку. По мірі віддалення до периферійної частини як стеблах, так і на пагонах першого порядку крупність плодів зменшується.

При культурі насінників дуже важливим є встановлення оптимального строку їх збирання. Раннє збирання помітно знижує схожість насіння, а при більш пізньому – спостерігаються втрати насіння від осипання плодів. При цьому втрачаються найбільш цінні плоди. Показником придатності насінників до збирання є побуріння плодів і консистенція власне насінини. В АР Крим вивчали особливості достигання і строки збирання насінників, виходячи із кількості плодів, що побуріли. За початок достигання приймали 10-15 побурівших плодів, повне –при побурінні 75-80%. Процент побуріння підраховували за формулою:

 

 

А – процент побуріння,

К – кількість плодів, що побуріли,

В – загальна кількість плодів.

Спостереження показали, що інтенсивність достигання насіння залежить, насамперед, від погодних умов, що складаються в цей період, кількості і якості поливів та сортових особливостей.

Найбільш рано достигає насіння на початку першої декади липня, на початку другої декади липня, повне достигання відмічено відповідно на початку другої і в кінці третьої декади липня. Тривалість достигання становила 13-15 днів.

Спостереження також показали, що в середньому за кожний день кількість побурілих плодів збільшилась на 6-10 %, тобто в зрошуваних умовах АР Крим через кожний день побуріння наступає приблизно у 7-8% плодів.

У південних районах Одеської області за одну добу кількість побурілих плодів збільшувалась у середньому на 10,2%, плодів з борошнистим периспермом власне насінини – на 9,8%, тобто темпи були надто високими, що необхідно враховувати при визначенні строків збирання насінників.

Перенесення строків збирання з 30-40 до 50-60% побуріння плодів супроводжувалось підвищенням врожайності і якості насіння. В середньому за три роки при збиранні насінників у фазі побуріння 50-60% плодів продуктивність одного насінника підвищувалась на 7%, схожість насіння на 13%. Перенесення збирання на більш пізні строки супроводжувалось зниженням продуктивності одного насінника на 18% за однакової схожості насіння, тобто схожість підвищувалась із збільшенням кількості побурівших плодів до визначених меж. Збирання насінників при побурінні 70-80% плодів не сприяло подальшому підвищенню схожості насіння.

Стосовно фракційного складу насіння, то необхідно відмітити наступне: за збирання при побурінні 50-60% плодів фракції 3,5-4,5 мм було 18%, фракції 3,0-3,5 мм – 15-17%, при побурінні 60-70% відповідно 14-15 – 23-26%. Тобто, перенесення збирання на більш пізні строки супроводжується зменшенням насіння крупної фракції і збільшенням дрібної. Спостереження показують, що найбільш високоякісне насіння (з високою схожістю і масою 1000 плодів) формується на стеблах (середня частина) і в середній частині пагонів першого порядку. В міру віддалення до периферичної частини як на стеблах, так і на пагонах першого порядку крупність плодів, їх схожість зменшується. За пізніх строків збирання більша частина насіння, сформована на стеблах і пагонах першого порядку, осипається, що призводить до змін фракційного складу.

Такимчином, надто ранні і пізні строки збирання насінників знижують урожайність і якість насіння. Тому оптимальним строком збирання насінників для зрошуваних умов Криму є побуріння 50-60% плодів. Але, враховуючи високу середньодобову температуру, яка спостерігається в період достигання насіння в цьому регіоні, в зв'язку з чим збільшуються втрати з кожним днем достигання, збирання безвисадкових насінників необхідно починати при побурінні 40-50% плодів.

Саме за такого строку збирання одержано найвищу врожайність гібридного насіння – 17,5 ц/га (табл. 11.1).

 

Таблиця 11.1 Врожайність і якість гібридного насіння залежно

від строків збирання безвисадкових насінників

Строки збирання Стан достигання насінників,% Врожай- ність, ц/га Енергія пророс-тання, % Схо- жість, %
побу-рілих плодів борош-нистість перисперма воло-гість
При побурінні 20% плодів 25,1 41,4 63,3 16,0
Через 1 добу 35,9 52,6 59,6 17,2
2 доби 45,9 62,3 58,7 17,5
3 доби 55,1 82,1 55,2 16,7
4 доби 63,3 92,6 50,0 16,7
5 діб 74,3 98,4 47,7 16,5
6 діб 87,5 38,8 15,2
7 діб 96,2 30,6 11,8

 

За скошування насінників при побурінні 20% плодів урожайність насіння становила 16,0 ц/га, зі схожістю 81%. Збирання гібридного насіння за 100% достигання (перисперм власне насіння був борошнистим та 87,7% і 96,2% плодів було побурілим) втрати насіння були в 1,5-1,6 разів більшими, ніж при збиранні його в оптимальні строки. При цьому якість втраченого насіння була такою ж високою, як і зібраного.

ТЕХНОЛОГІЯ СКОШУВАННЯ

Крім біологічних до 15% втрат урожаю насіння можна втратити в результаті неякісної підготовки збиральних машин, неправильного їх регулювання. Тому завчасно перед початком збирання перевіряють якість підготовки жаток (ЖРБ-4,2-П; ЖРБ-4,2; ЖБС-4,2), які повинні готуватись з врахуванням стану збираємої маси насінників. Підготовку жаток починають з регулювання різального апарату, котрий у зібраному і встановленому на жатці вигляді повинен вільно переміщуватись у пальцьованому брусі. При цьому осьові лінії вкладишів і сегментів у крайніх лівому і правому положеннях повинні співпадати, відхилення не повинно перевищувати 5 мм. Мотовила за висотою регулюють так, щоб його лопатки торкались стебел вище центру їх тяжіння.

При збиранні полеглих насінників на кожний рядок встановлюють по два стеблопідіймачі і активний розподільник. Регулювання граблин мотовила проводять у наступних випадках: за стоячого стеблестою граблини мотовила встановлюють вертикально, за по­леглого їх нахиляють відповідно на 15 - 20 і 30 градусів вперед.

 

ПІДБИРАННЯ І ОБМОЛОТ ВАЛКІВ

При підбиранні і обмолоті валків насінників замість барабанних підбирачів обов'язково необхідно встановлювати полотняно-планчасті типу ПТП-2,4, ПТП-3, ПТП-ЗА. Швидкість руху комбайна повинна бути така, щоб валок не розривався, а подавався рівномірно в приймальну камеру.

Враховуючи біологічні і фізико-механічні властивості насіння цукрових буряків обмолочувати насінники без додаткового дообладнання комбайна не можна. Встановлюють мінімальне число обертів барабана (750-650), щілину між бичами барабана і підбарабанням при вході 8-20, при виході – 6-8 мм. Як показали дослідження, обмолот насінників барабаном, у якого бичі із гуми, призводить до зменшення ушкодження насіння.

З метою запобігання забивання колосового і зернового елеваторів збільшують кількість скребнів і швидкість їх руху. Силу вітру і відкриття жалюзі решіт очистки регулюють залежно від стану насінників, щоб запобігти втратам насіння (табл. 11.2).

Насіння цукрових буряків можна збирати і прямим способом. Пряме комбайнування насінників можливе після обробітку їх препаратами для підсушування – десікації. Для цього застосовують препарат реглон у дозі 5-8 л/га, яким обприскують насінники перед збиранням у фазі побуріння 40-50 % плодів на основній масі рослин в період біологічного дозрівання, коли перисперм насінника мучнистий з бурою насіннєвою оболочкою.

 

Таблиця 11.2 Агротехнічні вимоги до збирання насінників цукрових буряків

Показники Нормативи Допуски
Агрегати для збирання насінників цукрових буряків: Жатки: КСК-100, ЖРБ-4,2, ЖРБ-4,2П, ЖНУ -4,0, ЖРС-4,9А Комбайни: ДОН-1500    
Ширина захвату, м 4,2 +0,7
Швидкість, км/год 2
Спосіб збирання роздільний
Строки скошування висадків побуріння 40-50 % плодів
Жатки забезпечують формування валика із 4-7 рядків
Строки обмолоту валків висадків, днів через 5 днів після скошування насінників 1,0
Чистота, % не менше 80
Попадання якісного насіння у відходи не допускається
Вологість, % +1,5
Важковідділяєме насіння бур’янів, % 0,2 -0,1
Розряд роботи VI  

 

Через 5-8 днів після обробки насінників, вологість насіння, листків і стебел зменшується в 3-4 рази. Під дією реглана насіння краще утримується на місці його формування, ніж на насінниках природно дозріваючих, що зменшує втрати насіння, покращує їх якість.

Проведення десікації у більш ранні строки, як і їх запізнення, знижує ефективність цього заходу.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти