ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тести поточного контролю знань по темі 5

1. Індивідуальний попит на робочу силу - це:

а) система взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та один з одним;

б) потреба у працівниках для заповнення вакантних робочих місць на умовах основної діяльності, сумісництва або для виконання разових робіт.

2. Сукупний попит на робочу силу - це:

а) кількість і структура робочих місць, що існують в економіці країни; вся сфера суспільної праці, що включає як укомплектовані працівниками, так і вільні (вакантні) робочі місця.

б) диференціація видів трудової діяльності між різними групами працівників.

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Фактори впливу на індивідуальний і сукупний попит на працю.

2. Практичні висновки з класичної теорії пропозиції робочого часу.

 

Бібліографічний список до теми

10, 11, 12, 17, 18, 19

 

Тема 6.Зайнятість населення

Мета:засвоїти,закріпити та систематизувати знання студентів про концепцію зайнятості, форми зайнятості на ринку праці.

План вивчення теми

1. Поняття, види та форми зайнятості робочої сили на ринку праці.

2. Концепція повної та глобальної, примусової та добровільної зайнятості.

3. Закон України “Про зайнятість населення”.

4. Нормативні положення, які забезпечують гарантії зайнятості.

5. Основні напрямки самозайнятості.

6. Організація громадських робіт.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Необхідно усвідомити роль зайнятості в життєдіяльності всього суспільства й окремого індивіда через функції, які вона виконує, через розуміння того, що зайнятість для будь-якої країни є одним з головних макроекономічних показників. Саме тому це поняття широке, складне і має комплексний характер. По-перше, це є забезпечення громадян робочими місцями; по-друге, це формування, розподіл і перерозподіл робочої сили, по-третє, забезпечення відтворення робочої сили. Кожен із цих напрямів має широкий спектр конкретних дій.

Слід узяти до уваги, що різні вчені дають неоднакові визначення зайнятості, але при цьому залишається однаковою її економічна й соціальна сутність, на підставі якої і має базуватися соціально-економічна політика держави. Крім того, зайнятість має ще й демографічний зміст, бо від демографічного стану суспільства значною мірою залежить розвиток його продуктивних сил, економічне навантаження на працездатне населення. У цьому плані, ознайомившись із законодавчим визначенням зайнятості (Закон України «Про зайнятість населення», ст. 1) треба знати, хто в Україні належить до зайнятого, незайнятого і тимчасово незайнятого населення, а також розібратись із принципами диференціації зайнятості за формами і видами. Категорія «тимчасово незайняте населення» не збігається з нормами МОП з цього приводу і пов'язана з порядком реєстрації безробітних в Україні.

Зайнятість населення має дві групи основних показників — абсолютні та відносні. До основних абсолютних показників належить загальна чисельність зайнятих на різних рівнях (країна, область, місто, район, вид економічної діяльності, організація) осіб.

До основних відносних показників належать: рівень зайнятості, %; структура зайнятості, %.

Для засвоєння категорій «економічно активне» і «економічно неактивне» населення, а також того, як ці категорії міжнародних трудових норм співвідносяться із законодавством України, слід зіставити їх визначення. Треба зрозуміти структуру трудових ресурсів. Особливу увагу слід приділити вивченню правового регулювання зайнятості. Усі дії суб'єктів зайнятості мають регулюватися лише нормами законодавства України, в основу яких покладено два основні міжнародні принципи:

-кожен громадянин має право на працю, яку він вільно вибирає або на яку вільно погоджується;

-держава повинна створити умови для повної реалізації громадянами права на працю і гарантувати в цьому рівні права. [1, с. 16].

Базу правовідносин у зайнятості в Україні становить Конституція України (основні статті з цього приводу 43 і 46) та Закони України «Про зайнятість населення» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Тому необхідно засвоїти зміст основних статей цих законів, уміти вільно орієнтуватися в їх застосуванні.

Часті зміни в Законі «Про зайнятість населення» мають об'єктивне підґрунтя, яке треба знати. Оскільки певну частину Закону «Про зайнятість населення» перебрав на себе Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», то її слід вивчати за Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Практична реалізація цих законів неможлива без інших законодавчих і нормотворчих актів, особливо Кодексу законів про працю України. Треба знати перелік та сутність деяких підзаконних актів, таких як положення, затверджені Кабінетом Міністрів України:

-Про державну службу зайнятості;

-Про Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

-Про організацію оплачуваних громадських робіт;

-Про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення;

-Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності;

-Порядок надання матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які знаходяться на його утриманні.

Завершити вивчення даної теми має розгляд і засвоєння засад і головних принципів державної політики зайнятості в Україні, які містяться в ст. З Закону України «Про зайнятість населення». Регулювання зайнятості в Україні виходить з того, Що цю функцію покладено на державу. Треба знати напрями регулювання, рівні впливу на регулювання занятості. Оскільки зайнятість населення належить до основних макроекономічних показників, а також оскільки занятість населення є, з одного боку, джерелом відтворення населення і робочої сили, а з другого - можливістю самовираження особи в процесі праці, то а стає головним елементом соціально-економічної політики держави.

 

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність поняття зайнятості робочої сили на ринку праці.

2. Які ви знаєте види та форми зайнятості робочої сили на ринку праці?

3. Дайте зміст концепції повної зайнятості робочої сили на ринку праці.

4. Дайте зміст концепції глобальної зайнятості робочої сили на ринку праці.

5. Дайте зміст концепції примусової зайнятості робочої сили на ринку праці.

6. Дайте зміст концепції добровільної зайнятості робочої сили на ринку праці.

7. Розкажіть про зміст Закону України “Про зайнятість населення”, про його структуру та його основні розділи.

8. Які нормативні положення забезпечують гарантії зайнятості?

9. Яка політика України на ринку праці відносно самозайнятості?

10. Які основні напрямки самозайнятості?

11. Які заходи використовуються відносно самозайнятості?

12. Який зміст організації громадських робіт?

Тести поточного контролю знань по темі 6

1. Зайнятість - це:

а) участь населення в трудовій діяльності, що включає навчання, службу в армії, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та престарілими;

б) суспільно корисна діяльність громадян, що приносить їм заробіток.

 

2. Самозайнятість - це:

а) стан ринку, при якому пропозиція перевищує попит;

б) підприємництво, фермерство, творча діяльність, індивідуальна трудова діяльність, професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації незайнятих громадян.

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Регіональний аспект пропозиції робочої сили в Україні.

2. Можливі напрямки підвищення конкурентноспроможності населення.

3. Стан виконання в Україні законодавства про зайнятість населення.

Бібліографічний список до теми

2, 3, 4, 10, 11, 12, 14, 17

Тема 7. Безробіття, його форми і причини

Мета:засвоїти,закріпити та систематизувати знання студентів про заходи підвищення рівня конкурентноспроможності безробітних.

План вивчення теми

1. Визначення безробіття.

2. Основні види безробіття.

3. Рівень безробіття та його визначення.

4. Визначення статусу безробітного в Україні.

5. Закон Оукена.

6. Природна норма безробіття.

7. Безробіття та інфляція.

8. Державна політика в соціальному захисті безробітних.

9. Види компенсацій при втраті роботи.

10. Матеріальна допомогапо безробіттю.

11.Добровільне страхування від безробіття.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи дану тему, студент має виходити з того, що безробіття є невід'ємним, але вкрай негативним явищем ринкової економічної системи.

Деякі автори вважають, що безробіття — це складне економічне, соціальне і психологічне явище. Це справедливо, але таке визначення не розкриває цілком сутності безробіття. Більш повним визначенням є таке: безробіття — це незайнятість певної частини економічно активного населення (робочої сили) унаслідок об'єктивних причин (процесів), притаманних ринковій економіці. Безробіття, яке сталося внаслідок об'єктивних причин (циклічність розвитку економіки, суперечливий характер НТП, дія закону народонаселення тощо), а не за бажанням особи, зобов'язує суспільство піклуватися про безробітних.

Організаційно-економічні причини безробіття в ринковій економіці пояснюються теоріями, з позицій яких аналізується ринок праці, а саме: класичною та неокласичною, кейнсіанською, адаптивних очікувань, раціональних очікувань, структурною, марксистською, монетаристською.

Для вимірювання безробіття застосовують абсолютні й відносні показники. До абсолютних показників відносять:

• чисельність безробітних на різних рівнях (район, місто, регіон, країна);

• чисельність безробітних за статево-віковою ознакою, освітою, місцем проживання, соціальним статусом;

• середню тривалість безробіття у місяцях, яка підраховується за формулою;

• швидкість руху безробітних, осіб за місяць. До відносних показників безробіття належать:

• рівень безробіття, %;

• ризик залишитися без роботи, %.

Студент має ознайомитися зі схемою «входження» людини в безробіття і з теорією пошуку роботи, звернувши увагу на фактори, які впливають на резервну заробітну плату.

Вивчаючи диференціацію безробіття за видами, слід усвідомити її практичне значення, яке полягає в тому, що кожен вид безробіття для запобігання йому або «пом'якшення» потребує певних заходів. Усі види безробіття групуються у дві форми: добровільне, тобто суб'єктивне, і вимушене — об'єктивне стосовно до особи. Виокремлюють також такий вид безробіття, як приховане. Таке безробіття віддзеркалює стан діяльності держави щодо боротьби з безробіттям. Особливу увагу слід звернути на такі види безробіття, як застійне і хронічне. Останнє криє в собі особливо негативні наслідки цього феномену — самогубства, криміналізацію, розлучення тощо.

В аспекті зв'язку безробіття з макроекономічними показниками потрібно розглянути передусім сутність природного рівня безробіття через криву Бевериджа. Важливе практичне значення мають також закон Оукена і крива Філліпса, які встановлюють зв'язок відповідно між безробіттям та ВВП і безробіттям та інфляцією.

Піклування суспільства про безробітних має форму соціального захисту. Для його розуміння треба визначити джерело, за рахунок якого він здійснюється, принципи виплати допомоги, розміри допомоги, компенсації і гарантії. Соціальний захист безробітних в Україні здійснюється на підставі статті 46 Конституції України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» [3].

Для того щоб вільно орієнтуватися в основних заходах щодо запобігання розширенню безробіття, студентові недостатньо користуватися лише посібниками. Слід обов'язково ознайомитися з останніми статтями і пропозиціями, які друкуються в журналах «Україна: аспекти праці», «Економіка України», міжвідомчому збірнику «Ринок праці і зайнятість».

Також треба засвоїти, як впливає на безробіття трудова активність, трудова мотивація, трудова мобільність і міграція населення.

Питання для самоконтролю

1. Які наукові підходи до визначення безробіття?

2. Які основні види безробіття?

3. Розкрийте зміст поняття фрикційне безробіття.

4. Розкрийте зміст поняття структурне безробіття.

5. Розкрийте зміст поняття циклічне безробіття.

6. Як визначається рівень безробіття?

7. Назвіть основні причини неточного виміру безробіття.

8. Яке визначення статусу безробітного в Україні?

9. Розкажіть про закон Оукена.

10. Що таке природна норма безробіття.

11. Який взаємозв’язок безробіття та інфляції?

12. Які напрямки державної політики в соціальному захисті безробітних?

13. Які види компенсацій при втраті роботи?

14. Розкажіть про стипендії в період професійної підготовки та перепідготовки незайнятого населення.

15. Які умови виплати допомоги по безробіттю?

16. Що таке матеріальна допомога по безробіттю?

17. Розкажіть про добровільне страхування від безробіття.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти