ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних ресурсів підприємства

Сучасний період розвитку всіх без винятку промисло­во розвинутих країн, як правило, відзначається якісним та швид­ким розвитком науки і техніки. Наука не може успішно розвива­тися, якщо виробництво не забезпечує її необхідним устаткува­нням, пристроями, інструментами. У свою чергу, виробництво не розвивається без наукових досягнень. Саме тому основним фак­тором розквіту економіки нашої держави може стати тільки інно­ваційне підприємництво, засноване на найновіших досягненнях науково-технічного прогресу. Інакше кажучи, передумовою дов­гострокового успіху підприємства на ринку виступає комерціо-налізація оригінальних наукомістких технологій.

Україна однією з перших держав, колишніх республік СРСР, ратифікувала основні міжнародні нормативно-законодавчі акти, що стосуються промислової власності, а 1993 року приймає пакет законів про охорону інтелектуальної власності. Таким чином, у нашій державі з'являється новий вид власності — інтелектуаль­на, а наукові знання є конкретним товаром, яким можна володіти, користуватися, розпоряджатися.

Поняття «інтелектуальна власність», у тому числі й «промис­лова власність», а також усі питання, що пов'язані з її викорис­танням та оцінкою, є новими для нашої країни. Оцінка ефектив­ності використання нематеріальних активів підприємства майже не зустрічається на вітчизняних підприємствах та не береться до уваги при розробленні інвестиційних проектів. Загальна вартість


нематеріальних активів враховується в бухгалтерських докумен­тах підприємства на рівні 3—5 %, що не дає змоги точно визна­чити собівартість продукції, дійсний розмір прибутку, адекватно оцінити ефективність господарської діяльності. Такий стан справ спричинює недовикористання потенціалу підприємств.

Поняття «нематеріальні активи» тісно пов'язане з поняттям «інтелектуальна власність». Відмітимо, що раніше виникло друге з них (тут ідеться не про термін, а саме про поняття). Термін «ін­телектуальна власність» виник тільки наприкінці XVIII ст. у Франції. У законодавчому контексті термін «інтелектуальна вла­сність» уперше згадується в 1474 році у Венеції, де сенат респуб­ліки прийняв перший у світі «Патентний закон», що послужив першоосновою патентного законодавства багатьох країн світу. Наступний великий крок щодо даного виду власності був зроб­лений у 20-ті роки XVII ст. в Англії — прийнятий «Статут про монополії» встановив монопольне право авторів технічних нови­нок на використання їх переваг впродовж 14 років. Тоді ж у Анг­лії був уперше законодавчо закріплений інший важливий компо­нент інтелектуальної власності — об'єкти авторського права.

Поняття «інтелектуальної власності» виникло в процесі дов­готривалої (починаючи з XVIII ст.) практики юридичного закріп­лення за певними особами прав на використання (у виробництві, науці, мистецтві та літературі) результатів їхньої інтелектуальної праці. Але в економічній науці цим терміном користуються з кі­нця 50-х років XX ст. Розуміння суті інтелектуальної власності, умов її виникнення та перетворення в нематеріальні активи під­приємства відкриває нові можливості для реалізації творчого по­тенціалу працівників.

Відповідно до Закону України «Про власність» від 26 березня 1991 року об'єктами права інтелектуальної власності громадян визнаються твори науки, літератури та мистецтва, винаходи, від­криття, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки товарів та послуг, результати науково-дослід­них робіт та інші результати інтелектуальної діяльності. Отже, законом приблизно визначена видова класифікація інтелектуаль­ної власності. Слід зазначити, що до результатів науково-дослідних робіт відносять комп'ютерні програми, бази даних, то­пографії інтегральних мікросхем, найменування місця походжен­ня товару, бази даних, фірмові найменування, ноу-хау тощо.

Нематеріальні активи — принципово новий об'єкт фінансово­го обліку, що інтегрує в собі всі особливі види вкладення капіта­лу підприємства, а також характеризує його економічний потен-


ціал і фінансову стабільність. Саме поняття «нематеріальний ак­тив» трактується по-різному. В існуючих на сьогодні визначен­нях під нематеріальним активом підприємства розуміють як умо­вну вартість об'єктів інтелектуальної власності, так і витрати на нематеріальні об'єкти.

Визначимо специфічні риси нематеріальних активів:

1) відсутність матеріальної основи для отримання вигід;

2) умовна невіддільність від суб'єкта господарювання;

3) тривалий термін використання;

4) відсутність корисних відходів;

5) невизначеність усього спектра можливих ефектів від вико­ристання;

6) підвищений рівень ризику на стадіях створення та викорис­тання.

Зазначені риси нематеріальних активів характеризують їх як об'єкт обліку, як узагальнену оцінку результатів творчої діяльно­сті і засобів індивідуалізації юридичних осіб.

Класифікація нематеріальних активів підприємства:

1. Класифікація нематеріальних активів за правовою ознакою:

1.1. Об'єкти авторського права:

— твори науки— письмові твори наукового, технічного та
прикладного характеру (книги, статті, брошури тощо), ескізи,
креслення і т. п.

1.2. Об'єкти суміжних прав:

— виконавців (актори, співаки, музиканти); виробників фо­
нограм; організацій теле-, радіоефіру; гудвіл (ділова репутація).

1.3. Об'єкти науково-технічної інформації:

— науково-технічна інформація; наукові відкриття.

1.4. Об'єкти промислової власності:

: винаходи; корисні моделі; промислові зразки; знаки для то­варів та послуг; сорт рослин; топології інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції, фірмові найменування; ноу-хау; порода тварин; способи захисту від недобросовісної конкуренції; найменування місця походження товарів; секретні об'єкти про­мислової власності.

1.5. Об'єкти природного середовища:

— земельні ділянки; надра; геологічна та інша інформація про
навколишнє середовище; інші природні ресурси.

1.6. Об'єкти права користування:

— монопольне положення на ринку; економічні та інші привілеї.


2. Класифікація нематеріальних активів за ознакою ціліс­ності:

2.1. Нематеріальні активи невіддільні від підприємства: сис­теми та методи функціонування; сукупність постійних клієнтів; репутація підприємства; переваги територіального розміщення тощо.

2.2. Нематеріальні активи невіддільні від індивіда: особиста репутація; особисті професійні якості, комерційні здібності; та­лант, ерудиція, інтелект, комунікаційні якості тощо.

2.3. Нематеріальні активи невіддільні ні від підприємства, ні від індивіда: фірмові найменування; фабричні марки та клейма; товарні знаки; секретні рецепти та технології; технологічно-технічні бібліотеки; авторські права; креслення та шаблони тощо.

Основні ситуації, в яких облік та оцінка вартості немате­ріальних активів просто необхідні:

1. З метою обліку та (чи) аналізу:

1.1. Встановлення ціни на товари, що виготовляються з вико­ристанням нематеріальних активів. Оцінка потрібна для складан­ня калькуляції витрат на певні види продукції та встановлення на цій основі нижньої межі реалізаційної ціни на продукцію, яка мі­стить нематеріальні активи. Але при цьому можливо визначити не тільки нижню межу ціни. Наприклад, використання ефектив­ного товарного знаку чи доброї ділової репутації фірми дає змогу підвищити роздрібні ціни в середньому на 15—ЗО %.

1.2. Страхування об'єктів нематеріальних активів. Знання дій­сної вартості нематеріальних активів необхідне при страхуванні майна, що втілює інтелектуальну власність, а також для підви­щення професійної відповідальності робітників, які працюють з нематеріальними активами.

1.3. Розрахунок винагороди для авторів, що створили нематері­альні активи. Проблема полягає в тому, що на підприємстві, де створюється нематеріальний актив, при виплаті винагороди авто­рам, безперечно, враховується вартість створеного об'єкта. Часто, навпаки, виникає інша ситуація, коли продається складна наукомі-стка продукція, у цьому разі було б справедливо відраховувати ча­стину прибутку на користь організації, що брала участь у розроб­ленні нематеріальних активів, які лягли в основу цієї продукції.

1.4. Аналіз ефективності роботи підприємства, яке створює чи використовує нематеріальні активи. Відомо, що для найповнішо­го розкриття ефективності діяльності певної фірми потрібно аде­кватно провести оцінку всіх її активів.


1.5. Визначення прибутку від вживання нематеріального акти­ву в господарській діяльності.

1.6. Облік об'єктів нематеріального активу на балансі підпри­ємства. Кожного такого разу для правильного віднесення всіх цих сум на відповідні бухгалтерські рахунки потрібна їх вартісна оцінка. Може бути три джерела виникнення таких об'єктів:

 

1.6.1. Вони можуть створюватись за рахунок власних ресурсів підприємства.

1.6.2. Вони можуть з'являтися за рахунок коштів замовника.

1.6.3. Ці об'єкти можуть виникати за кошти третіх осіб чи бу­ти викупленими у них.

 

1.7. Відображення вартості нематеріальних активів у собівар­тості продукції.

1.8. Оцінку інвестиційних проектів. Визначення абсолютної та відносної частки нематеріальних активів — обов'язкова умова для точного розрахунку ефективності інвестиційного проекту.

2. З метою аналізу прибутку від використання нематеріа­
льних активів:

2.1. Визначення бази оподаткування. Відомі випадки, коли ве­ликі корпорації, правильно оформлюючи свої права на немате­ріальні активи, добилися значних знижок податків на прибуток. У цілому подібне зниження податку може досягати приблизно 60 %.

2.2. Вибір оптимального варіанта використання нематеріаль­ного активу (проблема власного використання чи реалізації сис­теми ліцензій та договорів).

2.3. Фінансове забезпечення оновлення виробничих фондів. Наявність адекватної оцінки нематеріального активу дає можли­вість сформувати значно більшу фінансову базу для заміни за­старілих фондів.

2.4. Зменшення витрат, пов'язаних із незаконним використан­ням нематеріальних активів та з їх експортом.

3. J метою відображення вартості нематеріальних акти­
вів у статутному фонді фірм:

3.1. Збільшення вартості статутного капіталу для підвищення шансів на отримання кредитів.

3.2. Точний облік вкладів до статутного фонду.

3.3. Правильний розподіл часток вкладів за спільне інвесту­вання.

3.4. Переоцінка структури та розміру статутного капіталу.

3.5. Випуск акцій функціонуючими підприємствами.


4. Для зміни форми та суб'єкта-власника:

4.1. Реорганізація (в тому числі приватизація), ліквідація, бан­кротство підприємства.

4.2. Продаж підприємства з аукціону або в конкурсному по­рядку (в тому числі в процесі виконання рішень арбітражних або судових органів).

4.3. Приватизація об'єктів науково-технічної сфери може су­проводжуватися переоформленням авторських свідоцтв, які на­лежать державі, на патенти, котрі є власністю конкретної фізич­ної або юридичної особи (що потребує урахування вартості об'єкта інтелектуальної власності).

4.4. Купівля або продаж прав на нематеріальні активи.

4.5. Надання франшизи або здійснення лізингу (що передба­чають використання нематеріального активу).

4.6. Визначення вартості нематеріального активу, запропоно­ваного як застава.

5.3 метою вирішення організаційно-правових питань, пов'я­заних із нематеріальними активами:

5.1. Обґрунтування вартості нематеріального активу в процесі судово-арбітражних суперечок, пов'язаних із незаконним його використанням.

5.2. Обґрунтування вартості нематеріальних активів під час судово-арбітражних суперечок, пов'язаних із неправильною ви­платою авторської винагороди.

5.3. Виконання постанови судових органів.

Існує комплексна проблема інтелектуальної власності, суть якої можна показати системою таких питань:

• як виявляти нематеріальний актив;

• як захищати права на нематеріальний актив;

• як оцінювати вартість нематеріального активу;

• як враховувати в бухгалтерських документах вартість нема­теріальних активів;

• як комерційно використовувати нематеріальні активи.

Із цих підпроблем найважливіша — «Як оцінювати вартість нематеріальних активів?».

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти