ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ

 

ВОЛОДИМИР ВЕЛИКОЧИЙ

НАДІЯ КІНДРАЧУК

 

 

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДЛЯ НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ «ТУРИЗМ» І «ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННА СПРАВА»

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР»

 

 

Івано-Франківськ − 2013


УДК 94(4):316.722(292. 451/.454)

ББК 63.3(0)−я 73

В 27

 

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

(протокол № 5 від 29 квітня 2013 р.)

Рецензенти:

доктор географічних наук, професор,

АНТОНЕНКО Володимир Степанович,

Київський національний університет культури і мистецтв,

завідувач кафедри міжнародного туризму;

доктор історичних наук,

ГОНЧАРУК Тарас Григорович,

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова,

професор кафедри історії України.

 

 

В 27
Історико-культурна спадщина Карпатського регіону : навчально-методичний посібник для напрямів підготовки «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» / Великочий В.С., Кіндрачук Н.М. – Івано-Франківськ: НАІР, 2013. – 208 с.

 

Навчально-методичний посібник з курсу «Історико-культурна спадщина Карпатського регіону» для напрямів підготовки «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» містить структуру, лекційний матеріал курсу, тести для самопідготовки та самоконтролю, список основної та додаткової літератури. Лекційний матеріал послідовно розкриває об’єктно-предметну сутність курсу, дає уявлення про історико-культурну спадщину як головний елемент розвитку історичної свідомості, впливовий чинник формування єдиної національної ідентичності й утвер­дження об’єднавчих цінностей у суспільстві, основну складову розвитку культурно-пізнавального туризму.

Для студентів та викладачів вищих навчальних закладів, а також усіх тих, хто цікавиться історико-культурною спадщиною Карпатського регіону, культурним туризмом.

 

УДК 94+008(292. 451/.454)

ББК 63.3(0)−я 73

© Великочий В.С., Кіндрачук Н.М., 2013

 
 
 

ЗМІСТ

 


ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………...5

РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРА КУРСУ«ІКСКР»….....................................................7

1.1. Опис курсу……………………………....……………………………………...7

1.2. Лекційні заняття………………………………………………………………..9

1.3. Семінарські заняття…………………………………………………………...10

1.4. Тематика рефератів…………………………………………………………...12

1.5. Тематика курсових робіт……………………………………………………..14

РОЗДІЛ 2. ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ…………………………………………18

Лекція 1. Карпатський регіон: загальна характеристика географічного розташування, соціально-економічного розвитку та культурно-історичного спадку ……………………………………………………………………………...18

Лекція 2. Методика історичного вивчення країн з точки зору туристичної галузі………………………………………………………………………………..25

Лекція 3. Економічний потенціал країни (регіону) як складова частина туристичного дослідження………………………………………………………..37

Лекція 4. Туристична характеристика суспільної культури країни (регіону)…………………………………………………………………………….49

Лекція 5. Вивчення культурно-історичного спадку країни через призму її мовно-релігійних особливостей…………………………………………………..61

Лекція 6. Мистецтво як компонент культури при його використанні у туристичній характеристиці регіону……………………………………..............75

Лекція 7. Використання традицій, народної творчості й масової культури в туристичній характеристиці регіону……………………………………………..89

Лекція 8. Характеристика історико-культурної спадщини Карпатського регіону Польщі……………………………………………………………………100

Лекція 9. Характеристика історико-культурної спадщини Карпатського регіону Словаччини………………………………………………………………115

Лекція 10. Характеристика історико-культурної спадщини Карпатського регіону Угорщини………………………………………………………………...128

Лекція 11. Характеристика історико-культурної спадщини Карпатського регіону Румунії…………………………………………………………………...142

Лекція 12. Характеристика історико-культурної спадщини Карпатського регіону України…………………………………………………………………...155

ТЕСТИ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ ТА САМОКОНТРОЛЮ……………174

СПИСОК ОСНОВНОЇ ТА ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………..195

ПЕРЕДМОВА

Історико-культурна спадщина − це сукупність створених у процесі історичного розвитку певної території пам’яток матеріальної і духовної культури, які мають суспільно-виховне значення, важливі для формування світогляду народу, становлять пізнавальний інтерес і можуть бути використані для задоволення духовних і матеріальних потреб населення. Вони відзначаються великою різноманітністю і включають історико-архітектурні, археологічні та історичні пам’ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, традиційні промисли і ремесла (народні традиції, вірування, образотворче мистецтво тощо).

Історико-культурна спадщина є важливою складовою туристично-рекреаційного потенціалу. Пам’ятки історії і культури відіграють особливу роль у розвитку туристичної діяльності, є наочним свідчення таланту будь-якого народу, його багатовікової історії.

Карпатський регіон − своєрідний ареал збереження культурних та духовних цінностей, національних традицій, багатої історико-культурної спадщини. Все це сприяє створенню потужної туристичної індустрії, що буде економічно вигідною галуззю для регіону, стратегією його подальшого розвитку, піднесення добробуту населення, створення нових робочих місць, допоможе усунути бар’єри між людьми різних культур та національностей, створить «атмосферу миру» та взаєморозуміння між народами, сприятиме розвитку самосвідомості особистості, духовному зростанню шляхом засвоєння культурних цінностей. Це все створює хорошу базу для організації культурного туризму, закріпивши за Карпатами статус туристичного регіону міждержавного значення.

Курс «Історико-культурна спадщина Карпатського регіону» («ІКСКР») є важливою складовою спеціальної підготовки студентів навчальних закладів туристичного спрямування, належить до вибіркової частини професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану.

Навчально-методичний посібник з курсу «ІКСКР» підготовлено для спеціалізованої фахової підготовки студентів ВНЗ України, які навчаються за освітніми напрямами «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа».

РОЗДІЛ 1

СТРУКТУРА КУРСУ «ІКСКР»

Опис курсу

Мета курсу «ІКСКР» − сформувати базовий рівень знань, необхідні теоретичні знання та практичні компетенції з основ історико-культурної спадщини Карпатського регіону як складової культурного туризму.

Завдання курсу «ІКСКР» полягає в опануванні студентами за допомогою різних форм і методів (лекції, семінари, самостійна ро­бо­та, написання рефератів, аудиторних контрольних робіт) програм­ного матеріалу, зокрема:

· дати всебічну характеристику географічному розташу­ван­ню, адміністративному поділу, при­родно-рекреаційному потенціалу Карпатського регіону (КР);

· розглянути історичне минуле країн і народів, що входять до КР;

· вивчити соціально-економічний розвиток КР та з’ясувати роль туризму в економіці зазначеного регіону;

· визначити напрямки, форми та методи розвитку туристично-екскурсійної галузі КР;

· охарактеризувати культурний туризм як інструмент формування національної ідентичності;

· надати оцінку сучасному стану й особливостям структури історико-культурного потенціалу КР;

· вивчити особливості функціонування нерухомих пам’яток історії та культури в туристичній інфраструктурі КР;

· визначити, наскільки повно за допомогою туристичних об’єктів висвітлюється історія та культура КР;

· показати значення історико-культурної спадщини для розвитку туристичної галузі КР;

· з’ясувати роль та показати значення місцевих традицій та звичаїв для подальшого розвитку масового туризму КР.

· виявити специфіку національної кухні, календарної обря­дово­сті жителів КР та її вплив на перебіг розвитку традиційної на­родної культури, збереження духовних цінностей;

· виокремити чинники, що впливають на активність залучення складових історико-культурної спадщини до туристично-екскурсійної діяльності КР;

· визначити сучасні проблеми збереження істо­ри­ко-куль­турної спадщини КР та шляхи їх вирішення;

· виявити перспективні напрямки подальшого використання історико-культурної спадщини КР.

 

СТРУКТУРА КУРСУ

Напрям підготовки Форма навчання Курс Семестр Кількість годин Вид контролю
Лекції Семінари Самостійна Робота
«Туризм» 6.140103 денна ІІІ ІІ Залік
Загальна кількість годин
«Готельно-ресторанна справа» 6.140101 денна ІV ІІ Залік
Загальна кількість годин
Освітньо-кваліфікаційний рівень – «Бакалавр»
                   

Курс «ІКСКР» розрахований на аудиторну і самостійну роботу студентів.

Проміжний та підсумковий контроль якості знань і практичних умінь, набутих у процесі вивчення курсу «ІКСКР»,здійснюється шляхом проведення:

· поточного оцінювання знань та практичних навичок, набутих в процесі підготовки до семінарських занять;

· проміжного контролю оцінювання;

· підсумкового контролю набутих знань.

Лекційні заняття

Мета проведення лекцій з курсу «ІКСКР»полягає у викладі студентам відповідно до програми та робочого плану основних питань методики вивчення історико-культурної спадщини країн і народів, що входять до КР, їх туристичного потенціалу й перспектив розвитку галузі туризму, наданні ґрунтовних знань про основні культурні пам’ятки, особливості національного менталітету, побуту, традицій народів і національних груп та меншин, що населяють Карпатський регіон України, Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії, визначенні ролі історико-культурного туристичного потенціалу КР в системі туристично-екскурсійного обслуговування даного регіону,формуванні в студентів цілісної системи теоретичних знань з курсу «ІКСКР».

Завдання проведення лекцій з курсу «ІКСКР»:

· всебічно охарактеризувати КР як географічну одиницю Європи;

· проаналізувати КР як історичну, історико-культурну й економічну спіль­ноту;

· з’ясувати методику історичного вивчення країн (регіону) з точки зору туристичної галузі;

· розкрити економічний потенціал країни (регіону) як складової частини туристичного дослідження;

· надати туристичну характеристику суспільної культури країни (регіону);

· вивчити історико-культурні умови розвитку туристичної діяльності в КР;

· обґрунтувати положення про специфічну роль історико-куль­тур­ної спад­щини в соціокультурному житті;

· з’ясувати роль туризму у формуванні культури людських від­но­син, зо­кре­ма як засобу утвердження гуманістичних цінностей;

· сформувати зацікавленість до вивчення культурно-історич­но­го спадку країни (регіону) через призму її мовно-релігійних особ­ли­востей;

· показати роль елементів культури в формуванні туристичного інтересу;

· проаналізувати мистецтво як компонент культури при його використанні в туристичній характеристиці регіону;

· всебічно розкрити використання традицій, народної творчості й масової культури в туристичній характеристиці регіону;

· з’ясувати стратегію використання історичних центрів народних ремесел як об’єктів пізнавального та культурного туризму;

· проаналізувати проведення різного роду фестивалів на території КР та показати їх значення в системі масового туризму даного регіону;

· дати оцінку сучасного стану та охорони об’єктів історико-культурної спадщини КР в туризмі;

· систематизувати теоретичний та практичний досвід музеєфікації нерухомих пам’яток історії та культури для функціонування в ролі туристичних об’єктів КР;

· виявити проблеми збереження та перспективи використання історико-культурної спадщини, місцевих традицій та звичаїв КР для подальшого розвитку культурного туризму регіону.

 

Семінарські заняття

Мета проведення семінарських занять з курсу «ІКСКР»− опа­­нування студентами спеціального курсу, забезпечення гли­бокого й всебічного ана­лізу, колективного обговорення основних проблем, навчання їх еле­мен­там творчого застосування отри­маних знань на практиці.

Завдання проведення семінарських занять з курсу «ІКСКР»:

· глибше засвоїти та закріпити теоретичні знання, одержані на лекціях;

· мислити глобальними категоріями;

· бачити проблеми діяльності конкретного суб’єкта в контексті світових туристичних проблем;

· проаналізувати географічно-рекреаційні особливості КР;

· всебічно вивчити етнонаціональний склад КР та специфіку традиційних економічних занять;

· ознайомитися з традиціями й звичаями, масовими заходами атракційного характеру, літературно-мистецькою спадщиною жи­телів КР;

· засвоїти знання щодо загальної характеристики основних тури­стичних центрів КР;

· розглянути історичний розвиток країн, що входять до КР;

· не лише викладати фактичний матеріал, а й здійснювати його ана­ліз;

· виокремлювати ключові пункти в матеріалі, що вивчається;

· закріпити знання понятійно-категоріального апарату курсу;

· аналізувати статистичні дані;

· уміти працювати з першоджерелами, науковими публікаціями, різними документами, рекомендованою літературою;

· систематизувати свої переконання, відпрацювати навички наукової дискусії;

· використовувати важливі теоретичні положення, методичні рекомендації і практичні поради в професійній діяльності.

З метою поглибленого вивчення проблем курсу «ІКСКР» передбачаються активні форми й методи проведення семінарських занять, такі як: дискусія, обговорення, брифінг, «круглий стіл», виступи з рефератами, доповідями, повідомленнями.

 

 

Тематика рефератів

1.Становлення Польської держави за часів династії П’ястів.

2.Волинська трагедія та операція «Вісла», їх наслідки для українсько-польських відносин.

3.Характеристика закладів культурно-мистецького, спортивно-оздоровчого характеру польської частини Карпатського регіону.

4.Екосистема Польських Карпат: Баб’є-Гурський, Татранський, Піенінський національні парки (Західні Карпати).

5.Місце Бещадського національного парку (Східні Карпати) в екосистемі Польських Карпат.

6.Розвиток водного туризм в Польських Карпатах (на прикладі Морського Ока і Солінського водосховища).

7.Місце фестивалю «Осципка» у системі масового туризму польських горян.

8.Етнографічні особливості польських горян – гуралів (господарство, традиції та звичаї).

9.Середньовічна фортеця Ланьцут перша половина XVІІ ст. (м. Ланьцут,Підкарпатське воєводство, Польща).

10.Перемишльський замок XІV ст. (м. Перемишль, Підкарпатське воєводство, Польща).

11.Замок князів Любомирських кін. XVIІ−XVIІІ ст. (м. Жешув, Підкарпатське воєводство, Польща).

12.Словаччина в складі Угорського королівства.

13.Українська меншина в сучасній Словаччині й словацька в сучасній Україні.

14.Специфіка національної кухні жителів словацької частини Карпатського регіону.

15.Гірськолижні курорти словацької частини Карпатського регіону: Штребське Плесо, Смоковець, Татранська Ломниця.

16.Гірськолижні курорти словацької частини Карпатського регіону: Ждяр, Ясна, Хопок, Ліптовський Ян.

17.Лікувальні курорти Словацьких Карпат: Тренчианські Теплиці, Бардіївські Купелі.

18.Лікувальні курорти Словацьких Карпат: Раєцке Теплиці, Дудинс, Пештани.

19.Найбільші промислові центри Словацьких Карпат: Братислава й Кошице.

20.Фестиваль «Винобрання» − свято збору винограду й молодого вина в Словацьких Карпатах.

21.Святкування Дня св. Адвента в Карпатському регіоні Словаччини.

22.Розселення угорців в Європі, прийняття ними християнства.

23.Костел св. Егідія (Ігатія) XV ст. (м. Бардеїв, Пряшівський край, Словаччина).

24.Готичний собор св. Єлизавети 1382−1499 рp. (м. Кошице, Кошицький край, Словаччина).

25.Русько-угорські військово-династичні зв’язки в епоху Середньовіччя.

26.Будапешт − центральний вузол транспортної системи Угорщини.

27.Балатон − найбільше озеро в Центральній Європі.

28.Святкування Дня Луки в Карпатському регіоні Угорщини.

29.Святкування Дня св. Яноша в Карпатському регіоні Угорщини.

30.«Фаршанг»− звичай святкування закінчення зими й настання весни в Карпатському регіоні Угорщини.

31.Замок Діошдьор ХІІІ ст. (м. Мішкольц, медьє Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина).

32.Реформаторська церква ХV ст. (м. Хайдусобосло, медьє Хайду-Біхар, Угорщина).

33.Територія Дакії (Румунія) в стародавній період. Пам’ятки культури.

34.Постать Владислава Цепеша (Дракули) як складова туристичного потенціалу Румунії.

35.Найбільші гірськолижні курорти Румунських Карпат: Синая, Пояна Брашов, Передял.

36.Найвідоміші оздоровчі курорти Румунських Карпат: Ковасна, Бейле Оланешть, Бейле-Фелікс.

37.Проведення фестивалю середньовічної культури в Сігішоарі (Румунія).

38.Тронна фортеця XIV ст. (м. Сучава, повіт Сучава, Румунії).

39.Замок Бран − замок графа Дракули (с. Бран, повіт Брашов, Румунія).

40.Природний національний парк «Гуцульщина» в Українських Карпатах.

41.Природний національний парк «Сколівські Бескиди» в Українських Карпатах.

42.Природний заповідник «Горгани» в Українських Карпатах.

43.Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Польських Карпат).

44.Гончарні осередки та майстри Гуцульщини.

45.Безпека туристів в Українських Карпатах.

46.Традиційне скотарство Українських Карпат.

47.Особливості гуцульської вишивки.

48.Манявський скит − монастир 1621 р. (біля с. Манява Івано-Франківської обл.).

49.Свято-Миколаївський монастир − культурно-релігійний осередок Закарпаття з кін. ХІ ст. (м. Мукачеве Закарпатської обл.).

50.Замок Паланок XІV−XVI ст. (м. Мукачеве Закарпатської обл.).

 

Тематика курсових робіт

1.Туристичний потенціал Карпатського регіону: аналіз сучасного стану, перспективи.

2.Міжнародна співпраця в рамках Карпатського регіону: досвід, проблеми, перспективи.

3.Розвиток культурного туризму в Карпатському регіоні України: сучасний стан та перспективи розвитку.

4.Рекреаційне освоєння Карпат у контексті регіональних і державних інтересів.

5.Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: перспективи розвитку.

6.Транскордонні економічні зв’язки Карпатського регіону та їх ефективність.

7.Етнічні спільності Карпатського регіону: історико-культурний аспект.

8.Провідні напрями використання рекреаційних ресурсів Українських Карпат.

9.Пам’ятки монументальної архітектури на території Карпатського регіону Польщі.

10.Розвиток мережі музейних закладів у системі туристичної інфраструктури Карпатського регіону Польщі.

11.Історико-культурний потенціал Українських Карпат і перспективи його використання в туризмі.

12.Розвиток зеленого туризму в Івано-Франківській області: історія, сучасний стан, перспективи.

13.Історико-культурний потенціал Львівської області і перспективи його використання в туризмі.

14.Гуцульські церкви та сакральні пам’ятки як елементи туристичного продукту регіону.

15.Традиції і звичаї в системі масового туризму Закарпатської області.

16.Гірська топоніміка України: до питання походження карпатських топонімів.

17.Багатонаціональне Закарпаття: переваги і проблеми туристичного розвитку.

18.Курортополіс «Трускавець»: перспективи розвитку туристичного бізнесу.

19.Полонинське господарство Українських Карпат: традиція, сучасний стан і перспективи.

20.Замки Закарпаття: туристичний потенціал та його використання.

21.Розвиток фестивального руху Львівської області (1991–2012 рр.).

22.Львів – туристичний центр Західної України: історико-культурна характеристика.

23.Характеристика історико-культурної спадщини Косівського району Івано-Франківської області.

24.Замки Закарпаття та їх використання в туристичній галузі регіону.

25.Монастирі Буковини та їх використання в туристичній галузі регіону.

26.Розвиток промисловості в Карпатському регіоні України.

27.Громадський побут сільського населення Українських Карпат.

28.Моршин − відома оздоровниця Українських Карпат.

29.Туристичний комплекс «Буковель».

30.Славське – центр гірськолижного спорту, туризму й відпочинку в Українських Карпатах.

31.Музеї як елемент культурного туризму Івано-Франківської області.

32.Eтнонаціональний склад населення Українських Карпат.

33.Вплив календарної обрядовості жителів польської частини Карпатського регіону на перебіг розвитку традиційної культури.

34.Основні напрями економічного розвитку польської частини Карпатського регіону.

35.Гірськолижний курорт Закопане: значення для розвитку туризму Польщі.

36.Україна-Румунія: транскордонне співробітництво як основа розвитку туристичної інфраструктури в Карпатському регіоні.

37.Екосистеми Карпатського регіону Польщі.

38.Основні напрями економічного розвитку Карпатського регіону Словаччини.

39.Основні напрями економічного розвитку Карпатського регіону Румунії.

40.Оздоровчий туризму в Карпатському регіоні Словаччини: сучасний стан та перспективи розвитку.

41.Братислава: історико-культурна спадщина туристичного центру Словаччини.

42.Розвиток промисловості в Карпатському регіоні Угорщини.

43.Традиційні масові заходи атракційного характеру Карпатського регіону Угорщини.

44.Історико-культурний потенціал Східної Угорщини: сучасний стан та перспективи використання в туризмі.

45.Оздоровчий туризм в Східній Угорщині: сучасний стан та перспективи розвитку.

46.Гірськолижні курорти Карпатського регіону Угорщини.

47.Дебрецен: історико-культурна спадщина туристичного центру Угорщини.

48.Перспективні напрямки розвитку туризму в Карпатському регіоні Румунії.

49.Сигет: історико-культурна спадщина туристичного центру Румунії.

50.Розвиток культурного туризму в Карпатському регіоні Румунії: сучасний стан та перспективи розвитку.

РОЗДІЛ 2

ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

 

 

Лекція 1

План

1. Карпатський регіон як географічна одиниця європейського континенту.

2. Карпатський регіон як історична, історико-культурна та економічна спільнота.

3.Основна мета і завдання спеціального курсу «Історико-культурна спадщина Карпатського регіону».

 

Гори Карпати є однією з високогірних систем Європи поряд з Альпами, Піренеями, Кодрами та іншими. Сьогодні вони знаходяться в різних країнах Центральної та Центрально-Східної Європи. В сучасних суспільно-політичних умовах вони стають містком, котрий об’єднує нації і народи. Гори несуть в собі пам’ять тисячоліть ще з того часу, коли на планеті не було людського сліду, а панували вітри і води, повноправними господарями були рослини і чудернацькі тварини. Вони також приховують в собі історичну пам’ять про численні події, що мали місце в житті як цілих народів, так і окремих особистостей.

 

Лекція 2

План

1.Основні методи туристичного аналізу історії країни та її приблизна історична характеристика.

2.Визначення основних потреб туристів в історичній інформації.

 

Лекція 3

План

1. Основні критерії туристичної характеристики економічного розвитку країни (регіону).

2. Основні складові туристичної інфраструктури як об’єкт туристичного аналізу регіону.

3. Туристична характеристика компонентів сільського господарства як об’єкту туристичної діяльності.

 

Лекція 4

План

1. Основні види і напрямки культури з точки зору їх ефективного використання в туристичному бізнесі.

2.Необхідність знань суспільної культури країни (регіону) для здійснення туристичної діяльності.

3. Базові напрями туристичного вивчення форм суспільного існування: етносу, народності, нації.

 

Лекція 5

План

1.Методика вивчення мови як компонента культури.

2.Методичні основи країнознавчого вивчення релігійного потенціалу в туризмі.

 

Мова людини–найбільш точний показник її розумового життя, моральної зовнішності, характеру і культури. Древній філософ Анахарсіс на питання, що в людині може бути хорошого і поганого, відповів: «Мова!» Мова здатна впливати на емоції, оминувши розум. Тому такою важливою є культура мови, особливо у сфері міжнародних відносин, в туризмі, засобах масової інформації, мистецтві і освіті, де здійснюється активний діалог, спілкування на різних рівнях.

 

Лекція 6

План

1. Роль мистецтва у формуванні туристичної характеристики регіону.

2. Основні складові плану характеристики мистецтва регіону.

3. Розуміння мистецтва як емоційної та наукової категорії.

 

Лекція 7

План

1. Основні методи використання традицій в туристичній характеристиці регіону.

2. Використання народної творчості при формуванні туристичної характеристики регіону.

3. Основні підходи до вивчення і використання масової культури в туристичній характеристиці регіону.

Лекція 8

План

1. Розташування та природно-кліматичні умови.

2. Розвиток економіки, транспортне сполучення.

3. Історична довідка.

4. Об’єкти культурної спадщини.

5. Розвиток основних видів туризму.

6. Національна кухня.

7.Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції.

 

Історична довідка

Польща як країна виникла внаслідок консолідації західнослов’янських племен і племінних союзів межиріччя Вісли й Одри, яких нараховувалось на польських землях понад п’ятдесят. Об’єднання здійснило племінне князівство полян з центром у м. Гнєзно у другій половині ІХ − першій половині Х ст., за правління князівської династії П’ястів.

Першим достовірним правителем Польщі був Великопольський князь Мешко I з роду П’ястів (960−992 рр.), який у 966 р. прийняв християнство за західним обрядом. Перші століття державності Польщі були часом зближення з латинською культурою Заходу і її безпосереднім впливом. Разом із збереженням пам’яті про власні традиції та самоусвідомленням себе як етносу польське суспільство запозичує досвід християнізації усіх ланок життя Заходу. Держава, культура і релігія в її християнсько-католицькому варіанті стають нерозривними.

В період правління наступника Мешка І – його сина Болеслава І Хороброго (967−1025 рр.) – Польське князівство досягло вершини своєї могутності і отримало міжнародне визнання. У 1025 р. Болеслав був коронований, а держава отримала назву Королівство Польське, столицею якого було Гнєзно, потім – Познань, а з середини ХІ ст. − Краків.

Одночасно з утвердженням національної держави, створенням літературних пам’яток релігійного і світського характеру, започаткуванням шкіл носієм культури Польщі цього періоду були архітектура й містобудування, передусім у центрах резиденції монарха, ремісництва й торгівлі. Польська архітектура XI−XII ст. − це переважно церковні споруди романського стилю з відчутними впливами західних взірців. Зокрема, виділяються збудовані в романському стилі (чи перебудовані) собори в Гнєзно, Познані, Кракові, Плоцьку, монастирські храми в Тинці, Крушвиці, церква Святого Антонія в Кракові. Найвизначнішою пам’яткою мистецтва даної епохи вважаються бронзові двері Гнєзненського кафедрального собору (друга половина XII ст.), прикрашені 18 скульптурними сценами із життя Святого Войцеха.

На відміну від культурного, політичне життя країни цього періоду перетворилося на арену численних міжусобних війн. Після смерті Болеслава І розпочалась боротьба за королівську владу між його спадкоємцями. Так, в 1025−1034 рр. престол Польської держави посідає Мешко II, в 1037−1058 рр. влада в країні переходить до рук Казимира I, 1058−1079 роки відзначаються правлінням Болеслава II, 1079−1102 − Владислава Германа, 1102−1106 − Збігнева, 1106−1138 − Болеслава III. Тільки наприкінці ХІІ − на початку ХІV ст. куявськомку князю Владиславу І Локетку вдалося перемогти удільних князів, об’єднати значну частину польських земель під своєю владою і 1320 року коронуватися в Кракові.

Політику подальшого об’єднання польських земель продовжив Казимир III Великий (1333−1370 рр.). Він багато зробив для зміцнення центральної влади: поділив країну на воєводства і каштелянства, провів грошову реформу, провадив активну зовнішню політику, намагався стримувати експансію німців і хрестоносців. За правління Казимира III важливою подією в історії польської культури цього часу стало заснування Краківського університету (1364 р.) – одного з найстаріших закладів вищої освіти й науки країни. Наприкінці XIV ст. папською буллою санкціоновано створення в Кракові теологічного факультету. Ця обставина була продиктована потребами підготовки еліти духівництва і сприяння християнізації Литви, яка на той час вже входила до складу Польської держави.

У системі шкільної освіти при єпископських кафедрах і містах запроваджувалося викладання наук не лише тривіуму (граматика, діалектика, риторика), а й квадривіуму (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Базовий рівень системи освіти також становили парафіяльні школи в межах тривіуму. У XV ст. їх налічувалося близько 3000. Великої популярності набули поїздки на навчання до інших країн, особливо − до Італії.

У ХVІ ст. Польща досягла найбільшої могутності й авторитету. Люблінська унія 1569 р. включила до складу Польщі землі Великого Литовського князівства з великими теренами України і Білорусії. Польща стала великою багатонаціональною державою, в якій не-поляки складали близько половини населення. Потрібно відзначити, що польська культура в цей період досягла загальноєвропейських вершин. Серед великих наукових досягнень – трактат Міколая Коперника «Про обертання небесних сфер» (1543 р.), а також Климента Яницького (1516−1543 pp.), котрого увінчали в Римі лавровим вінком як кращого латинського поета. До епохи Ренесансу, яку називають «золотим віком» польської історії і культури, належить творчість поета Яна Кохановського (1530−1584 pp.), який підніс на новий рівень розвиток національної мови. Серед його ліричних творів − «Елегії», «Пісні», «Фрашки», «Трени».

Устрій, що склався у ХVІ ст., отримав назву «шляхетської демократії», а сама держава стала називатись Річ Посполита (1569 р.). Протягом ХVІ ст. на південному сході Польща змушена була постійно стримувати експансію Османської імперії, на сході тривали сутички з Московським царством за Смоленщину. У 1648 вибухнула національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648−1657 рр.), яка різко послабила військові можливості Польщі.

У 1672 р. розпочався тридцятирічний період війн з Туреччиною. Видатну роль в них відіграв король Речі Посполитої, польський полководець Ян III Собєський, котрий здобув чимало перемог над турецькими військами, з яких найславнішою була битва під Віднем в 1683 р. Новий польський король Август ІІ Фрідерік втягнув країну у Північну війну 1700−1721 рр. проти Швеції. Опанувавши значну частину польських земель, шведи сприяли обранню на трон молодого магната Станіслава Лещинського. Тільки розгром шведської армії у Полтавській битві 1709 р. змусив їх залишити польські землі.

У XVIII ст. Варшава стає столицею Речі Посполитої та починає відігравати важливу культурно-економічну роль. Над містом височів готичний замок − резиденція мазовецьких князів, а згодом польських королів. Неподалік знаходився костел Святого Яна, а навколо ратуші, поблизу ринку, постали кам’яні будівлі городян. «Старе місто», як уже тоді називали цю частину Варшави, було оточене подвійним кільцем стін і глибоким ровом. Поруч зводилося так зване «Нове місто» − центр торгівлі і промисловості, де розташувалися численні пивоварні, зерносховища і млини. У торгові дні до Варшави з’їжджались іноземні купці, привозячи прянощі, вина, шовкові тканини, предмети розкоші, купуючи деревину, хліб і хутра.

Втративши в подальшому свою економічну, державну могутність, Польща перетворюється на іграшку для сильних сусідів. Пруссія, Австрія та Росія здійснили три поділи Польщі (1772 р., 1793 р., 1975 р.), після чого Польща як держава була ліквідована.

Незважаючи на те, що польські землі були розділені та входили до складу трьох імперій, початок XX ст. ознаменувався важливими зрушеннями в духовній і матеріальній культурі польського суспільства. Індустріалізація та урбанізація перетворилися на визначальні ознаки того часу: бурхливий розвиток промисловості сприяв швидкому зростанню міст, у

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти